Ухвала

від 20.01.2025 по справі 810/1274/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційного провадження

20 січня 2025 року

м. Київ

справа № 810/1274/17

адміністративне провадження № К/990/51140/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 427 від 29.12.2016 «Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт зі змінами та декларації про готовність об`єкта до експлуатації»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 450 від 29.12.2016;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.12.2016 № С-2312/1;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 23.12.2016 № С2312/1;

- зобов`язати відповідача подати в Державну архітектурно-будівельну інспекцію України дані для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а саме - інформацію про зареєстровані декларації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Постановою Верховного Суду від 05.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі № 810/1274/17 змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків, викладених апеляційним судом у даній постанові.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі № 810/1274/17 - залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, Державна інспекція архітектури та містобудування України подало касаційну скаргу.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.

Дану справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, а суд апеляційної інстанції зазначивши про помилковість розгляду судом першої інстанції справи в порядку спрощеного позовного провадження, розглянув її в загальному позовному провадженні.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В касаційній скарзі скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права у випадку застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.11.2024 у справі № 620/18699/23, від 24.11.2021 у справі № 420/998/21, від 10.01.2019 у справі № 826/4177/14, від 30.08.2021 у справі № 640/8557/20, від 16.03.2021 у справі №823/137/18, від 28.04.2021 у справі №804/2423/16, від 16.03.2021 у справі №640/11468/19, від 17.06.2021 у справі №814/2523/16, від 24.04.2020 у справі №911/1455/19, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 04.09.2018 у справі №915/127/18, від 27.10.2021 у справі №826/5921/16 та від 28.01.2020 у справі № 820/6909/16, від 08.06.2022 у справі №826/7760/16.

Проте скаржник не аргументував, у чому саме полягає помилка суду апеляційної інстанції у застосуванні відповідної норми права, а також не пояснив, як, на його думку, ця норма повинна була бути застосована. Крім того, скаржник не конкретизував, у чому саме полягає схожість правовідносин між справами, в яких викладено висновки Верховного Суду, та обставинами справи, що розглядається.

Загальне посилання на постанови Верховного Суду без належного правового обґрунтування не може бути визнане достатньою підставою для відкриття касаційного провадження. Такий підхід не забезпечує дотримання принципу правової визначеності та унеможливлює проведення судом касаційної інстанції належної перевірки відповідності висновків суду апеляційної інстанції практиці Верховного Суду.

Для відкриття касаційного провадження заявник зобов`язаний не лише зазначити постанови Верховного Суду, але й обґрунтувати їх застосовність до конкретних обставин справи та довести, що судом апеляційної інстанції ці правові висновки не були враховані.

Суд наголошує, що формальне зазначення постанов Верховного Суду, зокрема шляхом цитування окремих їх абзаців, не відповідає вимогам щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заявник не сформулював чіткого переліку норм права чи висновків Верховного Суду, які, на його думку, залишилися без належної оцінки судом апеляційної інстанції, а також не довів існування подібності правовідносин між справами, на які він посилається, та обставинами розглядуваної справи.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас за приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЕХО ПАРК», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Суддя Н.В. Коваленко