Рішення

від 07.01.2025 по справі 908/2169/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2025 Справа № 908/2169/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщука Д.М., розглянувши матеріали справи № 908/2169/24

за первісною позовною заявою: фізичної особи-підприємця Режко Андрія Васильовича, АДРЕСА_1

до відповідача: управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164

про визнання договору виконаним та стягнення 253 500,00 грн

за зустрічною позовною заявою: управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164

до відповідача-1 за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб", 69001, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 31

до відповідача-2 за зустрічним позовом: фізичної особи-підприємця Режко Андрія Васильовича, АДРЕСА_1

про визнання договору фіктивним

У судовому засіданні приймали участь:

від ФОП Режко А.В. - Режко А.В., на підставі паспорта

від УКБ Запорізької ОДА - Фролов В.В., посвідчення № 107 від 01.08.23

від ТОВ "Будмонтажснаб" - Режко А.В., довіреність від 09.07.24

СУТЬ СПОРУ:

12.08.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 08.08.24 з вимогами фізичної особи-підприємця Режко Андрія Васильовича (далі ФОП Режко А.В.) до управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про визнання договору про закупівлю робіт за державні кошти № 18/05-Т укладеного 19.05.20 між управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (надалі за текстом - УКБ ЗОДА) та товариством з обмеженою відповідальністю "БУДМОНТАЖСНАБ" (далі ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ") виконаним та стягнення з відповідача (УКБ ЗОДА) на користь позивача (у даному випадку ФОП Режко А.В.) забезпечення виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20 у розмірі 253 500,00 грн.

12.08.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/2169/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.08.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2169/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

06.09.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява за вих. від 03.09.24 № 05-05/0496, в якій уповноважений представник управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (УКБ ЗОДА) просить суд:

- зупинити провадження по справі № 908/2169/24 за позовом ФОП Режко А.В. до управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про визнання договору про закупівлю робіт за державні кошти № 18/05-Т укладеного 19.05.20 між управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації та ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" виконаним та стягнення з відповідача (УКБ ЗОДА) на користь позивача (ФОП Режко А.В.) забезпечення виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20 у розмірі 253 500,00 грн до розгляду зустрічного позову по суті;

- розглядати справу за правилами загального провадження з повідомленням сторін;

- визнати договір відступлення права вимоги (цесії) від 17.05.24 № 05/24-2 фіктивним;

- витрати пов`язані зі сплатою судового збору покласти на відповідачів за зустрічним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2169/24 раніше визначеному складу суду, 06.09.24 вказану зустрічну позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 11.09.24 судом зустрічну позовну заяву управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації за вих. від 03.09.24 № 05-05/0496 залишено без руху, надано позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви - 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено останньому спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій (до якої):

- зазначити ідентифікаційний номер (код) відповідача-2 за зустрічним позовом;

- зазначити відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів учасників справи в підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

- вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- вказати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надати докази сплати позивачем за зустрічним позовом суми судового збору у відповідному розмірі, а саме 3 028,00 грн до Державного бюджету України за звернення до Господарського суду Запорізької області із зустрічною позовною заявою.

16.09.24 до суду на дійшла заява за вих. від 13.09.24 № 05-03/0514 про усунення недоліків зустрічної позовної заяви у справі № 908/2169/24, якою усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 11.09.24.

Ухвалою від 23.09.24 судом об`єднано вимоги за зустрічним позовом правління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (УКБ ЗОДА) за вих. від 03.09.24 № 05-05/0496 в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/2169/24. Вирішено перейти до розгляду справи № 908/2169/24 за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд справи спочатку. Підготовче судове засідання призначено на 09.10.24 о/об 12 год. 30 хв.

03.10.24 на адресу суду від представника ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" надійшла заява (відзив) за вих. від 30.09.24 на зустрічну позовну заяву, в якій останній просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про визнання договору фіктивним.

04.10.24 на адресу суду від ФОП Режко А.В. надійшов відзив за вих. від 30.09.24 на зустрічну позовну заяву, в якій останній просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про визнання договору фіктивним.

В судовому засіданні 09.10.24 судом прийнято до розгляду заяву (відзив) представника ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" за вих. від 30.09.24 на зустрічну позовну заяву та відзив ФОП Режко А.В. за вих. від 30.09.24 на зустрічну позовну заяву.

Представники сторін у засіданні 09.10.24 надали усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 09.10.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 23.12.24 включно та відкладено підготовче засідання на 12.11.24 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 12.11.24 представники сторін надали усні пояснення на запитання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.

Крім того, в підготовчому засіданні 12.11.24 судом з`ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представники сторін повідомили суд, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою від 12.11.24 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2169/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.24 о 12 год. 00 хв.

Згідно з актом Господарського суду Запорізької області від 03.12.24 № 9 про знеструмлення електромережі суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду, вбачається, що з огляду на введення в дію ПАТ "Запоріжжяобленерго" за вказівкою НЕК "Укренерго" графіків погодинних відключень електроенергії, 03.12.24 з 12 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. комісією було виявлено знеструмлення електромережі суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду, проведення судових засідань, вчинення інших дій пов`язаних з забезпеченням функціонування роботи суду.

Ухвалою від 04.12.24 перенесено судове засідання у справі № 908/2169/24 на 18.12.24 об 11 год. 00 хв.

Представники сторін в судовому засіданні 18.12.24 надали усні пояснення на головуючого судді, які виникли при розгляді справи по суті.

В судовому засіданні 18.12.24 судом оголошувалась перерва до 07.01.25 о 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 18.12.24 судом виправлено допущену описку в ухвалі суду від 04.12.24 по справі № 908/2169/24, а саме виклавши дату ухвали, як: від 03.12.24.

В засіданні 07.01.25 судом, на підставі ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено коли буде складено повне рішення.

ФОП Режко А.В. в судових засіданнях заявлені первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 08.08.24. Просив суд визнати договір про закупівлю робіт за державні кошти № 18/05-Т укладений 19.05.20 між управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації та ТОВ "БУДМОНТАЖСНАБ" виконаним та стягнути з управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на свою користь забезпечення виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20 у розмірі 253 500,00 грн.

Крім того, ФОП Режко А.В. заперечив проти зустрічної позовної заяви з підстав викладених у відзиві за вих. від 30.09.24 на зустрічну позовну заяву. Просив суд відмовити управлінню капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації в задоволені зустрічної позовної заяви у повному обсязі.

УКБ ЗОДА, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив в усній формі проти позовних вимог ФОП Режко А.В. Просив суд відмовити ФОП Режко А.В. в задоволені первісної позовної заяви в повному обсязі.

Крім того, представником позивача за зустрічним позовом підтримано зустрічні позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в зустрічній позовній заяві за вих. від 03.09.24 № 05-05/0496. Просив суд визнати договір відступлення права вимоги (цесії) від 17.05.24 № 05/24-2 фіктивним.

ТОВ "Будмонтажснаб", в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти задоволення зустрічної позовної заяви з підстав викладених у відзиві за вих. від 30.09.24 на зустрічну позовну заяву. Просив суд відмовити УКБ ЗОДА в задоволені зустрічної позовної заяви у повному обсязі.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.20 між департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (Генпідрядник) укладено договір про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т (договір), згідно умов якого (п. 1.1. договору) Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик

виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язується прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2. цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, види робіт: «Захист від підтоплення і затоплення північно-західної частини м. Вільнянськ (провулок Тракторний та вулиці Незалежності України, Першотравнева, Маяковського, Запорізька, Козацька, Покровська) Запорізької області - нове будівництво». ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт.

Пунктом 1.3. договору визначено, що місцезнаходження об`єкту, на якому проводяться роботи за цим Договором, є: 70002, Україна, Запорізька область, м. Вільнянськ, провулок Тракторний та вулиці Незалежності України, Першотравнева, Маяковського, Запорізька, Козацька, Покровська.

Ціна (п. 3.1. договору) предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і розрахованої відповідно до вимог ДСТУ БД. 1.1-1:2013. Договірна ціна складає 16 899 999,00 грн. (будівельні роботи), у т.ч. ПДВ 20 % - 2 816 666,50 грн, у т.ч. на 2020 - 9 840 000,00 грн.

У відповідності до п. 5.1. договору, початок виконання робіт - травень 2020 року. Закінчення виконання робіт - лютий 2021 року. Замовник може прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорений темпів виконання робіт з внесенням відповідних змін у цей Договір. Генпідрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх Замовнику (за умови наявного фінансування). Датою закінчення робіт вважається дата їх повного прийняття Замовником.

Пунктом 5.8. договору сторонами визначено порядок приймання-передачі закінчених робіт:

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється у відповідності з вимогами нормативних документів, вимогам будівельних норм і правил відповідно до діючого законодавства на момент введення об`єкта в експлуатацію, не пізніше 2 тижнів після одержання Замовником письмового повідомлення Генпідрядника про готовність до передання робіт (п. 5.8.1. договору);

- при передачі Замовнику виконавчої документації Генпідрядник засвідчує підписом відповідальної особи про достовірність виконаних робіт проектній документації з урахуванням всіх змін і доповнень, що відбулись в процесі будівництва (п. 5.8.2. договору);

- до здачі об`єкту в експлуатацію вся виконавча документація має бути передана Замовнику, Замовник зобов`язаний її перевірити і, в разі необхідності, передати Генпідряднику для доопрацювання. Якщо виконавча документація передана Замовнику не в повному об`ємі, Замовник має право не підтверджувати акти виконаних робіт до передачі виконавчої документації (п. 5.8.3. договору);

- здача об`єкту в експлуатацію здійснюється з оформленням документів з додержанням вимог передбачених будівельними нормами і правилами. Під час передання робіт Генпідрядник передає остаточну виконавчу документацію (п. 5.8.4. договору);

- Генпідрядник при закінченні будівництва або розірванні цього Договору зобов`язаний надати Замовникові звіт про використання матеріалу, а також передати всю проєктно-кошторисну та виконавчу документацію та креслення до цього Договору. Передача Документації третім особам не дозволяється (п. 5.8.5. договору);

- після закінчення будівельних робіт Генпідрядник, протягом 5 робочих дній

зносить тимчасові споруди, звільняє будівельний майданчик від техніки, невикористаних мйтеріайів, сміття (п. 5.8.6. договору).

Згідно із п. 6.1.2. договору, Генпідрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників.

Генпідрядник зобов`язаний передати результат роботи та спільно з Замовником, ввести в дію об`єкт в цілому (п. 6.2.17. договору).

У відповідності до п. 6.3.10. договору, Замовник має право відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання за призначенням і не можуть бути виправлені Генпідрядником, Замовником або третьою особою.

Згідно із п. 9.1. договору, розмір забезпечення виконання договору про закупівлю (депозит безвідсотковий) становить 1,5 % від вартості договору та діятиме до повного виконання умов договору.

Замовник (п. 9.2. договору) повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Генпідрядником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених оставин.

Замовник не повертає забезпечення виконання договору про закупівлю у разі розірвання договору в односторонньому порядку Замовником у випадках, передбачених договором про закупівлю, а також у разі невиконання Генпідрядником договору у строки, визначені договором про закупівлю, або у разі, якщо Генпідрядник відмовився від виконання договору про закупівлю. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету (п. 9.3. договору).

У відповідності до п. 10.1. договору, у випадках, передбачених договором сторони керуються чинним законодавством України.

Договір (п. 11.1.) набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.21.

Згідно із п. 12.3. договору, кожна з сторін не має права передавати свої права і обов`язки за цим договором третім особам без письмової згоди на це другої сторони.

23.12.20 між департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (Генпідрядник) укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20, якою внесено зміни до договору в частині реквізитів Генпідрядника.

19.02.21 між департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) та ТОВ "Будмонтажснаб" (Генпідрядник) укладено додаткову угоду № 2 до договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20.

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 19.02.21 визначено, що у зв`язку із відсутністю фінансування, сторони вирішили внести зміни та викласти п. 5.1.договору в наступній редакції: « 5.1. Початок виконання робіт - травень 2020 року. Закінчення виконання робіт - грудень 2021 року. Далі текст п. 5.1. залишається не змінним.».

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 від 19.02.21, у зв`язку із відсутністю фінансування, сторони вирішили внести зміни та викласти п. 11.1. договору в наступній редакції: « 11.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.21.».

Згідно із п. 3 додаткової угоди № 2 від 19.02.21, сторони дійшли згоди внести до п. 5.8.5. договору зміни виклавши його в новій редакції: « 5.8.5. Генпідрядник при закінчення будівництва, розірванні або анулюванні цього договору зобов`язаний передати Замовнику все не змонтоване оплачене обладнання та всю проєктно-кошторисну, виконавчу документацію, креслення до цього договору. Передача документації третім особам не дозволяється.».

Додатком до додаткової угоди № 2 від 19.02.21 є Календарний графік виконання робіт.

01.11.21 між управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) та ТОВ "Будмонтажснаб" (Генпідрядник) укладено додаткову угоду № 3 до договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20.

Пунктом 1 додаткової угоди № 3 від 01.11.21 визначено, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 30.03.21 за № 205 було реорганізовано 07.05.21 департамент капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації в управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, як юридичну особу публічного права. Таким чином, управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації є правонаступником усіх без винятку прав та обов`язків департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації. А відтак, назва управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації має використовуватись так, як якщоб вона була зазначена в договорі та всіх його додатках та додаткових угодах в якості первісної замість департамент капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації у всіх відмінках по відношенню до всіх прав, вигод, зобов`язань, які виникають з/або у зв`язку з договором.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 від 01.11.21, сторони вирішили внести зміни у п. 3.1., п. 4.5., п. 5.1., п. 10.1 та п. 6.2.3. договору та викласти їх у наступній редакції:

« 3.1. Ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і розрахованої відповідно до вимог ДСТУ БД. 1.1-1:2013. Договірна ціна складає 16 899 999,00 грн. (будівельні роботи), у т.ч. ПДВ 20 % - 2 816 666,50 грн, у т.ч. на 2021 - 3 850 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 % - 641 666,67 грн.»;

« 4.5. Вартість робіт, виконаних Субпідрядником визначається окремими актами форми КБ-2В, який складається Субпідрядником (безпосереднім виконавцем) та підписується субпідрядником, Генпідрядником і Замовником. Розрахунки за виконані роботи з субпідрядниками здійснюються Замовником на підставі документів, наданих Генпідрядником. Генпідрядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт на об`єкті будівництва в цілому, а саме актів форми КБ-2В, які складені Субпідрядниками (безпосередніми виконавцями) та відповідно підписані трьома сторонами, подає Замовнику для здійснення розрахунки документ про розподіл між ним та Субпідрядниками коштів, що підлягають перерахуванню за виконані роботи.»;

« 5.1. Початок виконання робіт - травень 2020 року. Закінчення виконання робіт - грудень 2022 року. Далі текст п. 5.1. залишається не змінним.»;

« 6.2.3. Залучення субпідрядників здійснюється Генпідрядником за погодженням із Замовником за вибором Генпідрядника. Погодження, залучення Субпідрядників Замовником здійснюється на основі інформації Генпідрядника, відповідно до п. 6.1.2.1. договору з урахуванням видів та обсягів робіт, для виконання яких залучається Субпідрядник, яка надається Замовнику до початку виконання субпідрядником робіт. Замовник має право протягом 3 днів після одержання пропозиції Генпідрядника відмовити у залученні запропонованого субпідрядника з обґрунтуванням причин такої відмови і рекомендувати свою кандидатуру. Залучення Субпідрядників здійснюється Генпідрядником за письмовим погодженням із Замовником.»;

« 10.1. Дроговір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.22.».

Додатком (ками) до додаткової угоди № 3 від 01.11.21 є Календарний графік виконання робіт та План фінансування.

09.11.21 між управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) та ТОВ "Будмонтажснаб" (Генпідрядник) укладено додаткову угоду № 4 до договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20.

Пунктом 1 додаткової угоди № 4 від 09.11.21 передбачено, що сторони вирішили внести зміни до п. 4.5. договору та викласти його в наступній редакції: « 4.5. Вартість робіт, виконаних Субпідрядником визначається окремими актами форми КБ-2В та КБ-3, який складається Субпідрядником (безпосереднім виконавцем) та підписується Субпідрядником, Генпідрядником та Замовником. Розрахунки за виконані роботи з Субпідрядником здійснюються Замовником на підставі документів, наданих Генпідрядником за наступними реквізитами: ТОВ «БУДМОНТАЖСНАБ ПЛЮС» … . Генпідрядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт на об`єкті будівництва в цілому, а саме актів форми КБ-2В та КБ-3, які складені Субпідрядником (безпосереднім виконавцем) та відповідно підписані трьома сторонами, подає Замовнику для здійснення розрахунків документ про розподіл між ним та Субпідрядником коштів, що підлягають перерахуванню за виконані роботи.».

09.11.23 до управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації надійшов лист ТОВ «БУДМОНТАЖСНАБ» за вих. від 09.11.23 № 09/11, в якому останнім було зазначено, що (дослівно):

«… станом на 09.11.23 за договором № 18/05Т від 19 квітня 2020 року виконання робіт ТОВ «БУДМОНТАЖСНАБ» не приступив з незалежних від виконавця причин, в зв`язку з повною відсутністю фінансування робіт за договором № 18/05Т від 19 квітня 2020 року.

Зважаючи на вище викладене прошу Вас посприяти відновленню фінансування робіт за договором 18/05Т від 19 квітня 2020 року, та додатковою угодою № 2 з календарним графіком виконання робіт від 19 лютого 2021 року, у разі не можливості фінансування робіт зі сторони замовника, прошу повернути забезпечення виконання договору депозит на рахунок Замовника … 1,5 % від вартості договору, а саме грошові кошти у сумі 250 000,00 грн. …».

Листом за вих. від 16.01.24 № 05-03/0028 «Щодо повернення забезпечення виконання договору» управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації повідомило ТОВ «БУДМОНТАЖСНАБ», що (дослівно):

«… Згідно Актів звіряння взаємних розрахунків за період 2020-2021, Управлінням за виконані роботи у 2020 було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Будмонтажснаб» 9 719 428,30 грн. (в т.ч. аванс у розмірі 30% від суми Договору) та у 2021 на розрахунковий рахунок ТОВ «Будмонтажснаб плюс» (субпідрядник) - 3 849 923,00 грн., що разом складає 13 569 352,30грн. та у відсотковому відношенні становить 80,29% виконання від загальної суми Договору. Таким чином, Управління не погоджується з твердженням про відсутність фінансування, як підстави, з якої ТОВ «Будмонтажснаб» станом на 09.11.2023 не приступило до виконання робіт.

У разі, якщо ТОВ «Будмонтажснаб» дійсно станом на 09.11.2023 не розпочинало виконання робіт на об`єкті: «Захист від підтоплення і затоплення північно-західної частини м. Вільнянськ (провулок Тракторний та вулиці Незалежності України, Першотравнева, Маяковського, Запорізька, Козацька, Покровська) Запорізької області - нове будівництво», Управління вимагає негайного повернення сплачених грошових коштів, які були перераховані за виконані роботи протягом 2020-2021 у повному обсязі та наголошує що такі дії мають ознаки кримінального правопорушення за ст. 190, 358, 3641, 366 Кримінального кодексу України.

Щодо повернення забезпечення виконання договору, яке складає 1,5% від суми Договору та дорівнює 253 500,00 грн. Управління вважає за потрібне зазначити наступне.

Пунктом 1.1. Договору, встановлено що Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язується прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2. цього Договору.

Таким чином, Генпідрядник взяв на себе зобов`язання виконати роботи у повному обсязі та у визначений строк.

У відповідності до п. 9.2. підписаних Договорів, Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Генпідрядником договору за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсним або договору про закупівлю нікчемним, у випадках, передбачених ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Виходячи з наведеного, повернення грошового забезпечення виконання договору, можливо лише за умови розірвання Договору, його виконання належним чином та у повному обсязі або з інших підставах встановлених п. 9.2. Договору.

Станом на 15.01.2024 Договір № 18/05-Т в повному обсязі не виконаний та не є розірваними, а також відсутні інші підстави визначені п. 9.2., що унеможливлює повернення забезпечення виконання договору.

У разі небажання Генпідрядника надалі виконувати договір належним чином та у повному обсязі або у разі, якщо Генпідрядник ініціює розірвання, Управління пропонує Вам надати письмові пояснення щодо такого небажання/ініціативи його виконання/розірвання з додаванням підтверджуючих документів (якщо такі є) та/або пропозиції щодо подальших дій Замовника та Генпідрядника.

Окрему увагу Генпідрядника, Управління звертає на пункт 5.8.5. Договору, яким, встановлено що, Генпідрядник при закінченні будівництва або розірванні цього Договору, зобов`язаний надати Замовникові звіт про використання матеріалу, а також передати всю проєктно-кошторисну та виконавчу документацію та креслення до цього Договору. Передача документації третім особам не дозволяється, а також на п. 5.8.6. - Після закінчення будівельних робіт Генпідрядник, протягом 5 (п`яти) робочих днів зносить тимчасові, споруди, звільняє будівельний майданчик від техніки, невикористаних матеріалів та сміття.

Додатково наголошуємо, що вимоги п. 5.8.5. та 5.8.6. повинні бути виконані в повному обсязі до моменту розірвання договору чи закінчення будівництва.».

17.05.24 між товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтажснаб» (Цедент) та фізичною особою-підприємцем Режко Андрієм Васильовичем (Цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 05/24-2 (договір цесії), згідно з умовами якого (п. 1. договору цесії), в порядку та на умовах, визначених цим договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором про закупівлю робіт за бюджеіні кошти № 18/05Т від 19.05.20 між Цедентом і управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04054079) (Боржник»).

Відповідно до п. 2. договору цесії, за цим договором Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання наступних обов`язків:

а) стягнення забезпечення виконання договору депозит на рахунок Замовника заборгованості у розмірі 250 000,00 грн. Виконавець - переможець тендеру (№ UА-2020-04-02-003237-b) вніс 19.05.20 у якості забезпечення виконання договору депозит на рахунок Замовника: рахунок UА 548201720355169011094000309, МФО 820172 ДКСУ м. Київ (ЄДРПОУ 04054079) 1,5 % від вартості договору, а саме грошові кошти у сумі 250 000,00 грн.

До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент 30.12.21 (п. 2.1. договору цесії).

Пунктом 3. договору цесії визначено, що право вимоги, що відступається Цесіонарієві, підтверджено договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05Т від 19.05.20.

У відповідності до п. 5 договору цесії, за відступлення права вимога за цим договором, Цесіонарій сплачує на користь Цедента суму у розмірі 7 000,00 грн у строк не пізніше 12 місяців з дати укладення цього договору.

Згідно із п. 6. Договору цесії, до Цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов`язків Боржника.

Цедент зобов`язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Договором (п. 8. договору цесії).

Відповідно до п. 11, договору цесії, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, який збігається з датою договору.

Супровідним листом за вих. від 17.05.24 № 17/05 ТОВ «Будмонтажснаб» направило на адресу управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації копії:

- договору відступлення права вимоги (цесії) № 05/24-2 від 17.05.24;

- повідомлення за вих. від 17.05.24 № 9 про відступлення права вимоги (зміну кредитора в зобов`язанні) по сплаті депозиту в розмірі 250 000,00 грн згідно договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05Т від 19.05.20.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 (Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За частинами 1 та 2 ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частинами 1 та 2 ст. 5 ГПК України унормовано, що здійснюючи правосуддя господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна сторна повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимого або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).

Доказами (ст. 73 ГПК України) є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Аналіз умов договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05Т від 19.05.20 у цій справі свідчить, що він є договором підряду.

Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною.

Як вже зазначалось судом вище в тексті цього рішення, у відповідності до п. 5.1. договору, початок виконання робіт - травень 2020 року. Закінчення виконання робіт - лютий 2021 року. Замовник може прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорений темпів виконання робіт з внесенням відповідних змін у цей Договір. Генпідрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх Замовнику (за умови наявного фінансування). Датою закінчення робіт вважається дата їх повного прийняття Замовником.

При цьому:

- згідно із п. 1 додаткової угоди № 2 від 19.02.21 до договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20, сторони вирішили внести зміни та викласти п. 5.1. договору в наступній редакції: « 5.1. Початок виконання робіт - травень 2020 року. Закінчення виконання робіт - грудень 2021 року. Далі текст п. 5.1. залишається не змінним.»;

- згідно із п. 2 додаткової угоди № 3 від 01.11.21 до договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20, сторони вирішили внести зміни та викласти п. 5.1. договору в наступній редакції: « 5.1. Початок виконання робіт - травень 2020 року. Закінчення виконання робіт - грудень 2022 року. Далі текст п. 5.1. залишається не змінним.».

Пунктом 5.8. договору визначено порядок приймання-передачі закінчених робіт:

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється у відповідності з вимогами нормативних документів, вимогам будівельних норм і правил відповідно до діючого законодавства на момент введення об`єкта в експлуатацію, не пізніше 2 тижнів після одержання Замовником письмового повідомлення Генпідрядника про готовність до передання робіт (п. 5.8.1. договору);

- при передачі Замовнику виконавчої документації Генпідрядник засвідчує підписом відповідальної особи про достовірність виконаних робіт проектній документації з урахуванням всіх змін і доповнень, що відбулись в процесі будівництва (п. 5.8.2. договору);

- до здачі об`єкту в експлуатацію вся виконавча документація має бути передана Замовнику, Замовник зобов`язаний її перевірити і, в разі необхідності, передати Генпідряднику для доопрацювання. Якщо виконавча документація передана Замовнику не в повному об`ємі, Замовник має право не підтверджувати акти виконаних робіт до передачі виконавчої документації (п. 5.8.3. договору);

- здача об`єкту в експлуатацію здійснюється з оформленням документів з додержанням вимог передбачених будівельними нормами і правилами. Під час передання робіт Генпідрядник передає остаточну виконавчу документацію (п. 5.8.4. договору);

- Генпідрядник при закінченні будівництва або розірванні цього Договору зобов`язаний надати Замовникові звіт про використання матеріалу, а також передати всю проєктно-кошторисну та виконавчу документацію та креслення до цього Договору. Передача Документації третім особам не дозволяється (п. 5.8.5. договору);

- після закінчення будівельних робіт Генпідрядник, протягом 5 робочих дній

зносить тимчасові споруди, звільняє будівельний майданчик від техніки, невикористаних мйтеріайів, сміття (п. 5.8.6. договору).

Згідно із п. 3 додаткової угоди № 2 від 19.02.21 до договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20, сторони вирішили внести зміни та викласти п. 5.8.5. договору в наступній редакції: « 5.1. Початок виконання робіт - травень 2020 року. Закінчення виконання робіт - грудень 2021 року. Далі текст п. 5.1. залишається не змінним.»;

« 5.8.5. Генпідрядник при закінчення будівництва, розірванні або анулюванні цього договору зобов`язаний передати Замовнику все не змонтоване оплачене обладнання та всю проєктно-кошторисну, виконавчу документацію, креслення до цього договору. Передача документації третім особам не дозволяється.».

Таким чином, Генпідрядник взяв на себе зобов`язання виконати роботи у повному обсязі та у визначений строк.

Згідно із п. 9.1. договору, розмір забезпечення виконання договору про закупівлю (депозит безвідсотковий) становить 1,5 % від вартості договору та діятиме до повного виконання умов договору.

Відповідно до п. 9.2. договору, Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Генпідрядником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених оставин.

Замовник не повертає забезпечення виконання договору про закупівлю у разі розірвання договору в односторонньому порядку Замовником у випадках, передбачених договором про закупівлю, а також у разі не виконання Генпідрядником договору у строки, визначені договором про закупівлю, або у разі, якщо Генпідрядник відмовився від виконання договору про закупівлю. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету (п. 9.3. договору).

Аналіз наведених вище норм матеріального права, матеріалів справи та умов договору свідчить, що повернення грошового забезпечення виконання договору, можливо лише за умови розірвання договору, його виконання належним чином та у повному обсязі або з інших підставах встановлених п. 9.2. Договору.

З матеріалів справи № 908/2169/24 наданих суду, не вбачається, що:

- ТОВ "Будмонтажснаб" було внесено забезпечення виконання договору про закупівлю (депозит безвідсотковий), який становить 1,5 % від вартості договору у розмірі 253 500,00 грн. Поряд з цим, представниками сторін в судових засіданнях по справі не заперечувався факт внесення ТОВ "Будмонтажснаб" депозиту у розмірі 253 500,00 грн на зебеспечення виконання вищенаведеного договору;

- Генпідрядником закінчені роботи за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20;

- Замовником прийняті роботи по закінченню робіт за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20;

- Генпідрядником передано Замовнику все не змонтоване оплачене обладнання та всю проєктно-кошторисну, виконавчу документацію, креслення до цього договору при закінчення будівництва, розірванні або анулюванні цього договору;

- Генпідрядником виконано договір, або визнано судом результати процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними.

Більш того, станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору суду не надано доказів:

- про виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20 в повному обсязі,

- або про розірвання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20,

- або доказів щодо визнання судом результати процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними.

Також, у справі відсутні докази та сторонами не наведено інших підстав визначених п. 9.2. договору, що унеможливлює повернення забезпечення виконання договору.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що у Генпідрядника (та в подальшому у позивача) є достатні правові підстави для повернення забезпечення виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20 у розмірі 253 500,00 грн.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, правову позицію сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Більш того, з урахуванням вимог того, що:

- відповідно до п. 12.3. договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 18/05-Т від 19.05.20, кожна із сторін не має права передавати свої права і обов`язки за цим договором третім особам без письмової згоди на це другої сторони;

- а позивач за первісним позовом у цій справі не надав суду доказів наявності письмової згоди з боку управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації передавати свої права і обов`язки за цим договором третім особам (у даному випадку ФОП Режко А.В.).

Щодо зустрічного позову, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

У відповідності до положень Цивільного Кодексу України визначено правочин, як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

В силу приписів ст. 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору (правочину), позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

При вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

З системного аналізу змісту статей 16, 203, 215 ЦК України слідує, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Отже, для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявність наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором.

Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.18 у справі № 909/330/16, від 01.11.18 у справі №910/18436/16).

Як слідує з правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України по справі № 6-1873цс16 від 19.10.16 основними ознаками фіктивного правочину є:

1) введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;

2) свідомий намір невиконання зобов`язань договору;

3) приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Таким чином, Верховний Суд України визначив три самостійних одна від одної обставини за наявності яких договір є фіктивним, а саме: введення в оману, свідомий намір не виконати зобов`язання та приховування справжніх намірів.

Як передбачено п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», фіктивний правочин (ст. 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України та ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Ппредметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, - підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, - саме на суд покладений обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.19 по справі № 917/1739/17

Відтак, обов`язком позивача є самостійне визначення позовних вимог, наведення правових підстав позову, а обов`язком суду є надання правової кваліфікації відносинам сторін та правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.19 у справі № 924/831/17.

У пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.19 по справі № 265/6582/16-ц суд вказав, що згідно з принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Разом з тим, беззастережне застосування належного способу захисту за принципом "суд знає закони" несе ризик порушення принципів рівності та змагальності сторін.

Процесуальне законодавство не регулює питання виникнення в рішенні іншого предмета позову, який не заявлявся в процесі.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Гусєв проти України" (скарга № 25531/12), констатував порушення права на справедливий суд через зміну судом правової кваліфікації позову, що призвело до відмови в його задоволенні. Заявнику безпідставно не надали можливості подати відповідні докази та аргументи з огляду на зміну правової кваліфікації. Такі дії суду суперечать вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) щодо: справедливості цивільного провадження; принципу змагальності судового процесу. Таким чином, відсутність чітких підстав для перекваліфікації без забезпечення можливості подати докази та аргументи в нових умовах суперечать пункту 1 статті 6 Конвенції.

Принцип "jura novit curia", з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Розглянувши зустрічну позовну заяву судом встановлено, що при звернені до суду із зустрічним позовом предметом вказаного позову є вимога управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про визнання договору відступлення права вимоги (цесії) від 17.05.24 № 05/24-2 фіктивним, обґрунтована із посиланням на приписи ст. 234 ЦК України вчиненням відповідачами 1, 2 оспорюваного правочину з метою ухилення від майнової відповідальності.

При цьому, законодавець не передбачає визнання правочину (в даному випадку договору відступлення права вимоги (цесії) від 17.05.24 № 05/24-2) фіктивним, а передбачає лише визнання правочину з ознаками фіктивності недійсним.

А тому, як наслідок, судом відмовляється управлінню капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації в задоволені зустрічної позовної вимоги в повному обсязі.

Вирішуючи вказану справу по суті спору судом прийнято до уваги те, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються:

- за первісним позовом на ФОП Режко А.В.;

- за зустрічним позовом на управління капітального будівництва Запорізької обласної

державної адміністрації.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 180, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені первісного позову відмовити повністю.

У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України, який триває на час прийняття процесуального рішення, а також враховуючи періодичні відключення будівлі суду від електропостачання … повний текст рішення складено 21.01.2025.

Суддя В.Л. Корсун