Рішення

від 22.01.2025 по справі 440/1572/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1572/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської міської ради від 16.11.2021, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, з подальшою передачею у власність;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га, відповідно до поданої заяви від 28.03.2021 (вхідний №П04.1.1-11//3088 від 29.03.2021) для ведення особистого селянського господарства, з подальшою передачею у власність.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Полтавської міської ради із заявою від 28.03.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської ОТГ згідно графічних матеріалів із розташування земельної ділянки із подальшою передачею у приватну власність. Пунктом 5 рішення дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 16 листопада 2021 року йому відмовлено у наданні такого дозволу у зв`язку з недотриманням вимог частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Таку відмову відповідача позивач вважає необґрунтованою та протиправною, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Полтавської міської ради.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що земельна ділянка площею 12,4069 га з кадастровим номером 5324081900:00:012:0053, за рахунок якої позивач бажає отримати у власність земельну ділянку, попередньо одержавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою стосовно неї, знаходиться у користуванні СФГ "Коломак" на підставі державного акту на право постійного користування Б№048/95-444 , а тому земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, не є вільною. Крім того, позивачем не надано погодження землекористувача земельної ділянки на вилучення такої ділянки.

У відповіді на відзив позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача, оскільки право користування СФГ "Коломак" земельною ділянкою з кадастровим номером 5324081900:00:012:0053 не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 11 рішення дев`ятої сесії Полтавської міської ради Полтавської області восьмого скликання від 16 листопада 2021 року «Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Ковалівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади».

Зобов`язано Полтавську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2021 (вх. №П04.1.1-11/3088 від 29.03.2021) щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської ОТГ з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року Полтавського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 440/1572/22 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії прийнято до провадження. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Учасники справи письмових пояснень по справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.11.2024, та доказів на підтвердження викладеного у письмових поясненнях, до суду не подали.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся до Полтавської міської ради із заявою від 28 березня 2021 року (вх. №01-04-01.2-03/97 від 02 квітня 2021 року) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Полтавської ОТГ згідно графічних матеріалів із розташування земельної ділянки із подальшою передачею йому у приватну власність.

До вказаної заяви додав: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування вільної ділянки та її розмір станом, копії паспорта та ідентифікаційного коду.

Розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , керуючись ЗК України, Законами України «Про Державний земельний кадастр», «Про землеустрій», статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням Кабінету Міністрів України № 721-р від 12 червня 2020 року «Про визначення центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», враховуючи виписку з рішення 13-ї сесії Ковалівської сільської ради народних депутатів від 02 листопада 1992 року, виписку з рішення 14-ї сесії Ковалівської сільської ради народних депутатів від 25 жовтня 1993 року та протокол засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони довкілля, природокористування, на дев`ятій сесії Полтавської міської ради восьмого скликання прийнято рішення від 16 листопада 2021 року «Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Ковалівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади».

Пунктом 11 зазначеного рішення ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:012:0053 у зв`язку з недотриманням вимог частин шостої та сьомої 118 ЗК України.

Не погодившись із зазначеним рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень, зокрема міських рад належить розпорядження землями комунальної власності територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Вказані норми кореспондуються із ч. 1 ст. 122 ЗК України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом частин 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. "б" ч. 1), для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. "в" ч. 1).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою погодження такого проекту, зокрема, з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Згідно із ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Водночас, ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

У разі надання органом місцевого самоврядування особі відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частиною сьомою статті 118 ЗК України.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її власність.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22.01.2019 у справі № 371/957/16-а.

Зі змісту ч. 7 ст. 118 ЗК України випливає, що вона містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

У зв`язку з чим, рішення органу виконавчої влади за наслідками розгляду поданої заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою має бути чітко обґрунтоване та вмотивоване про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови, що узгоджується з абз. 3 ч. 7ст. 118 ЗК України.

Як вбачається зі змісту спірного рішення відповідача, підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою слугували виписка з рішення 13-ї сесії Ковалівської сільської ради народних депутатів від 02.11.1992 та виписка з рішення 14-ї сесії Ковалівської сільської ради народних депутатів від 25.10.1993.

З матеріалів справи слідує, що до заяви про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою від 28 березня 2021 року позивачем додано графічний матеріал, на якому зазначено місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, яку позивач бажає отримати у власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:012:0053 площею 12,4069 га.

Згідно довідки Ковалівської сільської ради від 13 березня 2020 року №561 земельними ділянками: кадастровий номер 5324081900:00:012:0053, площею 12,4069 га, кадастровий номер 5324081900:00:012:0052, площею 9,5931 га, користується СФГ «Коломак», голова ОСОБА_2 , на підставі державного акта на право постійного користування серії Б № 048195-444- 11,00 га (підстава рішення Ковалівської сільської ради від 02 листопада 1992 року щодо виділення із земель запасу для ведення селянського (фермерського) господарства), Б № 048195 14,20 га (підстава рішення Ковалівської сільської ради від 25 лютого 1993 року щодо виділення із земель запасу для ведення селянського (фермерського) господарства).

На підтвердження вказаної вище обставини відповідач надав до суду також копії виписок із рішень Ковалівської сільської ради щодо виділення із земель запасу для ведення селянських (фермерських) господарств від 02.11.1992 та від 25.02.1993.

Також суд зауважує, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі № 917/316/22, яке набрало законної сили 04.08.2023, (посилання з Єдиного державного реєстру судових рішень - https://reestr.court.gov.ua/Review/112057810) визнано за СФГ «Коломак» право постійного користування, зокрема, земельною ділянкою, кадастровий номер 5324081900:00:012:0052, загальною площею 9,5931 га, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, право на яку посвідчено Державним актом на право користування землею Б №048195-444.

У даному рішенні зазначено, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18).

С(Ф)Г Коломак із заявою про добровільну відмову від земельних ділянок не зверталося. С(Ф) ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність, сплачує податки та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Отже, відсутні підстави вважати, що право постійного землекористування згідно Державних актів на право постійного користування землею може бути або було припинено.

ОСОБА_4 не було позбавлено належних йому Державних актів на право користування землею, а отже відсутність у позивача можливості належним чином здійснити державну реєстрацію іншого речового права, а саме права користування земельними ділянками є фактично "позбавленням" його власності у розумінні статті 1 Першого протоколу та ця дія, фактично анулює юридичну підставу, на якій виникло первісне право користування на землю, що становить втручання в зазначене право.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, хоча на момент звернення позивача із заявою від 28.03.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою право користування СФГ "Коломак" не було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, однак, і не було припинене.

Таким чином, з метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за рахунок сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:012:0053, ОСОБА_1 в силу вимог частини 6 статті 118 ЗК України повиннен був надати погодження землекористувача, в даному випадку ОСОБА_5 ".

Зважаючи на те, що позивачем погодження землекористувача не було надано, рішення дев`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання "Про розгляд заяв громадян про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на території Ковалівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади" від 16 листопада 2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правомірним.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд враховує, що позивачем у ході судового розгляду справи не надано належних та допустимих доказів, що свідчили б про протиправність відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Полтавської міської ради (вул. Соборності, буд. 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 24388285) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва