Рішення

від 14.01.2025 по справі 902/963/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"14" січня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/963/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ", вул. Зарічна, 62, м. Вінниця, 21022, код - 43193582

до: Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО", вул. Стрілецька, буд. 18, кв. 40, м. Вінниця, 21007, код - 37424092

про стягнення 985 894,94 грн

В С Т А Н О В И В :

04.09.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 04.09.2024 року) (вх. № 1003/24 від 04.09.2024 року) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" до Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" про стягнення 985 894,94 грн заборгованості з яких:

- 49 981,26 грн - за Договором № 31/01-20 від 31.01.2020 року з яких, 40 000,00 грн основного боргу, 7 600,45 грн інфляційних втрат, 2 380,81 грн 3% річних;

- 60 934,69 грн - за Договором № 06-03/20 від 06.03.2020 року з яких, 50 000,00 грн основного боргу, 8 737,36 грн інфляційних втрат, 2 197,33 грн 3% річних;

- 338 817,46 грн - за Договором № 10/04-20 від 10.04.2024 року з яких, 280 000 грн основного боргу, 47 292,75 грн інфляційних втрат, 11 524,71 грн 3% річних;

- 155 724,86 грн - за Договором № 03/07-20 від 03.07.2020 року з яких, 133 500,00 грн основного боргу, 17 660,26 грн інфляційних втрат, 4 564,60 грн 3% річних;

- 155 379,77 грн - за Договором № б/н від 15.07.2020 року з яких, 135 000,00 грн основного боргу, 15 897,03 грн інфляційних втрат, 4482,74 грн 3% річних;

- 225 056,90 грн - за Договором № 06/08-20 від 06.08.2020 року з яких, 197 450,00 грн основного боргу, 21 608,23 грн інфляційних втрат, 5 998,67 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі № 902/963/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.10.2024 року.

02.10.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/9661/24 від 02.10.2024 року) про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 21.11.2024 року роз`єднано у самостійне провадження позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" до Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" про стягнення 155 379,77 грн заборгованості за Договором № б/н від 15.07.2020 року.

Матеріали справи № 902/963/24 в частині роз`єднаних позовних вимог передано до канцелярії Господарського суду Вінницької області з метою їх реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду з присвоєнням єдиного унікального номеру судової справи.

Також, даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/963/24 до судового розгляду по суті на 12.12.2024 року.

12.12.2024 року у справі № 902/963/24 прийнято рішення відповідно до якого позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" 40 000,00 грн - основного боргу за Договором № 31/01-20 від 31.01.2020 року, 7 600,45 грн - інфляційних втрат, 2 374,26 грн - 3% річних.

Стягнуто з Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" 50 000,00 грн - основного боргу за Договором № 06-03/20 від 06.03.2020 року, 8 737,36 грн - інфляційних втрат, 2 191,23 грн - 3% річних.

Стягнуто з Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" 280 000 грн - основного боргу за Договором № 10/04-20 від 10.04.2024 року, 47 292,75 грн - інфляційних втрат, 11 478,81 грн - 3% річних.

Стягнуто з Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" 133 500,00 грн - основного боргу за Договором № 03/07-20 від 03.07.2020 року, 17 660,26 грн - інфляційних втрат, 4 553,63 грн - 3% річних.

Стягнуто з Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" 197 450,00 грн - основного боргу за Договором № 06/08-20 від 06.08.2020 року, 21 608,23 грн - інфляційних втрат, 5 974,93 грн - 3% річних.

Відмовлено у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" в частині вимог про стягнення з Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" 91,26 грн 3% річних.

Також, призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 14.01.2025 року.

У судовому засіданні 14.01.2025 року представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

У відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено розглянути заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 13.05.2024 року між Мишковською Тетяною Миколаївною (Адвокат) та Щуренко Анатолієм Олександровичем (Адвокат) та Ткачук Вікторією Вікторівною (Адвокат) та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 103/24.

Відповідно п. 1 Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво та захист його інтересів в порядку та на умовах, визначених цим Договором, в усіх судових установах, органах державної влади, правоохоронних органах, інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, з усіма правами, які надані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі і потерпілому, представництво інтересів Клієнта в справах щодо стягнення коштів, а Клієнт зобов`язується оплатити такі послуги.

Правнича допомога надається Адвокатом Клієнтові шляхом.

- усного та письмового консультування;

- складання з правом підпису необхідних процесуальних документів, заяв, скарг, клопотань, претензій та позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, скарг в порядку виключного провадження,

- представництво та захисту інтересів Клієнта в усіх судових установах, органах державної влади, правоохоронних органах, інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності (п. 2.1 Договору).

Строк надання послуг починається з 13.05.2024 року та закінчується після надання Адвокатом обумовленої цим договором правової допомоги (п. 2.2 Договору).

За надання послуги з правової допомоги Клієнт сплачує Адвокатові плату у формі гонорар в розмірі 20 000,00 грн під час підписання даного договору (п. 4.1 Договору).

Оплата гонорару адвоката не залежать від результату вирішення справи судом (п. 4.3 Договору).

Згідно квитанції прибуткового касового ордеру від 13.05.2024 року сплачено 20 000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

На підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем долучено до справи договір про надання правової допомоги № 103/24 від 13.05,2024 року, квитанцію прибуткового касового ордеру від 13.05.2024 року на суму 20 000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1150718 від 28.08.2024 року.

Визначені сторонами послуги пов`язані з предметом судового розгляду та визначення правовою позиції по справі.

Верховний Суд прийшов до висновку, що "витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено" (Правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17,від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Обов`язок доказування розміру понесених витрат, в силу вимог ст. ст. 73, 77-80 ГПК України, покладено на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем не додано детального опису робіт (наданих послуг) суми гонорару за надану професійну правничу допомогу.

Оцінюючи зміст приписів ст. 126 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду виснує, що саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис (п.п. 141-144 Постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21).

Тобто, опис виконаних робіт з надання правничої допомоги повинен надаватися навіть у випадку її фіксованого розміру.

При цьому, вимоги щодо його детального викладення є виключною прерогативою учасника справи.

З огляду на те, що предмет спору є нескладним та враховуючи надання послуг зі стягнення коштів відносно не визначеної кількості контрагентів за договорами поворотної фінансової допомоги позивача, заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу на думку суду є завищеним.

Тому, у суду наявні підстави для зменшення витрат позивача на професійну правову допомогу на 25% до суми 15 000,00 грн.

Оскільки предметом позову у справі №9020/963/24 є стягнення заборгованості за 5 договорами поворотної фінансової допомоги, то достатньо обґрунтованим є розмір правничої допомоги у сумі 12 500,00 грн.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 12 498,63 грн; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5001,37 грн - слід залишити за позивачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, витрати зі сплати судового збору, з урахуванням пониженої ставки судового збору, покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 9 965,09 грн; судовий збір в сумі 1,09 грн - слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Стягнути з Приватного підприємства "ШЕВЧУК і КО" (вул. Стрілецька, буд. 18, кв. 40, м. Вінниця, 21007, код - 37424092) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "АРТ ХАУС-ІІ" (вул. Зарічна, 62, м. Вінниця, 21022, код - 43193582) 9 965,09 грн - судових витрат зі сплати судового збору, 12 498,63 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,09 грн та 5001,37 грн судових витрат на професійну правничу допомогу - залишити за позивачем.

3. Видати наказ після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

4. Примірник повного додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення та за електронними адресами: представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представнику відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового судового рішення складено 22 січня 2025 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Зарічна, 62, м. Вінниця, 21022)

3 - відповідачу (вул. Стрілецька, буд. 18, кв. 40, м. Вінниця, 21007)