Ухвала

від 21.01.2025 по справі 905/687/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

21.01.2025 Справа № 905/687/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Кравець А.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" (код ЄДРПОУ 30844997)

на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 74936634,-

стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" (код ЄДРПОУ 30844997, адреса: м.Чернігів, вул. Київська, буд. 11),

боржник: Державне підприємство "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" (код ЄДРПОУ 34686317, адреса: 85299, Донецька область, м. Торецьк, с.Суха Балка, вул. Миру, буд. 1),

про стягнення 17.842.497,76 грн.,

орган примусового виконання судових рішень: Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34686377, адреса: 85200, Донецька обл., місто Торецьк, вул. Героїв праці, буд. 3), -

за участю представників

від стягувача (скаржника): адвокат Кириченко Ю.Ю. (в режимі відеоконференції),

від боржника: не з`явилися,

від ДВС: не з`явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/687/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022, позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" заборгованість у розмірі 17.370.059,41 грн. (сімнадцять мільйонів триста сімдесят тисяч п`ятдесят дев`ять гривень, 41 коп.), з яких: 14.743.665,18 грн. (чотирнадцять мільйонів сімсот сорок три тисячі шістсот шістдесят п`ять гривень, 18 коп.) основний борг, 1.020.777,26 грн. (один мільйон двадцять тисяч сімсот сімдесят сім гривень, 26 коп.) пеня, 511.518,77 грн. (п`ятсот одинадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень, 77 коп.) 3% річних, 1.094.098,20 грн. (один мільйон дев`яносто чотири тисячі дев`яносто вісім гривень, 20 коп.) інфляційні втрати, крім того, відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у розмірі 260.550,90 грн. (двісті шістдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень, 90 коп.). В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

11.02.2022 господарським судом видано наказ про примусове виконання цього рішення.

Даний наказ пред`явлений стягувачем на примусове виконання до Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, постановою державного виконавця 04.01.2023 відкрито виконавче провадження BП No 70660617.

Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень офіційного сайта Міністерства юстиції в мережі Інтернет (https://asvpweb.minjust.gov.ua/) та наданих матеріалів виконавчого провадження BП No 70660617 встановлено, і сторонами не оспорюється, що під час примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 11.02.2022 по справі № 905/687/20 державним виконавцем вчинено наступні дії:

02.05.2023 винесено постанову про арешт майна боржника.

02.05.2023 винесено постанову про розшук рухомого майна боржника.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухоме майно за боржником не зареєстроване.

02.05.2023 винесено постанову про арешт коштів боржника, які спрямовано до банківські установ: АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ"ОТП Банк", АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", АТ КБ "Приват Банк", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", Акціонерне Товариство "Сенс Банк".

18.07.2023 року та 28.07.2023 року державним виконавцем стягнуто кошти у сумі 913954,45 грн. та перераховано на рахунок стягувача у виконавчому провадженні.

09.08.2023 на адресу банківських установ повторно направлено вимоги про залишки коштів на арештованих рахунках і 18.09.2023 державним виконавцем стягнуто кошти у сумі 11651,93 грн. та перераховано на рахунок стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно інформаційної довідки No 351490411 від 23.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за боржником зареєстровані: 8 земельних ділянок, на праві постійного користування земельною ділянкою, правокористувач: Державне підприємство "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського", код ЄДРПОУ: 34686317 та 6 нежитлових будівель на праві господарського відання, власник: Держава Україна в особі Державне підприємство "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського", код ЄДРПОУ: 34686317.

25.10.2023 державним виконавцем виявлено рухоме майно, а саме 10 одиниць техніки сільськогосподарського призначення. 25.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого майна, дані внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, копія постанови направлена для виконання до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області.

06.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об`єднано виконавчі провадження No70660617, No74934496 у зведене виконавче провадження No74936634.

Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження No74936634, долученої до матеріалів справи, до складу цього зведеного виконавчого провадження входять виконавчі документи, видані Господарським судом Донецької області.

За виконавчим провадженням No70660617 залишок боргу перед стягувачем складає 16.716.655,86 грн. (шістнадцять мільйонів сімсот шістнадцять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень, 86 коп.).

30.09.2024 стягувач звернувся до Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ з заявою про вжиття заходів щодо виконання рішення суду в порядку статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", однак відділом виконавчої служби 03.10.2024 надано відмову на вказану заяву.

06.11.2024 стягувач звернувся до Східного МРУ МЮ зі скаргою на бездіяльність начальника відділу Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ. На дану скаргу отримана відповідь Східного МРУ МЮ No 50484/52076-23-24/15.1 від 20.11.2024, що постановою від 18.11.2024 про результати перевірки зведеного виконавчого провадження No 74936634 дії начальника Відділу Рижка Андрія Павловича визнано такими, що здійснені відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням обмежень, визначених законодавчим органом на період дії воєнного стану.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" подано до господарського суду скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.11.2024), що розглядається, скаржник просить:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ Андрія Рижко щодо невжиття заходів з примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 по справі №905/687/20 (наказ від 11.02.2022), що встановлені ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»,

- зобов`язати начальника Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ Андрія Рижко усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом вжиття всіх необхідних заходів примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/687/20 від 11.02.2022 передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»,

- стягнути з Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" 10.000,00 грн. (десять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу адвоката, понесених заявником в процесі подання скарги на дії ВДВС.

В обґрунтування скарги стягувач посилається на те, що рішення Господарського суду Донецької області у справі 905/687/20 не виконано в повному обсязі і перспектив щодо його виконання не вбачається, оскільки боржник діяльність не веде, руху по рахункам немає, нерухоме майно відсутнє, а рухоме майно очевидно знаходиться на окупованій території. На думку скаржника, оскільки сплив шестимісячний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, рішення суду у цій справі повинно виконуватися відповідно до частин другої та третьої статті 2 та 3 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Проте, державний виконавець не вчинив дії з виконання рішення суду, що передбачені статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", чим протиправно допустив бездіяльність та порушив право стягувача розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили. Водночас тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Державний виконавець, у свою чергу, проти задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" заперечує, просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами.

У відзиві на скаргу державний виконавець вказує, що у боржника наявне ліквідне рухоме i нерухоме майно, проте реалізувати його не представляється можливим через наявні законодавчі перепони, встановлені на законодавчому рівні мораторії на реалізацію арештованого майна боржників, обумовлені надскладною ситуацією в Україні взагалі, і Донецького регіону та міста Торецьк Бахмутського району зокрема, під час воєнного стану на території України. Відділ вважає усі ці чинники форс-мажорними обставинами, які заважають державному виконавцю виконувати свої повноваження, в частині проведення примусового опису й арешту майна з подальшою передачею його для реалізації через платформу СЕТАМ. З огляду на вищевказане, на думку державного виконавця, підстав для звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів щодо виконання рішення по АСВП 70660617 зокрема та зведеного виконавчого провадження 74936634 взагалі, у державного виконавця відсутні. Подану стягувачем скаргу Торецький відділ державної виконавчої служби Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства вважає необґрунтованою, вказує, що скаржником не доведена неправомірність чи бездіяльність державного виконавця, строки здійснення примусового виконання не порушено, натомість Торецьким відділом державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції надані докази про вжиття відповідних всіх можливих заходів примусового характеру у межах повноважень, наданих державному виконавцю ЗУ "Про виконавче провадження", для примусового виконання виконавчого провадження АСВП No 72033665 зокрема, та зведеного виконавчого провадження No 74936634, в тому числі і виконавчого провадження ACBП No70660617.

Боржник відзиву на скаргу стягувача не надав, про причини суд не повідомив. Також боржник не надав суду доказів повного виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/687/20 у добровільному порядку.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 74936634 і матеріали справи, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Приписами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених ст.2 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", ст.36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ч. 1 ст. 339 ГПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 113 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, скарга Товариством з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" подана 25.11.2023, через п`ять днів з дня отримання відповіді Східного МРУ МЮ No 50484/52076-23-24/15.1 від 20.11.2024 про результати перевірки зведеного виконавчого провадження No 74936634 на дії начальника Відділу Рижка Андрія Павловича. Тобто скаржник звернувся зі скаргою в межах встановленого ст. 341 ГПК України строку.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, положень ч.1 ст. 18, ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Суд встановив, що боржник у виконавчому провадженні - Державне підприємство "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" (код ЄДРПОУ 34686317, адреса: 85299, Донецька область, м. Торецьк, с.Суха Балка, вул. Миру, буд. 1), за організаційно-правовою формою є державним підприємством.

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи встановлено ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (ч. 1 ст. 4 Закону) .

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувану відповідно до п. 2 - 4, 9 ч. 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого ч. 2 цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Так, у п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови КМУ від 30.01.2013 № 45) встановлено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2); стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (п.3); стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа (п.4); законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (п.9).

Як стверджує скаржник, що підтверджується матеріалами справи, державним виконавцем не повертався наказ від 11.02.2022 про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/687/20 стягувачу з підстав, наведених у ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" і перебуває на виконанні Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Разом з тим, суд зазначає, що обставини, передбачені ч. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відтак, лише по факту спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто після закінчення цього строку, рішення суду повинно виконуватися згідно з частинами 2 та 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17, від 25.10.2021 у справі № 905/1532/17, в ухвалі від 11.07.2022 року у справі № 910/18883/15.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", у випадку, передбаченому п. 9 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Матеріали справи свідчать, що в ході виконавчого провадження (ВП No 70660617) з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 11.02.22 № 905/687/20, виданого на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021, судове рішення у повному обсязі не виконано. Залишок боргу перед стягувачем складає 16.716.655,86 грн.

Також судом встановлено, що виконавче провадження (ВП № 70660617) з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 11.02.22 № 905/687/20 було відкрито 04.01.2023, отже шестимісячний строк, визначений ч. 2 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", закінчився 04.07.2023.

Суд констатує, що факт невиконання рішення суду протягом шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є самостійною і безумовною підставою для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

До матеріалів справи не надано доказів складання керівником Торецького відділу державної виконавчої служби Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції акта державного виконавця про передачу до Казначейства оригіналу виконавчого документа разом із супровідним листом та завірених належним чином державним виконавцем копій інших матеріалів виконавчого провадження, як то визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Також матеріали справи не містять доказів зупинення вчинення виконавчих дій у разі надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 та ч. 3 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15 жовтня 2009 року Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07 червня 2005 року) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 343 ГПК України, визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи, що Торецьким ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ, відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не вчинено дії, направлені на перехід до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, за висновком суду, наявні підстави для задоволення скарги ТОВ "Бета-Агро-інвест" в повному обсязі.

Щодо вимог скаржника про стягнення з Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ на користь ТОВ "Бета-Агро-інвест" 10.000,00 грн. (десять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу адвоката, понесених заявником в процесі подання скарги на дії ВДВС, суд зазначає таке.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 6 цієї статті Кодексу обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 цієї статті Кодексу встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається, у скарзі заявник просив стягнути з Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ 10000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката понесених заявником в процесі подання скарги на дії ВДВС.

На підтвердження цих вимог надано суду: договір про надання правової допомоги від 23.11.2024, акт виконаних робіт No1 від 25.11.2024, ордер на надання правничої допомоги серії СВ № 1107970 від 25.11.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000318 від 16.03.2018, довіреність у порядку передоручення від 17.10.2024 на ім`я Кириченко Юлії Юріївни (документ сформований у системі «Електронний суд» 17.10.2024), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ " БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ".

Так, між скаржником (далі - клієнт) та адвокатом Кириченко Юлією Юріївною укладено договір про надання правової допомоги від 23.11.2024, предметом якого є зобов`язання адвоката за дорученням клієнта щодо здійснення представництва інтересів клієнта у Господарському суді Донецької області та (за потреби) в Східному апеляційному господарському суді у справі No905/687/20 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" на бездіяльність начальника відділу Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ щодо виконання рішення про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського".

Пунктом 4.1. цього договору встановлено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі фіксованого гонорару у розмірі:

- за представництво інтересів в суді першої інстанції - 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

- за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції - 7000,00 грн. (сім тисяч гривень).

У пункті 4.3 цього договору обумовлено порядок розрахунку: до 31.05.2025 року, але не раніше отримання рішення суду відповідної інстанції та підписання Акту виконаних робіт. Можлива попередня оплата за окремою домовленістю сторін.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року (п. 6.1 договору).

25.11.2024 року на виконання цього Договору між клієнтом - ТОВ «Бета-Агро-інвест» та адвокатом Кириченко Юлією Юріївною, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю No 000318 від 16.03.2018 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Чернігівської області No57 від 16.02.2018 року, підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт, у якому детально зазначено обсяг виконаних адвокатом роботи, зокрема: аналіз наданих клієнтом матеріалів справи No905/687/20; аналіз наданих клієнтом матеріалів виконавчого провадження No 70660617 (зведене виконавче провадження No 74936634); аналіз законодавства, що регулює дані спірні правовідносини по справі зокрема, Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; аналіз судової практики в аналогічних судових справах для використання в зазначеній справі, зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 17.09.2021 у справі No 905/2999/17, від 25.10.2021 у справі No 905/1532/17, в ухвалі від 11.07.2022 року у справі No 910/18883/15; розроблення правової позиції щодо обгрунтування скарги; консультування клієнта по справі, роз`яснення судових перспектив та погодження з клієнтом правової позиції; підготовка позовної заяви, формування додатків (доказів) до неї; подання скарги з додатками до господарського суду.

Винагорода адвоката за надання вказаних послуг встановлена у п.4.1. Договору, становить: 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.). Строк розрахунку: до 31.05.2025 року.

Підписанням цього Акта сторони підтверджують, що визначені правові послуги надані адвокатом належним чином та в повному обсязі. Клієнт підтверджує, що немає жодних претензій до адвоката щодо характеру, обсягу, якості та вартості наданих правових послуг.

У даному випадку в договорі про надання правової допомоги від 23.11.2024 сторонами визначено строк проведення розрахунків до 31.05.2025. До матеріалів справи не надано доказів внесення змін до договору в цій частині. Отже, строк оплати наданих послуг адвоката у клієнта не настав.

Суд бере до уваги, що за змістом пункту 1 пункту 1 частини частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства. (Близька за змістом правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 21.01.2021 по справі No 280/2635/20, від 03.10.2019 у справі No 922/445/19).

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі No 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як відомо, у договорі про надання правової допомоги від 23.11.2024 сторонами визначено порядок оплати гонорару адвоката у фіксованому розмірі - 10000,00 грн., у строк до 31.05.2025.

Таким чином, ТОВ «Бета-Агро-інвест» підтверджені витрати на правничу допомогу договором про надання правової допомоги від 23.11.2024, актом виконаних робіт No1 від 25.11.2024, а фактичне надання послуг адвокатом підтверджене заявою по суті справи скаргою та участю адвоката в судовому засіданні 21.01.2025 (в режимі відеоконференції). Одночасно відділ ДВС не подав суду клопотань чи заяв про зменшення судових витрат, як і не спростував їх розмір.

Враховуючи, що скарга ТОВ «Бета-Агро-інвест» на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 74936634 задовольняється судом повністю, тому пред`явлені до стягнення з Торецького ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ МЮ витрати на правничу допомогу адвоката понесені заявником в процесі подання скарги у розмірі 10000,00 грн також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 123, 126, 129, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" на дії (бездіяльність) державного виконавця (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.11.2024).

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Рижко щодо невжиття заходів з примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 по справі №905/687/20 (наказ від 11.02.2022), що встановлені ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Зобов`язати начальника Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Рижко усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом вжиття всіх необхідних заходів примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/687/20 від 11.02.2022 передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Стягнути з Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34686377, адреса: 85200, Донецька обл., місто Торецьк, вул. Героїв праці, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-інвест" (код ЄДРПОУ 30844997, адреса: м.Чернігів, вул. Київська, буд. 11) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу адвоката, понесених заявником в процесі подання скарги на дії ВДВС.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 21.01.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала підписана 22.01.2025.

Суддя Н.В. Величко