Ухвала

від 22.01.2025 по справі 382/408/21

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/408/21

Провадження №2/382/11/25

У Х В А Л А

22 січня 2025 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кисіль О. А.

за участю секретаря Захарук Є. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського обласного нотаріального округу Овчаренко Ірина Жанівна, Яготинська міська рада про визнання заповіту недійсним та скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського обласного нотаріального округу Овчаренко Ірина Жанівна, Яготинська міська рада про визнання заповіту недійсним та скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду вказана справа розподілена на суддю Литвин Л.І..

Ухвалою суду від 21.04.2021 року провадження по вищезазначеній справі відкрито.

Розпорядженням № 118 від 27.09.2021 року на підставі рішення Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 звільнено з посади судді Яготинського районного суду Київської області у зв`язку із поданням заяви про відставку та головуючим суддею у вказаній справі обрано Кисіль О.А..

Відповідно до ухвали судді Яготинського районного суду Київської області від 01.10.2021 року, суддею Кисіль О.А. було рийнято до свого провадження цивільну справу № 382/408/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського обласного нотаріального округу Овчаренко Ірина Жанівна, Яготинська міська рада про визнання заповіту недійсним та скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно.

Згідно ухвали Яготинського районного суду Київської області від 07.04.2023 року та 24.02.2024 року було задоволено клопотання представника позивача щодо витребовування документів.

Відповідно до ухвали Яготинського районного суду Київської області від 06.06.2023 року було призначено по даній справі посмертну судову почеркознавчу експертизу, провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

Згідно ухвали Яготинського районного суду Київської області від 03.08.2023 року відновлено провадження у справі, в зв`язку з клопотанням експерта щодо надання доказів для дослідження експерту.

Згідно ухвали Яготинського районного суду Київської області від 29.01.2024 року було задоволено клопотання представника позивача щодо витребовування документів.

Представником позивача 22.03.2024 року було повідомлено суд про припинення його повноважень по даній справі, так як позивачем прийнято рішення про про представництво своїх інтересів самостійно.

Позивач в судові засідання призначені на 22.08.2024 року, 05.09.2024 року, 22.10.2024 року, 27.11.2024 року, 21.01.2025 року не з`явився повторно про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивача направлено листи від 22.10.2024 року та 27.11.2024 року де роз`яснено про необхідність повідомлення причин неявки та надання доказів неявки у вищевказані судові засідання та повідомлено про наступні судові засідання.

Крім цього роз`яснено право подавати клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки 02 квітня 2020 року набув чинності Закон, яким внесено зміни до процесуальних кодексів щодо можливості участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. ДСА України визначило судам в Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду сервіс "ВКЗ". Таким чином Ви маєте можливість взяти участь у судовому засіданні використовуючи власні засоби зв`язку (смартфон, ноутбук, планшет).

Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду затверджено наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 року.

Подаючи клопотання про проведення в режимі відеоконференції в приміщенні суду судового засідання потрібно надати відомості чи має технічні можливості відповідний суд проводити відеоконференції з врахуванням дати та часу розгляду справи.

При цьому, слід врахувати, що дані клопотання слід подавати у відповідності до ст. 212 ЦПК України.

Також зазаначено про надходження на електронну адресу суду надійшла заяв про витребування пояснень необхідних як докази у вирішенні справи про визнання заповіту недійсним, котра відправлена від магазину "Дикозаврик" без накладення КЕП, його недійсності або невідповідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частинами 1, 2 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За визначеннями, наведеними у п.п. 14, 16 п. 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, електронний документ - це оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - це електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Частиною 5 ст. 43 ЦПК України визначено право учасників справи подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 6 ст. 43 ЦПК України).

Водночас, ч. 8 ст. 14 ЦПК України передбачено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), яке набуло чинності 05 жовтня 2021 (далі - Положення).

Відповідно до п. 24-27 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».

Натомість звернення до Яготинського районного суду Київської області за допомогою електронної пошти без використання електронного цифрового підпису є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

У ч. 4 ст. 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, враховуючи, що дана заява, не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України не підписана особою, яка його подала.

10.09.2024 року від позивача на адресу суду надійшла заява про витребування доказів, в задоволенні даної заяви - відмовлено, оскільки відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Також роз`яснено, що відповідно до ЦПК України сторона по справі має право самостійно задавити сторонам по справі запитання під час розгляду справи по суті.

Проте, позивачем 21.01.2025 року на електронну адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи, котра відправлена від магазину "Дикозаврик" без накладення КЕП, його недійсності або невідповідності Таке звернення до Яготинського районного суду Київської області за допомогою електронної пошти без використання електронного цифрового підпису є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, тому дана заява підлягає залишенню без розгляду.

У ч. 4 ст. 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, враховуючи, що дана заява, не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України не підписана особою, яка його подала.

При цьому в судовому засіданні неодноразово позивачу було роз`яснено порядок подання доказів та роз`яснено його право як на подачу клопотання, так і на подачу доказів, і його право на юридичну консультацію чи укладення угоди з іншим адвокатом.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на те, що позивача повторно не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим. При цьому, враховуючи копії довідок поданих відповідачем, які не завірені в установленому законом порядку. Вважає, що позивач зловживає своєм процесуальним правом та повинен цікавитись розглядом справи.

Представник Яготинськаої міської ради підтримав клопотання представника відповідача та підтримав його думку щодо копій довідок, які не завірені належним чином.

Приватний нотаріус Київського обласного нотаріального округу Овчаренко Ірина Жанівна звернулась із заявою про розгляд справи у її відсутність.

За вказаних фактичних обставин, дослідивши матеріали справи, враховуючи думку сторін по справі, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Як зазначено вище, позивач повторно не з`явився в судове засідання та заява про розгляд справи у відустності позивача до суду не надходила, таким чином, вбачається, що позивач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Згідно ч.5 ст.223 глови 6 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно положень пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання суд приймає також до уваги наступне.

У постанові від 21.09.2020 винесеній за результатами розгляду цивільної справи № 658/1141/18 Верховний Суд зазначив, що системний аналіз норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні»

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У частині п`ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Верховний Суд зазначає, що пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв`язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме частиною п`ятою статті 223 і пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходить з того, що пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України у контексті частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.

Аналіз положень частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача за зустрічним позовом і у випадку повторної неявки позивача за зустрічним позовом, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення сторони позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Копії довідок з лікарні додані позивачем до заяви, суд не може прийняти до уваги з огляду на те, що відповідно до положень частин 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, копії документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020), відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають наступні елементи: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.

Судом встановлено, що додані позивачем довідки з лікарні, всупереч вимогам пункту 2 статті 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

За вищевикладених обставин, враховуючи, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, позивач був повідомлений відповідно до наявних адрес місця проживання відповідача, в тому числі додатково і телефонограмами, в матеріалах справи, позивач за не повідомив про причини неявки, будь-яких заяв від позивача до суду не надходило, які відповіно до чинного законодавства можливо було б розглянути, не повідомляє нових адрес його місця проживання, якщо його місце проживання змінилося, суд вважає, що позов підлягає ОСОБА_1 залишенню без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно із ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 44, 223, 258-259, 260, 261, 265, 268, 257, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського обласного нотаріального округу Овчаренко Ірина Жанівна, Яготинська міська рада про визнання заповіту недійсним та скасування державної реєстрації права власності на спадкове майно, залишти без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення повної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повної ухвали 22 січня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О. А.