Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/11300/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/11300/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву (вх. №07-10/12405/24) ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/11300/24 за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Фірма «Лакта» про зобов`язання вчинити дії, без участі представників сторін через їхню неявку

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/11300/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.

1.2. 17.12.2024 позивач засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №0205904472051) подав заяву, в якій просить суд прийняти додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи №910/11300/24, в розмірі 24 000, 00 грн та здійснити розподіл судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

2.1. Позивач стверджує, що згідно з положеннями статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн та здійснити розподіл судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.

2.2. Прохальна частина заяви містить клопотання про розгляд заяви за відсутності позивача.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

3.1. Відповідач заперечень проти заяви не подав.

4. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

4.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/11300/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався.

4.2. 17.12.2024 позивач засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №0205904472051) подав заяву, в якій просить суд прийняти додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи №910/11300/24, в розмірі 24 000, 00 грн та здійснити розподіл судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.

4.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 заяву позивача призначено до розгляду на 21.01.2025.

4.4. У судове засідання 21.01.2025 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

4.5. Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

5. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

5.1. Предмет доказування суд визначає виходячи з предмету вимоги заяви, її юридичних та фактичних підстав. У даному разі предмет доказування становлять обставини, від яких залежить відповідь на таке ключове питання:

- Чи підтверджені та доведені документально витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги? Якщо так, то в якому розмірі?

- Чи наявні підстави для розподілу судового збору?

5.2. У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.

6. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ ВИТРАТ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ ТА ЇХ РОЗМІР.

6.1. Позивач зазначає, що ним були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 24 000,00 грн, що відповідає попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат (25 000, 00 грн).

6.2. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

6.3. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

6.4. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.5. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

6.6. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

6.7. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, додаткові постанові КГС ВС від 23 липня 2024 року у справі № 910/9544/23).

6.8. Так в якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: договір №27-24 від 18.06.2024 про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Шиян Миколою Миколайовичем та Бражняком Миколою Миколайовичем; детальний опис робіт (наданих послуг) від 17.12.2024, виконаних адвокатом по справі №910/11300/24; акт від 17.12.2024 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на суму 25 000, 00 грн; квитанцію;14 від 17.12.2024 до прибуткового касового ордеру на суму 24 000, 00 грн.

6.9. Відповідно до п. 3 договору про надання правової допомоги визначений цією угодою обсяг правничої допомоги може бути змінений (збільшений та/або зменшений) виключно за взаємною згодою сторін.

6.10. Відповідно до п. 4.1. договору про надання правової допомоги надання правової допомоги клієнту за цією угодою здійснюється на оплатній основі. Розмір оплати правничої допомоги (гонорар) сторони визначили у фіксованій сумі в розмірі 24 000, 00 грн.

6.11. Оплата може здійснюватись частинами (п. 4.2. договору про надання правової допомоги).

6.12. Відповідно до прибуткового касового ордера №14 від 17.12.2024 адвокатом Шиян М.М. прийнято від Бражняка М.М. 24 00, 00 грн на підставі договору №27-24 від 18.06.2024

6.13. Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

6.14. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

6.15. Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

6.16. Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

6.17. Вказані вище форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

6.18. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

6.19. У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

6.20. З аналізу положень договору про надання правової допомоги, встановлено, що розмір гонорару у справі №910/11300/24 є фіксованим та становить 24 000, 00 грн. Суд зазначає, що розмір винагороди за надання професійної правничої допомоги визначений в пункті 4.1. договору у вигляді фіксованої суми (24 000,00 грн) і не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Жодних змін в частині погодженого договором про надання професійної правничої допомоги розміру фіксованої вартості правничої допомоги сторонами не внесено, а отже розмір гонорару є визначеним.

6.21. При цьому при визначенні порядку обчислення гонорару суд не бере до уваги підписаний сторонами акт наданих послуг від 17.12.2024 в якому визначено вартість годин роботи щодо підготовки процесуальних документів та консультації, а також фіксований розмір гонорару за участь в судовому засіданні, оскільки в даному випадку, за наявності чітко прописаного порядку визначення гонорару у договорі, акт лише підтверджує факт отримання послуг, а не визначає порядок їх оплати. Договір про надання правової допомоги має вищу юридичну силу у спірних правовідносинах (аніж акт) і яким передбачено дійсну домовленість сторін про фіксований розмір гонорару. Крім того, при визначенні порядку обчислення гонорару судом взято до уваги фактичну сплату позивачем адвокату гонорару саме у розмірі 24 000, 00 грн, як то передбачено умовами договору, а не суму 25 000, 00 грн, яка зазначена в акті наданих послуг.

6.22. Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Шиян М.М. професійної правничої допомоги позивачеві у справі №910/11300/24.

6.23. За висновками суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджується відповідними доказами. Клопотань від відповідача щодо зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

6.24. При цьому суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, пунктах 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15.

6.25. Враховуючи вищевикладене та те, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/11300/24, яким позов ОСОБА_1 задоволено повністю, не було вирішено питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають повному відшкодуванню з відповідача в розмірі 24 000, 00 грн, розрахованих пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ РОЗПОДІЛУ СУДОВОГО ЗБОРУ.

7.1. У заяві про розподіл судових витрат, позивач просить вирішити питання щодо стягнення судових витрат на оплату судового збору в належному розмірі 3 028, 00 грн.

7.2. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

7.3. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

7.4. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

7.5. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

7.6. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

7.7. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

7.8. З матеріалів справи вбачається, що позивач у 2024 році звернувся до суду з позовом в електронному вигляді шляхом подання позову через підсистему «Електронний суд». Позов містить одну вимогу немайнового характеру за яку підлягав оплаті судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн з розрахунку 3 028,00 грнх0,8.

7.9. Отже, належний розмір судового збору до розподілу становить 2 422, 40 грн, а не 3 028, 00 грн.

7.10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 здійснено розподіл судового збору шляхом його стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 2 422, 40 грн.

7.11. Таким чином, підстави для повторного розподілу судового збору - відсутні, а отже, заява позивача в частині стягнення з відповідача 3 028, 00 грн задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Фірма «Лакта» (02660, місто Київ, вулиця Мурманська, будинок 3, код ЄДРПОУ 23727064) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 24 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви про стягнення 3 028, 00 грн судового збору відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.01.2025.

Суддя Ігор Курдельчук