Ухвала

від 22.01.2025 по справі 642/313/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

22.01.2025

Справа № 642/313/25

Провадження № 2-з/642/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, про перерозподіл спадщини, -

встановив:

В провадження Ленінського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, про перерозподіл спадщини, а саме просить перерозподілити право на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 квітня 1990 року, яким визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після батька ОСОБА_5 та після матері ОСОБА_6 , разом на 114/300 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , між спадкоємцями наступним чином:

- за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) у порядку перерозподілу спадщини визнати право власності на 1/3 частку спадкового майна, яке складається із: права на частку житлового будинку АДРЕСА_1 у розмірі 37/300 часток, яке належало померлому ОСОБА_4 .

- за ОСОБА_8 у порядку перерозподілу спадщини визнати право власності на 1/3 частку спадкового майна, яке складається із: права на частку житлового будинку АДРЕСА_3 часток, яке належало померлому ОСОБА_4 .

- за ОСОБА_9 , в порядку перерозподілу спадщини визнати права власності на 1/3 частку спадкового майна, яке складається з: яке складається із: права на частку житлового будинку АДРЕСА_1 у розмірі 37/300 часток, яке належало померлому ОСОБА_4 .

Питання щодо відкриття провадження по справі не вирішено.

Разом з позовом, від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арештна: житловий будинок з прибудовами літ. «А-1», житловою площею 87,5 кв.м., загальною площею 123,8 кв.м. , Житловий будинок з прибудовами літ. «Б-1», житловою площею 17,2 кв.м., , загальною площею 27,4 кв.м.,реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1346662063101.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що ОСОБА_1 з 1993 року мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_9 та братом ОСОБА_8 .

Власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , був батько Позивачки ОСОБА_4 , який набув його на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04.квітня 1990 року, яким визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на 56/300 частки після батька ОСОБА_5 та на 56/300 часток після матері ОСОБА_6 , а разом на 114/300 часток домоволодіння АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа № 622/2001) відповідно до інформації наявної у спадковій справі спадкоємцями були син ОСОБА_8 , який прийняв спадщину, але не оформив спадкових прав 57/300 часток та дружина ОСОБА_9 , яка прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав 57/300 часток.

Відповідно до інформації з будинкової книги ОСОБА_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 1993 року.

Згідно відмітки у паспорті громадянина України ОСОБА_1 , зареєстрована за вищевказаною адресою з 12.03 1993 року. Отже, мешкаючи разом зі своїм батьком ОСОБА_4 починаючи з 1993 року за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_7 заяву про прийняття спадщини за покійним батьком до нотаріусів не подавала, письмово від частки у спадковому майні не відмовлялась. Весь час мешкала за адресою розташування спадкового майна, прийняла спадкову частку фактично.

Позивач після ознайомлення з матеріалами спадкової справи, що надійшли до суду під час розгляду справи № 642/74/24 була здивована, що спадщина після її батька ОСОБА_4 була розподілена між матір`ю та братом.

Позивач звернулась до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , батька ОСОБА_4 , про те їй було відмовлено через відсутність документів, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2024 року по справі № 642/74/24 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, яке залишено без змін Постановою Харківського апеляційного суду від 14.01.2025 .

Позивач вважає, що спадщина після ОСОБА_4 підлягає перерозподілу спадкових прав в рівних частках між Дружиною ОСОБА_9 у розмірі 37/300 часток. Сином ОСОБА_8 у розмірі 37/300 часток. Дочкою ОСОБА_7 - у розмірі 37/300 часток.

Представник позивача вказує, що оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15.08.2024 у справі № 642/74/24 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, а інші документи, що посвідчують право власності у ОСОБА_1 відсутні, остання може залишитись взагалі без майна та місця проживання.

ОСОБА_2 отримавши свідоцтво на право спадщину за законом з невірно визначеними частками може реалізувати майно, яке частково належить ОСОБА_1 та у якому остання на постійній основі мешкає. Отже, у ОСОБА_2 за наявності спору про перерозподіл спадщини до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву та додані матеріали, суд приходить до наступного.

Так ч. 1ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до можливої реалізації майна спадкоємцем після померлого ОСОБА_8 , з невірно визначеними частками спадщини, що в подальшому може ускладнити виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Аналізуючи зміст заяви про забезпечення позову, матеріали додані до позовної заяви, характер правовідносин, що склалися між сторона, суд зазначає.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову позивача суд встановив, що предметом позову є перерозподіл часток спадкового майна із врахуванням частки на яку має право позивач, та частка якого у подальшому входить до спадщини, яку мають успадкувати після померлого ОСОБА_8 .

Аналізуючи предмет спору, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник реальний спір, що може свідчити про можливість подальшого відчуження частки нерухомого майна, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд приймає до уваги вимоги та предмет позову, з яким звернувся до суду позивач, вважає, що позивач довів необхідність застосування заходів забезпечення позову, наявність об`єктивних обставин необхідності охорони матеріально-правових інтересів позивача та необхідність попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача.

Керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства, враховуючи наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, викладених у заяві позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд дійшов висновку щодо накладення арешту на частку нерухомого майна, яку просить перерозподілити позивач, шляхом заборони здійснення реєстраційних дій, відчуження та розпорядження вказаним майном.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149,150,153, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, про перерозподіл спадщини задовольнити частково.

Накласти арешт, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, відчуження та розпорядження, на нерухоме майно:

- 114/300 частки житлових будинків літ. «А-1», літ. «Б-1» з відповідною часткою надвірних будівель і споруд , що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1346662063101), що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі рішення народного суду Ленінського району м. Харкова від 04 квітня 1990 року, зареєстрованого у Харківському міському бюро технічної інвентаризації 08.05.1990 року за реєстровим № 4013.

В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити сторонам, а також відповідним державним органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п"ятнадцяти днів з дня її складення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бородіна О.В.