Ухвала

від 22.01.2025 по справі 912/3035/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22.01.2025 м.Дніпро Справа № 912/3035/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду: Чус О.В. та Кощеєва І.М. від розгляду справи №912/3035/19

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЦЕФЕЙ", м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Погрібної Любов Василівни, м. Кропивницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_1 , м. Кропивницький

- ОСОБА_2, м. Кропивницький

про заборону використання знаків для товарів та послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.11.2024 року у справі №912/3035/19 позов задоволено повністю.

Заборонено Фізичній особі-підприємцю Погрібній Любові Василівні використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25.06.2010 шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" 1 921,00 грн. судового збору та 19 612,80 грн. судових витрат на судову експертизу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Білий Дмитро Борисович оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.12.2024 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 30.04.2025р..

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Фізична особа-підприємець Погрібна Любов Василівна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення в частині розподілу судових витрат і ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у розподілі понесених ТОВ "Макхолдер" судових витрат, які складаються з судового збору, в розмірі 1921,00 грн. та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у справі, в сумі 19 612,80 грн..

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.12.2024 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни. Об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Погрібної Любов Василівни з апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 30.04.2025року.

14.01.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду Чус О.В. та Кощеєва І.М. від розгляду справи № 912/3035/19.

Згідно протоколу розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 року для розгляду заяви про відвід суддів у даній справі визначена суддя Верхогляд Т.А.

В обґрунтування заяви заявник послався на наступне:

У даній справі 912/3035/19 предметом апеляційного перегляду є, зокрема, ухвала господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 року в частині залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ "Маркхолдер".

У справах №912/3032/19, №912/3033/19 та 912/164/20 за участі суддів Чус О.В. та Кощеєва І.М., після відчуження ТОВ "Маркхолдер" (за винагороду) права власності на торгову марку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за Свідоцтвом України від 25.06.2010 року НОМЕР_1 на користь АТ "Цефей", вчинення ТОВ "Маркхолдер" дій щодо заміни його процесуального статусу у цих спорах, судом було залучено ТОВ "Маркхолдер" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Вказані дії щодо залучення цієї особи до участі у вказаних справах та порушення судом ст.50 ГПК України, відсутність правових підстав для цього встановлено Верховним Судом за результатами перегляду рішень апеляційного суду у справах №912/3032/19, №912/3033/19, №912/164/20.

Наведене, на думку заявника, дає підстави для висновку про умисну спрямованість таких порушень на користь ТОВ "Маркхолдер", отже, допущення суддями Чус О. В., Кощеєвим І.М. поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, викликає обґрунтовані сумніви в неупередженість та об`єктивність цих суддів і є підставою для відводу (п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду Чус О.В. та Кощеєва І.М. від розгляду справи №912/3035/19, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їх безсторонності.

Це означає, що при вирішені того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватись, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 року для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді у розгляді справи (ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

В силу положень ч. ч. 2, 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, визначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Заявником взагалі не порушується у заяві питання щодо наявності суб`єктивного критерію для відводу суддів Чус О.В. та Кощеєва І.М..

Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Заявник посилається саме на наявність об`єктивного критерію для відводу суддів Чус О.В. та Кощеєва І.М., а фактично - не погоджується з процесуальними рішеннями суду у справах №912/3032/19, №912/3033/19 та 912/164/20, які ухвалювались за участі суддів Чус О.В. та Кощеєва І.М.

Згідно з ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявником не доведено інших підстав для відводу, наявність об`єктивних чи суб`єктивних критеріїв поведінки даних суддів, які можуть викликати сумнів в їх об`єктивності та неупередженості.

Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості.

Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. У зв`язку з цим, слід мати на увазі, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну значимість або, іншими словами, "справедливість повинна не тільки вершитися, але має бути також очевидно, як вона вершиться".

Крім цих суб`єктивних і об`єктивних критеріїв слід також враховувати питання внутрішньої організації та існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід суддів.

Такі правила виражають заінтересованість національного законодавця з приводу усунення всіх обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості відповідного судді чи суду, та є спробою забезпечити неупередженість шляхом усунення причин таких проблем.

Окрім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якого прояву небезсторонності, і таким чином сприяють підвищенню довіри, яку суди мають вселяти громадськості у демократичному суспільстві.

З урахуванням наведеного, доводи, викладені в заяві про відвід, не можна вважати обґрунтованими, а заява ґрунтується на припущеннях та суб`єктивній думці заявника.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що підстави для відводу, визначені ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, у даній справі відсутні, заявником не доведено відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України упередженості або необ`єктивності суддів Чус О.В. та Кощеєва І.М. у справі №912/3035/19.

Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Центрального апеляційного господарського суду: Чус О.В. та Кощеєва І.М. від розгляду справи №912/3035/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Т.А Верхогляд