Рішення

від 21.02.2024 по справі 369/10688/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 369/10688/17

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Міранд Консалт» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Міранд Консалт» (далі - ТОВ «Компанія «Міранд Консалт») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Зазначало, що між ним та з ОСОБА_1 було укладено трудовий договір від 25.03.2015.

Крім того, між ним та ОСОБА_1 був укладений типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 25.03.2015, відповідно до п. 1 якого відповідач зобов`язувався дбайливо ставитись до переданих йому на зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства, установи організації і вживати заходи для відвернення шкоди.

Відповідно до наказу № 33-ОД від 25.03.2015 року ОСОБА_1 був призначений матеріально-відповідальною особою та за ним був закріплений службовий автомобіль «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_1 .

21.12.2016 для виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 був виданий автомобіль «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується листом-приймання службового автомобіля, а також витягом з журналу обліку предрейсових інструктажів водіїв.

22.12.2016 близько 05 год. 00 хв. в м. Києві, рухаючись по вулиці Маршала Гречка, буд. 5, ОСОБА_1 , керуючи зазначеним службовим автомобілем, не врахував дорожню обстановку, не вибравши безпечної швидкості руху не впорався з керуванням та скоїв наїзд на металеву огорожу, внаслідок чого автомобіль Daewoo Matiz, номерний знак НОМЕР_2 , перевернувся та отримав механічні пошкодження.

Вказані обставини встановлені Постановою Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2017 у справі № 758/100/17.

Було проведено експертизу завданих ОСОБА_1 збитків та встановлено вартість ремонту пошкодженого автомобілю, яка складає 36 392 грн. 90 коп., відповідні висновки зафіксовані у Звіті про визначення вартості матеріального збитку Вих. № С17-18 від 30.01.2017.

Таким чином, вищезазначеними діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду у розмірі 36 392 грн. 90 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 36 392 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

В подальшому представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача витрати на проведення авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу у розмірі 2 500 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду від нього не надходило.

Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України, ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 25.03.2015 між ТОВ «Міранд Консалт» та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір

Відповідно до п. 1.3 договору працівник приймається на роботу до ТОВ «Компанія «Міранд Консалт» на посаду кур`єра за основним місцем роботи (а.с. 29-32).

29.09.2017 між ТОВ «Компанія «Міранд Консалт» та ОСОБА_1 було укладено типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до абз. 1,2 п. 1 договору працівник, що займає посаду кур`єра бере на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей і у зв`язку з викладеним зобов`язується дбайливо ставитись до переданих йому на зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства, установи організації і вживати заходи для відвернення шкоди.

Відповідно до абз. 9 п. 1 договору у випадку незабезпечення з провини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі організації, її повернення виконуються згідно з діючим законодавством.

Відповідно до п. 3 договору працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його провини (а.с. 36).

Відповідно до постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 10.12.2017 у справі № 758/100/17 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту вказаної постанови вбачається те, що 22.12.2016 близько 05 години 00 хвилин в м. Києві, рухаючись по вулиці Маршала Гречка, буд. 5, ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Маршала Гречка, що в Подільському районі м. Києва, керуючи автомобілем марки «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Компанія «Міранд Консалт», не врахував дорожню обстановку, не вибравши безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на металеву огорожу, внаслідок чого автомобіль марки «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_2 , перевернувся та отримав механічні пошкодження (а.с. 86-87).

Транспортний засіб «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_2 належить ТОВ «Компанія «Міранд Консалт» (а.с. 38-39), який було передано ОСОБА_1 , що підтверджується листом-приймання від службового автомобіля (а.с. 48-49) та витягом з журналу обліку предрейсових інструктажів водіїв (а.с. 47).

Відповідно до звіту визначення вартості матеріального збитку Вих. № С17-18 від 30.01.2017 вартість матеріального збитку автомобіля «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_2 . складає 36 392 грн. 90 коп. (а.с. 50-66).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Однією з умов укладення договору про повну матеріальну відповідальність є виконання працівником роботи, безпосередньо пов`язаної із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням в процесі виробництва цінностей.

Пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Пленумом Верховного Суду України в п. 8 постанови від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз`яснено, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП України), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та:

1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами роботодавця, наданими йому для виконання роботи.

При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 29.09.2017 між ТОВ «Компанія «Міранд Консалт» та ОСОБА_1 було укладено типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до абз. 9 п. 1 договору у випадку незабезпечення з провини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі організації, її повернення виконуються згідно з діючим законодавством.

Відповідно до п. 3 договору працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його провини (а.с. 36).

Покладення на відповідача повної матеріальної відповідальності не відповідає вимогам зазначеного договору, оскільки договором такий вид відповідальності не передбачений, разом з тим, відповідно до абз. 9 п. 1 договору, у випадку незабезпечення з провини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі організації, її повернення виконуються згідно з діючим законодавством.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Ураховуючи те, що договором передбачена відповідальність у випадку незабезпечення з провини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, її повернення згідно з діючим законодавством, ст. 132 КЗпП України визначена відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, в матеріалах справи відсутня довідка про заробітну плату відповідача, у зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача шкоду у розмірі середнього місячного заробітку ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, станом дату заподіяння шкоди - 22 грудня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 130-135, 233 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Міранд Консалт» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 36184993) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Міранд Консалт» шкоду у розмірі середнього місячного заробітку ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, станом дату заподіяння шкоди - 22 грудня 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук