Постанова

від 20.01.2025 по справі 902/115/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 902/115/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Вінницького національного аграрного університету

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 (судді: Філіпова Т. Л. - головуючий, Бучинська Г. Б., Грязнов В. В.)

про відмову у задоволенні заяви щодо перегляду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Вінницької районної державної адміністрації

до Агрономічної сільської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Державного підприємства "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України"; 2) Вінницького національного аграрного університету

про визнання незаконними та скасування рішень, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У лютому 2022 року керівник Вінницької обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України (далі - НААУ) та Вінницької районної державної адміністрації (далі - Вінницька райдержадміністрація) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Агрономічної сільської ради (далі - Агрономічна сільрада), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України") та Вінницького національного аграрного університету про:

- визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Агрономічної сільради від 02.12.2016 № 195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області";

- визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Агрономічної сільради від 27.05.2017 № 54 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ДП "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України";

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:03:003:0229, площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки на вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району з одночасним припиненням права комунальної власності Агрономічної сільради;

- зобов`язання Агрономічну сільраду повернути земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:03:003:0229, площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки на вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району у державну власність з правом постійного користування ДП "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України, що перебуває у віданні НААН України.

Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям Агрономічною сільрадою оспорюваних рішень з порушенням статті 19 Конституції України, статей 12, 122 Земельного кодексу України, поза межами повноважень та відсутності передбачених статтею 141 Земельного кодексу України підстав для припинення права користування земельною ділянкою в особи, якою таке право набуте у встановленому законом порядку, оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно державного підприємства, земельна ділянка з державної власності не вибувала та перебувала у користуванні ДП "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України на підставі державного акта на право постійного користування землею від 05.04.1996 серії І-ВН № 001263.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.07.2022 позов керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької райдержадміністрації задоволено частково, а саме:

- скасовано державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:03:003:0229, площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки на вул. Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.07.2017 індексний номер 36046620 (номер запису про право власності/довірчої власності 21291224);

- припинено право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:03:003:0229, площею 1,4493 га;

- зобов`язано Агрономічну сільраду повернути у державну власність земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:03:003:0229, площею 1,4493 га на вул. Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Агрономічної сільради від 02.12.2016 № 195 та пункту 2 рішення Агрономічної сільради від 27.05.2017 № 54.

2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 рішення Господарського суду Вінницької області від 29.07.2022 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, задоволено позов прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Агрономічної сільради від 02.12.2016 № 195 та пункту 2 рішення Агрономічної сільради від 27.05.2017 № 54.

Суди попередніх інстанцій установили, що спірна земельна ділянка перебуває у державній власності за фактом місцезнаходження державного нерухомого майна, а тому прийняття сільською радою рішень щодо розпорядження такою земельною ділянкою виходить за межі компетенції сільської ради та не відповідає вимогам закону.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що скасування незаконно прийнятих Агрономічною сільрадою рішень як спосіб правового захисту призведе до усунення становища, яке зашкоджує юридичній визначеності у спірних правовідносинах, яка є необхідною складовою ефективності такого захисту, про що висловилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, зазначивши, що оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє і такий інтерес порушується допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення).

2.3. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2023 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 залишено без змін.

3. Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

3.1. 20.09.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Вінницького національного аграрного університету про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 902/115/22 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із наявністю істотних обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявникові.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вказував на те, що суд апеляційної інстанції здійснюючи розгляд справи не встановив істотні для справи обставини, а саме, що за період з 1998 по 2012 роки відбулося вилучення земельних ділянок, які перебували у користуванні Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції на підставі державного акта від 05.04.1996 серії І-ВН № 001263, про що не могло бути відомо заявникові та про що він дізнався у зв`язку із поданням 23.08.2024 представником фізичної особи Парамонова Р. В. через Електронний суд заяви про перегляд судового рішення (постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 902/115/22) за нововиявленими обставинами.

Вилучення земельних ділянок, які перебували у користуванні Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції на підставі державного акта загальною площею більше ніж 222 га підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.09.2024 № 0-2-0.6-8320/2-24.

На думку заявника, висновки суду апеляційної інстанції суперечать фактичним обставинам справи та доказам, а також рішенням судів і висновкам встановленим при розгляді інших справ.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 у справі № 128/860/17 були встановлені певні обставини та факти, які взагалі не взяті до уваги Північно-західним апеляційним господарським судом, зокрема стосовно того, що 02.12.2016 Агрономічною сільрадою прийнято рішення № 195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького район Вінницької області".

Заявник вказував на підтвердження того факту, що ніяких земель Вінницької державної сільськогосподарської станції площею 1229,6 га на території Агрономічної сільради не могло бути, оскільки згідно з розробленою документацією із землеустрою Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на території Агрономічної сільради залишалось лише 474,6783 га землі ДП "Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція", що підтверджується також даними Державного земельного кадастру по земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Також у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Вінницький національний аграрний університет вказував на те, що 08.05.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд прийняв постанову у справі № 902/197/22, яка є аналогічною за своєю суттю, предметом, підставами та обставинами розгляду справи № 902/115/22, та в якій судом були зроблені висновки, які підлягають урахуванню під час розгляду справи № 902/115/22 стосовно того, що державний акт на право постійного користування лише посвідчує наявність в особи права користування земельною ділянкою, але не встановлює та не змінює його та не має самостійного юридичного значення.

Заявник вважає вказані обставини нововиявленими, істотними і такими, що не могли бути йому відомі, а тому просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 902/115/22 скасувати, а рішення Господарського суду Вінницької області від 29.07.2022 залишити в силі.

3.2. Агрономічна сільрада у відзиві на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами просила її задовольнити, підтримуючи доводи заявника.

3.3. Прокурор та ДП "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України" у відзивах на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заперечуючи проти її задоволення, вказували на її безпідставність та необґрунтованість доводів Вінницького національного аграрного університету про наявність підстав для перегляду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 902/115/22 за нововиявленими обставинами.

4. Короткий зміст оскаржуваного у справі судового рішення

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви Вінницького національного аграрного університету про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 902/115/22 за нововиявленими обставинами, постанову залишено в силі.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не мають тих ознак, одночасна наявність яких є необхідною умовою віднесення тієї чи іншої обставини до нововиявленої, тобто такої, яка може бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення в порядку глави 3 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

5. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

5.1. Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, Вінницький національний аграрний університет у касаційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким заяву Вінницького національного аграрного університету про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 902/115/22 задовольнити частково, а саме скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 в частині задоволення позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Агрономічної сільради від 02.12.2016 № 195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" та залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 29.07.2022 в частині відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Скаржник обґрунтовуючи касаційну скаргу вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:

- ухвалення оскаржуваної ухвали про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, що є порушенням пункту 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції не врахував, що оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області як розпорядник земель державної власності сільськогосподарського призначення видавало накази, які були підставою для державної реєстрації права постійного користування на вказані у скарзі земельні ділянки у межах державного акта, то рішення у справі вплине на права та обов`язки останнього в частині оскарження законності виданих наказів, як актів індивідуальної дії;

- судом апеляційної інстанції не розглядалося клопотання про залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а саме фізичних та юридичних осіб (більше 7 тисяч осіб), які є власниками та користувачами земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності, сформованих в межах державного акта на право постійного користування землею від 05.04.1996 І-ВН №001263.

- суд апеляційної інстанції порушив норми статті 320 Господарського процесуального кодексу України та не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, Верховного Суду у постановах від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13, від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 05.03.2024 у справі № 910/20427/21, від 13.03.2024 у справі № 910/4818/16 щодо ознак та істотності нововиявленої обставини та постановах Верховного Суду від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 28.01.2020 у справі № 910/6981/19 щодо належного дослідження доказів;

- скаржник вважає, що обставини вилучення земельних ділянок за період з 1998 по 2012 роки, які перебували у користуванні Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції на підставі державного акта від 05.04.1996 серії І-ВН №001263 і формування більше 7000 нових земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні різних фізичних і юридичних осіб, мають усі три ознаки нововиявлених обставин, а саме такі обставини існували на час розгляду справи; ці обставини не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, оскільки розпорядження Вінницької районної державної адміністрації 2007-2012 років та рішення сесій Агрономічної сільради 1998 року та 2007 року не є документами, які перебувають у відкритому доступі, в тому числі не публікувалися Вінницькою районною державною адміністрацією чи Агрономічною сільрадою на офіційних сайтах, в засобах масової інформації тощо; у разі врахування цих обставин судом апеляційної інстанції мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

- заявник касаційної скарги також вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 06.08.2024 у справі № 902/197/22 щодо обрання прокурором неналежного способу захисту в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Агрономічної сільської ради від 02.12.2016 № 195, вказуючи на те, що такий обраний прокурором спосіб захисту не створює необхідних умов для вчинення необхідних та встановлених нормативними актами дій позивача, спрямованих на реальне набуття ним прав на більше ніж 7000 земельних ділянок, які сформовані в межах державного акта від 05.04.1996 серії І-ВН №001263 і такий спосіб не відповідає критеріям ефективності та належності;

5.2. Агрономічна сільрада у відзиві на касаційну скаргу просить її задовольнити, підтримуючи доводи скаржника.

5.3. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, вказуючи на те, що з урахуванням норм процесуального законодавства та висновків Верховного Суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що враховуючи особливий характер процедури перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на те, що перегляд за нововиявленими обставинами не може бути ототожнений із новим розглядом справи, у апеляційного суду відсутні підстави для залучення третіх осіб на стороні відповідача у справі № 902/115/22, які не були раніше залучені до розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції.

Також необґрунтованими є доводи скаржника про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки як передбачено частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Прокурор вважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про те, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені не мають тих ознак, одночасна наявність яких є необхідною умовою віднесення тієї чи іншої обставини до нововиявленої, тобто такої, яка може бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення, в порядку глави 3 розділу IV ГПК України.

5.4. ДП "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України" у відзиві на касаційну скаргу також просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, вказуючи на безпідставність вимог скаржника.

6. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

6.1. Переглянувши оскаржене у справі судове рішення, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Разом з тим частинами 4 і 5 статті 320 вказаного Кодексу передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (такі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

При цьому колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

6.4. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови"). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

6.5. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").

Схожий за змістом висновок викладено в пункті 5.48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18.

6.6. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16 (пункт 7.7), від 07.11.2023 у справі № 911/21/21 (пункт 30)).

6.7. Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

6.8. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки підставою пред`явлення позову прокурором було прийняття Агрономічною сільрадою рішень про визнання таким, що втратив чинність державного акта серії І-ВН №001263, виданого 05.04.1996 Вінницькій обласній державній сільськогосподарській станції та оформлення права комунальної власності на земельну ділянку державної власності кадастровий номер 0520680200:03:003:0229, з порушенням вимог статті 19 Конституції України, статей 117, 122 Земельного кодексу України поза межами наданих повноважень та за відсутності передбачених статтею 141 Земельного кодексу України підстав припинення права користування земельною ділянкою.

При цьому наявність розпоряджень Вінницької районної державної адміністрації про надання у приватну власність земельних ділянок, на які посилається заявник, не спростовує встановленого порушення Агрономічною сільрадою вимог земельного законодавства під час прийняття рішень від 02.12.2016 № 195 та від 27.05.2017 № 54 щодо розпорядження земельною ділянкою державної власності кадастровий номер 0520680200:03:003:0229.

Отже, суд апеляційної інстанції вказав, що ці обставини не мають характеру істотних для цієї справи і не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, про перегляд якого за нововиявленими обставини заявлено Вінницьким національним аграрним Університетом.

6.9. Також суд апеляційної інстанції установив, а заявником не спростовано, що відомості, які одержав заявник з листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.09.2024 № 0-2-0.6-8320/2-24 про вилучення земельних ділянок із загального складу земель, що входять у межі земель, право на які посвідчено державним актом від 05.04.1996 серії І-ВН №001263, які за твердженням заявника не були і не могли бути йому відомі під час розгляду справи, є непереконливими, оскільки заявник був залучений до справи як третя особа, яка не має самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, і відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, не був позбавлений права подавати докази і брати участь в їх дослідженні, а інформація, на яку він посилається, могла бути отримана ним раніше.

6.10. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання Вінницького національного аграрного університету на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 у справі № 128/860/17 як на нововиявлену обставину, вказавши на те, що заявник не міг не бути обізнаним зі змістом цього рішення суду як позивач у справі. Про наявність вказаного судового рішення в адміністративній справі представник Вінницького національного аграрного університету зазначав у заяві про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору від 30.03.2022 № 01.1-33-216 та у поясненнях від 26.05.2022 № 01.1-33-339.

Крім того як свідчить зміст постанови суду апеляційної інстанції від 22.10.2022, про перегляд якої за нововиявленими обставинами звернувся заявник, суд апеляційної інстанції установив, що адміністративний суд у справі № 128/860/17 встановив, що на момент прийняття пункту 1 оскаржуваного рішення Агрономічної сільради від 02.12.2016 № 195, спірна земля перебувала у постійному користуванні державного підприємства на підставі державного акта від 05.04.1996 I-ВН № 001263, а отже належала до земель державної власності, розпорядником якої є відповідний орган виконавчої влади, а тому в частині пункту 1 рішення сільрадою прийнято не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, отже є протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.

6.11. Отже, з урахуванням положень чинного законодавства, виходячи з того, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів і які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, а скаржником не було спростовано, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені не мають тих ознак, одночасна наявність яких є необхідною умовою віднесення тієї чи іншої обставини до нововиявленої, тобто, такої, яка можуть бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

6.12. Щодо посилань заявника касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та ухвалення оскаржуваної ухвали про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, що є порушенням пункту 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. пункти 7.4, 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

За змістом статті 50 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентовано порядок вступу третіх осіб у справі на стороні позивача чи відповідача, передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи особливий характер процедури перегляду за нововиявленими обставинами, з огляду на те, що перегляд за нововиявленими обставинами не може бути ототожнений із новим розглядом справи, у апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення заяв про залучення третіх осіб, на стороні відповідача у справі № 902/115/22, які не були раніше залучені до розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції.

6.13. Крім того доводи скаржника про неправильно обраний прокурором під час звернення з позовом до суду способу захисту також не свідчать про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті була надана оцінка всім доводам учасників справи та наявним у справі доказам.

6.14. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, тоді як аргументи скаржника про зворотне ґрунтуються передусім на безпідставному ототожненні нововиявлених обставин із недопустимими доказами, встановлення яких відбувається виключно під час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, але аж ніяк не на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

6.15. Касаційна інстанція зазначає, що Вінницький національний аграрний університет, не наводячи в касаційній скарзі жодних обґрунтованих аргументів на спростування правильних висновків суду апеляційної інстанції, намагається скасувати законну ухвалу суду апеляційної інстанції лише з формальних міркувань, фактично вимагаючи перегляду судового рішення по суті в повному обсязі.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 300 вказаного Кодексу переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.2. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені Вінницьким національним аграрним університетом у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для перегляду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим немає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Вінницького національного аграрного університету залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 902/115/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак