Ухвала

від 21.01.2025 по справі 120/7211/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа № 120/7211/24

адміністративне провадження № К/990/1327/25

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Вінницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у справі № 120/7211/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Кар Логістик" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Кар Логістик" звернулося до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою відкрито спрощене провадження.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 12 грудня 2024 року залишено апеляційну скаргу Вінницької митниці без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в десятиденний строк усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом надання документу про сплату судового збору.

19 грудня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 грудня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та продовжив Вінницькій митниці термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

24.12.2024 до суду повторно надійшло клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку відповідача.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у задоволенні клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відмовлено. Апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Кар Логістик" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений ст. 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Апеляційний суд зауважив, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

При цьому ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору.

Однак у встановлений строк недоліки апеляційної скарги скаржником усунуто не було, документ про сплату судового збору не надано.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у справі № 120/7211/24.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов