Рішення

від 22.01.2025 по справі 755/22181/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/22181/24

Провадження №: 2-о/755/128/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Дніпровське управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві, про видачу обмежувального припису, -

у с т а н о в и в:

20.12.2024 року заявник звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису, у якій просить суд винести обмежувальний припис відносно ОСОБА_4 на строк 6 місяців, яким визначити такі тимчасові обмеження: заборонити ОСОБА_4 наближатися до частини будинку, який належить ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_4 в будь-який спосіб контактувати та спілкуватися з ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_3 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що заявник, ОСОБА_1 та його кривдник - ОСОБА_4 є рідними дядьком та племінником. Проживають вони у будинку АДРЕСА_1 , 1/3 частка якого належить заявнику, а 2/3 частки - його сестрі - ОСОБА_5 , який вони успадкували після смерті свого батька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.03.2012 року, зареєстрованим в реєстрі за №3-324. Зазначений будинок фактично поділений на два окремі частини, відповідно до розміру часток у праві власності на нього, а межі земельної ділянки кожного із співвласників розділені парканом. В частині належній заявнику, проживає він та його дружина - ОСОБА_3 , а в іншій його частині рідна сестра заявника ОСОБА_5 з сином ОСОБА_4 . Заявник та його дружина ОСОБА_3 постійно потерпають від дій психологічного та фізичного насильства, які по відношенню до них вчиняє ОСОБА_4 . Дане насильство проявляється у погрозах їх життю та здоров`ю, висловлювання в їх бік нецензурної лексики, образ, вчинення дій спрямованих на кидання в них та паркан їхньої частини будинку різних предметів. Так, ОСОБА_4 може прокинутися посеред ночі, ввімкнути світло, почати кричати, погрожувати, різати у себе в дворі болгаркою, на зауваження не реагує. Через його постійні неконтрольовані виплески агресії заявник та його дружина проживають в постійному страху та стресі, змушені вживати заспокійливі препарати, уникати з ним спілкування, потайки та крадькома заходити та виходити за межі свого двору, з осторогою перебувати в дворі власної оселі, не можуть спокійно запросити дітей та онуків до себе в гості. Заявник неодноразово викликав працівників поліції щодо неправомірних дій свого племінника. Згідно з Терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №263262 від 28 липня 2024 року, ОСОБА_4 заборонено входити та перебувати за місцем проживання та у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб до 07.08.2024 року. Однак, даними заходами ОСОБА_4 нехтує, продовжуючи і далі вчиняти дії, які призводять до здійснення домашнього насильства. Заявник переконаний, що невжиття заходів щодо кривдника може спричинити настання тяжких або особливо тяжких наслідків щодо постраждалої особи, у зв`язку із чим вимушений звернутися до суду з цією заявою. У правовій позиції Верховний Суд у справі №754/11171/19 від 28 квітня 2020 року вказано, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника (п. 2 ч. 1 ст. 24 цього Закону). Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право: втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання, або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів; втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом із легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосування такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи з урахуванням того, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи. Враховуючи, що заявник вже тривалий час потерпає від неправомірних дій свого племінника, є висока вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо заявника, такі ризики є реальними, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно видати обмежувальний припис відносно заявника строком на 6 місяців із встановленням декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених пунктами 1, 4, 5, 6 частини 2 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Ухвалою суду від 23.12.2024 року відкрите провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами окремого провадження у спрощеному порядку, з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 26.12.2024 року задоволене клопотання представника заявника про залучення до участі у справі заінтересованої особи та витребування доказів.

В судовому засіданні заявник підтримав вимоги своєї заяви та додатково пояснив суду, що його племінник ОСОБА_4 протягом щонайменше 10 років постійно погрожує життю та здоров`ю заявника і його родини, у зв`язку із чим заявник неодноразово звертався до правоохоронних органів. ОСОБА_4 поводить себе дуже агресивно, вчиняє ґвалт посеред ночі і вдень, на зауваження не реагує. ОСОБА_4 через паркан кидав у заявника залізний предмет схожий на спис довжиною десь 1,5 м., від чого у хвіртці залишилась вм`ятина. Також ОСОБА_4 кидався у заявника важкою керамічною плиткою, але заявнику вдалось ухилитись від неї. Коли в гості до заявника приходять онуки, ОСОБА_4 їх ображає. Представники поліції приїжджають та лише посміхаються, нічого зробити не можуть і не хочуть. ОСОБА_4 постійно погрожує фізичною розправою, кричить ненормативною лексикою, з ножом кидався на дружину заявника та потрапив їй цеглиною в голову. У ОСОБА_4 є якийсь травматичний пістолет, з якого той стріляє та має електрошокер, яким користується і притуляє до паркану будинку. На ґрунті постійної нервової ситуації у заявника трапився інфаркт. За таких обставин заявник прохає суд вжити заходів для його захисту від дій кривдника.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала вимоги заяви з підстав викладених у ній, на питання суду уточнила, що вимоги стосовно видачі обмежувального припису стосуються саме частини будинку в якому мешкає заявник із дружиною, а також додатково пояснила, що заявник та кривдник є дядьком і племінником, вони живуть в одному будинку, який фактично розділений на дві частини. В одній частині живе заявник із дружиною, а в іншій сестра заявника та її син ОСОБА_4 . Останній постійно погрожує заявнику та його родині, вживає ненормативну лексику стосовно них, поводить себе агресивно, кидає у двір заявника різні предмети. Заявник та його дружина є людьми похилого віку і страждають від дій ОСОБА_4 психологічно та фізично. Заявник неодноразово звертався до поліції і стосовно ОСОБА_4 видавався обмежувальний припис. Разом з цим, поліцією розглянуто не всі заяви ОСОБА_1 і в цьому питанні представники правоохоронних органів допускають бездіяльність. ОСОБА_4 продовжує погрожувати життю та здоров`ю заявника і його дружини, ображає, вживає ненормативну лексику. Якщо обмежувальний припис не буде виданий, настануть тяжкі або ж навіть особливо тяжкі наслідки.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала вимоги заяви та додатково пояснила суду, що ОСОБА_4 лякає онуків подружжя, б`є у стіну будинку так, що вона дрижить, обзиває. Заінтересована особа вказує, що жити вже в такій ситуації неможливо. ОСОБА_4 постійно нецензурно кричить, чимось б`є у стіни та паркан, виспатись неможливо. За ніч вдається заснути не більше ніж на три години. За таких умов не можливо в нормальному психічному та фізичному стані відвідувати роботу. Особисто на заінтересовану особу ОСОБА_4 кидався з ножом. Він навіть представників поліції посилає нецензурно, а вони постоять трохи та їдуть, адже це приватна власність і увійти не можуть. Все це відбувається ще з 2011 року, а матір ОСОБА_4 на дії свого сина не реагує. Заінтересована особа зазначає, що за такої ситуації вона вже боїться виходити на вулицю.

Заінтересована особа ОСОБА_4 та представник заінтересованої особи Дніпровського УП ГУНП у місті Києві в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, дослідивши всі зібрані по справі докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, приходить до наступного висновку.

Убачається, що заявник є власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.03.2020 року. Інші частина будинку у частці 2/3 належить ОСОБА_5 (а.с. 19).

Із матеріалів справи вбачається, що заявник та ОСОБА_4 є рідними дядьком та племінником, а заінтересована особа ОСОБА_3 є дружиною заявника (а.с. 92-99).

Згідно рапорту на ім`я начальника Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, 16.07.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО №35814 як домашнє насильство. 16.07.2024 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 буянить племінник заявника, погрожує відкрити газ та підірвати будинок (а.с. 70).

За змістом письмових пояснень ОСОБА_1 від 16.07.2024 року, ОСОБА_4 постійно погрожує йому та його родині, що зарубає, пристрелить, зруйнує будинок, підірве газ. Поліція викликалась неодноразово, але ніяких дій не прийнято (а.с. 71).

Згідно довідки про результати перевірки по зверненню (ЄО №35814 від 16.07.2024 року), прибувши на місце події було виявлено заявника ОСОБА_1 , котрий повідомив, що його племінник ОСОБА_4 словесно погрожує заявнику, що відкриє газ і підірве будинок, та неодноразово виникають конфлікти. Особи проживають в одному будинку, котрий розділений на два окремі помешкання, спільним побутом не пов`язані. З учасниками події було проведено профілактичну бесіду, попереджено про адміністративну і кримінальну відповідальність, а також відносно гр. ОСОБА_4 було винесено терміновий заборонний припис (а.с. 69).

28.07.2024 року видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника Серії АА №263262, відповідно до якого згідно ст. 25 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю та здоров`ю постраждалої особи винесено цей терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ), у зв`язку зі скоєнням ним домашнього насильства 16.07.2024 року за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство стосовно постраждалої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб (а.с. 9,82).

За змістом рапорту оперативного чергового Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 04.10.2024 року, 04.10.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО №51552 від 04.10.2024 року як домашнє насильство. 04.10.2024 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 04.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , сьогодні вночі кривдив та буянив племінник. Зі слів заявника, це продовжується вже давно. До поліції неодноразово звертався. Заявник - ОСОБА_1 . Кривдник - ОСОБА_7 (місце події покинув) (а.с. 65).

Згідно довідки про результати перевірки по зверненню (ЄО №51552 від 04.10.2024 року), 04.10.2024 року до поліції надійшло звернення про те, що 04.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 за попередньою інформацією вчинення домашнього насильства. В ході відпрацювання виклику зв`язавшись із заявником в бесіді останній повідомив, що на даний час конфлікт вичерпано та допомоги працівників поліції не потребує. Від написання офіційної заяви та надання письмового пояснення ОСОБА_1 відмовився з власних міркувань (а.с. 64).

За змістом рапорту оперативного чергового Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 09.10.2024 року, 09.10.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО №52568 від 09.10.2024 року як домашнє насильство. 09.10.2024 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 09.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , буянить, кричить племінник, агресивно поводиться. Заявник - ОСОБА_1 . ОСОБА_8 (а.с. 77).

За змістом письмових пояснень ОСОБА_1 від 10.10.2024 року, 09.10.2024 року заявник викликав поліцію через конфлікт з ОСОБА_4 , який постійно погрожує, нецензурно лається, поводить себе неадекватно (а.с. 78).

Згідно довідки про результати перевірки по зверненню (ЄО №52568 від 09.10.2024 року), 09.10.2024 року до поліції надійшло звернення про те, що 09.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 за попередньою інформацією вчинення домашнього насильства. Прибувши за вказаною адресою було виявлено гр. ОСОБА_4 в алкогольному чи наркотичному стані, останній спілкувався агресивно. З ОСОБА_4 було проведено профілактичну бесіду роз`яснювального характеру, щодо недопущення подібних випадків в майбутньому, а також попереджено про адміністративну і кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства та в разі його підтвердження, відносно останнього буде складено адміністративний протокол за ст. 173-2 КУпАП (а.с. 76).

Згідно відповіді Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 23.12.2024 року на адресу ОСОБА_1 , в управління розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо інформації з приводу попередніх звернень стосовно дій гр. ОСОБА_7 та повідомлено, що на розгляді знаходились матеріали, зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події №35814 від 16.07.2024 року, №51552 від 04.10.2024 року, №52568 від 09.10.2024 року, які було розглянуто СПДН Дніпровського УП ГУНП у м. Києві (а.с. 51).

Також із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звертався із заявою до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві 30.12.2024 року (а.с. 81), однак результатів розгляду цієї заяви матеріли справи не містять.

Відповідно до положень ст.ст. 350-2, 350-3 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису. Заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.

За змістом ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», 3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; 6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; 7) обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; 8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; 9) оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи; 14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; 17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука). Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб`єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до компетенції забезпечують надання дієвої допомоги та захисту постраждалим особам з урахуванням основних засад запобігання та протидії домашньому насильству, визначених статтею 4 цього Закону. Надання допомоги та захисту постраждалим особам здійснюється, зокрема, за такими напрямами: 4) забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правничої допомоги у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

Також, за змістом положень ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», постраждала особа має право на: 1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства; 10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству; 11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов`язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов`язані з ізоляцією кривдника або його звільненням.

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать, зокрема: 2) обмежувальний припис стосовно кривдника.

Як зазначено у ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема: постраждала особа або її представник. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, оцінюючи подані стороною заявника письмові докази та пояснення учасників справи, суд приходить до висновку про те, що заявник обґрунтовано звернувся до суду з заявою про видачу обмежувального припису і його права мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявник дійсно є постраждалою особою від домашнього насильства, а його кривдником є заінтересована особа ОСОБА_4 .

До такого висновку суд прийшов за результатами оцінки доказів, зокрема матеріалів поданих Дніпровським УП ГУНП у м. Києві.

У відповідності до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінюючи ризики, тобто вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, суд приходить до висновку про необхідність покладення на заінтересовану особу відповідного обов`язку на строк 6 місяців, згідно прохальної частини заяви ОСОБА_1 .

Суд роз`яснює заявнику, що відповідно до положень ч. 5 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 350-1-350-8, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Дніпровське управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві, про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на нього на строк 6 (шість) місяців такі обов`язки:

- заборонити ОСОБА_4 наближатися ближче ніж на 10 (десять) метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме до належної постраждалій особі частини зазначеного будинку, у якій постраждала особа фактично проживає.

- заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у належній постраждалій особі частини зазначеного будинку, у якій постраждала особа фактично проживає.

- заборонити ОСОБА_4 у будь-який спосіб контактувати та спілкуватися з постраждалою особою ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_3 .

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Заінтересована особа - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Заінтересована особа - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Заінтересована особа - Дніпровське управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві (м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 2).

Суддя -