Рішення

від 20.01.2025 по справі 905/998/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.01.2025р. Справа №905/998/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м.Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства Донбасенерго, м.Краматорськ

про стягнення 677906506,53 грн.

Суддя Левшина Г.В.

за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.

Представники сторін:

від позивача: Пясецький Д.В.

від відповідача: Горянін А.О.

1. Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ, про стягнення боргу у загальній сумі 677906506,53 грн. у тому числі основний борг у сумі 656882637,73 грн., 3% річних у сумі 5160672,04 грн. та інфляційні втрати у сумі 15863196,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про те, що за відсутності постачання природного газу іншим постачальником між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальником «останньої надії» та ПАТ «Донбасенерго» як споживачем укладено Типовий договір постачання природного газу, на підставі якого позивач поставив відповідачу природний газ у період з 17.11.2022р. по 30.12.2022р. Часткова неоплата з відповідним простроченням відповідачем послуг постачання природного газу у вказаний період стала підставою для звернення ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до господарського суду з цим позовом.

2. Короткий зміст рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2023р. та постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2024р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2023р., залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2024р., у позові відмовлено повністю через неналежне обґрунтування позивачем правових підстав для звернення із цим позовом.

Рішення першої інстанції та постанова апеляційної інстанції мотивовані тим, що правовою підставою здійснення позивачем поставки відповідачу природного газу є не стаття 15 Закону України «Про ринок природного газу» та Типовий договір поставки природного газу постачальником «останньої надії», затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2501, а положення статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» від 06.03.2022р. №222, якою визначені умови виконання спеціальних обов'язків позивачем та порядок компенсації його збитків від виконання спеціальних обов'язків, з урахуванням Наказу Міністерства енергетики України від 14.11.2022р. №385, відповідно до якого Слов`янську ТЕС ПАТ «Донбасенерго» (об`єкт постачання природного газу відповідача) включено з 14.11.2022р. до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України (код ЄДРПОУ 23343582 ЕІС код 56ХО0000N9JG600Y). Тому відповідач відноситься до споживачів, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, а не до споживачів, яким попередній постачальник неспроможний постачати природний газ. Відповідач не мав попереднього постачальника природного газу та, відповідно, станом на 17.11.2022р. відсутні обставини пов`язані із забезпечення відповідача безперебійним постачанням газу та необхідністю укладання договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» на підставі Типового договору. При цьому, у разі укладання Типового договору поставки природного газу постачальнику «останньої надії» не передбачено компенсації неоплаченої дебіторської заборгованості споживачів природного газу, як суб`єкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки, відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки» від 03.12.2020 №1194.

3. Короткий зміст постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.07.2024р.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2024р. у справі №905/998/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково; рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2023р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2024р. у справі №905/998/23 скасовано; справу №905/998/23 передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Скасовуючи попередні судові рішення в частині і направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд звернув увагу на те, що під час розгляду цієї справи, як суд першої інстанції так і апеляційний господарський суд, зосередилися виключно на питанні щодо правової підстави стягнення ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальником «останньої надії», боргу з ПАТ «Донбасенерго» за поставку природного газу, а також 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати вказаних послуг.

Водночас зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що у контексті спірних правовідносин попередніми судовими інстанціями, у порушення статей 86, 210, 236-237 ГПК України, досліджено і надано оцінку таким встановленим ними суттєвим обставинам, як-то: розрахунку компенсації ПСО за виконання спеціальних обов'язків протягом 2022 року, за яким враховано дебіторську заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у розмірі 656882638 грн. (яка відповідає сумі позовних вимог у цій справі поданих іншою особою позивачем ТОВ «ГК «Нафтогаз України»).

Як зазначено Верховним Судом, суди не надали належної оцінки відповідному доказу наявному в матеріалах справи і зазначеному за змістом оскаржуваних рішень та достеменно не встановили постачальника за постановою КМУ №222 (у редакції, відповідній спірному періоду постачання газу) у сукупності з іншими нормами, що регулювали спірні правовідносини у вказаний період.

Крім того, суди залишили поза увагою і не надали оцінки листу-відповіді ПАТ «Донбасенерго» від 02.05.2023р. №01-1.3/00708, наявному у матеріалах справи, в якому відповідач повідомив ТОВ «ГК «Нафтогаз України», що з початку повномасштабного вторгнення, враховуючи пошкодження залізничних під`їздів до станції, Слов`янська ТЕС здійснює виробництво електричної та теплової енергії, виключно на природному газі, який закуповує у ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відповідно до постанови КМУ №222. Визначення розміру заборгованості відповідача за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» можливе лише після врегулювання питання щодо постачальника природного газу Слов`янській ТЕС ПАТ «Донбасенерго».

Між тим, Верховний Суд також звернув увагу на те, що під час встановлення обставин щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення вказаної заборгованості, судами лише формально констатовано відсутність спору щодо постачальника товару, за який стягується заборгованість, водночас долучено до матеріалів справи письмові пояснення АТ «НАК «Нафтогаз України» від 18.10.р. №14/4-830-23 (з урахуванням листа 24.10.2023р.), на виконання ухвали місцевого господарського суду від 04.10.2023р., яким також не надано жодної правової оцінки. За змістом вказаних пояснень відповідно до постанови КМУ №1194 (в редакції постанови КМУ від 24.06.2023р. №628), ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у повному обсязі надало АТ «НАК «Нафтогаз України» матеріали, необхідні для розрахунку компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки (далі Компенсація ПСО), зокрема, щодо неоплаченої дебіторської заборгованості споживачів ПАТ «Донбасенерго».

Так, частково погоджуючись з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та додаткових поясненнях у справі, Суд зазначив, що в позовній заяві ТОВ «ГК «Нафтогаз України» також відсутня інформація, що постачання газу на Слов`янську ТЕС відбулося на виконання спеціальних обов`язків, покладених КМУ саме на ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Відтак, повертаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виснував про те, що першочерговим при встановленні обставин щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення заборгованості щодо постачання природного газу за договором Слов`янській ТЕС ПАТ «Донбасенерго» є встановлення судом як нормативного (того на кого було покладено спеціальні обов`язки відповідно до діючої у спірний період часу нормі) так і фактичного суб`єкта-постачальника природного газу відповідачу у спірному періоді.

4. Процесуальні дії суду у справі.

07.08.2024р. матеріали справи №905/998/23 надійшли до господарського суду Донецької області та протоколом автоматичного розподілу справ від 07.08.2024р. справу №905/998/23 передано на розгляд судді Левшиної Г.В.

Ухвалою суду від 09.08.2024р. прийнято справу №905/998/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення боргу у загальній сумі 677906506,53 грн. до провадження; розгляд справи №905/998/23 вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 27.08.2024 року о 10:30 год.; запропоновано сторонам до дати підготовчого засідання надати письмові пояснення по суті спору з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2024р. у справі №905/998/23.

13.08.2024р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

26.08.2024р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

У підготовче засідання 27.08.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін, надали пояснення по суті справи.

Ухвалою суду від 27.08.2024р. відкладено підготовче засідання на 24.09.2024 року об 11:00 год.; запропоновано сторонам до дати підготовчого засідання надати суду всі докази та/або заявити відповідні клопотання, які на думку останніх, є необхідними для вирішення даної справи.

23.09.2024р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

У підготовче засідання 24.09.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін. Відповідач підтримав заявлене клопотання про витребування доказів, позивач заперечував проти задоволення останнього.

Ухвалою суду від 24.09.2024р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства Донбасенерго від 23.09.2024р. про витребування доказів; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (ЄДРПОУ 40121452) та у Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 20077720) докази у справі; відкладено підготовче засідання на 11.11.2024 року о 12:30 год.

09.10.2024р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення щодо витребуваних судом доказів та долучено до матеріалів справи Договір від 11.05.2022 №05/2022-ПОН з Додатковими угодами №№ 1 та 2 та акти приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2022 року. Інші витребувані судом документи, як зазначив позивач, у ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України відсутні, оскільки останнє не отримує жодної компенсації відповідно до Порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1194 від 03.12.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Левшиної Г.В. у відпустці 11.11.2024р. з метою проходження тестування когнітивних здібностей кандидатів у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, ухвалою суду від 25.10.2024р. призначено підготовче засідання у справі на 12.11.2024 року о 12:30 год.

08.11.2024р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення, за змістом яких останній, зокрема, акцентував увагу суду на не виконанні АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вимог ухвали суду від 24.09.2024р.

У підготовче засідання 12.11.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін. Позивач повідомив суд про те, що АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не отримувало примірник ухвали суду від 24.09.2024р., тому не мало можливості надати витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 12.11.2024р. відкладено підготовче засідання на 16.12.2024 року о 12:00 год.; витребувано у Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» докази у справі.

02.12.2024р. через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення щодо витребуваних судом доказів та долучено останні до матеріалів справи.

12.12.2024р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення з урахуванням долучених до матеріалів справи позивачем та АТ «НАК«Нафтогаз України» доказів.

У підготовче засідання 16.12.2024р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін, не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 16.12.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.01.2025 року о 12:30 год.

14.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

У судове засідання 20.01.2025р. в режимі відеоконференції з`явилися представники сторін.

5. Позиція позивача під час під час нового розгляду справи.

Представник позивача під час проведення підготовчого засідання у справі повідомив суд про те, що підтримає раніше заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Окремо, позивачем було долучено до справи письмові пояснення, за змістом яких останній акцентував увагу суду на тому, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється виключно на підставі типового договору, який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501, іншої можливості постачання природного газу постачальником «останньої надії», окрім як на підставі типового договору законодавець не передбачив. При цьому ПАТ Донбасенерго здійснює діяльність з виробництва теплової енергії, а за умови відсутності відключення його від газопостачання через факт споживання природного газу, відповідача було автоматично включено до реєстру споживачів позивача постачальника «останньої надії» з 17.11.2022р. Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2022р. та від 31.12.2022р. (що підписані з боку обох сторін), відповідач прийняв імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 по договору постачання природного газу постачальником «останньої надії». Крім цього, відповідно до додатку до листа АТ «Ощадбанк» від 28.04.2023р. №16/2- 09/1098 відповідачем здійснено три оплати за спірний період поставки, у призначенні платежу відповідач зазначає: оплата за природний газ листопада 2022р. зг.дог.№ АУП0406605 від 17.11.2022р., рах.№ 32517 від 10.12.2022; Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» відповідно до даних Інформаційної платформи укладено саме 17.11.2022р., рахунок №32517 від 10.12.2022р. сформовано відповідно до Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» та направлено на адресу відповідача, на виконання пункту 4.4 Типового договору. Таким чином, за твердженням позивача, відповідач, підписуючи акти приймання-передачі за спірний період поставки та здійснюючи часткові оплати за поставлений природний газ за спірний період поставки, вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту постачання йому природного газу з боку позивача відповідно до Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії». Враховуючи включення відповідача до переліку споживачів, що виконують життєво-важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, природний газ постачався позивачем відповідачу з урахуванням п. 7 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2022 № 222, за ціною 32000 грн/ (з ПДВ) за 1000 куб. метрів газу.

Окремо, позивачем було надано пояснення щодо компенсаторного механізму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2020р. №1194 та зазначено про наступне.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», Указу Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022р. №222 було затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі Положення ПСО).

З 1 травня 2022р. по 30 квітня 2023р. (включно) НАК «Нафтогаз України» реалізовував «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальнику «останньої надії», обсяги природного газу, необхідні для забезпечення виконання спеціальних обов`язків, передбачених Положенням ПСО, за цінами, за якими реалізується природний газ цим товариством згідно з пунктами 7 Положення ПСО.

Таким чином, НАК «Нафтогаз України» в рамках виконання покладених на нього спеціальних обов`язків забезпечувала ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальника «останньої надії» природним газом в обсягах, необхідних для забезпечення ресурсом споживачів, які виконують життєво-важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, за ціною, за якою Товариство реалізовувало його споживачам згідно з пунктом 7 Положення ПСО, тобто за 32000 гривень з урахуванням ПДВ за 1000 куб.м.газу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020р. №1194 було затверджено Порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки (далі Порядок).

Згідно з п.п. 1, 2 Порядку в редакції постанови КМУ від 24.06.2023р. №628 цей Порядок визначає механізм розрахунку компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» покладаються спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Розрахунки компенсації проводяться суб`єктом ринку природного газу, що виконував спеціальні обов`язки щодо забезпечення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а також ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», у тому числі як постачальника «останньої надії», ресурсом природного газу, необхідним для виконання ними спеціальних обов`язків.

З огляду на викладене, позивач наполягав на тому, що компенсаторний механізм, передбачений Порядком в редакції постанови КМУ від 24.06.2023р. №628, є наслідком понесення НАК «Нафтогаз України» витрат у зв`язку зі здійсненням закупівлі ресурсу природного газу, необхідного для подальшого забезпечення ним ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в рамках виконання спеціальних обов`язків, встановлених Положенням ПСО, за ціною, вищою за ціну продажу, тобто 32000 гривень з ПДВ за 1000 куб.м.

6. Позиція відповідача під час під час нового розгляду справи.

В свою чергу, відповідач заперечував проти доводів позивача та наполягав на тому, що надані ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та АТ «НАК «Нафтогаз України» докази (Договір купівлі-продажу природного газу від 11.05.2022р. №05/2022-ПОН та акти приймання-передачі природного газу за листопад та грудень 2022 року до вказаного договору) в сукупності з іншими матеріалами справи підтверджують фактичне здійснення позивачем постачання природного газу Слов`янській ТЕС ПАТ «Донбасенерго» у спірний період (листопад-грудень 2022 року), але не на підставі ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» та Типового договору поставки природного газу постачальником «останньої надії», а на підставі ст. 11 цього Закону та Постанов Уряду №222 та №1194.

Водночас, чинні на момент звернення позивача до суду (липень 2023 року) положення постанови КМУ №1194 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 24.06.2023р. №628) встановлюють порядок отримання АТ «НАК «Нафтогаз України» та компенсації за поставлений на виконання спеціальних обов`язків природний газ шляхом компенсації з державного бюджету.

В свою чергу, надані АТ «НАК «Нафтогаз України» докази в сукупності з іншими матеріалами справи підтверджують включення вартості спожитого ПАТ «Донбасенерго» природного газу в розрахунок компенсації відповідно до постанови КМУ №1194. Отже, відповідач наполягає на тому, що природний газ, поставлений на виконання спеціальних обов`язків, фактично належав АТ «НАК «Нафтогаз України» і був поставлений ПАТ «Донбасенерго» через ТОВ «ГК «Нафтогаз України», а вартість такого газу підлягає компенсації з державного бюджету на користь АТ «НАК «Нафтогаз України». З урахуванням наведеного, на думку відповідача, у позивача (ТОВ «ГК «Нафтогаз України»), який входить в Групу Нафтогаз і є афілійованою (пов`язаною) особою з АТ «НАК «Нафтогаз України», відсутній матеріальний інтерес і порушене право в цій справі.

7. Встановлені судом обставини справи.

Як вже було зазначено судом, справа перебувала на розгляді суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Під час відповідного розгляду було встановлено та неоспорено сторонами наступні обставини справи:

- ТОВ «ГК «Нафтогаз України» згідно з постановою НКРЕКП від 04.07.2017р. №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України;

- розпорядженням КМУ від 22.07.2020р. №917-р визначено ТОВ «ГК «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії» строком на три роки як переможця конкурсу;

- ПАТ «Донбасенерго» згідно з постановою НКРЕКП від 15.08.1996р. №38 має ліцензію на виробництво електричної енергії та ліцензію на виробництво теплової енергетики на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках від 19.05.2014р. №719;

- матеріали справи містять копію адвокатського запиту від 25.04.2023р. б/н та копії документів в інтересах ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про надання інформації щодо фактичних обсягів споживання природного газу стосовно визначених споживачів за період з 01.11.2022р. по 28.02.2023р. EIC56XO0000N9JG600Y ПАТ «Донбасенерго»;

- листом від 01.05.2023р. №ТОВВИХ-23-5558 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надало відповідь на вказаний вище адвокатський запит та скріншоти з Інформаційної платформи щодо закріплення споживача з EIC кодом 56XO0000N9JG600Y в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України», а також інформацію про остаточну алокацію відборів споживача з ЕІС кодом 56XO0000N9JG600Y за періоди з 17.11.2022р. по 31.12.2022р., з 02.01.2023р. по 05.01.2023р.;

- до матеріалів справи надано копію Форми №10 згідно з пунктом 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, «Постачальнику «останньої надії» від оператора ГРМ/Оператора ГТС про надання інформації щодо споживачів, які зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», серед яких зазначено ПАТ «Донбасенерго» ЕІС код 56XO0000N9JG600Y;

- на підтвердження здійснення позивачем поставки газу відповідачу в період з 17.11.2022р. по 31.12.2022р. до матеріалів справи надані акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 677865706,45 грн.;

- відповідачем частково оплачено вартість отриманого природного газу, а саме: у сумі 5122785,97 грн. (09.02.2023р.), 4018188,73 грн. (13.02.2023р.) та 1842093,02 грн. (15.02.2023р.), що підтверджується копію листа від 28.04.2023р. №16/2-09/1098 АТ «Державний ощадний банк України» з реєстром надходження коштів;

- позивач звернувся з вимогою від 19.04.2023р. №119/4.3-11594-2023 до відповідача про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику «останньої надії». З вимоги вбачається, що станом на 19.04.2023р. поставлений природний газ на суму 656882637,73 грн. залишився відповідачем неоплаченим. Позивач вимагав сплатити заборгованість за природній газ до 03.05.2023р.;

- відповідачем розглянуто вимогу позивача та листом від 02.05.2023р. № 01-1.3/00708 повідомлено про таке: відповідач є виробником електричної енергії та експлуатує генеруючі потужності Слов`янської ТЕС, яка є об`єктом критичної інфраструктури відповідно до наказу Міненерго від 07.09.2022р. №1-ДСК «Про затвердження Переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» та наказу Міністерства розвитку громад та територій від 09.07.2022р. №167. При цьому робота Слов`янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» спрямована виключно на забезпечення контрольованого функціонування ОЕС України, особливо в умовах систематичного пошкодження енергетичного обладнання. 25% акцій ПАТ «Донбасенерго» належить Державі в особі Фонду державного майна України. 3 початку повномасштабного вторгнення, враховуючи пошкодження залізничних під`їздів до станції, Слов`янська ТЕС здійснює виробництво електричної та теплової енергії, виключно на природному газі, який закуповує у ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відповідно до постанови КМУ №222. Визначення розміру заборгованості відповідача за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» можливе лише після врегулювання питання щодо постачальника природного газу Слов`янській ТЕС ПАТ «Донбасенерго». Відповідач зазначав, що з лютого 2022 року ПАТ «Донбасенерго» не веде господарської діяльності з метою отримання прибутку, а працює за командами Приватного акціонерного товариства «НЕК Укренерго». Діяльність ПАТ «Донбасенерго» спрямована виключно на забезпечення стабільного електропостачання прифронтової Донецької області. З 24.02.2022р. по сьогоднішній день території фактичного знаходження Слов`янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» постійно перебувають під ракетно-артилерійськими обстрілами з боку російських окупаційних військ. Вказане вище призвело до скрутного фінансового становища відповідача, який наразі ініціює в органах державної влади розроблення механізмів погашення взаємної заборгованості підприємств паливно-енергетичного сектору, яка виникла з лютого 2022 року;

- відповідачем до матеріалів справи надано: копію листа від 27.07.2022р. №01-1.3/00450, що був адресований: НКРЕКП, Міненерго, ПрАТ «НЕК Укренерго», Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації, про прийняття відповідачем рішення щодо зупинки роботи Слов`янської ТЕС з 12:00 27.05.2022р.; копії актів комісійного обстеження об`єкта (Слов`янської ТЕС) від 13.12.2022р. разом з реєстром об`єктів та фотокопіями на підтвердження наявності пошкоджень; копію протоколу від 29.09.2022р. №9 засідання Антикризового енергетичного штабу, відповідно до якого Міненерго за участю Держенергонагляду, ПрАТ «НЕК Укренерго», НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Донбасенерго» вирішено опрацювати питання щодо підготовки програми відновлення роботи Слов`янської ТЕС та забезпечення виробництва і постачання теплової енергії під час проходження осінньо-зимового періоду 2022/2023; копію листа від 31.10.2022р. ПрАТ «НЕК Укренерго» на адресу Міненерго про необхідність забезпечення Слов`янської ТЕС природним газом для виробництва електроенергії, що дозволить забезпечити стале виробництво електроенергії на контрольоване функціонування ОЕС України; копію Наказу Міненерго №385, за яким, зокрема, Слов`янську ТЕС ПАТ «Донбасенерго» включена до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України;

- матеріали справи містять письмові пояснення АТ «НАК «Нафтогаз України» від 18.10.2023р. №14/4-830-23 (з урахуванням уточненої заяви АТ «НАК «Нафтогаз України» б/н від 24.10.2023р.), на виконання ухвали місцевого господарського суду від 04.10.2023р. За змістом вказаних пояснень відповідно до постанови КМУ №1194 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у повному обсязі надало АТ «НАК «Нафтогаз України» матеріали, необхідні для розрахунку компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, зокрема, щодо неоплаченої дебіторської заборгованості споживачів ПАТ «Донбасенерго». У розрахунку Компенсації ПСО за виконання спеціальних обов`язків протягом 2022 року враховано дебіторську заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у розмірі 656882638. Проте, компенсацію за виконання спеціальних обов`язків протягом вказаного періоду АТ «НАК «Нафтогаз України» не отримувало.

Також, судами попередніх інстанції було зауважено, що між сторонами не існує спору щодо постачання позивачем природного газу відповідачу та щодо часткової сплати відповідачем вартості отриманого природного газу, однак існує спір щодо правової підстави здійснення позивачем поставки відповідачу природного газу.

Окрім того, виконуючи вказівки Верховного Суду, під час нового розгляду справи судом було витребувано від позивача та АТ «НАК «Нафтогаз України» додаткові докази у справі та встановлено наступне.

11.05.2022р. між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу №05/2022-ПОН (далі Договір), який згідно п.1.1 (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому обсягів природного газу, необхідних для забезпечення виконання спеціальних обов?язків відповідно до Положенням про покладання спеціальних обов?язків на суб?єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 06.03.2022р. №222 (в редакції постанови Кабінету Міністрів Украіни від 29.04.2022р. №489).

Продавець зобов?язується передати у власність Покупцю природний газ, в порядку, погодженому Сторонами у цьому Договорі, а Покупець зобов?язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені цим Договором. Природний газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для постачання споживачам природного газу в рамках виконання функції постачальника «останньої надії» з урахуванням вимог Положення. Покупець зобов??язаний постачати природний газ споживачам, що не належать до категорії побутових споживачів та виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України (п. 1.4 Договору).

За умовами п.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 13.10.2022р.) Продавець передає Покупцю з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року (включно) газ в обсязі до 200000,0 тис. куб. м.

Відповідно до п.4.1 Договору ціна газу за 1 000 куб.м за цим Договором становить 32000 грн. (з урахування податку на додану вартість, та без урахування плати за транспортування магістральними газопроводами до внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи).

Оплата за газ здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на підставі Актів приймання-передачі. Розрахунок за фактично переданий газ повинен бути проведений Покупцем не пізніше 90 календарних днів з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі газу, який є підставою для розрахунків. Після звірки розрахунків остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до цього Договору газ повинен бути проведений не пізніше 30 квітня 2023 року включно (п.п.5.1, 5.2 Договору).

Додатковою угодою №2 від 16.12.2022р. сторони погодили внести зміни до п.5.2 Договору та викласти його в наступній редакції: «Розрахунок за фактично переданий газ повинен бути проведений Покупцем не пізніше 90 (дев?яносто) календарних днів з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі газу, який с підставою для розрахунків. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до цього Договору газ, повинен бути проведений не пізніше 31.12.2023 року».

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України та на виконання вимог Положення, умови цього Договору поширюються на відносини, що фактично склалися між Сторонами до його укладення, а саме з 01 травня 2022 р. та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі природного газу Покупцю по 30 квітня 2023 р. включно (п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 13.10.2022р.).

На виконання умов Договору сторонами було підписано наступні акти:

- акт приймання-передачі природного газу №11-ЗС від 30.11.2022р. на загальну суму 193968559,04 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу №12-ЗС від 31.12.2022р. на загальну суму 676429785,28 грн.

Доказів сплати покупцем отриманого природного газу матеріали справи не містять.

Натомість, АТ «НАК «Нафтогаз України» надало до матеріалів справи розрахунок компенсації, що надається суб?єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов?язки, за період виконання спеціальних обов?язків з 01.03.2022р. до 31.12.2022р. та докази звернення з останнім до Державної аудиторської служби України та Міністерства енергетики України.

Як повідомляє АТ «НАК «Нафтогаз України» відповідну компенсацію компанією досі отримано не було. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Будь-яких інших доказів та відомостей сторонами до суду подано не було, відповідних процесуальних клопотань не заявлено.

8. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням вказівок наданих Верховним Судом, суд виходить із наступного.

8.1 Щодо доводів позивача про постачання відповідачу природного газу постачальником «останньої надії» на підставі Типового договору.

Відповідно до п.26 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Статтею 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 5 статтею 12 Закону передбачені істотні умови договору постачання.

Статтею 13 Закону передбачені права та обов`язки споживача, споживач має право, зокрема, на: 1) вільний вибір постачальника; 2) безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону та споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Статтею 15 Закону передбачені положення щодо постачальника "останньої надії". У разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії". Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії". Договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії", крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператор газорозподільної системи.

Ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором.

Якщо умовами конкурсу на обрання постачальника "останньої надії" визначено вимоги до ціни, яку має застосовувати переможець цього конкурсу як постачальник "останньої надії", але постачальник "останньої надії" з об`єктивних причин не може їх виконати, про що він повідомив Кабінет Міністрів України, ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", визначається ним на підставі інформації щодо оптових цін на ринку природного газу України, за даними провідних аналітичних агентств та біржових торговельних майданчиків, з урахуванням націнки в розмірі 30 відсотків, а також тарифу на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, та діє до визначення постачальника "останньої надії" за результатами нового конкурсу.

Регулятор затверджує правила для постачальника "останньої надії" і типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2496 затверджені Правила постачання природного газу (тут й далі у редакції Постанови чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до розділу IV Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи (за умови відсутності заборгованості перед постачальником «останньої надії») в таких випадках: банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи); відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником «останньої надії», передбаченого цим розділом та Законом України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем.

Постачальник «останньої надії» має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника «останньої надії». Для побутових споживачів така інформація додатково розміщується у платіжних документах за спожитий природний газ.

Постачальник «останньої надії» має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення строку, визначеного пунктом 2 цього розділу, у разі невиконання цим споживачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який поставлений постачальником «останньої надії» відповідно до укладеного зі споживачем договору та у порядку, передбаченому цими Правилами та Кодексом газотранспортної системи.

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника «останньої надії».

Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника «останньої надії».

Розрахунок за поставлений постачальником «останньої надії» природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу Газотранспортної системи, реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об?єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

З урахуванням вищенаведених законодавчих норм вбачається, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" в силу вимог Закону можливо у разі настання таких обставин: попередній постачальник неспроможний постачати природний газ споживачу за двостороннім договором або відсутності підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника. Положеннями Закону передбачений обмежений строк постачання природного газу постачальником останньої надії задля забезпечення споживачів природним газом у разі настання незалежних від споживача обставин щодо його постачальника та порядок визначення ціни. Кодексом газотранспортної системи передбачена автоматична реєстрація в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи. При цьому, норми Закону зобов`язують споживача письмово звернутись до постачальника останньої надії, який протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надає споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу, а також зобов`язує сторони діяти з урахуванням положень про вільний вибір постачальника природного газу.

Так, позивач наполягає на тому, що підставою для здійснення постачання газу відповідачу саме відповідно до Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії є той факт, що ПАТ Донбасенерго був зареєстрований на інформаційній платформі у списку споживачів останньої надії Оператором газорозподільних систем та оператором газотранспортної системи. Наведене підтверджується листом від 01.05.2023р. №ТОВВИХ-23-5558 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та формою №10 з інформаційної платформи АТ "Донецькоблгаз".

Натомість, як встановлено судом, матеріали даної справи не містять доказів щодо наявності підстав у споживача (відповідача), для укладення договору постачання природного газу постачальником останньої надії, що передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України Про ринок природного газу та п. 3 розділу IV Правил, як то банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору.

В матеріалах справи також відсутнє письмове звернення відповідача до позивача як до постачальника останньої надії.

Окрім того, суд враховує, що станом на станом на 17.11.2022р. укладених та діючих договорів на постачання природного газу у відповідача не було, тобто, у відповідача був відсутній постачальник природного газу, а також відповідач повідомив, що був вимушений повністю припинити роботу генеруючого обладнання Слов`янської ТЕС, а з 18.11.2022р. Слов`янська ТЕС відновила роботу і на теперішній час забезпечує виробництво електричної та теплової енергії в умовах воєнного стану.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач відноситься до споживачів, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, а не до тих споживачів, яким попередній постачальник неспроможний постачати природний газ.

З огляду на долучені ПАТ «Донбасенерго» до матеріалів справи докази та пояснення вбачається, що відповідач не мав попереднього постачальника природного газу і вказана обставина зумовлена тим, що Слов`янська ТЕС не використовувала газ для виробництва тепла, а працювала на вугіллі та відповідно, станом на 17.11.2022р. були відсутні передбачені законом підстави для укладання договору постачання природного газу з постачальником «останньої надії».

Так, відповідно до ст. 11 Закону України Про ринок природного газу з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів. Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку природного газу.

До загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу належать: 1) національна безпека, а також безпека постачання природного газу; 2) стабільність, належна якість та доступність енергоресурсів; 3) захист навколишнього природного середовища, у тому числі енергоефективність, збільшення частки енергії з альтернативних джерел та зменшення викидів парникових газів; 4) захист здоров`я, життя та власності населення.

Рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу має визначати: 1) загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов`язки на суб`єктів ринку природного газу; 2) обсяг спеціальних обов`язків; 3) коло суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки; 4) обсяг прав суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, необхідних для виконання таких обов`язків; 5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки; 6) територію та строк виконання спеціальних обов`язків; 7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті.

Вибір суб`єкта або суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється у прозорий і недискримінаційний спосіб на підставі критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, та не має створювати перешкод для реалізації прав споживачів на вільний вибір постачальника.

Рішення Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади застосовуються в частині, що не суперечить рішенню Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу.

Суб`єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб`єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р., який був неодноразово продовжений та діє і на сьогодні.

Відповідно до статті 11 Закону України Про ринок природного газу, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України постановив затвердити Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Постанова від 06.03.2022р. №222 (тут і далі у редакції Постанови №222 від 10.09.2022р., яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

За умовами абз.4 п.4 Постанови №222 це Положення покладає такі спеціальні обов`язки, зокрема, на НАК Нафтогаз України - щодо забезпечення ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, у тому числі як постачальника останньої надії, ресурсом природного газу, необхідним для забезпечення виконання спеціальних обов`язків згідно з цим Положенням, на умовах, передбачених пунктом 8 цього Положення.

Пунктом 7 Положення постанови КМУ №222 визначено, що до 30 квітня 2023 р. (включно) постачальник останньої надії зобов`язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (далі - перелік споживачів).

Перелік споживачів повинен містити таку інформацію про споживача: найменування, код згідно з ЄДРПОУ, ЕІС-код.

Після затвердження переліку споживачів або внесення до нього змін копія переліку споживачів передається:

- операторам газорозподільних систем - для внесення даних до інформаційної платформи про віднесення споживача до спеціальної категорії споживача;

- постачальнику останньої надії - для забезпечення додаткових обсягів природного газу, необхідного споживачам, внесеним до Реєстру споживачів на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.

Реєстрація споживача, віднесеного до спеціальної категорії, здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі відомостей про відключення чи ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника захищеного споживача для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником останньої надії відключення по об`єкту такого захищеного споживача. У такому випадку постачання природного газу здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника останньої надії;

- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником захищеного споживача в реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання природного газу здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Постачання природного газу постачальником останньої надії споживачам згідно з переліком споживачів здійснюється за ціною 32000 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу.

Пунктом 8 Постанови №222 встановлено, що з 1 травня 2022р. по 30 квітня 2023р. (включно) НАК Нафтогаз України реалізує ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, у тому числі як постачальнику останньої надії, обсяги природного газу, необхідні для забезпечення виконання спеціальних обов`язків, передбачених цим Положенням, за цінами, за якими реалізується природний газ цими товариствами згідно з пунктами 5-7 цього Положення.

З аналізу норм положення Постанови №222 вбачається, що останні не містять жодних посилань на те, що поставка природного газу відбувається на підставі Типового договору поставки природного газу постачальником останньої надії. При цьому умови постачання природного газу в рамках виконання спеціальних обов?язків істотно відрізняються від умов постачання природного газу постачальником «останньої надії», визначених статтею 15 Закону України Про ринок природного газу.

Окрім того, суд наголошує на тому, що згідно з наказом Міненерго України від 14.11.2022р. №385, з метою забезпечення належного функціонування об`єднаної енергетичної системи України та недопущення порушень безпеки постачання природного газу і електричної енергії в умовах воєнного стану затверджено Перелік споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України. На підставі листа НЕК "Укренерго" від 31.10.2022р. №01/47957, листа Донецької облдержадміністрації від 08.11.2022р. №0.1/14/1543/0/2-22 до пункту 3 вказаного Переліку внесено Слов`янську ТЕЦ ПАТ «Донбасенерго».

Отже, у зв`язку із включенням відповідача до вказаного вище Переліку та відновленням роботи Слов`янської ТЕС у листопаді 2022 року, ПАТ «Донбасенерго» було автоматично включено до Реєстру споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, що повністю узгоджується з вищезазначеним пунктом 7 Постанови №222.

Окремо, суд акцентує увагу на тому, що поставка природного газу здійснювалась відповідачу за ціною та в період, погоджений приписами Постанови №222.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що поставка відповідачу природного газу у спірний період відбувалась не на підставі Типового договору поставки природного газу постачальником останньої надії, а саме на виконання спеціальних обов`язків, визначених Постановою КМУ від 06.03.2022р. №222.

8.2 Щодо визначення фактичного суб`єкта-постачальника природного газу відповідачу у спірному періоді.

Як вже було встановлено судом, спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням спеціальних обов`язків, визначених Постановою КМУ від 06.03.2022р. №222.

Поряд із цим, з положень наведеної постанови в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин чітко вбачається, що такі спеціальні обов`язки в даному випадку було покладено на АТ «НАК «Нафтогаз України», а саме, товариство було зобов`язано забезпечити ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, у тому числі як постачальника останньої надії, ресурсом природного газу.

В ході судового розгляду і позивачем і відповідачем було достеменно заявлено, що АТ «НАК «Нафтогаз України» забезпечило саме ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України ресурсом природного газу, який в подальшому було поставлено на Слов`янську ТЕС в спірний період.

Зі змісту письмових пояснень та доказів, долучених АТ «НАК «Нафтогаз України» на виконання вимог ухвали суду, вбачається, що з метою забезпечення ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» ресурсом природного газу, необхідним для виконання ним спеціальних обов?язків, у листопаді - грудні 2022 року, між АТ «НАК «Нафтогаз України» та позивачем було укладено договір №05/2022-ПОН від 11.05.2022р.

На виконання умов договору №05/2022-ПОН сторонами було підписано акт приймання-передачі природного газу №11-ЗС від 30.11.2022р. на загальну суму 193968559,04 грн. та акт приймання-передачі природного газу №12-ЗС від 31.12.2022р. на загальну суму 676429785,28 грн.

Доказів сплати покупцем отриманого природного газу матеріали справи не містять.

Втім, під час судового засідання представник позивача заявив, що товариство розрахувалось з АТ «НАК «Нафтогаз України» за поставлений газ та акцентував увагу суду на положеннях договору №05/2022-ПОН, які визначають порядок та строки оплати природного газу.

Дослідивши умови договору №05/2022-ПОН суд погоджується з тим, що останній дійсно передбачає оплатність послуг з постачання природного газу від АТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Натомість, ані Постанова КМУ від 06.03.2022р. №222, ані жоден інший законодавчий акт, який би регламентував порядок здійснення виконання спеціальних обов`язків не містить посилання на оплатність послуг з постачання природного газу, адже сама правова природа виконання спеціальних обов`язків не передбачає отримання прибутку жодним із суб`єктів таких правовідносин.

Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020р. №1194 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023р. №628) було затверджено Порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки (далі Постанова №1194).

За умовами п.1 Постанови №1194 цей порядок визначає механізм розрахунку компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких відповідно до Закону України Про ринок природного газу покладаються спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - компенсація).

Розрахунки компенсації проводяться суб`єктом ринку природного газу, що виконував спеціальні обов`язки щодо забезпечення ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, а також ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, у тому числі як постачальника останньої надії, ресурсом природного газу, необхідним для виконання ними спеціальних обов`язків (далі - суб`єкт). Надання компенсації здійснюється з урахуванням вимог бюджетного законодавства (п.2 Постанови №1194).

Так, АТ «НАК «Нафтогаз України» надало до матеріалів справи розрахунок компенсації, що надається суб?єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов?язки, за період виконання спеціальних обов??язків з 01.03.2022р. до 31.12.2022р. та докази звернення з останнім до Державної аудиторської служби України та Міністерства енергетики України.

Як було повідомлено АТ «НАК «Нафтогаз України» у розрахунку Компенсації ПСО за виконання спеціальних обов`язків протягом 2022 року враховано дебіторську заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» у розмірі 656882638 грн. (пояснення АТ «НАК «Нафтогаз України» №14/4-830-23 від 18.10.2023р. з урахуванням уточненої заяви АТ «НАК «Нафтогаз України» б/н від 24.10.2023р.).

Під час судового засідання представник позивача висловив незгоду з вищенаведеним розрахунком та зауважив, що останній не враховує дебіторську заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» у розмірі 656882638 грн. Втім, суд не приймає зазначені доводи, оскільки, по-перше, вищенаведені положення Постанови №1194 свідчать про те, що АТ «НАК «Нафтогаз України» має право на отримання компенсації, але не має прямого обов`язку з її отримання. По-друге, здійснення перевірки обґрунтованості розрахунку покладено на спеціально уповноважені органи, такі як Державна аудиторська служба України. З огляду на що, суд не вбачає підстав для ретельного дослідження та перевірки обґрунтованості долученого до матеріалів справи розрахунку Компенсації ПСО.

Окремо, суд наголошує на тому, що дослідження питання факту отримання/неотримання АТ «НАК «Нафтогаз України» зазначеної компенсації не входить до предмету доказування у справі. Зокрема, вказане за своєю правовою природою є бюджетними відносинами АТ «НАК «Нафтогаз України», які не можуть бути предметом розгляду у даній справі.

Натомість, надані до справи докази в сукупності свідчать про те, що саме АТ «НАК «Нафтогаз України» є суб`єктом виконання спеціальних обов`язків, який забезпечував позивача своїм природним газом, з метою поставки останнього відповідачу, що, в свою чергу, може бути підставою для отримання відповідної компенсації.

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України надає право третім особам заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Як встановлено, АТ «НАК «Нафтогаз України» самостійних вимог щодо предмета спору у справі згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України не заявлено.

При цьому, ст. 50 Господарського процесуального кодексу України також передбачено право осіб вступити у справу в якості третіх осбі без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача або відповідача у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

За висновками суду, АТ «НАК «Нафтогаз України» внаслідок надання на вимогу адвоката, суду відомостей, необхідних для розгляду справи, фактично обізнано з предметом та підставами позову. Проте, відповідного клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору АТ «НАК «Нафтогаз України» заявлено не було.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України відносно відповідача діяло виключно як суб`єкт передачі природного газу від власника (АТ «НАК «Нафтогаз України») до споживача.

Наведене, в свою чергу, ставить під сумнів наявність у позивача будь-якого доведеного суду матеріально-правового інтересу щодо предмету спору, а саме грошових коштів за переданий відповідачу природний газ, які згідно умов Постанови №1194 підлягають компенсації на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» з урахуванням вимог бюджетного законодавства.

Суд вказує, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому, вказана норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Так, предметом позову в даній справі є вимога до споживача про сплату коштів газопостачальній організації, яка зазначає, що вона у спірних правовідносинах є постачальником "останньої надії" на підставі Типового договору.

Натомість, в ході судового розгляду судом було встановлено, що в даному випадку постачання природного газу відповідачу здійснювалося на виконання вимог Постанови КМУ від 06.03.2022р. №222, положення якої покладають виконання спеціальних обов`язків на АТ НАК Нафтогаз України, яке в свою чергу, було зобов`язане забезпечити позивача необхідним ресурсом природного газу.

В той же час, згідно умов Постанови №1194 витрати, пов`язані з виконанням спеціальних обов`язків, підлягають компенсації. Отже, за умови наявності відповідної ініціативи з боку АТ НАК Нафтогаз України компенсації підлягає і дебіторська заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» у розмірі 656882638 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає наявності будь-якого нормативно обгрунтованого та доведеного належними доказами матеріально-правового інтересу позивача на грошові кошти, які в розрізі обставин справи виступають витратами, понесеними іншою юридичною особою у зв`язку з виконанням покладених на неї спеціальних обов`язків, які в подальшому можуть бути компенсовані з урахуванням вимог бюджетного законодавства.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція).

Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17.

З огляду на встановлені вище судом обставини, враховуючи сталу та послідовну судову практику з цього питання, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули.

За таких обставин, беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про стягнення 677906506,53 грн. не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 80, 81, 120, 123, 126, 129, 161, 165, 169, 177, 178, 181, 182, 195, 207, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м.Київ до Публічного акціонерного товариства Донбасенерго, м.Краматорськ про стягнення 677906506,53 грн.

В судовому засіданні 20.01.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.01.2025р.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина