Рішення

від 20.01.2025 по справі 320/47763/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року № 320/47763/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Діски А. Б.,

за участі секретаря судового засідання - Грищук І. В.,

представника позивача - Приянчука І. В.,

представника відповідача - Федоренко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо Всім» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Благо Всім» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №00068590704 та №00068630704 від 11.02.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство не знало про проведення перевірки, акту не отримувало, оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримало 22.11.2023 разом з листом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №38321/26-15-07-04-05-07 від 22.11.2023. Причиною неотримання таких документів було перебування у період з 10.12.2021 по 31.12.2021, а також з 11.01.2022 по 20.01.2022 директора товариства Ситника М. М. у відрядженні у м. Херсон з метою налагодження ділових відносин і взаємовигідного співробітництва з ТОВ «Херсон холод». Крім того, з огляду на дію обмежень, пов`язаних із запровадженням карантину на території України робота директора та іншого співробітника товариства ОСОБА_1 проводилась дистанційно.

При цьому, оскільки позивачу не було відомо про проведення перевірки, то і не було надано на перевірку необхідних документів. Проте, позивач вказує, що у товариства наявні всі документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, а також первинні та інші документи, які використовувались у бухгалтерському і податковому обліку і пов`язані із нарахуванням і сплатою податків і зборів та підтверджують законність декларування від`ємного значення з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що в ході проведення перевірки підприємству запропоновано у листі від 23.12.2021 надати документи та пояснення. Проте товариством не було надано до перевірки жодних підтверджуючих документів, які мають відношення до формування від`ємного значення ПДВ. На думку відповідача, зазначені в акті перевірки порушення відповідають встановленим в ході проведення перевірки обставинам, а тому оскаржувані позивачем рішення, прийняті на підставі акту перевірки, є правомірними.

Ухвалою від 22.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 27.05.2024 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі ПК України) та відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 17.12.2021 № 10092-п було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Благо Всім» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2021 року.

20.12.2021 працівниками ГУ ДПС у м. Києві було здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Благо Всім» та складено акт № 6960/26-15-07-04-05 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Благо Всім» у зв`язку з відсутністю підприємства та посадових осіб (або законних уповноважених представників) за податковою адресою».

Після чого 20.12.2021 ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, у зв`язку з поданням ТОВ «Благо Всім» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн. за жовтень 2021 року було винесено наказ № 10145-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Благо Всім».

ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку. Перевірка проводилась у період з 11.01.2022 по 17.01.2022.

За наслідками проведення перевірки було складено акт від 24.01.2022 № 3898/26-15-07-04-05/37201684, яким встановлено порушення:

-п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2021 року на суму 1230108 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) на загальну суму 5232803 грн за жовтень 2021 року;

-п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, оскільки не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 11.02.2022 № 00068590704, яким збільшено суму грошового зобов`язання на суму 1230108 грн та 307527 грн за штрафними санкціями та № 00068630704, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5232803 грн.

Вважаючи, що зазначені рішення прийняті з порушенням порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно вимог п.п 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 28.01.2020 у справі №818/998/17.

Відповідно до пунктів 79.3, 79.5 статті 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже виконання умов статті 79 ПК України надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Таке тлумачення норм відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків та виконанню ним обов`язку по наданню посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби (контролюючого органу) у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Верховний Суд України у постанові від 25.01.2015 у справі 21-425а14 зробив правовий висновок відповідно до якого, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 (постанова від 21.02.2020), «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

З урахуванням наведеного обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

При цьому обов`язку контролюючого органу щодо належного ознайомлення платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема, у спосіб, визначений та встановлений у пункті 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, прямо кореспондує обов`язок такого платника податків добросовісно ставитись до отримання відповідних повідомлень та кореспонденції від контролюючих органів, на яких згідно чинного податкового законодавства покладено обов`язок здійснювати відповідні перевірки платників податків. Тобто, необізнаність платника податків з відповідним наказом про проведення перевірки у зв`язку з ухиленням такого від виконання вказаного обов`язку без поважних причин, не може бути розцінена судами на користь останнього.

Суд ураховує висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 812/821/17. Так, Верховний Суд вказав, на пункт 42.2 статті 42 ПК України, у якому закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом 20.12.2021 ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, у зв`язку з поданням ТОВ «Благо Всім» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн. за жовтень 2021 року було винесено наказ № 10145-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Благо Всім».

Указаний наказ разом з повідомленням від 23.12.2021 № 2104/26-15-07-04-05 та запитом № 1 від 24.12.2021 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» було направлено 28.12.2021 позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації позивача: м. Київ, вул. Олени Теліги, 39 а (Т.3 а.с. 22-27), що не заперечується сторонами.

Згідно відмітки на конверті, вказане поштове відправлення було повернуто 30.12.2021 з відміткою «фірми немає» (Т.3 а.с. 28).

Перевірка проводилась у період з 11.01.2022 по 17.01.2022.

Отже, контролюючим органом було вжито належних заходів щодо ознайомлення платника податків із наміром провести документальну невиїзну перевірку у розумінні статті 42 Податкового кодексу України, а тому належно виконано обов`язок, передбачений пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Водночас, суд наголошує, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Позивач обгрунтовуючи поважність причин неотримання наказу про проведення перевірки, повідомлення та запиту про надання документів та пояснень, вказує на те, що на підприємстві згідно штатного розпису працювало дві особи: директор та головний бухгалтер. Проте у період з 10.12.2021 по 31.12.2021, а також з 11.01.2022 по 20.01.2022 директор товариства Ситник М. М. перебував у відрядженні у м. Херсон з метою налагодження ділових відносин і взаємовигідного співробітництва з ТОВ «Херсон холод». На підтвердження чого представником позивача було надано штатний розпис товариства, наказ № 08-12/21В від 08.12.2021 «Про відрядження директора Ситника М. М.», яким директора позивача відряджено з 10.12.2021 по 31.12.2021 до м. Херсон, наказ № 10-01/22В від 10.01.2022 «Про відрядження директора ОСОБА_2 », яким директора позивача відряджено з 11.01.2022 по 20.01.2022 до м. Херсон, посвідчення про відрядження, звіти про використання коштів, документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Херсон холод».

Крім того, позивач вказує, що з огляду на дію обмежень, пов`язаних із запровадженням карантину на території України робота директора та іншого співробітника товариства ОСОБА_1 проводилась дистанційно. Про що було прийнято наказ № 19-01/21-Д від 19.01.2021 «Про запровадження дистанційної роботи під час карантину».

Проте, ані наказами про відрядження директора (Т.1 а.с. 146, 147), ані наказом про запровадження дистанційної роботи під час карантину (Т.1 а.с. 150) не було визначено осіб відповідальних за здійснення прийому поштової кореспонденції.

Суд зазначає, що запровадження на товаристві дистанційної форми роботи не може бути самостійною та виключною підставою для звільнення платника від його обов`язків, зокрема, щодо обов`язку добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень.

Водночас доказів того, що позивачем було доведено до відома податкового органу запровадження на підприємстві дистанційної (надомної) форми роботи, чи відсутність за адресою реєстрації товариства його представників, що в результаті вплинуло на відсутність можливості приймати поштову кореспонденцію, позивачем суду не надано.

Наведені обставини свідчать про те, що податковим органом не були порушені норми Податкового кодексу України щодо порядку призначення документальної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки в порядку пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Згідно вимог п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

В силу вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Про ненадання документів та пояснень ТОВ «Благо Всім» податковим органом було складено акт від 17.01.2022 № 270/26-15-07-04-05.

Отже, ненадання платником податків після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом такої, на чому і ґрунтуються викладені у акті відповідача висновки про неможливість підтвердження здійснення господарських операцій, їх реальність та повноту відображення в обліку за перевіряємий період, стало підставою для прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зміст наведеної норми на контролюючий орган покладається обов`язок надати достатні докази на обґрунтування висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, що став підставою для визначення суми грошового зобов`язання.

Водночас, в разі надання контролюючим органом доказів, які підтверджують факт вчинення платником податків правопорушення, на платника покладається обов`язок спростувати обґрунтовані доводи відповідача.

Це відповідає нормі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень як протиправних, прийнятих контролюючим органом з підстав неможливість підтвердження здійснення господарських операцій, відображених у податковій звітності з ПДВ.

На думку суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного рішення, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо Всім» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.01.2025.

Суддя Діска А.Б.