Постанова

від 14.01.2025 по справі 903/1299/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 903/1299/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокуратури - Колодяжна А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 (судді: Маціщук А. В. - головуючий, Василишин А. Р., Філіпова Т. Л.)

у справі за позовом Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації

до відповідача Цуманської селищної ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача 1) Державного підприємства "Укрриба" та 2) Фонду державного майна України

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цумань-риба"

про повернення земельної ділянки та скасування реєстрації права комунальної власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У грудні 2023 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Цуманської селищної ради про усунення перешкод Волинській обласній військовій адміністрації у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання Цуманської селищної ради повернути Волинській обласній військовій адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 0721855700:05:000:0443, площею 31,1396 га та скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0721855700:05:000:0443, площею 31,1396 га (далі - спірна земельна ділянка), зареєстрованого за Цуманською селищною радою.

1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 317, 321, 328 Цивільного кодексу України, статей 117, 122 та підпункт "ґ " пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України обґрунтовані тим, що на спірній земельній ділянці розташований об`єкт державної власності, а саме гідротехнічна споруда - став № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15.ААЕЖАГ673), який внесено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна як таку, що перебуває на балансі ДП "Укрриба".

1.3. Цуманська селищна рада у відзиві на позовну заяву просила відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що прокурор не довів, що на спірній земельній ділянці розміщена гідротехнічна споруда державної власності саме як нерухоме майно. При цьому під час формування земельних ділянок під гідротехнічними спорудами таким земельним ділянкам присвоюється цільове призначення 10.04 "для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами", у той час як спірна земельна ділянка сформована із цільовим призначенням 10.07 - "для рибогосподарських потреб".

Відповідач вказував на відсутності у цьому випадку порушення державного інтересу, оскільки як свідчить позовна заява, гідротехнічну споруду, розташовану на спірній земельній ділянці, Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Волинській області (далі - РВ ФДМУ у Волинській області) передано за договором оренди від 22.08.2016 № 1057 у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Цумань-риба" (далі - ТОВ "Цумань-риба"), яке сплачує орендну плату. При цьому ТОВ "Цумань-риба" також орендує спірну земельну ділянку, за користування якою сплачує відповідну плату, податки та збори до бюджету Цуманської громади.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.03.2024 задоволено позов прокурора про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання Цуманську селищну раду повернути Волинській обласній військовій адміністрації спірну земельну ділянку та скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку, зареєстрованого за Цуманською селищною радою.

Суд першої інстанції виходив із встановлення обставин про те, що на спірній земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна - гідротехнічна споруда став № 1 смт Цумань, який на час розгляду справи та час реєстрації права комунальної власності обліковувався на балансі Державного підприємства "Укрриба".

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Цуманською селищною радою всупереч вимогам статті 19 Конституції України, статей 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", статей 83, 84, 117, підпункту "ґ" пункту 24 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України поза межами повноважень та поза волею власника прийнято з державної у комунальну власність спірну земельну ділянку водного фонду площею 31,1396 га.

Отже і право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно неправомірно.

2.2. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.06.2024, враховуючи наявність чинного договору оренди, укладеного Цуманською селищною радою із ТОВ "Цумань-риба", залучив з власної ініціативи ТОВ "Цумань-риба" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а згідно з ухвалою від 08.08.2024 з власної ініціативи суд апеляційної інстанції залучив Державне підприємство "Укрриба" (далі - ДП "Укрриба") та Фонд державного майна України (далі - ФДМ України) до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 рішення господарського суду Волинської області від 06.03.2024 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що гідротехнічна споруда не є нерухомим майном у розумінні підпункту "ґ" пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, а є приналежністю головної речі (земельної ділянки водного фонду) і пов`язана з нею спільним призначенням у відповідності до статті 186 Цивільного кодексу України, а тому судом не взято до уваги посилання прокурора як на підставу позовної вимоги про повернення земельної ділянки на ту обставину, що на спірній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності держави. Само по собі розміщення гідроспоруди на спірній земельній ділянці не створює обмеження відповідно до підпункту "ґ" пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Отже, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурор не довів, а суд не встановив, що спірна земельна ділянка водного фонду вибула з державної власності з порушенням норм пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, а підстави для задоволення позовної вимоги про повернення земельної ділянки у цьому випадку відсутні.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024, прокурор у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення господарського суду Волинської області від 06.03.2024 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, прокурор зазначає, що вивченням відомостей, які розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, не встановлено випадків розгляду Верховним Судом справ у подібних правовідносинах, зокрема які склались у справі № 903/1299/23, а саме щодо вирішення питання про віднесення до державної форми власності земельної ділянки, на якій розташована приналежна до основної (земельної ділянки) річ - гідротехнічна споруда, яка є державною власністю.

Прокурор вважає, що відсутній висновок про те, що у разі знаходження на земельній ділянці гідроспоруди, яка є державною власністю, то земельна ділянка, на якій вона розташована, відноситься до земель державної форми власності та в силу підпункту "ґ" пункту 24 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України не підлягає передачі у комунальну власність.

Прокурор наголошує на помилковості висновків суду апеляційної інстанції про недоведеність розміщення на земельній ділянці нерухомого майна, яке перебуває у власності держави, вказуючи на те, що гідроспоруда, яка розміщена на спірній земельній ділянці, перебуває у власності держави в особі ФДМ України, адже під час приватизації ВАТ "Волиньрибгосп" остання не увійшла до статутного капіталу товариства та залишилась на балансі та на праві повного господарського відання ДП "Укрриба", що підтверджується, зокрема, наказами Міністерства аграрної політики та ФДМ України від 06.05.2003 № 126/752 та Державного департаменту рибного господарства від 29.07.2003 № 210, які залишені судом поза увагою.

Судом апеляційної інстанції також не надано оцінки тому факту, що відомості про об`єкт державної власності, а саме гідротехнічну споруду - став № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15.ААЕЖАГ673) внесено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна як таку, що перебуває на балансі ДП "Укрриба", що підтверджуються витягом, наданим ФДМ України за № 10-15-18545 від 27.07.2023.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ФДМ України просить її задовольнити, вказуючи на те, що згідно з наказом Міністерства аграрної політики та ФДМ України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд", наказу Державного департаменту рибного господарства від 29.07.2003 № 210 "Про затвердження акту передачі-прийому гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Волиньрибгосп" об`єкт державної власності, а саме гідротехнічну споруду - став № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15.ААЕЖАГ673) закріплено за ДП "Укрриба" на праві господарського відання.

Відповідно до акта приймання-передачі від 07.06.2024 єдиний майновий комплекс ДП "Укрриба" передано із сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до сфери управління ФДМ України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 910-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".

Відомості про об`єкт державної власності гідротехнічну споруду - став № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМД України 25592421.15. ААЕЖАГ673) внесено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна як таку, що перебуває на балансі ДП "Укрриба", що підтверджується витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

Також, між РВ ФДМ України у Волинській області (орендодавець) та ТОВ "Цумань-риба" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 22.08.2016 № 1057, предметом якого є державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - гідротехнічна споруда - став № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15. ААЕЖАГ673), що перебуває на балансі у ДП "Укрриба" (балансоутримувач) на праві господарського відання. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 вказаний договір продовжено на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

ФДМ України вважає, що держава позбавлена можливості належним чином здійснювати повноваження власника спірної земельної ділянки водного фонду, оскільки право комунальної власності на земельну ділянку зареєстроване за Цуманською селищною радою.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурора Цуманська селищна рада просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, акцентуючи увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт того, що гідротехнічні споруди, якими фактично обґрунтовуються позовні вимоги, є об`єктами нерухомого майна, в силу норм чинного законодавства.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника прокуратури, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 23.02.2022 Цуманською селищною радою прийнято рішення № 13/202 "Про прийняття земельних ділянок водного фонду у комунальну власність", згідно з додатком до якого земельна ділянка кадастровий номер 0721855700:05:000:0443, площею 31,1396 га з цільовим призначенням "для рибогосподарських потреб" прийнята у комунальну власність із земель водного фонду державної власності.

08.07.2022 Цуманською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку водного фонду кадастровий номер 0721855700:05:000:0443, площею 31,1396 га з цільовим призначенням "для рибогосподарських потреб". Підставою державної реєстрації права комунальної власності на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-УІ.

Також суди установили, що земельна ділянка кадастровий номер 0721855700:05:000:0443, площею 31,1396 га була передана в оренду ТОВ "Цумань-Риба" на підставі договору оренди землі від 07.09.2018 № 107, укладеного між Волинською обласною державною адміністрацією та ТОВ "Цумань-Риба", до якого 19.07.2022 укладено додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі.

4.3. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора про усунення перешкод Волинській обласній військовій адміністрації у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов`язання Цуманської селищної ради повернути Волинській обласній військовій адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 0721855700:05:000:0443, площею 31,1396 га та скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, зареєстрованого за Цуманською селищною радою.

4.4. Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У статті 179 цього Кодексу визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина 1 статті 182 Цивільного кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 11.10 постанови від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 зауважила, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.

4.5. За змістом статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Згідно зі статтею 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (частина 1 статті 59 Земельного кодексу України).

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності.

4.6. Прокурор, звертаючись з позовом до суду вказував на те, що на спірній земельній ділянці (кадастровий номер 0721855700:05:000:0443) розміщений об`єкт нерухомого майна - гідротехнічна споруда став № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15.ААЕЖАГ673), який на даний час та час реєстрації права комунальної власності обліковується на балансі ДП "Укрриба" на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд", наказу Державного департаменту рибного господарства від 29.07.2003 № 210 "Про затвердження акту передачі-прийому гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Волиньрибгосп" на баланс ДП "Укрриба".

Відомості про об`єкт державної власності гідротехнічну споруду - став № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15. ААЕЖАГ673) внесено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна як таку, що перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба", що підтверджується витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

4.7. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову прокурора дійшов висновку, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Натомість гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Відповідно до висновків Верховного Суду гідроспоруда забезпечує функціонування водного об`єкта та не може існувати окремо від нього (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21 (пункт 6.45), від 17.08.2023 у справі № 911/30/22 (пункт 42), від 01.11.2023 у справі № 910/7987/22 (пункт 5.27), від 17.07.2024 у справі № 918/791/23).

Гідротехнічна споруда є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (частина 1 статті 186 Цивільного кодексу України). Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2 статті 186 вказаного Кодексу). Відповідно, право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об`єкт нерухомості насправді не існує.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що гідротехнічна споруда не є нерухомим майном у розумінні підпункту "ґ" пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, а є приналежністю головної речі (земельної ділянки водного фонду) і пов`язана з нею спільним призначенням відповідно до статті 186 Цивільного кодексу України.

4.8. Відповідно до Методики обстеження і паспортизація гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.10.1996 № 625/1650, гідротехнічні споруди - споруди для використання водних ресурсів, а також боротьби із шкідливим впливом води: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди; водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, литки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування спору.

Власниками споруд є підприємство, об`єднання чи організація, яка є юридичним власником споруди чи комплексу споруд і відповідає за її нормальну експлуатацію (пункт 1.9.16 Методики).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відомості про об`єкт державної власності гідротехнічну споруду - став № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15. ААЕЖАГ673) внесено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна як таку, що перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба", що підтверджується витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

Проте суд апеляційної інстанції здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, обмежившись посиланням на те, що гідротехнічна споруда не є нерухомим майном у розумінні підпункту "ґ" пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, а є приналежністю головної речі (земельної ділянки водного фонду) і пов`язана з нею спільним призначенням, не досліджував питання стосовно того, чи внесення відомостей щодо гідроспоруди - став № 1 смт Цумань до Єдиного реєстру об`єктів державної власності свідчить про реєстрацію такого майна.

4.9. У цей же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як свідчать матеріали справи та вказували учасники справи, 07.09.2018 між Волинською державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Цумань-Риба" (орендар) було укладено договір оренди землі № 107, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для ведення рибного господарства кадастровий номер 0721855700:03:000:0435, площею 46,5548 га під гідроспорудами.

Відповідно до пункту 3 цього договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, а саме: гідротехнічні споруди, пов`язані з ними робочі машини та обладнання.

Земельна ділянка передається в оренду разом з гідротехнічними спорудами згідно з договором оренди індивідуальнол визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 22.08.20016 № 1057, укладеного між ФДМ України по Волинській області та ТОВ "Цумань-Риба" (пункт 4 договору).

Договір укладено до 20.08.2023 (пункт 8 договору).

Згідно з додатковою угодою від 19.07.2022 до договору оренди землі від 07.09.2018 № 107, укладеною між Цуманською селищною радою та ТОВ "Цумань-Риба" замінено, зокрема, у договорі словосполучення "Волинська обласна державна адміністрація, в особі голови Ківерцівської районної державної адміністрації" на "Цуманська селищна рада", а також реквізити орендодавця.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 19.07.2022 до договору оренди землі від 07.09.2018 № 107 замінено словосполучення "земельну ділянку площею 46,5548 га, кадастровий номер 0721855700:03:000:0435 для рибогосподарських потреб" на "земельні ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб (під гідротехнічними спорами) загальною площею 34,1918 на, а саме:

- земельна ділянка площею 31,1396 га, кадастровий номер 0721855700:05:000:0443;

- земельна ділянка площею 3,0522 га, кадастровий номер 0721855700:05:000:0444.

У пункті 3 додаткової угоди від 19.07.2022 до договору оренди землі від 07.09.2018 № 107 передбачено, що земельна ділянка площею 12,3630 га, кадастровий номер 0721855700:05:000:0442, яка була утворена в результаті поділу земельної ділянки площею 46,5548 га, кадастровий номер 0721855700:03:000:0435 вилучається з користування орендаря.

Також зі змісту листа ФДМ України від 22.06.2023 № 53-567ВИХ-23 вбачається, що на території Луцького району Волинської області органами місцевого самоврядування на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" здійснено реєстрацію 23 земельних ділянок (у тому числі спірної земельної ділянки) з державної у комунальну власність на яких відповідно до інформації ДП "Укрриба" розташовані об`єкти державного майна, а саме гідротехнічні споруди, які обліковуються на балансі підприємства та відомості про які внесено до Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

Проте суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду, не досліджував питання стосовно розташування саме на спірній земельній ділянці щодо усунення перешкод у користуванні якої звернувся прокурор у справі, гідротехнічної споруди - ставу № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15. ААЕЖАГ673), розмір та призначення такої гідротехнічної споруди, у той час як з переліку державного нерухомого майна - гідротехнічних споруд, які обліковуються на балансі ДП "Укрриба" та розташовані у Луцькому районі Волинської області та інформації з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна не вбачається місцерозташування гідротехнічної споруди - ставу № 1 смт Цумань (інвентарний номер 27, реєстровий номер ФМДУ 25592421.15. ААЕЖАГ673) та її розмір.

4.10. За змістом частини 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, що виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Згідно з частинами 1, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.4. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5.5. Щодо доводів касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду про те, що у разі знаходження на земельній ділянці гідроспоруди, яка є державною власністю, то земельна ділянка, на якій вона розташована, відноситься до земель державної форми власності та в силу підпункту "ґ" пункту 24 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України не підлягає передачі у комунальну власність, колегія суддів зазначає, що у вказаній нормі чітко передбачено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності.

Натомість прокурор не обґрунтував необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цієї норми права для правильного вирішення спору у подібних правовідносинах, а відповідні доводи заявника касаційної скарги не є належним обґрунтуванням необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі № 903/1299/23 скасувати, справу передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак