Постанова

від 23.11.2010 по справі 29/133-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 р. № 29/133-10

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Селі ваненко В.П. - головуючий, суд ді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скарг у товариства з обмеженою в ідповідальністю “Оберіг”, м. Харків (далі - ТОВ “Оберіг”)

на рішення господарськ ого суду Харківської області від 01.07.2010 та

постанову Харківського апеляційного господарськог о суду від 20.09.2010

зі справи № 29/133-10

за позовом відкритого а кціонерного товариства “Хар ківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе” корпоративного п ідприємства державної акціо нерної компанії “Укрвидавпо ліграфія”, м. Харків (далі - ВА Т “Харківська книжкова фабри ка ім. М.В. Фрунзе”

до ТОВ “Оберіг”

про стягнення 59 998, 19 грн.

Судове засідання проведен о за участю представників ст орін:

ВАТ “Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе” - Кр угового Д.С.,

ТОВ “Оберіг” - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий гос подарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Харківська книжк ова фабрика ім. М.В. Фрунзе” (ве кселедержатель) звернулося д о господарського суду Харків ської області з позовом про с тягнення з ТОВ “Оберіг” (індо сант) 59 998, 19 грн. за емітованим то вариством з обмеженою відпов ідальністю “Навчальний друк ” (далі - ТОВ “Навчальний дру к”) простим векселем від 15.07.2008 с ерії АА № 1542145, на суму 125 892 грн., що п ідлягає оплаті за пред' явле нням (далі - вексель).

Позов з посиланням на статт ю 47 Уніфікованого закону про п ереказні векселі та прості в екселі, запровадженого Женев ською конвенцією від 07.06.1930 (дал і - Уніфікований закон), моти вовано правом позивача як де ржателя векселя пред' явити позов, зокрема, до індосанта, який разом з векселедавцем є солідарно зобов' язаним пер ед держателем, оскільки векс ель не містить застережень п ро неможливість пред' явлен ня позову до індосанта.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 01.07.2010 (суддя Тихий П.В.), залишеним без змін постановою Харківс ького апеляційного господар ського суду від 20.09.2010 (колегія с уддів у складі: суддя Пушай В.І ., судді Барбашова С.В., Плужник О.В.), позов задоволено. У прийн ятті даних судових рішень по передні судові інстанції вих одили з обґрунтованості позо вних вимог. При цьому апеляці йним господарським судом дод атково зазначено, що встанов лені статтями 70, 77 Уніфіковано го закону строки позовної да вності не можуть бути застос овані у спорі зі справи, оскіл ьки відповідно до частини тр етьої статті 267 Цивільного код ексу України (далі - ЦК Украї ни) позовна давність застосо вується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ТОВ “Оберіг” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить рішення місце вого та постанову апеляційно го господарських судів скасу вати, а справу передати на нов ий розгляд до суду першої інс танції, посилаюсь, зокрема, на порушення положень статей 70, 77 Уніфікованого закону.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до стат ті 1114 Господарського процесуа льного кодексу України (далі - ГПК України) належним чино м повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встан овлення попередніми судовим и інстанціями обставин справ и та правильність застосуван ня ними норм матеріального і процесуального права, заслу хавши пояснення представник а позивача, Вищий господарсь кий суд України дійшов висно вку про наявність підстав дл я задоволення касаційної ска рги з огляду на таке.

Відповідно до частини дру гої статті 70 Уніфікованого за кону позовні вимоги держа теля до індосантів і до тра санта погашаються післ я закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або ві д дати настання строку плате жу, якщо є застереження “обіг без витрат”.

Таким чином, зазначеною спе ціальною нормою вексельного законодавства, яка має пріор итет стосовно загальних нор м права, в тому числі до відпов ідних положень ЦК України, вс тановлено, що позовні вимоги держателя векселя за межами даного строку є погашеними, т обто припиняють своє існуван ня.

Згідно зі статтею 77 Ун іфікованого закону до прости х векселів застосовуються та кі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мі рою, якою вони є сумісними з пр иродою цих документів, зокре ма, положення позовної давно сті (статті 70 і 71).

Закон України “Про обіг ве кселів в Україні” не містить норм щодо позовної давності .

Отже, встановлені статтею 70 Уніфікованого закону строки для пред' явлення позовних вимог за векселем є присікал ьними. Суд застосовує ці ст роки незалежно від заяви сто рони. Після їх закінчення п рипиняється дія матеріально го права вимоги платежу від з обов' язаних за векселем осі б. Відповідну правову позиці ю наведено в постанові Плену му Верховного Суду України в ід 08.06.2007 “Про деякі питання прак тики розгляду спорів, пов' я заних з обігом векселів”.

Зі змісту оскаржуваних су дових актів вбачається, що мі сцевим господарським судом п итання про наявність у позив ача права звертатися до індо санта з позовними вимогами щ одо зобов' язань за векселем в контексті наведених стате й Уніфікованого закону не до сліджувалося. У свою чергу, ап еляційний господарський суд обмежився посиланням на від сутність заяви ТОВ “Оберіг” щодо застосування позовної д авності до вимог позивача до прийняття судового рішення в даній справі, пославшись на положення частини третьої с татті 267 ЦК України.

Попередніми судовими інст анціями не встановлено почат ок та закінчення строку позо вної давності за вексельним зобов' язанням у спорі зі сп рави. У зв' язку з цим Вищий го сподарський суд України позб авлений можливості дійти обґ рунтованого висновку про ная вність або відсутність підст ав для відмови в задоволенні позову на підставі статей 70, 77 Уніфікованого закону, оскіль ки відповідно до частини дру гої статті 1117 ГПК України каса ційна інстанція не має права встановлювати або вважати д оведеними обставини, що не бу ли встановлені у рішенні або постанові господарського су ду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про пер евагу одних доказів над інши ми, збирати нові докази або до датково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а спр ава - передачі на новий розг ляд до суду першої інстанції .

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господар ський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скарг у товариства з обмеженою від повідальністю “Оберіг” задо вольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2010 та постанову Харківськог о апеляційного господарсько го суду від 20.09.2010 зі справи № 29/133-10 скасувати.

Справу передати на новий р озгляд до господарського суд у Харківської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов