Ухвала

від 22.01.2025 по справі 363/1406/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" січня 2025 р. Справа № 363/1406/23

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участю секретаря БобровоїН.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Вишгородської міської ради, служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою,

в с т а н о в и в:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться дана цивільна справа.

29.03.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 24.05.2023 року.

03.05.2023 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним правочину, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна.

04.05.2023 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним правочину, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна.

04.05.2023 року адвокат ТкаченкоЮ.О., яка здійснює представництво ОСОБА_1 , подала до суду клопотання про залишення заяви без розгляду на підставі ч.1 ст.257 ЦПК України.

24.05.2023 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Вишгородської міської ради, служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою залишено без розгляду. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Виконавчий комітет Вишгородськоїміської ради про визнання недійсним правочин, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна повернуто заявнику. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Виконавчий комітет Вишгородськоїміської ради про визнання недійсним правочин, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна повернуто заявнику.

19.08.2024 оку постановою Київського апеляційного суду ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 24.05.2023 року скасовано. Направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, в судовому засіданні виникло питання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Вишгородської міської ради, служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою, без розгляду.

Позивач та її представник, в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Законний представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_7 , в судовому засіданні поклався на розсуд суду, щодо поданої позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Представники третіх осіб Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка сторін у судове у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про залишення позовної зави без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд вважає, що вимоги позивача про залишення позовної заяви без розгляду являються правом сторони позивача, і оскільки представник позивача, яка необмежена повноваженнями, скориставшись своїм процесуальним правом, подала відповідне клопотання, на час розгляду даного клопотання стороною позивача воно не відкликалося та враховуючі, що справа не розглядається по суті, тому заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Роз`яснити позивачу, що, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Крім того, в справі є зустрічні позови відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна, які на даний час не вирішено питання щодо прийняття до спільного розгляду, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Вишгородської міської ради, служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради є визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою.

Предметом спору за зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є визнання недійсним договір купівлі-продажу від 23.02.2022 року, між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ОСОБА_1 , щодо продажу квартири АДРЕСА_1 . Скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.02.2022 року, відповідно до якого 23.02.2022 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Скасування запис про право власності №46874738 на квартиру АДРЕСА_2 ., за ОСОБА_1 . Витребування на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 ., від ОСОБА_1 , як набувача за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 23.02.2022 року.

З точки зору закону однією з умов пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним та доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Виходячи з предмету зустрічного позову, суд вважає, що об`єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а також їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином зустрічна позовна заява подана у порушення вимог статті 193 ЦПК України, а тому не може бути прийнята до розгляду з первісним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.193, 257, 260 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Вишгородської міської ради, служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою - залишити без розгляду.

У прийняті зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Виконавчий комітет Вишгородськоїміської ради про визнання недійсним правочин, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна - відмовити.

У прийняті зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Виконавчий комітет Вишгородськоїміської ради про визнання недійсним правочин, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна - відмовити.

Роз`яснити відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вони мають право звернутися із поданими позовами в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Суддя О.Д.Рудюк