Ухвала

від 21.01.2025 по справі 440/15107/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №440/15107/23

адміністративне провадження №К/990/2079/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №440/15107/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2023 року №00056660405, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 30 375,43 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року повернуто йому на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 11 березня 2024 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 16 січня 2025 року.

Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку заявник зазначив, що первинна касаційна скарга подана у межах строку на касаційне оскарження. Також зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Зазначає практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник в межах строку встановленого Законом вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами. Однак ухвалами Верховного Суду від 29 квітня 2024 року та від 27 червня 2024 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження. Окрім того, касаційну скаргу було залишено без руху та в подальшому ухвалою від 20 вересня 2024 року повернено у зв`язку з неусуненням її недоліків.

Зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об`єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.

Отже, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від від 11 березня 2024 року у справі №440/15107/23 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко