Ухвала

від 20.01.2025 по справі 910/15342/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.01.2025Справа № 910/15342/23Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 2 017 593 354,28 грн,

Представники сторін:

від позивача: Пеняк І.В., Скоблик Х.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Франюк А.В.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 2 017 593 354,28 грн, з яких: 1 712 259 101,73 грн основного боргу; 24 131 464,76 грн 3% річних; 5 309 599,52 грн інфляційних втрат; 275 893 188,27 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг від 15.09.2021 № 2299/02/21 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг за лютий 2023 - серпень 2023 року.

У подальшому, позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої: заявив про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за інший період (збільшив період нарахування за розрахункові періоди січень 2022 року - серпень 2023 року).

Господарський суд міста Києва рішенням від 13.02.2024 (суддя Мудрий С. М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 позов задовольнив частково (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог); стягнув з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» заборгованість у розмірі 1 361 279 906,43 грн, 60 783 150,00 грн 3 % річних, 219 592 704,54 грн інфляційних втрат, 818 311,34 грн судового збору, 217 775,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Провадження у справі в частині стягнення 334 441 118,44 грн основного боргу закрив у зв`язку з відсутністю предмета спору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 14.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про розподіл судових витрат задовольнив частково, стягнув з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» витрати на правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 26.11.2024 касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 910/15342/23 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 910/15342/23 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 прийнято справу № 910/15342/23 до провадження судді, підготовче засідання призначено на 20.01.2025. Встановлено сторонам строк для подання до суду письмових пояснень по суті спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23.

09.01.2025 до суду від позивача надійшли:

- заява про залишення без розгляду заяви від 23.10.2023 про збільшення розміру позовних вимог;

- заява про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 1 361 279 906,43 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України;

- письмові пояснення з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23, які також містять клопотання про поновлення строку для подання доказів;

- заява про участь в підготовчому засіданні, призначеному на 20.01.2025 та у всіх наступних судових засіданнях у справі № 910/15342/23, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 заяву представника позивача про участь в розгляді справи № 910/15342/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів задоволено.

20.01.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення із урахуванням поданих позивачем додаткових пояснень, заяв про закриття провадження у справі та про залишення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.10.2023.

В підготовче засідання 20.01.2025 з`явилися представники позивача в режимі відеоконференції та представник відповідача.

Представник позивача в підготовчому засіданні підтримав подані заяви про залишення без розгляду заяви від 23.10.2023 про збільшення розміру позовних вимог та про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу. При цьому, представник позивача уточнив, що відповідачем була сплачена сума основного боргу повністю в розмірі 1 712 259 101,73 грн, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю у частині вимог про стягнення основного боргу у зазначеній сумі.

Представник відповідача підтримав вказані заяви позивача про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу та про залишення без розгляду заяви від 23.10.2023 про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши зазначені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", заслухавши пояснення представника позивача та позицію представника відповідача, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, при первісному її розгляді позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 23.10.2023 № Д-2023/34, яка була прийнята судом та спір вирішено із урахуванням збільшених відповідно до цієї заяви позовних вимог. Втім, у постанові Верховного Суду від 26.11.2024 у даній справі Судом надано оцінку такій заяві про збільшення розміру позовних вимог та зазначено, що остання за своєю правовою природою не є заявою про збільшення позовних вимог, а фактично є новим позовом.

Із урахуванням зазначеного позивач просить залишити без розгляду заяву від 23.10.2023 про збільшення розміру позовних вимог на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України шляхом застосування аналогії закону.

Суд зазначає, що стаття 46 Господарського процесуального кодексу України не містить положень, які б передбачали право позивача на подання заяви про залишення без розгляду заяв про збільшення/зменшення розміру позовних вимог, а тому суд на підставі п. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин положення ст. 226 цього Кодексу (аналогія закону).

У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.

Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

В силу приписів ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Право заявника на залишення заяви без розгляду визначає диспозитивність господарського процесу, яка полягає у тому, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи сторін та заінтересованих осіб.

Хоча суд і наділений певною компетенцією щодо прийняття процесуальних рішень за власною ініціативою, однак в силу статей 2, 14 Господарського процесуального кодексу України така компетенція є обмеженою та залежить виключно від наявності конкретно визначених положеннями процесуального закону обставин.

У той же час, Господарський процесуальний кодекс України не наділяє суд свободою розсуду щодо розгляду поданих учасниками процесу та заінтересованими особами заяв (клопотань), якщо сам заявник втратив інтерес у розгляді таких заяв та не підтримує їх.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про залишення без розгляду заяви від 23.10.2023 про збільшення розміру позовних вимог, а тому остання підлягає залишення без розгляду.

Відтак, враховуючи зазначене, позовними вимогами за даним позовом є стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" коштів в сумі 2 017 593 354,28 грн, з яких: 1 712 259 101,73 грн основного боргу; 24 131 464,76 грн 3% річних; 5 309 599,52 грн інфляційних втрат; 275 893 188,27 грн пені.

Водночас, відповідно до поданої до суду 09.01.2025 заяви про закриття провадження у справі в частині основного боргу та наданих в підготовчому засіданні 20.01.2025 представником позивача пояснень, суд встановив, що позивач просить закрити провадження у справі № 910/15342/23 в частині усієї суми основного боргу в розмірі 1 712 259 101,73 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку зі сплатою його відповідачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Із наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що Державним підприємством "Гарантований покупець" під час первісного та нового розгляду даної справи було сплачено основний борг в загальному розмірі 1 712 259 101,73 грн.

З огляду на викладене, провадження у справі № 910/15342/23 в частині вимог про стягнення основного боргу слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з припиненням існування предмета спору.

За таких обставин, надалі спір розглядатиметься за вимогами позивача про стягнення з відповідача 24 131 464,76 грн 3% річних, 5 309 599,52 грн інфляційних втрат та 275 893 188,27 грн пені.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 226, 231, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" від 23.10.2023 № 10-2023/34 про збільшення розміру позовних вимог залишити без розгляду.

2. Закрити провадження у справі № 910/15342/23 в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 1 712 259 101,73 грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано: 22.01.2025.

Суддя Т.Ю. Трофименко