Рішення

від 30.10.2024 по справі 202/6132/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 202/6132/18

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

30 жовтня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

03.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.08.2018 між сторонами був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Панченком О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1734. Відповідно до вказаного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 5 400 000,00 грн., які зобов`язався повернути в повному обсязі і своєчасно. За умовами договору остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 25.08.2018 включно. При неповерненні суми позики своєчасно позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України. Згідно з пунктом 16 договору виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечуватиметься заставою товарів, що належить ТОВ «АГРО ЛЕГІОН» (код ЄДРПОУ - 36933807) балансовою вартістю не менше, ніж 5 400 000,000 грн., про що між позикодавцем та вказаною юридичною особою буде укладено договір застави в нотаріальній формі у строк не пізніше семи календарних днів з моменту укладення цього Договору позики. У пункті 17 договору встановлено, що у випадку, якщо договір застави не буде укладений в порядку та строки, визначені в пункті 16 цього договору, позичальник зобов`язаний достроково повернути всю суму позики 14.08.2018. Однак договір застави укладений не був. Станом на момент звернення до суду відповідач грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5 400 000,00 грн. та 3% річних в розмірі 21 747,95 грн. Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на частку відповідача ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «АГРО ЛЕГІОН» (код ЄДРПОУ - 36933807), у розмірі 51% статутного капіталу, що в грошовому виразі складає 18 972 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.10.2018 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

12.11.2018 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Вагабов В.В. звернувся до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 11.10.2018 про відкриття провадження у справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська скасовано та направлено справу на розгляд до Подільського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 02.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

На підставі розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 14.04.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, оскільки згідно з рішенням Вищої ради правосуддя №798/0/15-21 від 08.04.2021 суддю Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_3 звільнено із займаної посади у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 головуючим суддею у справі було визначено ОСОБА_4

Ухвалою суду від 31.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На підставі розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 17.01.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, оскільки згідно з наказом № 4/02-02 від 11.01.2024 суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату Подільського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 09.02.2024 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд справ без його участі, в якій представник не заперечив щодо ухвалення судом заочного рішення у справі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з огляду на положення ст. 281 ЦПК України, згідно з якою якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 03.08.2018 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 30.05.2012 Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 13.10.2010 Мелітопольським РВ ГУМВС України в Запорізькій області, було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Панченком О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1734.

Відповідно до вказаного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 5 400 000,00 грн., які зобов`язався повернути в повному обсязі.

Підпунктом 1.2. пункту 1 договору сторони підтвердили, що позикодавець передав позичальнику, а позичальник отримав гроші у розмірі, передбаченому п. 1.1. цього договору, до його підписання, про що свідчать підписи на цьому договорі.

Згідно з пп. 2.2. п. 2 договору сторони за цим договором домовились, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 25.08.2018 включно.

Згідно з п.п. 2.9. п. 2 договору за домовленістю сторін розписка за цим договором не видавалась.

Відповідно до п.п. 16, 17 договору виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечуватиметься заставою товарів, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛЕГІОН» (ідентифікаційний код юридичної особи за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 36963807) балансовою вартістю не менше, ніж 5 400 000,00 грн., про що між позикодавцем та вказаною юридичною особою буде укладено договір застави в нотаріальній формі у строк не пізніше семи календарних днів з моменту укладення цього договору позики. У випадку, якщо договір застави не буде укладений в порядку та строки, визначені в пункті 16 цього договору, позичальник зобов`язаний достроково повернути всю суму позики 14.08.2018.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що договір застави між сторонами не укладався, а тому кінцевим терміном повернення суми позики є 14.08.2018.

Згідно з п. 3 договору повернення всієї або часткової суми боргу підтверджується власноручно написаною позикодавцем розпискою про одержання грошей, яка буде видана позичальнику. Без цієї розписки сума боргу вважається такою, що не повернута.

Матеріали справи не містять такої розписки, що свідчить про неповернення відповідачем вказаної суми позики.

Отже, з досліджених фактичних обставин справи судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу захисту позивачем свого права власності на грошові кошти, які останній передав відповідачу відповідно до договору позики.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, який був чинним на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій ст. 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документами, якими підтверджується як укладення договору, його умови, а також засвідчують отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України 18.01.2017 у справі №6-2789цс16.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.

Такі правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-63цс13, від 18.01.2017 у справі №6-2789цс16, від 12.04.2017 у справі 442/8157/15-ц.

Із урахуванням наведених вище положень законодавства та судової практики, суд приходить до висновку, що власноручне підписання відповідачем договору позики від 03.08.2018 із зобов`язанням повернути суму позики у розмірі 5 400 000,00 грн. до 14.08.2018, який був нотаріально посвідчений, підтверджує як факт укладення між сторонами договору позики, так і факт отримання відповідачем від позивача обумовленої у такому договорі суми грошових коштів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтями 525, 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 7 статті 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведене, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором позики.

Таким чином, встановивши відсутність у матеріалах справи розписки, власноручно написаної позикодавцем про одержання грошових коштів, суд дійшов висновку, що боргове зобов`язання відповідачем не виконане, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором позики від 03.08.2018 у розмірі 5 400 000,00 грн.

Жодних доказів на спростування вищезазначених обставин, зокрема, доказів на підтвердження факту виконання відповідачем умов вказаного договору позики та про фактичне повернення останнім суми грошових коштів, отриманих в позику від позивача, відповідачем суду не надано.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договірного зобов`язання у виді 3% річних за користування позикою, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 2.7 п. 2 договору у разі прострочення виконання зобов`язання позичальником за даним договором позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що кінцевим терміном погашення заборгованості за договором позики від 03.08.2018 є 14.08.2018.

Враховуючи те, що вказану обставину відповідачем не спростовано, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що початком прострочення виконання зобов`язань за договором позики є 15.08.2018, та станом на дату звернення до суду кількість днів прострочення склала 49.

Згідно з розрахунком позивача розмір 3% річних становить 21 747,95 грн., а саме: 5 400 000,00 грн. (сума боргу) ? 3 % (процентна ставка) / 100% ? 49 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 21 747,95 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи встановлені обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за договором позики від 03.08.2018 у розмірі 5 400 000,00 грн. (сума основного боргу) та 21 747,95 грн. (3 % річних), що разом становить 5 421 747,95 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 8 810,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 247, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштівзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 03.08.2018 у розмірі 5 400 000 (п`ять мільйонів чотириста тисяч) гривень 00 копійок та три відсотки річних у розмірі 21 747 (двадцять одна тисяча сімсот сорок сім) гривень 95 копійок, а всього 5 421 747 (п`ять мільйонів чотириста двадцять одна тисяча сімсот сорок сім) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін по справі:

- позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Мелітопольським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 13.10.2010.

Повний текст рішення складено 11.11.2024.

Суддя О. О. Ковбасюк