Ухвала

від 21.01.2025 по справі 173/233/23

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/233/23

Провадження №1-кп/173/26/2025

У Х В А Л А

іменем України

21 січня 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретареві - ОСОБА_2

за участю:прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження № 12023041430000006 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Верхньодніпровськ, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, не працюючого, із середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 20.12.2007 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 ККУ до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 ККУ звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном 1 рік;

- 24.06.2008 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 ККУ до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.71 ККУ остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі. 19.01.2010 звільнений з Павлоградської ВК умовно- достроково, не відбутий термін - 1 рік 6 місяців 7 днів;

- 22,10.2012 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 ККУ до штрафу у розмірі 850 гри.;

- 26.04.2013Верхньодніпровським районнимсудом Дніпропетровськоїобласті зач.2ст.186 ККУ до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 ККУ звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном 1 рік;

24.12.2013 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська за ч.2 ст.186 ККУ до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 ККУ остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. 05.09.2017 звільнений з Солонянської ВК № 21 по відбуттю строку покарання;

-21.02.2019 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 70 ККУ до 3 років позбавлення волі;

-16.09.2019 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст.309 ККУ до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 ККУ остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Звільнений 28.01.2022 з Солонянської ВК №21 по відбуттю строку покарання;

-30.08.2023 року Дніпровським РС м. Дніпродзержиснька Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 246, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5-ти років позбавлення волі. Звільнений 07.06.2024 року П`ятихатська ВК Дніпропетровьскої області за ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 ст. 81-1 КК України , умовно-достроково, невідбутий строк: 3 роки 10 місяців 12 днів для проходження військової служби за контрактом, засоби зв`язку відсутні

у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 357 і ч. 4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

31 січня2021 рокудо судувід прокурора Жовтоводської окружної прокуратури надійшлиматеріали кримінальногопровадження щодо ОСОБА_4 ,який обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.357 і ч. 4 ст. 185 КК УкраїниКК втому, що ОСОБА_4 , 06 грудня 2022 року, приблизно о 13 год. 00 хв., більш точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, перебуваючи поблизу магазину «1000 дрібниць», що розташований за адресою: вулиця архітектора Антонова, буд. 28, м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, помітив на землі банківську картку Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ІВАNномер рахунку НОМЕР_1 ) належну ОСОБА_5 .

Після чого, у вказаний день та час ОСОБА_4 , керуючись раптово виниклим корисливим умислом, спрямованим на привласнення даної картки, яка у свою чергу згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є офіційним документом, підняв зазначену банківську картку Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ІВАN номер рахунку НОМЕР_1 ) та таким чином привласнив її собі.

У подальшому, оглянувши привласнену банківську пластикову картку та зрозумівши, що вказана картка має функцію безконтактного платежу з чіпом NFС, що зазначено на вказаному офіційному документі, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів з банківської карти Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ІВАN номер рахунку НОМЕР_1 ), належних ОСОБА_5

Після чого, ОСОБА_4 06.12.2022 в період часу приблизно з 13:30 год. по 18:00 год., більш точний час встановити не вдалося, достовірно знаючи, що з 24.02.2022 в Україні на підставі Указу президента України № 64/2022 введено та діє воєнний стан на всій території України, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи таємно, умисно, повторно, використовуючи раніше привласнену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_5 , застосовуючи функцію безконтактного платежу з чіпом NFС , та можливістю оплати товарів без введення паролю, розраховувався у магазинах, а саме: двічі розрахувався у магазині «Київський», що розташований за адресою: пл. Торгова, буд.16, м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, на суму 79 грн 50 коп. та 382 грн 20 коп.; у магазині «VATSAК», розташований за адресою: просп. Шевченка, 12, м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області на загальну суму 220 грн. 00 коп., та у магазині «Техномікс», розташований за адресою: проспект Шевченка, буд. 14, м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області на загальну суму 559 грн. 00 коп.

Своїми умисними, протиправними діями, об`єднаними єдиним умислом, ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 , згідно виписки по вказаному банківському рахунку, матеріальний збиток на загальну суму 1 240 грн. 70 коп.

Крім того ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, 04 січня 2023 року, приблизно о 12 год. 30 хв., більш точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, з метою здійснення крадіжки будь-якого майна перебував на вулиці Миру у м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області.

Далі ОСОБА_4 , з метою реалізації вказаного вище злочинного умислу, спрямованого на здійснення крадіжки чужого майна, діючи з корисливим мотивом та метою подальшого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх подальшого настання, через відсутність огорожі на території Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу ТСО України, що розташований за адресою: вул. Миру, буд. 2, м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, підійшов до гаражу, у якому відсутній запираючий пристрій. Оглянувши вищевказане приміщення, виявив та визначив предметом свого злочинного посягання металевий виріб, а саме решітку, загальними розмірами 106x191 см, яка виготовлена з арматури товщиною 12 мм, та яка належить Верхньодніпровському районному спортивно-технічному клубу ТСО України.

Після чого, ОСОБА_4 , переслідуючи мету, спрямовану на таємне викрадення чужого майна та на незаконне подальше збагачення, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх подальшого настання, розуміючи при цьому, що своїми діями він вчиняє незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, виніс з приміщення гаражу, тим самим викрав вищевказане майно та в подальшому зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними,протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв Верхньодніпровськомурайонному спортивно-технічномуклубу ТСОУкраїни вособі ОСОБА_6 ,згідно висновкусудово-товарознавчоїекспертизи №95/23від 04.01.2023,матеріального збиткуна загальнусуму 917грн.05коп.(дев`ятсотсімнадцять грн"п`ять копійок)в цінах,діючих намомент скоєннякримінального правопорушення,

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив про клопотання про закриття кримінального провадження за епізотами вчинення обвинуваченим крадіжок 06.12.2022 року, та 04.01.2023 року в зв`язку декриміналізацією вказаного кримінального правопорушення за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскілкьи розмір спричинених діяннями ОСОБА_4 , збитків складає за діянням, вчиненим 06.12.2022 року 1 240 грн. 70 коп. в той час як прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2022 рік складав 2481.00 грн., а за діянням, вчиненим 04.01.2023 року - 917.20 грн., в той час як прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2023 рік складав 2684.00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_7 , підтримав заявлене прокурором клопотання та просив його задовольнити, підтвердивши, що факти вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

Суд, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого вивчивши зміст заявленого клопотання, вивчивши обвинувальний акт, дійшов наступного висновку.

Частина 1ст. 2 КК Українипередбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 0306/7567/12 за загальним правилом, закріпленим у ч. 2ст. 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінальноправової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи..

Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(надаліЗакон), відповідно до якогост. 51 КУпАПвикладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеноїст. 169 цього Кодексудля відповідного року, та дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно ізЗаконом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»становить 3028.00 грн.

Станом на 01.01.2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно ізЗаконом України«Про Державнийбюджет Українина 2022рік» становив 2 481.00 грн.

Станом на 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно ізЗаконом України«Про Державнийбюджет Українина 2023рік» становив 2684.00 грн.

З 09.08.2024 року дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3 028 грн., а отже суд вважає, що внаслідок прийняття вищевказаного Закону, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , оскільки вартість майна, зазначена в обвинувальному акті як ним викрадене, становить суму меншу за 3 028 гривень, а аткож меншу за 2 481.00 грн і 2684.00 грн.

Згідно зіст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч.1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частина 7ст. 42 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.

Частина 3ст. 479-2 КПК Українипередбачає, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1ст. 284 цього Кодексу.

Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК Українив частині вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , передбачених ч. 5 ст. 184 КК України.

Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становить 3028 грн (1514 х 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_4 діяння у 2022 році і 2023 році , оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно обвинувального акту становить 1240.70 грн., і 917.05 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3028 грн. в 2024 році, 2 481 грн. в 2022 році і 2 684.00 грн., у 2023 році).

Обвинувачений ОСОБА_4 , не заперечує проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження в частині вчинення даних кримінальних правопорушень, з зазначених підстав та підтверджує факт їх вчиенння, тому суд приходить до висновку, що заявлене клопотання про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати - відсутні.

У кримінальному провадженні є речові докази, якими визнано: товарний чек від 06.12.2022 року і решітку, загальними розмірами 106Х191 см, виготовленої з арматури товщиною 12 мм, долю яких необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані із змінами законодавства про кримінальну відповідальність.

Керуючись ст.284ч.1 п.4-1,369,371,372,376,479-2КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити кримінальне провадження № 12023041430000006 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні 06 грудня 2022 року і 04 січня 2023 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану на суму 1 240 грн 70 коп.. і за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану на суму 917 грн 05 коп., на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння.

Речові докази: товарний чек від 06.12.2022 року, зберігати в матеріалах кримінального првоадження № 12023041430000006

Металевий виріб, а саме: решітку, загальними розмірами 106Х191 см, виготовленої з арматури товщиною 12 мм, передані на зберігання потерпілому після набрання ухвалою законної сили повернути останньому

Копію ухвали направити до відділення полції № 3 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за наявності в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1