Рішення

від 13.01.2025 по справі 914/1754/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 Справа № 914/1754/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНВІК», м.Одеса,

до відповідача: Виконавчого комітету Стрийської міської ради, м. Стрий Львівської області,

про стягнення заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Щербі.

Представники сторін:

від позивача: А. Мартиненко, Р. Кравець,

від відповідача: Т. Кобко.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНВІК» до Виконавчого комітету Стрийської міської ради про стягнення 3'070?133,11 грн заборгованості за договором №25/24 від 04.03.2024. з яких: 3'060'100,00 грн. основний борг та 10'033,11 грн 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.07.2024 справу №914/1754/24 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою суду від 15.07.2024 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2024, а також встановлено строк для реалізації сторонами процесуальних прав. Подальший рух справи у підготовчому провадженні відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань

Ухвалою від 02.12.2024 суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи, закрив підготовче провадження та призначив справу №914/1754/24 до судового розгляду по суті.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Агрументи позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару. За неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано 10'033,11 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача. На переконання позивача, відповідач не вправі відмовлятися від оплати товару. Позивач зазначив, що аргументи відповідача щодо відмови від здійснення оплати з підстав недоліків товару (вид мотору не відповідав тендерній документації) не є обгрунтованими, оскільки згідно Технічного паспорту на виріб, виробник залишав за собою право змінювати комплектність, конструкцію, електричну схему та зовнішній вигляд виробу без попередження, не погіршуючи параметри призначення пристрою. Докази про те, що військовими перевірявся саме товар ТОВ «Мінвік» та у повній комплектації (серійний номер або інша ознака) відсутні, тому акт перевірки від 19.05.2024 не може вважатися належним доказом, адже такий складений особами, які не володіють спеціальними технічними знаннями у розумінні приписів глави 4 розділу І ГПК України; до акту перевірки дрона не долучено доказів наявності у членів комісії спеціальних технічних знань. Усі поставлені товариством дрони пройшли державні перевірки, що підтверджується витягом з Технічних умов ТУ У 30,3-45390409-001:2024 «Комплекс авіаційний безпілотний тактичний «Dart Вee». Договір №25/24 не передбачає права відмовитися від оплати товару. Зазначив також, що 29.04.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду №1, якою змінено п.5.1 договору та визначено строк поставки до 10.04.2024.

Аргументи відповідача

Відповідач вимоги позивача заперечив з підстав того, що за результатами проведеної процедури закупівлі між позивачем та відповідачем було укладено договір №24/25 від 04.03.2024 щодо поставки FPV дронів на загальну суму 3?060?100,00 грн, строк поставки товару по 31.03.2024. Товар поставлений у розібраному стані. При візуальному огляді було виявлено, що він частково не відповідає запропонованим ТОВ «МІНВІК» характеристикам тендерної пропозиції (мотор укомплектований іншою маркою). Військові спеціалісти після експлуатації вибіркових екземплярів відзначили що БПЛА непридатні для використання в бойових умовах (відеопередавач не працює, комплектація рами неповна). З метою отримання висновку та надання претензії виробнику відповідачем проводився пошук відповідних спеціалістів та виділення бюджетних коштів на оплату висновку сертифікованого спеціаліста. Зазначив, що саме позивачем порушено умови договору, оскільки товар виготовлено та поставлено позивачу неналежної якості та комплектності.

У судовому засіданні 13.01.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

12.02.2024 на Інтернет-порталі ІТС «Prozorro» Виконавчим комітетом Стрийської міської ради оприлюднено повідомлення про проведення відкритих торгів на закупівлю товару: «ДК 021:2015:34710000-7: Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном» (ідентифікатор UA-2024-02-12-006652-a).

Тендерною документацією про придбання на відкритих торгах з особливостями на закупівлю FPV дронів передбачено, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з п.3 ч.2 ст. 22 Закону зазначено в Додатку 3, а саме: рама 7 дюймів, мотори Flashhobby 2807 1300kv, пропелер German 7040/3, стек Speedybee f405 v3 50a ESC або Caddx Ratel 2 pro, VTX: Readytosky не менше 800mw, telem: TBS Crossfile nano, АКБ: 6s2p 8400mah, мах. дальність польоту не менше 15км, швидкість не менше 60 км/год та ін. Строк поставки до 31.03.2024. Якість товару повинна відповідати вимогам відповідних діючих нормативних документів (ГОСТ/ДСТУ/стандартам EN), за умови наявності таких, про що у складі тендерної пропозиції надається гарантійний лист (п.6 додатку 3).

04 березня 2024 року, за результатами проведеної процедури закупівлі, виконавчим комітетом Стрийської міської ради (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІНВІК» (виконавець) укладено договір №25/24 з додатком (специфікацією), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується поставити замовнику товари FPV дрони «код ДК 021:2015:34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном» зазначені в специфікації, яка містить вказівку на найменування, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну суму і є невід?ємною частиною договору, а замовник прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п.1.2 договору кількість товарів та модель за цим договором згідно специфікації (додаток №1).

Виконавець повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких повинна відповідати стандартам і має бути підтверджена сертифікатом якості чи іншими документами, наявність яких передбачена чинним законодавством та нормативно-правовими актами України (п.2.1 договору).

Сторони у п.2.3 договору погодили, що гарантійний термін (строк) експлуатації товару повинен становити не менше 12 місяців з дати підписання акту введення в експлуатацію.

Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість договору 3?060?100,00 грн, у т.ч. ПДВ 0,00 грн.

За умовами п.4.1 договору замовник здійснює оплату після отримання товару на підставі виставленого рахунку та накладної. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок учасника упродовж 30 робочих днів з дня підписання представниками сторін накладної та рахунку.

Поставка товарів погоджена сторонами у розділі 5 договору. Так, строк (термін) поставки (передачі) товарів до 31.03.2024. Місце поставки (передачі) товарів: 82400, м.Стрий, вул.Т.Шевченка, 71. Поставка товару здійснюється транспортом учасника.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024 або до повного виконання сторонами договірних зобов?язань (п.11.1 договору).

Сторонами підписано специфікацію до договору №25/24 від 04.03.2024, в якій, зокрема, визначено найменування FPV дрони, кількість 200 шт, ціна за одиницю - 15?300,50 грн, загальна сума 3?060?100,00 грн.

22.02.2024 Рівненським НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації затверджено ТОВ «Мінвік» Технічні умови ТУ У 30,3-45390409-001:2024 «Комплекс авіаційний безпілотний тактичний «Dart Вee»

На виконання умов укладеного договору позивач відповідно до експрес-накладних вантажного відправлення Нової Пошти №20450904278932 від 11.04.2024 (акумулятори 200шт), 59001123405807 від 10.04.2024 (55 дронів), 59001133407159 від 10.04.2024 (55 дронів), 59001134016696 від 11.04.2024 (45 дронів), 5901134018319 від 11.04.2024 (45 дронів), 20450906024194 від 12.04.2024 (коробки) надіслав, а відповідальною особою міської ради 11.04.2024 та 15.04.2024 отримано товар. Позивач стверджує, що поставка товару на загальну суму 3?060?100,00 грн підтверджується також видатковою накладною №71 від 10.04.2024, рахунком на оплату №72 від 10.04.2024 на суму 3?060?100,00 грн. та податковою накладною. Відповідач видаткову накладну №71 від 10.04.2024 та рахунок не підписав, оплати товару не здійснив.

Листом №5/В-1990 від 26.03.2024 слідчий відділ УСБУ у Дніпропетровській області повідомив Виконавчий комітет Стрийської міської ради про досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022040000000408 від 18.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань). У ході розслідування досліджується діяльність, зокрема, ТОВ «Мінвік» із постачання державним органам України та органам місцевого самоврядування БПЛА для забезпечення сил оборони на підставі договорів, укладених за результатами перемоги у публічних закупівлях.

21.05.2024 Виконавчий комітет Стрийської міської ради з метою перевірки відповідності технічним вимогам та стандартам безпеки звернувся до командира зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил ЗСУ з проханням здійснити перевірку технічних характеристик виробу відповідно до наданого технічного паспорту FPV дрона «Dart Вee 7».

Виконавчий комітет Стрийської міської ради листом №03-09/403 від 22.05.2024 повідомив ТОВ «Мінвік», що доставлений Новою поштою товар був у розібраному стані (по комплектуючих: рама з моторами, пропелери, антена та окремо самозбірні картонні упаковки). При візуальному огляді товару виявлено, що він частково не відповідає запропонованим у тендерній пропозиції характеристикам (мотор іншої марки). Враховуючи це, а також звернення СБУ від 26.03.2024 про проведення розслідування щодо постачання ТОВ «Мінвік» БПЛА було прийнято рішення більш детального огляду дронів на відповідність заявленим характеристикам та експлуатаційним даним. Вказано, що товар було передано військовим спеціалістам, які у процесі випробування у дії встановили непридатність дронів до використання в бойових умовах, тому отримання відповідного висновку потребувало часу.

Листом №823/ЗСБ/1306/ВС від 24.05.2024 командир зведеної стрілецької бригади ПС ЗСУ у відповідь на лист ради №0-09/404 від 21.05.2024 повідомив, що комісією ПС ЗСУ проведено перевірку FPV дрона «Dart Вee 7» та встановлено, що відеопередавач не працює та не відповідає характеристикам, комплектація рами неповна (відсутній хвостик для кріплення антени); акт комісії долучено до матеріалів справи.

У подальшому, листом №03-09/418 від 28.05.2024 відповідач повідомив позивача, що у процесі перевірки дронів військовими частинами встановлено ряд невідповідність тендерній пропозиції: двигуни іншої марки, відеопередавач не ідентифіковано, та інші технічні несправності, які описані в актах в/ч.

Позивач стверджує, що відповідач не повідомляв про істотні недоліки у поставленому товарі, які неможливо було б виправити чи замінити, претензій щодо якості не скеровував. До акту перевірки дрона не долучено доказів наявності у членів комісії спеціальних технічних знань. Вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що могли б свідчити про заявлену ним істотність порушення позивачем вимог щодо якості поставлених дронів. Долучив до матеріалів справи копію технічного паспорта FPV дрона «Dart Вee» 7», у якому зазначена інформація щодо технічних, якісних та кількісних вимог товару та порівняльна таблиця, у якій співставлено технічні вимоги, які висувались організатором відкритих торгів, та технічні характеристики, запропоновані позивачем, як учасником торгів (а/с 156, т 1), таблицю технічних характеристик товару (а.с. 202, т 1) та листи-відгуки поставлених дронів третім особам. Стверджує, що позивачем виконано усі вимоги тендерної документації щодо предмету закупівлі та якості товару.

Відповідач зазначив, що згідно опису FPV дрон не може виконати політ, такі дрони відносяться до категорії не перевірених і його категорично заборонено використовувати оскільки при несправності гіроскопу квадрокоптер веде себе хаотично, що несе загрозу життю та здоров?ю особового складу ще на старті.

У матеріалах справи міститься лист №03-09/935/1 від 28.11.2024, у якому відповідач повідомляє позивача про повернення дронів у кількості 200 шт. у тому ж вигляді, як вони були отримані (по комплектуючих), та експрес-накладні Нової Пошти від 10.12.2024.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021р. у справі № 922/51/20).

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (положення ч.1 ст. 626 ЦК України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, згідно з приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір №25/24 від 04.03.2024 про закупівлю товарів: «FPV дрони «код ДК 021:2015:34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном» укладено у межах процедури закупівлі товарів за бюджетні кошти. Строк поставки у договорі визначено до 31.03.2024 (п.5.1 договору). Позивач стверджував, що сторонами було укладено додаткову угоду №1, якою змінено п.5.1 договору та визначено строк поставки до 10.04.2024, проте матеріали справи таких доказів не містять.

Сторони у договорі погодили, що виконавець до 31.03.2024 повинен передати (поставити) замовнику товар, якість якого повинна відповідати стандартам і має бути підтверджена сертифікатом якості чи іншими документами, наявність яких передбачена чинним законодавством та нормативно-правовими актами України (п.2.1, 5.1 та 5.3 договору).

Як уже відзначалося, 10.04.2024, 11.04.2024 та 12.04.2024 через приватну компанію з логістики - Нову Пошту позивачем здійснено відправлення товару 6 партіями (акумулятори, дрони, коробки), про що оформлено відповідні експрес-накладні, які долучені до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на те, що товар був у розібраному стані (по комплектуючих: рама з моторами, пропелери, антена та окремо самозбірні картонні упаковки). При візуальному огляді товару виявлено, що він частково не відповідає запропонованим у тендерній пропозиції характеристикам (мотор іншої марки), тому такий було передано військовим спеціалістам, які у процесі випробування у дії встановили непридатність дронів до використання в бойових умовах. З підстав наведеного відповідач не підписав рахунку і видаткової накладної №71 від 10.04.2024 та не здійснив оплати виставленого позивачем рахунку.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

У пункті п.4.1 договору сторони узгодили наступний порядок оплати: замовник здійснює оплату після отримання товару на підставі виставленого рахунку та накладної. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок учасника упродовж 30 робочих днів з дня підписання представниками сторін накладної та рахунку. Отже, підпис таких документів свідчить про належне виконання постачальником своїх зобов`язань і прийняття товару замовником та початок обчислення строку для оплати.

За умовами договору №25/24 від 04.03.2024 строк оплати за товар у відповідача не настав, оскільки видаткова накладна №71 від 10.04.2024 ним не підписувалась, а поставка товару відбулася з порушенням терміну та способу доставки, передбаченого договором.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Статтею 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що виробник згідно Технічного паспорту на виріб залишав за собою право змінювати комплектність, конструкцію, електричну схему та зовнішній вигляд виробу без попередження, не погіршуючи параметри призначення пристрою, адже такий паспорт є виключно документом виконавця і така умова не була погоджена сторонами у договорі та не була вказана у тендерній документації.

Щодо твердження відповідача про те, що акти перевірки 3 вибіркових дронів військовими частинами та зведеною стрілецькою бригадою ПС ЗСУ не є належними доказами, оскільки до таких не долучено доказів наявності у членів комісії спеціальних технічних знань, суд відзначає, що у підготовчому засіданні суд досліджував питання можливості призначення у справі відповідної експертизи, однак встановити експертну установу, яка б могла провести таку експертизу та надати відповідний експертний висновок щодо обставин справи не вдалось (звернення відповідача до різних установ і відповідь від них є у матеріалах справи), тому акти військових є більш вірогідними доказами.

Суд відхиляє твердження позивача про те, що недоведеним є факт того, що перевірялися саме дрони ТОВ «Мінвік» та у повній комплектації. Для спростування тверджень позивача про те, що на дослідження могли передаватися дрони від інших постачальників, відповідач надав акти передачі раніше закуплених радою дронів, які були передані військовим частинам до складення акту від 24.05.2024. Тож інших дронів у цей час у відповідача не було. Крім того, судом встановлено, що поставлені дрони без серійного номера і ідентифікувати їх неможливо. Це підтверджується і тим, що ні в договорі, ні в специфікації, ні у видаткових накладних не вказано серійних номерів дронів. Це підтвердив і представник позивача у судових засіданнях.

На підтвердження своєї позиції щодо належної якості поставлених дронів позивач надав листи-подяки від третіх осіб, де вони висловлюють подяку за дрони і не згадують про якісь недоліки. Однак такі докази не можуть свідчити про належне виконання зобов?язання позивача за договором у даній справі, адже у листах-подяках згадуються дрони вищої вартості, а тому мова могла йти про інші моделі та комплектацію таких дронів.

Крім того, у Технічному паспорті, який, за словами позивача підтверджує відповідність дронів технічним вимогам, вказано, що кожен FPV дрон має серійний номер та індивідуальну упаковку (а.с.157, Т.1). Оскільки поставлені відповідачу дрони не мають серійного номеру, то не можна стверджувати, що даний технічний паспорт їх стосується.

Також слід відзначити, що загалом технічний паспорт містить тільки інформацію про продукт і не свідчить, що конкретний товар відповідає заявлених характеристикам.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, приписи ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 року в справі № 916/3027/21, щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, суд зазначає, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

З огляду на викладені обставини справи і наведені доводи суд відзначає, що позивач належними і допустимими доказами не довів, що він належним чином виконав свої зобов`язання за договором, а у відповідача настав обов`язок оплати. Тому у задоволенні позову суд відмовляє.

Щодо інших аргументів учасників провадження, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №494 від 19.07.2024 на суму 46'052,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на заявника.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.01.2024.

СуддяБ.Яворський