Ухвала

від 09.12.2024 по справі 160/7308/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 грудня 2024 рокуСправа №160/7308/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №160/7308/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Господарського суду Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі №160/7308/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Господарського суду Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Господарського суду Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування у сумі 248 864,45 грн.

Зобов`язано Господарський суд Дніпропетровської області провести нарахування та виплату судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року на підставі частин 2, 3, 5, 6 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у загальній сумі 248 864,45 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 апеляційну скаргу Господарського суду Дніпропетровської області - задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 року в адміністративній справі №160/7308/21 - скасовано та прийняти нову постанову.

Визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо нарахування та виплати судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України провести нарахування для виплати судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року на підставі частин 2, 3, 5, 6 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у загальній сумі 248 864,45 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 31.03.2022 року, у зв`язку з чим суд 28.12.2022 видав позивачу виконавчий лист по справі.

28.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Міністерства юстиції України, в якій заявник просить суд:

- Змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 160/7308/21 від 28.12.2022, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державну судову адміністрацію України провести нарахування та виплату судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року на підставі частин 2, 3, 5, 6 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у загальній сумі 248 864,45 грн., шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів п`ятсот п`ятдесят шість тисяч двадцять п`ять гривень, сорок чотири копійки (248 864,45 грн.) з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845

В обґрунтування вищезазначеної заяви, представник Міністерства юстиції України посилається на статтю 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», якою передбачено, що у разі якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, оскільки станом на сьогоднішній день сума заборгованості, що утворилась в ході проведення нарахування стягувачу за рішенням Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №160/7308/21 становить 248 864,45 грн, а вказане рішення не виконуються більш ніж 2 місяця, Міністерство юстиції України звернулось із даною заявою до суду.

Представник Державної казначейської служби України, надав суду пояснення щодо заяви Міністерства юстиції України, в яких зазначив, що в контексті спірних правовідносин у справі №160/7308/21, обставини, якими Міністерство юстиції України обґрунтовує необхідність зміни способу і порядку виконання рішення суду, не є підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Представником Державної казначейської служби України зазначено, що рішення суду не стосується стягнення коштів, а має зобов`язальний характер щодо зобов`язання забезпечити нарахування та виплати коштів тобто покладає певні обов`язки саме на (Державну судову адміністрацію України, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області), та потребує вчинення ними певних дій.

Таким чином, на думку представника Державної казначейської служби України запропонований спосіб виконання рішення, який зазначений в заяві (Поданні) Міністерства юстиції України, а саме «шляхом проведення Казначейством безспірного списання недоплаченої суддівської винагороди з бюджетної програми 0501150» фактично змінює по суті рішення суду.

Розглянувши заяву Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №160/7308/21, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченим Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

За приписами статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Сторони та державний виконавець у судове засідання не прибули.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2-4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статей 14, 370 КАС УКраїни судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, в силу наведених вище норм, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

На примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 72563274, яке відкрито 17.08.2023, з примусового виконання виконавчого листа №160/7308/213, виданого 28.12.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Листом від 06.11.2024 №10-21573/24 Державною судовою адміністрацією України на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця повідомлено про неможливість виконання рішення суду з огляду на те, що дана категорія рішень має виконуватись в порядку передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 КАС України).

Тобто виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 року у справі № 556/2609/14-а, від 12.04.2018 року у справі № 759/1928/13-а.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Резолютивна частина постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 у справі №160/7308/21 має зобов`язальний характер, судом при розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів.

Отже, зміна способу виконання рішення суду запропонованим заявником чином щодо безспірного списання відповідної суми коштів, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання. Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання перерахувати та виплатити суддівську винагороду шляхом безспірного списання суми коштів, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, тоді як зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

У контексті спірних правовідносин, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, останні не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення та поза межами судового розгляду позовної вимоги по суті про стягнення відповідних сум.

Отже, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а заявник не надав належних та допустимих доказів існування обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду, то суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №160/7308/21 належить відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 378 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №160/7308/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Господарського суду Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко