Постанова

від 21.01.2025 по справі 130/1848/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/1848/23

Провадження № 22-ц/801/47/2025

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуСправа № 130/1848/23м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати зцивільних справ:головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Сопруна В.В., Стадника І.М.

з участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вінниця цивільнусправу №130/1848/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», третя особа Приватне підприємство «Агротал», третя особа - Державний реєстратор Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюк Сергій Анатолійович про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації,

за апеляційноюскаргою представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«Поділля Агропродукт» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року, ухвалене у складі судді Грушковської Л. Ю., -

встановив:

Короткий зміствимог

У липні 2023року ОСОБА_2 звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила усунути перешкоди в користуванні належними їй на праві власності земельними ділянками: площею 3,9454 га, кадастровий номер 0521084500:06:003:0031 та площею 3,9454 га, кадастровий номер 0521084500:06:003:0030, розташованими на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, шляхом повернення цих земельних ділянок власнику ОСОБА_1 від ТОВ «Поділля Агропродукт», право оренди за якою зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0031, площею 3,9454 га, вчинене державним реєстратором реєстраційної служби Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюком С.А. за індексним номером №36418684 від 01.08.2017 року; скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0030, площею 3,9454 га, вчинене державним реєстратором реєстраційної служби Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області Фаренюком С.А. за індексним номером №36418623 від 01.08.2017 року; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №360387 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0031, площею 3,9454 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №360386 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521084500:06:003:0030, площею 3,9454 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Позивач ОСОБА_1 дізналася, що обробіток її земельних ділянок здійснює ТОВ «Поділля Агропродукт». При цьому жодних договорів з відповідачем щодо передачі йому в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 не підписувала, згоду на обробіток не надавала. Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0031 зареєстроване за ТОВ «Поділля Агропродукт» на підставі додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) б/н від 03.04.2018 до Договору оренди б/н від 01.01.2017. Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0030 зареєстроване за ТОВ «Поділля Агропродукт» на підставі додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) б/н від 03.04.2018 до Договору оренди б/н від 01.01.2017. На її думку підписи з боку ОСОБА_1 є підробленими з метою незаконного використання належних позивачу земельних ділянок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року позов задоволено частково.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером 0521084500:06:003:0031, площею 3,9454 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, шляхом повернення цієї земельної ділянки власнику ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», право оренди за яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером 0521084500:06:003:0030, площею 3,9454 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, шляхом повернення цієї земельної ділянки власнику ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», право оренди за яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування запису про державну реєстрацію відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_1 , суму судового збору 1073 гривні 60 коп., витрати за проведення експертизи в сумі 11359 гривень 20 коп. та понесені судові витрати в розмірі 5000 гривень, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що єдиним доказом, на якому ґрунтуються вимоги позовної заяви у цій справі є висновок судової почеркознавчої експертизи від 08 серпня 2024 року, відповідно до якого підпис у додаткових угодах від 03.04.2018 виконаний не позивачем, а іншою особою.

Судом першої інстанції під час розгляду справи не досліджувалось чи від фактично спірних договорів позивач отримував плату від відповідача за оренду земельних ділянок.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем було неправильно обрано спосіб захисту своїх прав, адже належним способом захисту прав орендодавця, який заперечує зареєстроване право оренди, має бути вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім такого права.

Відзив від учасників справи до апеляційного суду не надійшов.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» - Барішевський О.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №360387 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0031, площею 3,9454 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №360386 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521084500:06:003:0030, площею 3,9454 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с. 12, 13).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:005:0022 зареєстроване за ТОВ «Поділля Агропродукт» на підставі додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) б/н від 03.04.2018 до Договору оренди б/н від 01.01.2017. Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0030 зареєстроване за ТОВ «Поділля Агропродукт» на підставі додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) б/н від 03.04.2018 до Договору оренди б/н від 01.01.2017 (а.с. 14-15, 16-17, 18, 19).

Відповідно висновку експертів Вінницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України №870/24-21 від 08.08.2024 року підпис у додатковій угоді (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 03.04.2018 (кадастровий номер 0521084500:06:003:0030) виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис у додатковій угоді (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 03.04.2018 (кадастровий номер 0521084500:06:003:0031 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 129-134).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

За статтею 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 8Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Європейська конвенція з прав людини у статті 6 також гарантує, щокожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Європейської конвенції з прав людини,кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майнаінакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Отже, право, зокрема, власника майна, на звернення до суду за захистом свого права власності гарантовані як Основним законом так і Європейською конвенцією. Забезпечення судами його реалізації відповідатиме основному принципу цивільного судочинства верховенство права.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справз метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.Судта учасники судового процесузобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі(частини друга, третя статті 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів(частина перша статті 4 ЦПК України).

Обов`язок суду захистити порушене право у спосіб, який передбачений законом,визначено у частині 1 статті 5 ЦПК України, згідно якої, здійснюючи правосуддя,суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтересиу спосіб, визначений законом або договором.

У цій справі судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0031, площею 3,9454 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №360386 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0521084500:06:003:0030, площею 3,9454 га, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:005:0022 зареєстроване за ТОВ «Поділля Агропродукт» на підставі додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) б/н від 03.04.2018 до Договору оренди б/н від 01.01.2017. Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0521084500:06:003:0030 зареєстроване за ТОВ «Поділля Агропродукт» на підставі додаткової угоди (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) б/н від 03.04.2018 до Договору оренди б/н від 01.01.2017.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №870/24-21 від 08.08.2024 року підпис у додатковій угоді (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 03.04.2018 (кадастровий номер 0521084500:06:003:0030) виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис у додатковій угоді (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) від 03.04.2018 (кадастровий номер 0521084500:06:003:0031 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Саме з підстав відсутності волевиявлення позивача на передачу в оренду земельної ділянки, суд першої інстанції частково задовольнив позов, повернувши земельну ділянку позивачці.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистомсвого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).Право на захист особа здійснює на свій розсуд(частина перша статті 20 ЦК України). При цьомусуд, відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України,зобов`язаний захистити порушене право у спосіб визначений законом.

Способи захисту передбачені частиною другою статті 16 ЦК України серед яких є і відновлення становища, яке існувало до порушення і визнання незаконним рішення посадових та службових осіб органів (органу) влади.

Очевидно, що за встановлених обставин, місцевий суд у цій справі дійшов правильного висновку про відповідність закону обраного позивачем способу судового захисту.

На думку апеляційного суду позовна вимога про витребування власником свого майна є одним із фундаментальних способів судового захисту визначених законом який десятиріччями ефективно використовувався у захисті права власності. Відмовляючи власнику у витребуванні її земельної ділянки, тим самим особу позбавляють фізичної можливості володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 671/2139/21, де зазначено з огляду на встановлені у цій справі обставини не підписання позивачем додаткової угоди до договору оренди землі від 28 листопада 2015 року, висновок судів попередніх інстанцій про те, що його права підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом повернення йому спірної земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача без відповідної правової підстави, є законними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про неврахування місцевим судом висновку Верховного Суду у справі № 567/3/22 (постанова від 19 лютого 2024 року), відповідно до якого належним способом захисту прав орендодавця, який заперечує зареєстроване право оренди, має бути вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім такого права, апеляційний суд відхиляє оскільки позов у цій справі було подано до ухвалення вказаної постанови.

Водночас колегія суддів зауважує, що відмова у позові з пропозицією звернутися повторночи втретє до суду з іншим способом захисту, який нещодавно висловлений в іншій справі,не відповідає завданням цивільного судочинства щодо обов`язку судуефективно та своєчасновирішити спір з дотримання принципу верховенства права.

Відмова у задоволенні обґрунтованого (доведеного) позову, викладеного у спосіб передбачений законом, лише з підстав його «неефективності на думку суду», при тому, що обраний позивачем спосіб захисту багато років використовувався в тому числі і Верховним Судом, відновлював порушені права та був зрозумілим і сталим, не відповідає статтям 6, 13, статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, адже у результаті такого рішення суду позивач не отримає своєчасного судового захисту його порушеного права, а буде вимушений вкотре йти до суду з новим позовом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Подані представником відповідача ТОВ «Поділля Агропродукт» адвокатом Кришталь О.О. до апеляційної скарги відомості на реалізацію сільгосппродукції в рахунок орендної плати за 2018-2023 роки, довідки про доходи ОСОБА_1 видані ТОВ «Поділля Агропродукт» від 22 жовтня 2024 року суд апеляційної інстанції не приймає до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Цивільно процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 756/671/19(провадження № 61-12536св20) зроблено висновок про те, щоєдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, передбачає наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії.

Водночас в апеляційній скарзі відсутні доводи, про неможливість вчасно подати долучені до неї документи у суді першої інстанції разом із відзивом на позов після відкриття провадження у справі 19 липня 2023 року (а.с. 21), або при подачі 16 лютого 2024 року представником відповідача ТОВ «Поділля Агропродукт» адвокатом Кришталь О.О. заяви на виконання ухвали суду від 07 вересня 2023 року про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи до якої були долучені оригінали додаткової угоди № 1 від 03 квітня 2018 року (а.с. 81-85).

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18 зробив висновок, що неіснування певних доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів незалежно від інших причин неподання позивачем таких доказів до суду. Навпаки саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанціїбез змін як законне та обґрунтоване.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Поділля Агропродукт» задоволенню не підлягає, понесені ним судові витрати у суді апеляційної інстанції слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив :

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» залишити без задоволення.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: В.В. Сопрун

І.М. Стадник