Рішення

від 22.01.2025 по справі 300/5344/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. справа № 300/5344/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гастро Тім" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2024 №№ UA206000202412, UA206000202413,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Кіт Роман Степанович (надалі, також представник позивача) звернувся до суду в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Гастро Тім" (надалі, також позивач, ТОВ "Гастро Тім") з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці (надалі, також відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2024 №№ UA206000202412, UA206000202413, з підстав протиправності рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень податкового та митного законодавства, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.06.2024 №№ UA206000202412, UA206000202413. Вважає визначення вказаних грошових зобов`язань безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у випадку, коли митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару. Крім цього вказав на передчасність прийняття таких рішень, оскільки термін наданий для подання заперечень під час перевірки не сплив.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2027 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків (а.с.64-65).

Представник позивача у вказаний строк недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гастро Тім" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2024 №№ UA206000202412, UA206000202413, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.76-77).

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що за результатами перевірки, з урахуванням встановлених обставин, фактичних відомостей, зазначених у митних декларація, наявних у АСМО "Інспектор", відповідно до частини четвертої статті 69 та частини чотирнадцятої статті 354 Митного кодексу України під час перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначено код товару "Морозильне обладнання для виробництва леду: Автономні ледогенератори кубикового льоду, призначені для виготовлення ковпачкового льоду" у товарній підкатегорії 8509800000 УКТЗЕД. На підставі вищевикладеного, за результатами перевірки встановлено факт неправильної класифікації товару, імпортованого ТОВ "Гастро Тім" за митними деклараціями, що призвело до заниження митних платежів, чим порушено вимоги підпункту 218.1 статті 218 Податкового кодексу України на загальну суму 13753,71 грн, у тому числі ввізне мито 11461,42 грн, податок на додану вартість 2292,28 грн. Зазначив, що митним органом дотримано процедуру оформлення, вручення, прийняття акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, в тому числі в частині надання заперечень керівником підприємства або уповноваженої ним особи (а.с.79-83).

12.08.2024 представник позивача скерував суду відповідь на відзив, згідно змісту якої вважає доводи представника відповідача необґрунтованими, тому просить заперечення відповідача відхилити, а позовні вимоги задовільнити в повному обсязі (а.с.141-145). Одночасно, представником позивача подано до суду клопотання про витребування доказів (а.с.151-152).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 клопотання представника позивача про витребування доказів задавлено, витребувано в Івано-Франківської митниці належним чином оформлену інформацію щодо контролю правильності класифікації товарів зазначених в митних деклараціях від 02.03.2020 №UA209250/2020/005106, від 22.11.2019 №UA206010/2019/011908, від 19.06.2019 №UA206030/2019/003532 в період з 01.01.2019 31.12.2021 з використанням програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006" (а.с.155-157).

На виконання вищезазначеної ухвали суду представником відповідача скеровано суду інформацію щодо контролю правильності класифікації товарів, зазначених в митних деклараціях від 02.03.2020 №UA209250/2020/005106, від 22.11.2019 №UA206010/2019/011908, від 19.06.2019 №UA206030/2019/003532 в період з 01.01.2019 31.12.2021 з використанням програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006".

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 06.09.2024 по 04.10.2024 згідно наказів №199-В від 23.08.2024 та №218-В від 17.09.2024 та на лікарняному з 14.10.2024 по 18.10.2024 згідно листка непрацездатності №14082727-2026278950-1 від 14.10.2024 та перебував у відпустці з 18.12.2024 по 07.01.2025 згідно наказу №284-В від 02.12.2024, у зв`язку з чим, строк розгляду справи продовжено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

На підставі статті 336, статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України та наказу Івано-Франківської митниці №27 від 22.02.2022 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Гастро Тім" (код ЄДРПОУ 42355487) дотримання законодавства України з питань митної справи у частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД 8418690090 товарів, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями в період з 2019-2021 роки (а.с.89).

Згідно наказу Івано-Франківської митниці №32 від 25.02.2022 зупинено проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Гастро Тім", призначеної наказом №27 від 22.02.2022 у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні (а.с.92).

У зв`язку із набранням чинності Закону України від 20.03.2024 № 3613-ІХ "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення окремих категорій товарів" поновлено повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, та відповідно до пункт) 7 частини 1 статті 336, статті 345, пункту 2 частини 2 етапі 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-V1 (зі змінами та доповненнями) та наказу Івано-Франківської митниці від 23.05.2024 № 67 з 28.05.2024 (а.с.14-15,93) було поновлено проведення документальної перевірки ТОВ "Гасто Тім" на незавершений період.

За наслідками перевірки складено акт №2/24/7.21-19/42355487 від 31.05.2024, яким встановлено порушення ТОВ "Гастро Тім" у періоді, що перевірявся, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита, та податку на додану вартість по товару за кодом УКТЗЕД 8418690090 на загальну суму 13753,71 грн, в тому числі вимог ст. 69 Митного кодексу України, Закону України "Про митний тариф України", правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України "Про митний тариф" в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на суму 11461,42 грн, а також пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54, пп. в) п. 185.1 ст. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2292,28 грн (а.с.19-33,98-112).

Не погодившись з висновками наведеного вище акту, позивач скерував н адресу контролюючого органу заперечення вих. №1806/2024 від 18.06.2024.

Івано-Франківська митниця у відповідь на заперечення від 18.06.2024, листом №7.21-1/19/13/2252 від 21.06.2024 повідомила, що означене заперечення подане з порушеннями термінів відповідно до частини 12 статті 354 Митного кодексу України (зі змінами і доповненнями), з врахуванням дати отримання платником акта документальної невиїзної перевірки від 31.05.2024, керівником митного органу прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.06.2024 №№ UA206000202412, UA206000202413.

Так, на підставі висновків акту №2/24/7.21-19/42355487 від 31.05.2024 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а саме:

- №UA206000202412 від 13.06.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 2865,35 грн, в тому числі за основним платежем на суму 2292,28 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 573,08 грн (а.с.50-52,113-115);

- №UA206000202413 від 13.06.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на загальну суму 14326,77 грн, в тому числі за основним платежем на суму 11461,43 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2865,35 грн (а.с.53-55,117-119).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями представник позивача в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Гастро Тім" звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частинами 1, 2 ст. 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно із ч. 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ч. 7 ст. 69 МК України, рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Частиною 6 статті 345 МК України визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до ч. 14 ст. 354 МК України, в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Згідно із ч. 12 ст. 354 Митного кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Відповідно до пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Отже, обов`язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення.

У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар.

Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що якщо митний орган, вантажну митну декларацію та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань, за винятком, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов`язкових платежів.

Верховний Суд у постанові від 20 березня 2018 року, справа №814/978/17 зазначив, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

У даному випадку, визначення суми грошових зобов`язань позивачу згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулось за відсутності результатів митного контролю, а також рішення компетентного органу про зміну класифікації товару, отриманих після закінчення процедури митного оформлення та випуску товару, тобто за відсутності правових підстав та без дотримання вимог частин 4, 7 ст. 69 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що при здійсненні митного оформлення товару його ідентифікація здійснюється на підставі характеристик товару, які є визначальними для його класифікації згідно з вимогами УКТ ЗЕД.

Судом встановлено, що під час здійснення перевірки митний орган дійшов висновку, що товар, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями UA209250/2020/005106, UA206010/2019/011908, UA206030/2019/003532, в період з 01.01.2019 по 31.12.2021, відноситься до товарної підкатегорії 8509800000 УКТ ЗЕД (ставка мита 10%) товарної позиції 8509 "Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції 8508".

Зокрема, як встановлено актом, згідно вказаних митних декларацій було здійснено митне оформлення товарів "морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні ледогенератори кубикового леду. Призначені для виготовлення ковпачкового леду", зокрема моделі Kitchen Line 12 (артикул 271568) та Kitchen Line 15 (артикул 271551) у товарній підкатегорії 8418690090 УКТ ЗЕД (ставка мита 0%) товарної позиції 8418 "Холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря".

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/1166/18 від 07.09.2018, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 за позовом ТОВ "АС ТІМ" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004811404 та №0004821404 від 11.08.2018 вже встановлювались в судовому порядку правомірність віднесення позивачем товару "Морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні льодогенератори кубкового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду", зокрема моделі Kitchen Line 15 (артикул 271551) до товарної підкатегорії 8418690090 УКТ ЗЕД.

Водночас митним органом не доведено, що з часу набрання законної сили вказаним судовим рішеннями відбулись зміни у регулюванні класифікації вказаного товару та необхідності віднесення його до товарної підкатегорії 8509800000 УКТ ЗЕД товарної позиції 8509 "Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції 8508".

Водночас, суд зазначає, що відповідно до наказу Державної митної служби України №256 від 14.07.2020 "Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" щодо товарної позиції "8509" зазначено, що до цієї товарної позиції включаються ті види побутових пристроїв, в які умонтований електродвигун. Термін "побутові апарати" у цій товарній позиції означає пристрої, зазвичай застосовувані в побуті. Ці апарати ідентифікуються відповідно до типу за одним чи декількома параметрами, такими як габарити, тип конструкції, продуктивність, робочий об`єм. Критерієм для цих параметрів є те, що пристрої, зазначені у цій товарній позиції, не повинні експлуатуватися на рівні, що перевищує явно побутові потреби.

За умови додержання винятків та у відповідних випадках обмежень за масою, наведених у примітці 4 до цієї групи, до цієї товарної позиції включаються пристрої, що відповідають вищевказаним критеріям. До цієї товарної позиції не включаються апарати з приводом від автономного електродвигуна (незалежно від того, чи здійснюється він через гнучкий вал, паси передачі або інші засоби передачі чи ні) і пристрої, які, хоча вони схожі за конструкцією і застосуванням, явно призначені винятково для промислових цілей (наприклад, у харчовій промисловості, в процесі очищення труб, очищенні машин і очищенні доріг); такі апарати, як правило, включаються до товарної позиції 8210 або до групи 84.

При цьому, згідно "Посібника користувача льодогенератора кубкового льоду" артикули 271551 та 271568, що міститься на офіційному сайті виробника (https://hendi.xcdn.nl/FD/-/Arktic_Manual_271551_271568_Ice_cube_machine.pdf) у розділі "Цільове використання" виробником визначено, що "цей прилад призначений для комерційного застосування, наприклад на кухнях ресторанів, їдальні, лікарнях і комерційних підприємствах, таких як пекарні, м`ясні фрі тощо, але не для постійного масового виготовлення їжі".

Таким чином, є помилковим твердження відповідача, що вказаний товар є побутовим пристроєм.

Крім цього суд зазначає, що посилання відповідача на наявність електромотора, як підставу для віднесення товару до товарної позиції 8509 є необґрунтованим, оскільки наявність такого електромотора не змінює цільове призначення товару та його характеристики як "iнше холодильне або морозильне обладнання, електричне або iнших типiв", що використовується для комерційних цілей.

Також суд зазначає, що є безпідставними посилання відповідача у акті перевірки на обов`язкову тарифну інформацію (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу DEBTI20544/20-1 від 21.08.2020, FRBTIFR-BTI-2019-08402 від 22.02.2019, оскільки така інформація не є офіційним документом, а згідно ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України є інформаційного або довідкового характеру.

Більш того, згідно долученої, на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2024, інформації щодо контролю правильності класифікації товарів зазначених в митних деклараціях від 02.03.2020 №UA209250/2020/005106, від 22.11.2019 №UA206010/2019/011908, від 19.06.2019 №UA206030/2019/003532 в період з 01.01.2019 31.12.2021 з використанням програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006", а саме: Переліків митних формальностей: за ВМД №UA209250/2020/005106 (прийнята до оформлення 02 березня 2020 р.), за ВМД UA206030/2019/003532 (прийнята до оформлення 19 червня 2019 р.) та за ВМД №UA206010/2019/011908 (прийнята до оформлення 22 листопада 2019 р.), у рядку код МФ 107-3 "Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, результат прийнятого рішення щодо невиконання МФ та/або погодження результатів виконання МФ стосовно кожної з вищеперлічених ВМД "13-01 (МФ здійснено. Код і опис товару підтверджено на підставі поданих документів).

Таким чином, відповідачем не обґрунтовано з посиланням на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини здійснення повноважень щодо визначення коду товару у спосіб, встановлений законом.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, не спростованими суб`єктом владних повноважень, тому підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці від 13.06.2024 №№ UA206000202412, UA206000202413 слід визнати протиправними та скасувати.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці від 13.06.2024 №206000202412.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці від 13.06.2024 №206000202413.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гастро Тім" (код ЄДРПОУ 42355487, вулиця Стефаника, 39, селище Лисець, Івано-Франківська область, 77455) за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ 43971364, вулиця Чорновола, 159, місто Івано-Франківськ, 76005) сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Учасникам справи рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Гастро Тім" (код ЄДРПОУ 42355487, вулиця Стефаника, 39, селище Лисець, Івано-Франківська область, 77455);

відповідач Івано-Франківська митниця (код ЄДРПОУ 43971364, вулиця Чорновола, 159, місто Івано-Франківськ, 76005).

Суддя Главач І.А.