Постанова

від 22.01.2025 по справі 910/9601/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа №910/9601/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Державної установи "Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024

у справі №910/9601/24 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

до Державної установи "Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України"

про стягнення 121 874,04 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - ТОВ "ЙЕ Енергія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної установи "Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України" (далі - ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України") заборгованості у розмірі 121 874,04 грн, з яких: 99 819,20 грн - основний борг, 6 982,14 грн - три проценти річних, 15 072,70 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ЙЕ Енергія" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2022 №60АВ167-343-22/44, в частині повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 99 819,20 грн. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 6 982,14 грн трьох процентів річних та 15 072,70 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/9601/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" 99 819,20 грн заборгованості, 6 963,14 грн трьох процентів річних, 15 072,70 грн інфляційних втрат та 2 422,02 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2022 №60АВ167-343-22/44 та положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 99 819,20 грн. При цьому, місцевим господарським судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків трьох процентів річних та інфляційних втрат і встановлено, що останнім допущено помилку у визначенні розміру нарахування трьох процентів річних. За розрахунком місцевого господарського суду, обґрунтованою до стягнення є сума трьох процентів річних у розмірі 6 963,40 грн. У той же час, на переконання суду першої інстанції, розмір інфляційних втрат нараховано вірно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/9601/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої підлягає скасуванню з підстав, передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Так, в апеляційній скарзі ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" посилається на те, що відповідно до пункту 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №11 від 31.05.2022, строк поставки товару - з моменту підписання договору до 30.06.2022. В свою чергу, предметом позову є стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2022 №60АВ167-343-22/44 за липень 2022 року, тобто поза строком (періодом) поставки, що визначений умовами договору. Відповідач наголошує, що терміни "строк (період) поставки" та "строк дії договору" не є тотожними та врегульовують різні відносини.

Також, скаржник звертає увагу, що довідка щодо складових фізичного балансу електричної енергії за період з 01.07.2022 до 31.07.2022 споживача, що була надіслана листом ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 29.03.2023 №3/01/5/9653, є доказом фактичного розподілу електричної енергії, проте не може бути доказом того, що електрична енергія була поставлена саме за спірним договором.

Апелянт зазначає, що після закінчення терміну поставки електричної енергії, що зазначений в договорі, з 01.07.2022 ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" мала перейти на постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії". Проте, у зв`язку з бездіяльністю позивача та невиконання вимог пункту 3.2.15 глави 3.2 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), такого переходу не відбулось. Таким чином, застосування санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України, є неможливим, оскільки поставка електричної енергії здійснювалась поза встановленим договором строком поставки, а отже в договорі відсутній строк для виконання зобов`язання щодо оплати товару.

Крім того, відповідач вказує, що з метою підтвердження поставки товару, позивач зобов`язаний був направити в порядку, визначеному пунктом 14.9 договору, акт приймання-передачі електроенергії до договору на постачання електричної енергії від 31.07.2022 РГК82011864 та надати суду відповідні докази його направлення та отримання відповідачем. Всупереч вищенаведеного, позивачем не надано суду жодного допустимого та належного доказу направлення та отримання відповідачем відповідного акта. При цьому, скаржник повторно наголошує, що послуги за договором не могли надаватись, оскільки закінчився строк (період) поставки електричної енергії споживачу.

Поміж іншого, відповідач стверджує, що позовна заява не може бути задоволена, оскільки суми, що пред`явлені в позові, перевищують межі бюджетних асигнувань та суперечать нормам матеріального права. Також, на думку апелянта, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 апеляційну скаргу ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" у справі №910/9601/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/9601/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9601/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 26.12.2024.

12.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9601/24.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач, у порядку статті 263 ГПК України, своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

13.01.2022 ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" оприлюднено оголошення про проведення закупівлі за процедурою відкриті торги та кодом ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія), ідентифікатор закупівлі - UA-2022-01-13-003444-c.

14.02.2022, за результатом проведення вищезазначених торгів, між ТОВ "ЙЕ Енергія" (постачальник) та ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" (замовник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №60АВ167-343-22/44.

Договір укладено за результатами здійснення процедури закупівлі згідно з Законом України "Про публічні закупівлі", а також положеннями ЦК України, ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ (пункт 1.1 договору).

За умовами пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість використаної (купованої) електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 31.05.2022, строк поставки товару - з моменту підписання договору до 30.06.2022.

Відповідно до пункту 3.3 договору місце постачання товару: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 41, межа балансової належності електроустановок споживача, згідно з додатком №1 "Технічна специфікація" до договору.

Загальна ціна договору становить 424 269,99 грн, т.ч. ПДВ - 70 711,67 грн (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.5. договору встановлено, що оплата поставленої електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів, від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання-передачі електричної енергії, тощо), зобов`язаний надати постачальнику підписаний акт приймання-передачі електричної енергії (далі - акт). Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, ціну та обсяг, що погоджені сторонами цього договору. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду постачальник не отримає підписаний споживачем примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним споживачем.

За умовами пункту 5.6 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та актах за цим договором у розмірі, який зазначений у додатку №2 "Специфікація" до цього договору та є чинною у відповідному розрахунковому періоді (пункт 5.10 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 14.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 31.05.2022).

Додатком №1 до договору сторони погодили технічну специфікацію постачання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Додатком №2 до договору є специфікація, відповідно до якої ціна електричної енергії як товару за одиницю (з урахуванням величини регульованих тарифів) з ПДВ встановлена 3,714758431 грн/кВт*год, яка складається з 2,749992025 грн/кВт*год (без ПДВ), 0,34564 грн/кВт*год (величина регульованих тарифів (тариф на передачу, без ПДВ) та 0,619126405 грн ПДВ.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу наступні акти приймання-передачі електричної енергії, а саме:

- від 28.02.2022 №РГК82003853, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у лютому 2022 року електричну енергію в обсязі 636 кВт*год на суму 2 362,58 грн;

- від 31.03.2022 №РГК82005415, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у березні 2022 року електричну енергію в обсязі 29304 кВт*год на суму 108 857,21 грн;

- від 30.04.2022 №РГК82008277, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у квітні 2022 року електричну енергію в обсязі 19992 кВт*год на суму 74 265,40 грн;

- від 31.05.2022 №РГК82009685, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у травні 2022 року електричну енергію в обсязі 25618 кВт*год на суму 95 164,62 грн;

- від 30.06.2022 №РГК82011005, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у червні 2022 року електричну енергію в обсязі 25021 кВт*год на суму 92 946,91 грн;

- від 31.07.2022 №РГК82011864, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у липні 2022 року електричну енергію в обсязі 26871 кВт*год на суму 99 819,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, акти приймання-передачі електричної енергії, а саме: від 28.02.2022 №РГК82003853, від 31.03.2022 №РГК82005415, від 30.04.2022 №РГК82008277, від 31.05.2022 №РГК82009685, від 30.06.2022 №РГК82011005 підписанні представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

У той же час, акт приймання-передачі електричної енергії від 31.07.2022 №РГК82011864 відповідач не підписав, вмотивовану відмову від його підписання не надав.

Позивач стверджує, що обсяги поставленої позивачем відповідачу електричної енергії в липні 2022 року підтверджуються довідкою щодо складових фізичного балансу електричної енергії за період з 01.07.2022 до 31.07.2022 споживача ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" в розмірі 26871 кВт*год, яка була надіслана листом ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 29.03.2023 №3/01/5/9653.

Таким чином, позивачем поставлено/відпущено відповідачу електричну енергію обсягом 127442,00 кВт*год, вартістю 473 415,92 грн за спірним договором.

В свою чергу, згідно з довідкою АТ "Державний ощадний банк України" від 27.09.2023 №16/2-09/61659/2023 відповідачем здійснено оплати в рахунок спожитої за період з лютого 2022 року до липня 2022 року електричної енергії на суму 373 596,72 грн, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 99 819,20 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "ЙЕ Енергія" зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати відпущеної електричної енергії, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 99 819,20 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 982,14 грн трьох процентів річних за період з 15.03.2022 до 02.08.2024 та 15 072,70 грн інфляційних втрат за період з вересня 2022 року до червня 2024 року.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Положеннями статей 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Частиною 1 статті 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 2 статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до преамбули вказаного закону, він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

За змістом пункту 14 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За приписом пункту 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов договору позивачем поставлено/відпущено відповідачу електричну енергію обсягом 127 442,00 кВт*год, вартістю 473 415,92 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії від 28.02.2022 №РГК82003853, від 31.03.2022 №РГК82005415, від 30.04.2022 №РГК82008277, від 31.05.2022 №РГК82009685, від 30.06.2022 №РГК82011005 та від 31.07.2022 №РГК82011864.

В свою чергу, відповідач за поставлену електричну енергію розрахувався частково у розмірі 373 596,72 грн, що підтверджується довідкою АТ "Державний ощадний банк України" від 27.09.2023 №16/2-09/61659/2023, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 99 819,20 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що акт приймання-передачі електричної енергії від 31.07.2022 №РГК82011864 відповідач не підписав, вмотивовану відмову від його підписання не надав.

Проте, місцевий господарський суд зазначив, що непідписання відповідачем актів приймання-передачі електричної енергії від 31.07.2022 №РГК82011864, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання замовником повного виконання постачальником своїх зобов`язань.

За приписами статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Так, місцевий господарський суд не прийняв до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки строк дії договору встановлено до 31.12.2022. В свою чергу, позивачем заявлено до стягнення заборгованість, яка виникла за поставлену електричну енергію у липні 2022 року, тобто в межах строку дії договору.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що згідно з пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Згідно з пунктом 1.2.6 ПРРЕЕ оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг. При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг, включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Відповідно до пункту 4.12 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Отже, ОСР (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії та надання інших послуг, зокрема з відключенням та підключенням споживачів.

Як зазначено місцевим господарським судом, обсяги поставленої позивачем відповідачу електричної енергії в липні 2022 року підтверджуються довідкою щодо складових фізичного балансу електричної енергії за період з 01.07.2022 до 31.07.2022 споживача ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" в розмірі 26871 кВт*год, яка була надіслана листом ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 29.03.2023 №3/01/5/9653.

Тобто, на переконання суду першої інстанції, матеріалами справи підтверджується фактичне споживання відповідачем відпущеної позивачем електричної енергії в липні 2022 року.

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції зазначив, що саме ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", як оператор системи розподілу виконує функції адміністратора комерційного обліку, постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії та передає дані електропостачальника про обсяги фактичного споживання електричної енергії споживачем за розрахунковий період.

Таким чином, саме на підставі інформації наданої оператором системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за липень 2022 року, позивачем сформовано та надіслано на адресу відповідача акт приймання-передачі електричної енергії від 31.07.2022 №РГК82011864.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне отримання коштів за продану електричну енергію, а також послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами в їх сукупності, відповідно до статей 76, 77 ГПК України, підтверджується постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії у липні 2022 року.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Також, на переконання суду першої інстанції, з урахуванням пункту 5.5 договору та положень статті 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний оплати поставлену електричну енергію за договором протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

Оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленої позивачем у липні 2022 електричної енергії, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2022 №60АВ167-343-22/44 та положення статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 99 819,20 грн підлягають задоволенню.

Разом із тим, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на таке.

Як зазначалось вище, спірний договір, на порушення зобов`язань за яким посилається позивач, укладено на підставі Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У пункті 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 31.05.2022, сторони погодили, що строк поставки товару - з моменту підписання договору до 30.06.2022. Також відповідно до пункту 5.1 договору його загальна ціна становить 424 269,99 грн, т.ч. ПДВ - 70 711,67 грн.

Згідно з частинами 1, 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю, у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку з застосуванням положень частини 6 цієї статті.

Норми Закону України "Про публічні закупівлі" є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", до яких навіть заборонено вносити зміни, окрім певного переліку таких змін, передбаченого частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну спеціальну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Також, згідно з частиною 7 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною 5 цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.

Як стверджує позивач, ним за спірним договором поставлено/відпущено відповідачу електричну енергію обсягом 127442,00 кВт*год, вартістю 473 415,92 грн, в тому числі у липні 2022 року на суму 99 819,20 грн.

У той же час, як зазначалось вище, строк поставки товару - з моменту підписання договору до 30.06.2022, загальна ціна договору - 424 269,99 грн.

За змістом частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Тобто постачання електроенергії на іншу ціну та в інший строк, які є істотними умовами договору про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2022 №60АВ167-343-22/44, суперечить як статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", так і статті 525 ЦК України згідно з якою зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, у відповідача відсутнє зобов`язання з оплати електричної енергії в обсязі, визначеному в акті від 31.07.2022 №РГК82011864 на суму 99 819,20 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу від 14.02.2022 №60АВ167-343-22/44.

За отриману електричну енергію, у строк (лютий-червень 2022 року) визначений пунктом 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 31.05.2022, на загальну суму 373 616,72 грн відповідач розрахувався повністю, що підтверджується довідкою АТ "Державний ощадний банк України" від 27.09.2023 №16/2-09/61659/2023.

Водночас, у матеріалах справи відсутні відомості про укладення додаткових угод щодо продовження строків постачання електричної енергії.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача не виникло зобов`язання з оплати електричної енергії на суму 99 819,20 грн за актом від 31.07.2022 №РГК82011864 на підставі спірного договору, укладеного сторонами на підставі Закону України "Про публічні закупівлі", який виконаний сторонами виходячи з його істотних умов.

Крім того, судова колегія дійшла висновку, що оскільки основна вимога не підлягає задоволенню, похідні вимоги про стягнення з відповідача 6 982,14 грн трьох процентів річних та 15 072,70 грн інфляційних втрат також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основного зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ДУ "Центр громадського здоров`я МОЗ України" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/9601/24 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ "ЙЕ Енергія", відповідно до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи "Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/9601/24 задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/9601/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2, 18 поверх, приміщення 33; ідентифікаційний код 38863790) на користь Державної установи "Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 41; ідентифікаційний код 40524109) 4 541 (чотири тисячі п`ятсот сорок одна) грн 25 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/9601/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов