Постанова

від 20.01.2025 по справі 903/421/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Справа № 903/421/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Піддубній Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 (повний текст - 29.10.2024) у справі №903/421/24 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м.Київ

до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз, м.Луцьк

про стягнення 161243310 грн 44 коп

за участю представників:

АТ «ОГС «Волиньгаз» - Козлюк Зінаїда Ростиславівна (в залі суду);

ТОВ «ГК «Нафтогаз України» - Конопліцький Ігор Васильович (поза межами приміщення суду);

Приватного виконавця Косяк Наталія Вікторівна (поза межами приміщення суду);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24 задоволено скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича.

Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо не зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76195479 та щодо не зняття арешту з усіх грошових коштів/електронних коштів, майна, належного Акціонерному товариству Оператор газотранспортної системи Волиньгаз в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 131965015 грн 35 коп.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №76195479 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/421/24 від 04.09.2024 та зняти арешт з майна та усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться у відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику Акціонерному товариству Оператор газотранспортної системи Волиньгаз у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 131965015 грн 35 коп.

Відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України від 17.10.2024 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (апелянт-1) звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апелянт-1 в скарзі зазначає, що приписи Закону України №1639-ІХ підлягають застосуванню до сум заборгованості, обсяг яких визначено та утворились за договорами, укладеними відповідно до пункту 1-4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП №294 від 30.09.2015. Натомість згідно рішення суду у даній справі заборгованість стягнута за Типовим договором постачання природного газу постачальником "Останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501. Реструктуризації та списанню підлягає заборгованість за купівлю газу перед НАК Нафтогаз України, в той час як за рішенням суду у справі стягувачем є ТОВ ГК Нафтогаз України.

Апелянт-1 стверджує, що скарга АТ ОГС «Волиньгаз» на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. не підлягала задоволенню, оскільки заборгованість за договором постачання природного газу постачальником «Останньої надії» не підпадає під дію Закону №1639.

Також вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 17.10.2024 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича.

На підставі викладеного апелянт-1 просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24; винести постанову якою відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у ВП №76195479 та задоволити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 17.10.2024 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у ВП №76195479.

Також, не погоджуючись з винесеною ухвалою приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович (апелянт-2) звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апелянт-2 вважає, що скарга АТ ОГС «Волиньгаз» на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. не підлягала задоволенню.

В скарзі звертає увагу на відсутність між сторонами договору на закупівлю або постачання природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності (тобто договору, укладеного відповідно до пункту 1-4 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №294 від 30.09.2015), оскільки заборгованість виникла з укладеного між сторонами Типового договору постачання природного газу постачальником "Останньої надії", і заборгованість за цим договором не підлягає врегулюванню згідно з положеннями Закону №1639-ІХ.

Крім того, зазначає, що відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ, не підлягають врегулюванню і витрати зі сплати судового збору, стягнуті за рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/421/24. Тому вчинення виконавчих дій в частині виконання наказу про стягнення витрат зі сплати судового збору не підлягає зупиненню відповідно до п.15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилаючись на зміст положень, зокрема, Закону №1639-ІХ, постанови НКРЕКП від №1372 від 01.11.22 (день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора 02.11.22) «Про включення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу», рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/421/24 та виданого на його виконання наказу від 04.09.2024, приватний виконавець стверджує, що правомірно зупинив вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76195479 відповідно до п.15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" в частині стягнення 41 276,17 тис.грн боргу та відсутнє порушення майнових прав боржника у відповідній частині.

Натомість, зупинення вчинення виконавчих дій в частині сум, які стягнуті рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/421/24 та не підлягають врегулюванню відповідно до Закону №1639-IX, призвело би до порушення права на захист та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів стягувача на вільне володіння своїм майном.

Також зазначає, що всього було витрачено 50 годин з урахуванням погодинної вартості роботи адвоката та гонорар фіксованого розміру до сплати, включаючи надання професійної правничої допомоги на стадії підготовки до судового розгляду та власне участь у судових засіданнях у Господарському суді Волинської області та у Північно-західному апеляційному господарському суді, підлягає відшкодуванню у розмірі 70000,00 гривень.

Апелянт-2 вказує, що докази на підтвердження оплати послуг з надання правничої допомоги будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного апелянт-2 просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24 в частині задоволення скарги Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз», прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» на бездіяльність приватного виконавця в повному обсязі; залишити ухвалу Господарського суду Волинської області від 28 жовтня 2024 року у справі №903/421/24 в частині відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 17.10.2024 на дії (бездіяльність) приватного виконавця в силі та без змін; покласти витрати приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича на професійну правничу допомогу в розмірі 70000,00 гривень та сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3028,00 гривень на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз».

07.11.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

19.11.2024 матеріали справи №903/421/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24.

Ухвалою від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24 та об`єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Розгляд апеляційних скарг призначено на 09.12.2024 о 14.30 год.

02.12.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариство "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу приватного виконавця Щербакова І.М.

У відзиві боржник зазначає, що вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження підлягало зупиненню в частині затвердженого НКРЕКП обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно у сумі 41 276,17 тис. грн.

Боржник вважає, що вся заборгованість, стягнення якої є предметом судової справи №903/421/24, включаючи суму основного боргу і суму штрафних (фінансових) санкцій, а саме: 106297520 грн 40 коп основного боргу, 20041045 грн 89 коп пені, 6230773 грн 38 коп 3% річних, 28673970 грн 77 коп інфляційних втрат, підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Додатково наголошує, що обсяги перевищення, які затверджуються НКРЕКП (в даному випадку в Постанові НКРЕКП №490 від 12.03.2024) не містять розміру заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-ХІ; визначення і затвердження розміру такої заборгованості не належить до компетенції НКРЕКП та здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1179 (на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків).

Також зазначає, що природний газ, який був поставлений постачальником Товариству, фактично є обсягом природного газу, що покривав об`єми фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі з метою її фізичного балансування (тобто цей обсяг покривав відхилення між обсягами, що надійшли до системи та тими, що були спожиті різними категоріями споживачів у відповідний період).

Заборгованість, стягнута згідно рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/421/24, як в частині стягнення основного боргу за період січень, лютий 2022 року, так і в частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих на вищевказану заборгованість є такою, що підлягає врегулюванню на підставі Закону №1639-ІХ, з огляду на включення Товариства до Реєстру, а виконавче провадження підлягає зупиненню виконавцем згідно із вимогами п.15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, АТ «Волиньгаз» висловлює свою позицію про незгоду з розміром суми судових витрат на правничу допомогу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича.

На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції залишити без змін ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24, а апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Щербакова І.М. - без задоволення. У випадку задоволення апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича зменшити суму компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу до суми 3000,00 грн (1000,00 грн за надані послуги у суді першої інстанції, 2000,00 грн - за надані послуги у суді апеляційної інстанції).

02.12.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариство "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Боржник вважає безпідставними та необґрунтованими доводи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про те, що згідно приписів Закону №1639-ІХ зупиненню підлягає лише сума основної заборгованості, яка утворилась за договором укладеним відповідно до пункту 1 глави 6 розділу III Кодексу газорозподільних систем.

Звертає увагу, що природний газ, який був поставлений постачальником Товариству, фактично є обсягом природного газу, що покривав об`єми фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі з метою її фізичного балансування (тобто цей обсяг покривав відхилення між обсягами, що надійшли до системи та тими, що були спожиті різними категоріями споживачів у відповідний період).

Боржник вважає, що заборгованість, стягнута згідно рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/421/24, як в частині стягнення основного боргу за період січень, лютий 2022 року, так і в частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих на вищевказану заборгованість є такою, що підлягає врегулюванню на підставі Закону №1639-ІХ, з огляду на включення Товариства до Реєстру, а виконавче провадження підлягає зупиненню виконавцем згідно із вимогами п.15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції залишити без змін ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24, а апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» - без задоволення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 розгляд справи відкладено на 20 січня 2025 р. об 14:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4 (ВКЗ).

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 20.01.2025 представник ТОВ «ГК «Нафтогаз України» підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд скасувати оскаржену ухвалу, винести постанову, якою відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у ВП №76195479 та задоволити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» від 17.10.2024 на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у ВП №76195479.

Представниця приватного виконавця Щербакова І.М. - Косяк Н.В. підтримала доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просила суд скасувати ухвалу в частині задоволення скарги Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз», прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі; залишити ухвалу в частині відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в силі та без змін; покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70000,00 гривень та сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3028,00 гривень на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз».

Представник АТ "ОГС «Волиньгаз» заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення у справі. Просив суд відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.08.2024 стягнуто з Акціонерного товариства Оператор газотранспортної системи Волиньгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України 106297520 грн 40 коп основного боргу, 20041045 грн 89 коп пені, 6230773 грн 38 коп 3% річних, 28673970 грн 77 коп інфляційних втрат, 847840 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, а всього: 162091150 грн 44 коп.

На виконання рішення суду видано наказ від 04.09.2024 №903/421/24-1.

Ухвалою суду від 04.09.2024 розстрочено виконання рішення Господарського суду Волинської області від 07.08.2024 в частині стягнення судового збору в сумі 847840,00 грн, зі сплатою згідно графіку: до 30.09.2024 в сумі 141306,66 грн; до 31.10.2024 в сумі 141306,66 грн; до 30.11.2024 в сумі 141306,66 грн; до 31.12.2024 в сумі 141306,66 грн; до 31.01.2025 в сумі 141306,66 грн; до 28.02.2025 в сумі 141306,70 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частинами 1, 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (підпункти 1, 3 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

02.10.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. винесено постанови про: відкриття виконавчого провадження №76195479 з примусового виконання наказу суду №903/421/24-1 від 04.09.2024; арешт коштів боржника в межах суми 131965015,35 грн; арешт майна боржника в межах суми 131965015,35 грн; зупинення вчинення виконавчих дій в частині затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період з 01.11.2021 по 28.02.2022 включно у сумі 41276,17 тис грн; розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 974 грн 06 коп; стягнення з боржника основної винагороди в сумі 11996731 грн 02 коп.

Відповідно до частини 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частинами 2, 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

15.10.2024 до суду першої інстанції надійшла скарга АТ ОГС Волиньгаз на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М., згідно якої просив:

1. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо:

- не зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76195479 щодо виконання наказу Господарського суду Волинської області від 04.09.2024 по справі №903/421/24 до врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) АТ Волиньгаз, яке бере участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу від 14 липня 2021 року №1639-IX;

- не зняття арешту з усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 131 965 015,35 грн.;

- не зняття арешту з всього належного АТ Волиньгаз майна у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 131 965 015,35 грн.

2. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича усунути порушення (поновити порушене право АТ Волиньгаз) шляхом:

- зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76195479 щодо виконання наказу Господарського суду Волинської області від 04.09.2024 по справі №903/421/24 до врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) АТ Волиньгаз, яке бере участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу від 14 липня 2021 року №1639-IX.

- зняття арешту з усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику АТ Оператор газорозподільної системи Волиньгаз у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 131965015,35 грн;

- зняття арешту з всього належного АТ Волиньгаз майна у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 131965015,35 грн.

17.10.2024 до суду першої інстанції надійшла скарга ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М., згідно якої просить визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення основного боргу в сумі 41 276,17 тис грн в ході примусового виконання рішення суду, скасувати постанову від 02.10.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення основного боргу в сумі 41276,17 тис грн, зобов`язати приватного виконавця усунути порушене право стягувача шляхом здійснення виконавчих дій згідно умов, визначених ЗУ Про виконавче провадження.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.12.2024 та від 15.01.2025 у справі №903/62/23.

Постанова від 19.12.2024 у справі №903/62/23 винесена у справі, де предметом касаційного перегляду є питання наявності/відсутності підстав для вчинення приватним виконавцем виконавчих дій задля виконання судового рішення у справі №903/62/23 (у зв`язку з перебуванням активів АТ "Волиньгаз" в управлінні держави в особі Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), тобто частка державної власності у статутному капіталі Боржника перевищує 25 відсотків), та містить наступні правові висновки.

При виконанні судових рішень щодо стягнення коштів за рахунок активів боржника, які у передбаченому законом порядку передані в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) як центрального органу державної виконавчої влади, підлягає застосуванню пункт 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказана норма не має будь-яких застережень відносно того, що частка держави в розмірі більш ніж 25% статутного капіталу має належати їй лише на праві власності та/або з зазначенням про це у відповідних державних реєстрах.

Щодо можливості приватного виконавця здійснювати виконання рішень щодо боржника, корпоративні права якого перебувають в управлінні Національного агентства, Суд виходить із системного тлумачення статей 124, 129-1 Конституції України, статей 317, 318 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон № 772-VIII), пункту 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" та доходить висновку, що після запровадження управління майном, держава в особі Національного агентства набула тимчасово права власника щодо таких корпоративних прав з метою забезпечення збереження активів та збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості.

Такий висновок щодо транспозиції права власності відповідає, зокрема, пункту 8 статті 21 Закону №772-VIII, за вимогами якого у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, якими скасовано арешт прийнятих в управління активів та/або скасовано передачу активів в управління Національному агентству, останнє протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику.

Тобто застосована законодавцем юридична конструкція свідчить про те, що під час здійснення процедури управління активами повноваження власника реалізуються саме Національним агентством, а майно і корпоративні права фактично перебувають у його власності та повертаються власнику лише після відповідного рішення прокурора чи суду.

В такий спосіб, з урахуванням вимог пункту 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження та здійснювати виконавчі дії щодо майна боржника, оскільки частка держави у статутному капіталі, з урахуванням її перебування в управління Національного агентства, складає більше 25%.

При цьому Верховний Суд звернув увагу, що зазначене не є перешкодою для примусового виконання судового рішення Державною виконавчою службою, не обмежує стягувача у здійсненні відповідних дій у порядку, встановленому законом.

Вищевказані висновки, сформовані у постанові суду касаційної інстанції від 19.12.2024 у справі №903/62/23, є обов`язковими для врахування у цій справі за приписами частини четвертої статті 75 та частини четвертої статті 236 Господарського процесуально кодексу України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Стаття 339 Господарського процесуального кодексу України надає сторонам виконавчого провадження право звернутися до суду із скаргою, якщо рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження у справі №903/421/24, що розглядається, регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Так статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 2 частини другої статті 18 вказаного Закону встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як було встановлено під час розгляду справи №903/62/23, ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к корпоративні права відповідача передано в управління Національного агентства.

У подальшому, з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону №772-VIII, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 №429-р передано в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" активи, на які згідно ухвали Печерського районного суду м.Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к (кримінальне провадження №62021000000000160 від 22.07.2021) накладено арешт.

На виконання вказаної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к згідно зі статтями 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону №772-VIII, статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді, розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 №429-р, між Національним агентством та АТ "Чорноморнафтогаз" укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 стосовно активів (корпоративних прав), серед інших, АТ "Волиньгаз".

За таких обставин, з огляду на відсутність у приватного виконавця повноважень на виконання рішення суду про стягнення з АТ "Волиньгаз", скарга боржника на бездіяльність приватного виконавця підлягає задоволенню, проте не з наведених у ній мотивів, а в першу чергу з огляду на відсутність у приватного виконавця повноважень на вчинення виконавчих дій щодо товариства, активи якого передані в управління держави в собі Національного агентства.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на необхідність врахування постанов Верховного Суду від 19.12.2023 та від 15.01.2025 у справі №903/62/23, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76195479 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/421/24, виданого 04.09.2024 у зв`язку з відсутністю у приватного виконавця повноважень на виконання рішення суду про стягнення з АТ "Волиньгаз".

Встановлені обставини справи виключають підстави для задоволення скарги ТОВ НАК Нафтогаз України про визнання неправомірними дії, скасування постанови приватного виконавця Щербакова І.М. про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення основного боргу в сумі 41276,17 тис грн, зобов`язання приватного виконавця усунути порушене право стягувача шляхом здійснення виконавчих дій згідно умов, визначених ЗУ Про виконавче провадження, у зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Нормами ч.ч.1, 2, 4 ст.277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції прийняв правильну у результаті ухвалу, однак невірно мотивував підстави для визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76195479 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/421/24, виданого 04.09.2024, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24 відповідно до приписів ч.4 ст.277 ГПК України слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

На підставі положень ст.129 ГПК України судові витрати у справі залишаються за апелянтами.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 28.10.2024 у справі №903/421/24 змінити в мотивувальній частині, яку викласти в редакції цієї постанови. В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 22.01.2025.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Грязнов В.В.