ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2025 р. Справа№ 910/16572/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Кравчука Г.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Інфотех"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 21.05.2024 (повний текст складено та підписано 28.05.2024)
у справі № 910/16572/23 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву"
до Державного підприємства "Інфотех"
про стягнення 161 639,29 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Інфотех" про стягнення 161 639,29 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем його господарського зобов`язання щодо повернення суми зайво понесених витрат на оплату електричної енергії в розмірі 161 639,29 грн за Договорами про закупівлю електричної енергії №СП-УВВ-381 від 06.10.2022 року та №ВТ-УВВ-51/04 від 04.04.2023 року.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства "Інфотех" на користь Державного підприємства "Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву" суму коштів в розмірі 161 639,29 грн та суму судового збору в розмірі 5 368,00 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод до договору-1 з порушенням законодавства, мала місце переплата позивачем коштів в розмірі 80 086,83 грн, а також внаслідок неправомірного завищення ціни на електричну енергію в договорі-2 мала місце переплата позивачем коштів в розмірі 81 552,46 грн, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначених коштів є правомірними та визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням Державне підприємство "Інфотех" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 21.05.2024 у справі №910/16572/23 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що:
- аудиторський звіт фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти;
- позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до відповідача щодо незгоди з обсягом наданих послуг до дати отримання результатів аудиторського звіту за результатом внутішнього аудиту, що вказує на його обізнаність та згоду з обсягом та вартістю отриманих послуг;
- вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Проте, в супереч нормам законодавства, суд ухвалив рішення про стягнення з відповідача грошових коштів, які останній отримав на підставі виконання умов чинного Договору № ВТ-УВВ-51/04 (вартість за 1 кВт/год відповідала вартості, яка була встановлена умовами договору), без визнання такого правочину недійсним, безпідставно застосувавши до спірних правовідносин односторонню реституцію шляхом зобов`язання відповідача повернути позивачу частину грошових коштів.
Узагальнені доводи та заперечення сторін
30.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до того, що:
- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем, як постачальником, не дотримано порядку внесення змін до договорів, укладених за законом України "Про публічні закупівлі", оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач (постачальник) звертався до споживача із письмовою пропозицією про внесення змін до договору у зв`язку із коливанням цін на електричну енергію на ринку в бік збільшення у листопаді-грудні 2022 року та в бік зменшення у березні-червні 2023 року із обґрунтуванням і документальним підтвердженням таких коливань;
- судом першої інстанції достеменно встановлено, що вартість затвердженого в договорі-1 тарифу збільшена на більш ніж 10% порівняно з попереднім визначеним тарифом, а внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди. Однак, відповідач не обґрунтував, чому підвищення цін на ринку зумовило неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору-1 стало для постачальника вочевидь невигідним, як і не довів причин продажу електричної енергії за договором-2 за ціною вищою, ніж є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії за спірний період;
- при прийнятті рішення по справі судом першої інстанції правомірно враховані правові позиції Верховного суду викладені в постановах від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
31.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи позивача наведені у відзиві та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі.
05.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких останній підтримав свою позицію наведену у відзиві.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 апеляційну скаргу у справі №910/16572/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
01.07.2024 матеріали справи №910/16572/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "Інфотех" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі № 910/16572/23 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
22.07.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Інфотех" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/16572/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16572/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2024, справу №910/16572/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
06.10.2022 року між Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" (споживач) та Державним підприємством "Інфотех" (постачальник) було укладено Договір про закупівлю електричної енергії №СП-УВВ-381 (надалі - договір-1), відповідно до п. 1.1. якого договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.
Умови цього договору встановлені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (п. 1.2. Договору-1).
Згідно з п. 2.1. договору-1 постачальник постачає електричну енергію споживачу за кодом ДК 021:2015 09310000-5 "Електрична енергія" за для потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 2.4. договору-1 встановлено, що загальний обсяг електричної енергії 207 780,98 кВт/год. Ціна за 1 кВт/год становить 4,2 грн (з урахуванням ПДВ). У разі коливання ціни товару на ринку, змін встановлених згідно із законодавством органами законодавчої, виконавчої влади, органами державної статистики, індексу споживчих цін, змін курсу іноземної валюти, змін біржових коригувань або показників Platts, Argus регульованих цін (тарифів) і нормативів, змін цін, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ціна за одиницю (тариф) на товар та послуги відкоригується та може бути змінена в бік зменшення/збільшення (без зміни якості товарів, робіт і послуг) пропорційно до ціни такого товару на ринку.
Згідно п. 5.2. договору-1 вартість електричної енергії за цим договором визначається як сума очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в п. 3.1. цього договору, та становить: 872 679,99 грн, в т.ч. ПДВ 145 446,67 грн.
У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміни ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін; 2) зміненим на запропонованих постачальником умовах, з урахуванням діючого законодавства у сфері публічних закупівель, - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін. (п. 5.8. Договору-1).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє на період дії воєнного стану по 31.12.2022 року та впродовж строку, необхідного для проведення процедури закупівлі, в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. У разі продовження воєнного стану дія договору автоматично продовжується на період на який продовжено воєнний стан але не більше як до 31.12.2022 року, а в частині грошових розрахунків до повного виконання зобов`язань. (п. 14.1. договору-1).
Пунктом 14.6. договору-1 передбачено істотні умови договору, які не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
16.10.2022 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору-1, відповідно до п. 1 якої п. 14.6. договору-1 викладено в такій редакції: " 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Перерахунок ціни 1 кВт/год обчислюють за наступною формулою: ціна (тариф) за 1 кВт/год електричної енергії визначається за формулою: Цм = (Цо * (1+Н/100) + Тпер + Троз) * ПДВ. Ціна (тариф) за 1 кВт/год електричної енергії може фіксуватися у визначеному розмірі у гривні, шляхом підписання додаткової угоди до договору, у випадках зміни очікуваних обсягів постачання електричної енергії протягом дії цього Договору. Перерахунок ціни 1 кВт/год обчислюється за наступною формулою: Ц(нова) = Ц - Т + Тз + ПДВ.".
18.11.2022 року сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору-1, відповідно до п. 2.1. якої п. 2.4. Договору-1 викладено в такій редакції: "щомісячний перерахунок ціни 1 кВт/год у разі коливання товару на ринку обчислюють за наступною формулою: Цм = (Цо * (1+Н/100) + Тпер + Троз) * ПДВ. Ціна (тариф) за 1 кВт/год електричної енергії може фіксуватися у визначеному розмірі у гривні, шляхом підписання додаткової угоди до Договору, у випадках зміни очікуваних обсягів постачання електричної енергії протягом дії цього договору.
На виконання умов договору-1 сторонами підписано акти купівлі-продажу електричної енергії:
- №22-0425-9 від 20.10.2022 року на суму 129 956,40 грн (30942 кВт/год за ціною 3,50000 грн);
- №22-0425-10 від 18.11.2022 року на суму 291 702,80 грн (59632 кВ/т за ціною 4,07643 грн);
- №22-0425-11 від 19.12.2022 року на суму 245 038,03 грн (51443 кВт/год за ціною 3,96941 грн);
- №22-0425-12 від 27.12.2022 року на суму 83 386,19 грн (17506 кВт/год за ціною 3,96941 грн).
Оплату вказаної електроенергії за договором-1 позивачем проведено згідно платіжних документів: №2924 від 29.12.2022 року на суму 3,43 грн, №2057 від 21.10.2022 року на суму 129 956,40 грн, №2326 від 21.11.2022 року на суму 291 702,80 грн; №2750 від 22.12.2022 року на суму 245 038,03 грн; №2922 від 29.12.2022 року на суму 83 382,76 грн.
Позивач зазначає, що згідно актів купівлі-продажу електричної енергії від 18.11.2022 №22-0425-10, від 19.12.2022 №22-0425-11 та від 27.12.2022 №22-0425-12 на порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" вартість електроенергії збільшено понад 10%: - акт від 18.11.2022 №22-0425-10 на 16,5%; - акти від 19.12.2022 №22-0425-11 та від 27.12.2022 №22-0425-12 на 13,5%, в той час як фактичних даних щодо збільшення ціни електроенергії на ринку в жовтні-грудні 2022 року відповідачем не надано.
Таким чином, за розрахунками позивача, завищена вартість 1 кВт/год електричної енергії, зазначена в актах купівлі-продажу від 18.11.2022 №22-0425-10, від 19.12.2022 №22-0425-11 та від 27.12.2022 №22-0425-12 на підставі Договору-1 внесена безпідставно і різниця по оплаті ТМО за використання електричної енергії в період з жовтня по грудень 2022 року за збільшеною ціною на 80 086,83 грн (750 083,42 грн - (159 523 кВт*4,20 грн)), є безпідставною.
Окрім того, 04.04.2023 року між Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" (споживач) та Державним підприємством "Інфотех" (постачальник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії №ВТ-УВВ-51/04 (надалі - договір-2), відповідно до п. 1.1. якого договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.
Умови цього договору встановлені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (п. 1.2. договору-2).
Згідно з п. 2.1. договору-2 постачальник постачає електричну енергію споживачу за кодом ДК 021:2015 09310000-5 "Електрична енергія" за для потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 2.4. договору-2 встановлено, що загальний обсяг електричної енергії 253 059,56 кВт/год. Ціна за 1 кВт/год становить 5,04 грн (з урахуванням ПДВ). У разі коливання ціни товару на ринку, змін встановлених згідно із законодавством органами законодавчої, виконавчої влади, органами державної статистики, індексу споживчих цін, змін курсу іноземної валюти, змін біржових коригувань або показників Platts, Argus регульованих цін (тарифів) і нормативів, змін цін, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ціна за одиницю (тариф) на товар та послуги відкоригується та може бути змінена в бік зменшення/збільшення (без зміни якості товарів, робіт і послуг) пропорційно до ціни такого товару на ринку.
Згідно п. 5.2. договору-2 вартість електричної енергії за цим договором визначається як сума очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в п. 3.1. цього договору, та становить: 1 275 420,18 грн, в т.ч. ПДВ 212 570,03 грн.
У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміни ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін; 2) зміненим на запропонованих постачальником умовах, з урахуванням діючого законодавства у сфері публічних закупівель, - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін. (п. 5.8. договору-2).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє на період дії воєнного стану та впродовж строку, необхідного для проведення процедури закупівлі та в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. У разі продовження воєнного стану дія договору автоматично продовжується на період на який продовжено воєнний стан але не більше як до 31.12.2023 року, а в частині грошових розрахунків до повного виконання зобов`язань. (п. 14.1. договору-2).
Пунктом 14.6. договору-2 передбачено істотні умови договору, які не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
На виконання умов договору-2 сторонами підписано акти купівлі-продажу електричної енергії:
- №22-0666-3/2 від 12.04.2023 року на суму 226 239,50 грн (44888,791 кВт/год за ціною 4,20000 грн);
- №22-0666-4 від 26.06.2023 року на суму 319 727,52 грн (63438 кВ/т за ціною 4,20000 грн);
- №22-0666-5 від 14.06.2023 року на суму 343 324,80 грн (68120 кВт/год за ціною 4,20000 грн);
- №22-0666-6 від 11.07.2023 року на суму 286 140,96 грн (56774 кВт/год за ціною 4,20000 грн);
- №22-0666-7 від 18.08.2023 року на суму 99 987,40 грн (19838,770 кВт/год за ціною 4,20000 грн).
Оплату вказаної електроенергії за договором-2 позивачем проведено згідно платіжних документів: №1653 від 28.06.2023 року на суму 319 727,52 грн, №1803 від 13.07.2023 року на суму 286 140,96 грн, №1463 від 15.06.2023 року на суму 343 324,80 грн.
В подальшому, Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ України проведено внутрішній аудит позивача за результатами якого складено Аудиторський звіт за період з 01.08.2021 року по 30.06.2023 року №17/10 від 15.08.2023 року.
Аудиторським звітом встановлено, що відповідно інформації, зазначеної на сайті www.oree.com.ua/index.php/indexes, середньозважений РДН (ціна 1 кВт год) за період з березня по червень 2023 становив: березень - 3,219 за 1 кВт год; квітень - 2,7646 за 1 кВт год; травень - 2,8784 за 1 кВт год; червень - 2,9867 за 1 кВт год. Дане становить, що ціна за 1 кВт год з дати підписання Договору-2 значно знижувалась, а зміни до Договору-2 не вносились.
Місяць подання тендерних пропозицій був березень, тобто середньозважений РДН брався за лютий 2023 року - 3,1523 за 1 кВт год тому тариф за 1 кВт становив 5,04 грн.
Так як у квітні середньозважений РДН був 2,7646 за 1 кВт год, то вартість 1 кВт мала знизитись: у квітні на 12% - до 4,44 грн; у травні на 8,5% - до 4,61 грн; у червні на 5% - до 4,79 грн.
Враховуючи факт зниження рівня середньозваженого РДН з моменту укладання договору-2, витрати на електричну енергію мали становити: за квітень - 281 664,72 грн (тариф - 4,44 грн за 1 кВт год); за травень - 314 142,19 грн (тариф - 4,6116 грн за 1 кВт год); за червень - 271 833,91 грн (тариф - 4,788 грн за 1 кВт год).
За розрахунками позивача, ним, у зв`язку з недотриманням умов договору-2, надлишково сплачено вартість електричної енергії відповідачу за завищеною ціною по договору-2 на загальну вартість 81 552,46 гривень.
Отже, звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача суму надлишково сплачених коштів за договором-1 в розмірі 80 086,83 грн та за договором-2 в розмірі 81 552,46 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначав, що підписані сторонами додаткові угоди до договору-1 без зауважень, як і акти купівлі-продажу електричної енергії і позивач погодився зі змінами внесеними Додатковою угодою до договору-1 та виконував їх, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що позивачем сплачено надлишкову суму коштів за договором-1. При цьому, відповідач зазначав, що позивач самостійно міг ініціювати укладення додаткових угод до договору-2 щодо змін цін на електроенергію в бік зменшення.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Одночасно, правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Законом України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, у абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 1 ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.
Так, на момент укладення та підписання договорів на постачання електричної енергії сторонами були узгоджені та визначені всі істотні умови угоди, а саме предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було укладено договір №СП-УВВ-381 від 06.10.2022 року згідно з яким ціна за 1 кВт*год становить 4,2 грн (з урахуванням ПДВ).
При цьому, в подальшому між сторонами договору було укладено дві додаткові угоди до нього, якими збільшено ціну електричної енергії по відношенню до погодженої у договорі ціни, саме: за актом від 18.11.2022 №22-0425-10 на 16,5% (вартість за 1 кВт/год 4,8917 грн); за актами від 19.12.2022 №22-0425-11 та від 27.12.2022 №22-0425-12 на 13,5% (вартість за 1 кВт/год 4,7633 грн), в той час як фактичних даних щодо збільшення ціни електроенергії на ринку в листопаді-грудні 2022 року відповідачем не надано.
Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №ВТ-УВВ-51/04 від 04.04.2023 року згідно з яким ціна за 1 кВт/год становить 5,04 грн (з урахуванням ПДВ).
Проте, аудиторським звітом позивача встановлено, що відповідно інформації, зазначеної на сайті www.oree.com.ua/index.php/indexes, середньозважений РДН (ціна 1 кВт год) за період з березня по червень 2023 становив: березень - 3,219 за 1 кВт год; квітень - 2,7646 за 1 кВт год; травень - 2,8784 за 1 кВт год; червень - 2,9867 за 1 кВт год, однак ціна за 1 кВт год згідно договору-2 не змінювалась і позивачем проводилась оплата електроенергії по завищеній ціні, а саме, вартість за: квітень мала становити 4,44 грн, а не 5,04 грн; травень мала становити 4,6116 грн, а не 5,04 грн; червень мала становити 4,788 грн, а не 5,04 грн.
Дослідивши дотримання порядку внесення змін до договорів, унормованого Законом України "Про публічні закупівлі", суд першої інстанції встановив, що відповідачем, як постачальником, не дотримано означеного порядку, з чим колегія суддів погоджується оскільки, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач (постачальник) звертався до споживача із письмовою пропозицією про внесення змін до договору у зв`язку із коливанням цін на електричну енергію на ринку в бік збільшення у листопаді-грудні 2022 року та в бік зменшення у березні-червні 2023 року із обґрунтуванням і документальним підтвердженням таких коливань.
Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу на перед" за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією Державного підприємства "Оператор ринку", яку викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі інтернет://www/oree.com.ua, і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". (п. 14.6. договорів).
Як вбачається з матеріалів справи, вартість затвердженого в договорі-1 тарифу збільшена на більш ніж 10% порівняно з попереднім визначеним тарифом, а внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому, вартість затвердженого тарифу в договорі-2 зменшилася.
Однак, відповідач не обґрунтував, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору-1 стало для постачальника вочевидь невигідним, як і не довів причин продажу електричної енергії за договором-2 за ціною вищою, ніж є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії за спірний період.
Метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Судом встановлено, при укладенні додаткових угод до договору-1 та встановленні тарифу в договорі-2 коливання цін не враховано.
За наведених обставин, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що встановлені в додаткових угодах до договору-1 та договорі-2 тарифи на електричну енергію визначені з порушенням вимог закону та самого договору.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 висловив правову позицію, що: "передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22: " У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".
За наведених обставин, враховуючи що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод до договору-1 з порушенням законодавства, мала місце переплата позивачем коштів в розмірі 80 086,83 грн, а також внаслідок неправомірного завищення ціни на електричну енергію в договорі-2 мала місце переплата позивачем коштів в розмірі 81 552,46 грн, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначених коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно тверджень скаржника, викладених в апеляційній скарзі про те, що аудиторський звіт є неналежним та недопустимим доказом, що підтверджує зміну ціни (коливання ціни) на ринку електричної енергії, колегія суддів зазначає про їх безпідставність, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б спростували відомості, зазначені у відповідному аудиторському звіті, як і не надано доказів, що спростували б встановлену судом обставину зміни ціни на електричну енергію.
При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи відповідача щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позовну заяву, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Інфотех".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 21.05.2024 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Інфотех" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/16572/23 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Інфотех".
Матеріали справи №910/16572/23 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
Г.А. Кравчук
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124588707 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні