Рішення

від 22.01.2025 по справі 515/1886/24

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1886/24

Провадження № 2-о/515/63/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Олійника К. І.,

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить встанови факт, що вона є дружиною ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи заяву, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 4, 45 га, що розташована на території Татарбунарської міської ради (за межами села Дельжилер) Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №056564 виданий Дмитрівською сільською радою народних депутатів 06 травня 2003 року на ім`я ОСОБА_2 .

Вищезазначену земельну ділянку вона має право успадкувати як спадкоємець першої черги за законом.

При зверненні до нотаріуса з приводу прийняття спадщини їй було відмовлено з причини недоведеності родинних відносин зі спадкодавцем. Так, згідно паспорту заявниці її прізвище вказане « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерті чоловіка прізвище зазначене « ОСОБА_3 ».

Вважає, що зазначені розбіжності у написанні прізвища спадкодавця були допущені посадовою особою при оформленні паспорту спадкодавця, отриманого ним 25 травня 2001 року. Оскільки заявниця та ОСОБА_2 дійсно були дружиною та чоловіком, а визнати цей факт можливо лише в судовому порядку, вона звернулася до суду із вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Рух справи

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку окремого провадження.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 січня 2025року витребувано від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастриліу О.П. інформацію щодо наявності спадкової щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ум.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області.

Доводи учасників справи

Представник заявника, адвокат Давиденко К. В. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав доводи заяви та просив провести розгляд справи провести за його відсутності та відсутності заявника (а.с. 29).

Представник виконавчого комітету Татарбунарської міської ради у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі та просив справу розглянути за його відсутності (а.с. 45).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області (а.с.4).

Згідно з Витягами з реєстру територіальної громади № 2023/001876916, №2023/001877460, сформованих 02 березня 2023 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6,9).

Згідно з копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Татарбунарським РВ ГУМВС України в Одеській області 21 жовтня 2011 року ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого Дмитрівською сільською радою народних депутатів Татарбунарського району Одеської області 24 листопада 1996 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_3 » (а.с. 10).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 07 жовтня 2024 року виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с. 11).

Копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №056564, виданого Дмитрівською сільською радою народних депутатів 06травня 2003 року підтверджується, що земельна ділянка площею 4,45 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передана у приватну власність ОСОБА_2 (а.с. 12).

Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П. від 17 грудня 2024року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано належних доказів родинних зв`язків з ОСОБА_2 . Прізвище померлого і чоловіка заявника не співпадає: «Текменжи» - « ОСОБА_3 ». ОСОБА_2 заповітне складав (а.с. 13)

Згідно з копією спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 № 02-14, заведеної 17 грудня 2024 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровської районного нотаріального округу Одеської області МонастирліуО. П., спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_1 , та мати ОСОБА_6 , яка відмовилася від прийняття спадщини. Інші спадкоємці відсутні (а.с. 34-44).

Син померлого ОСОБА_2 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 30).

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вивчивши доводизаяви,а такождослідивши матеріалисправи,суд дійшоввисновку,що заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.

За загальним правилом, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004року, тощо.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого, повинно бути зазначено докази, що підтверджують факт.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину пов`язана виключно з тим, що у поданих заявницею документах прізвище її чоловіка і померлого не співпадає: «Текменжи» - « ОСОБА_3 ».

Дружина чи чоловік також мають право на спадкування у разі смерті одного з подружжя, однак такі члени сім`ї не перебувають у кровному спорідненні. Встановлення факту родинних відносин між такими особами чинним законодавством не передбачено. Для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі № 737/120/18 про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами, а не між чоловіком та дружиною.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Висновки за результатами розгляду справи

Приймаючи до уваги, що зібрані у справі докази у своїй сукупності свідчать про обставини існування подружніх відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , а також те, що встановлення юридичного факту має значення для охорони прав та інтересів заявника, оскільки остання позбавлена можливості у позасудовому порядку встановити вказаний факт з метою отримання спадщини, розбіжності щодо написання прізвища померлого чоловіка іншим шляхом виправити неможливо, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви та встановлення факту того, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 258-259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника (РНОКПП) НОМЕР_5 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К. І. Олійник