Ухвала

від 21.01.2025 по справі 333/2590/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/2590/24

Провадження №2/333/192/25

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2025 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ТучковаС.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, цивільну справу №333/2590/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення запису, як батька, з актового запису про народження дитини, третя особа Мелітопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя знаходиться цивільна справа №333/2590/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та виключення запису, як батька, з актового запису про народження дитини, третя особа Мелітопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Разом із зустрічним позовом до суду надійшло клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення судово-генетичної експертизи, на предмет визначення походження дитини, з поставленим питанням «Чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 ?» (а.с.25).

28.08.2024 року від представника позивачки за первісним позовом і відповідачки за зустрічним позовом до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких вона зазначила, що з приводу самого проведення судово-генетичної експертизи позивачка не заперечує, проте у неї відсутня можливість приїхати для проведення експертизи, так як вона проживає разом з дитиною на окупованій території, виїхати з неї можливість відсутня, у зв`язку з високою небезпекою веденням бойових дій.

Позивачка за первісним позовом і відповідачка за зустрічним позовом, її представник у судове засідання не з`явилися, представник позивачки за первісним позовом і відповідачки за зустрічним позовом надала суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без участі позивачки і її представника, позовні вимоги підтримають повністю, проти зустрічного позову не заперечують.

Відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом, його представник у судове засідання не з`явилися, представник відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом надала суду заяву, в якій зустрічні позовні вимоги підтримала повністю, просила суд задовольнити зустрічний позов, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.

Представник третьої особи за зустрічним позовом, будучи належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, ніяких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи і клопотання про призначення експертизи, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про призначення судово-генетичної експертизи відмовити з наступних підстав.

Предметом спору є оспорювання батьківства ОСОБА_2 , який записаний батьком дитини за власною заявою відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 Сімейного кодексу України).

Отже, до предмету доказування у подібних справах входить доведення відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», неодноразово зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Таким чином, висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно з пунктом 2.5. Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 1995 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 26 липня 1995 року за № 252/788, експертизи спірного батьківства проводяться з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачених осіб на підставі законів наслідування властивостей людського організму методом геномної дактилоскопії, або шляхом дослідження групового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо.

Експертиза спірного батьківства проводиться в такій послідовності: а) ознайомлення з наданими документами; б) збір анамнезу (перенесені захворювання, трансфузії крові тощо); в) відбір крові і слини; г) аналіз крові, а при необхідності і слини; д) складання підсумку. Забір крові і слини в осіб, які проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 Сімейного кодексу України).

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

ЄСПЛ у справі «Багнєвський проти Польщі» не побачив порушення статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у неможливості відмовитися від батьківства при встановленні факту відсутності біологічного зв`язку. В цьому рішенні зазначено, що національне законодавство не передбачає будь-яких заходів, які дадуть змогу змусити дитину пройти тести ДНК. Для Суду цей елемент має вирішальне значення для збалансування відповідних інтересів. Якщо інтереси заявників не сходяться з огляду на відмову дитини пройти ДНК-тест, перевага надається інтересам дитини. Суд усвідомлює, що проведення досліджень ДНК та можливість кожному їх дотримуватися є розвитком на судовому рівні, оскільки ці тести дозволяють з певністю встановити існування або відсутність біологічних зв`язків між різними людьми. Проте Суд нагадав, що він уже вважав, що необхідність захисту третіх сторін може виключити можливість змусити їх пройти деякі медичні тести, в тому числі аналіз ДНК. Такий висновок тим більше підтверджується і в цьому випадку, коли третьою стороною є дитина. Суд не бачить нічого свавільного чи непропорційного у рішенні національного суду, який віддавав більшу увагу інтересам дитини, ніж можливої зацікавленості заявника у отриманні перевірки біологічних даних. Крім того, він вважає, що вік дитини, яка була неповнолітньою на той час, зіграв свою роль у врахуванні його інтересу.

Вказані висновки підтвердженні ЄСПЛ також у справі «Хіцкі проти Польщі».

За викладеного слід зазначити, що законодавством України не передбачено право суду змусити дитину пройти тест ДНК для визнання батьківства позивача стосовно неї.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка за зустрічним позовом і дитина ОСОБА_3 знаходяться на тимчасово окупованій території у м.Мелітополі Запорізької області. При цьому відповідачка за зустрічним позовом через свого представника зазначила, що можливість виїхати з тимчасово окупованої території з дитиною у неї відсутня, у зв`язку з високою небезпекою веденням бойових дій.

Суд вважає, що причини неможливості приїзду позивачки за первісним позовом і відповідачки за зустрічним позовом разом з малолітньою дитиною для проведення експертизи і відібрання зразків, необхідних для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, так як вони проживають на тимчасово окупованій території України, є поважними, і не можуть свідчити про визнання факту відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі призначення судом судово-генетичної експертизи.

У зв`язку з викладеним, оскільки на даний час провести судово-генетичну експертизу не можливо, так як забір крові і слини в осіб, які проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення, тому у задоволенні клопотання про призначення судово-генетичної експертизи слід відмовити.

Керуючись ст.ст.103, 252 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення судово-генетичної експертизи, на предмет визначення походження дитини, з поставленим питанням «Чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 ?» відмовити.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков