Рішення

від 21.01.2025 по справі 420/27606/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27606/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Тилігульського аграрного фахового коледжу до Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Тилігульського аграрного фахового коледжу до Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд скасувати, як незаконну, постанову про накладення стягнення у вигляді штрафу на суму 5100,00 грн. серії ВП №74881074 від 02.08.2024 року, винесену головним державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івановою Оленою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі виконавчого листа №420/21547/23 від 06.03.2024 року, який видав Одеський окружний адміністративний суд про зобов`язання Тилігульського аграрного фахового коледжу вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №56464, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Куріса, 1, буд. 9, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 року, Березівським відділом державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито примусове виконавче провадження №74881074.

Тилігульський аграрний фаховий коледж входить до сфери управління Міністерства освіти і науки України через Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та утримується за рахунок відповідних коштів державного бюджету. Тому, з метою приведення у стан готовності споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) №56464, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Курісове, вул. Куріса, 1, буд. 9, Тилігульський аграрний фаховий коледж неодноразово звертався до відповідних органів державної та місцевої влади для виділення коштів. Однак таких коштів виділено не було.

Незважаючи на вчинені заходи, головним державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івановою Оленою Олександрівною було безпідставно винесено постанову у виконавчому провадженні №74881074 від 02.08.2024 року про накладення штрафу на суму 5100,00 грн. на Тилігульський аграрний фаховий коледж за невиконання вимог вищезазначеного виконавчого листа.

На підставі вищезазначеного позивач вважає вищезгадану постанову незаконною, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 25.09.2024 року у справі №420/27606/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку ст.262 ч.5 КАС України за наявними у справі матеріалами з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст. 287 КАС України.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року провадження у справі було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та поновлено 06.01.2025 року.

На виконання ухвали суду Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 30.12.2024 року надіслав до суду матеріали виконавчого провадження №74881074.

Порядок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження визначений ст.ст. 258, 262 КАС України.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі (частина 4 ст. 287 КАС України).

Рішення у справі ухвалено в строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням перебування головуючого у справі на лікарняному.

Судом у справі встановлено наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року по справі №420/21547/23 було задоволено адміністративний позов Березівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської державної (військової) адміністрації.

Визнано протиправною бездіяльність Тилігульського аграрного фахового коледжу щодо утримання у неналежному технічному стані, непридатному для використання за цільовим призначенням, споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56464, яке знаходиться за адресою: вул. Куриса, 1, буд. 9. с. Курісове, Березівського району Одеської області.

Зобов`язано Тилігульський аграрний фаховий коледж вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56464, яке знаходиться за адресою: вул. Куриса, 1, буд. 9. с. Курісове, Березівського району Одеської області, з метою використання її за призначенням.

Рішення по справі №420/21547/23 набрало законної сили 15.02.2024 року.

Виконавчий лист по справі №420/21547/23 був виданий 06.03.2024 року.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області 28.04.2024 року звернулось до Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання судового рішення по справі №420/21547/23.

02.05.2024 року уповноваженим державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74881074 на підставі виконавчого листа №420/21547/23, виданого 06.03.2024 року Одеським окружним адміністративним судом.

Також 10.05.2024 року уповноваженим державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №74881074 було винесено вимоги виконавця щодо вчинення дій, спрямованих на виконання виконавчого документу №420/21547/23, а саме приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56464, яке знаходиться за адресою: вул. Куриса, 1, буд. 9. с. Курісове, Березівського району Одеської області, з метою використання її за призначенням, та надати інформацію щодо виконання вимог у строк до 26.07.2024 року із відповідними доказами на її підтвердження.

В зв`язку із відкриттям виконавчого провадження та надходженням на адресу позивача постанови ВП №74881074 від 02.05.2024 року та вимог виконавця від 10.05.2024 року, Тилігульський аграрний фаховий коледж надіслав на адресу Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист за вих.№169 від 30.06.2024 року, з якого вбачається, що силами працівників коледжу захисна споруда приводиться до готовості, а саме:

1) здійснено прибирання;

2) виконано штукатурні та малярні роботи (побілено стіни);

3) встановлено таблички з відповідною інформацією;

4) забезпечується цілодобовий доступ;

5) входи забезпечують вільний доступ усередину приміщення;

6) підходи до зовнішніх дверей, двері і сходові марші утримуються у справному стані, очищуються від бруду і сміття, а в зимовий час - від снігу і льоду. Захаращення входів не допускається;

7) забезпечено місця для сидіння, ємностями з питною водою, засобами надання медичної допомоги (аптечкою), продуктами харчування;

8) відремонтовано водопровід;

9) проведено ремонт електромережі;

Також у листі зазначено, що за результатами комісійного обстеження захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56464 оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням (що підтверджується наявним в матеріалах справи актом оцінки стан готовності захисної споруди цивільного захисту №56464 від 06.06.2024 року). Коштів на ремонт та облаштування захисної споруди цивільного захисту не виділялось.

Вищевказаний лист позивача про виконання вимог виконавчого документу №420/21547/23 було отримано Березівським відділом державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 02.08.2024 року, що підтверджується наявним штампом на листі за вих.№169 від 30.06.2024 року.

Водночас, 02.08.2024 року уповноваженим державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №74881074 було винесено постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн. за невиконання виконавчого документу №420/21547/23, виданого 06.03.2024 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши адміністративний позов, відзив на нього, відповідь на відзив, та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404- VIII).

Так статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень ст.27 Закону України Про виконавче провадження, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз визначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає встановлення факту невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №360/3573/20.

Як було встановлено судом, 02.05.2024 року уповноваженим державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74881074 на підставі виконавчого листа №420/21547/23, виданого 06.03.2024 року Одеським окружним адміністративним судом. Також 10.05.2024 року уповноваженим державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №74881074 було винесено вимоги виконавця щодо вчинення дій, спрямованих на виконання виконавчого документу №420/21547/23, а саме приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56464, яке знаходиться за адресою: вул. Куриса, 1, буд. 9. с. Курісове, Березівського району Одеської області, з метою використання її за призначенням, та надати інформацію щодо виконання вимог у строк до 26.07.2024 року із відповідними доказами на її підтвердження.

На виконання вищевказаної вимоги виконавця від 10.05.2024 року, позивач надіслав на адресу Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лист від 30.06.2024 року, з якого вбачається, що силами працівників коледжу захисна споруда наразі приводиться до готовості. Водночас, у вказаному листі також зазначено, що за результатами комісійного обстеження захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56464, яке було проведено 06.06.2024 року, остання оцінюється як обмежено готова до використання за призначенням. Крім того, коштів на ремонт та облаштування захисної споруди цивільного захисту не виділялось.

В адміністративному позові сторона позивача посилалась на те, що Тилігульський аграрний фаховий коледж входить до сфери управління Міністерства освіти і науки України через Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та утримується за рахунок відповідних коштів державного бюджету, з огляду на що фаховий коледж неодноразово звертався до відповідних органів державної та місцевої влади для виділення коштів.

Водночас, будь-яких доказів звернення позивача до відповідних органів державної та місцевої влади для виділення коштів на ремонт та облаштування захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56464, яке знаходиться за адресою: вул. Куриса, 1, буд. 9. с. Курісове, Березівського району Одеської області, вже після винесення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року по справі №420/21547/23, а також після отримання вимоги державного виконавця від 10.05.2024 року, позивач до суду не надає.

Отже, матеріали справи не містять доказів, які б могли підтвердити факт вжиття позивачем вичерпних заходів для виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року по справі №420/21547/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.08.2024 року у виконавчому провадженні №74881074 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн. є обґрунтованою, а тому адміністративний позов Тилігульського аграрного фахового коледжу задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 241-246, 255, 257, 258, 262, 287, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні адміністративного позову Тилігульського аграрного фахового коледжу (67512, Одеська область, с. Курісове, вул. Куриса І., 9) до Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (67000, Одеська область, м. Березівка, вул. М. Грушевського, 10) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.