Рішення

від 21.01.2025 по справі 580/11806/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року справа № 580/11806/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 № 0173380403, винесене ГУ ДПС у Черкаській області, в частині застосування штрафу у розмірі 4 706,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 4 706,31 грн є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючий орган визначає граничну дату реєстрації зменшуючи розрахунків коригування до податкових накладних відповідно до дати складання (виписки) розрахунку коригування, а не з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної позивачем. Разом із тим позивачем було вчасно зареєстровано розрахунки коригування, оскільки зареєструвати такі розрахунки корегування на зменшення суми компенсації вартості товарів, робіт або послуг у відповідності до вимог п.201.10 ПКУ покупець має право протягом 15 календарних днів з дня його отримання, а відтак застосування штрафу вищезазначеній сумі є протиправним.

Ухвалою суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що при проведенні камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» з питань своєчасності реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних встановлено, що позивачем своєчасно не зареєстровані 5-ть розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Також відповідачем вказано, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим п. 86.7 статті 86 ПК України, та не подав контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ним у фінансовій (податковій) звітності, тому відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43818838) та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і зборів.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Результати перевірки оформлені актом від 23.10.2024 №13115/23-00-04-03-04/43818838.

Вищезазначеною перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині своєчасно не зареєстрованих п`яти розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акта перевірки від 23.10.2024 №13115/23-00-04-03-04/43818838 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 № 0173380403, яким до позивача застосовано штраф у сумі 5111,18 грн.

Вважаючи спірне рішення в частині застосування по позивача штрафу у розмірі 4 706,31 грн протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки може бути, серед іншого: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних (абзац 1,2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно із п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 192.1 ст. 192 ПК України передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзац третій пункту 192.1 статті 192 ПК України визначає, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За наведеного вище правового регулювання суд зазначає, що строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються інакше, а ніж інші. Строк для такої реєстрації обраховується від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку постачальниками (продавцями).

Таким чином, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку за загальним правилом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області за наслідками проведеної камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» встановлено факт своєчасно не зареєстрованих розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема:

- від 13.06.2022 №6165/586 граничний термін реєстрації якого становить 30.06.2022, однак фактично зареєстровано 15.07.2022;

- - від 06.08.2022 №3439/586 граничний термін реєстрації якого становить 31.08.2022, однак фактично зареєстровано 14.09.2022;

- від 04.01.2023 №3 граничний термін реєстрації якого становить 31.01.2023, однак фактично зареєстровано 14.02.2023.

Оскільки, стовпчик 7 таблиці акта перевірки з назвою «сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН/РК» містить зменшені суму компенсації податку на додану вартість, то для притягнення позивача до відповідальності відповідач зобов`язаний в акті чи в розрахунку до податкового повідомлення-рішення вказати не дату складання ПН/РК, як це було зроблено в стовпчику 3 таблиці, а зазначити дату саме отримання отримувачем (покупцем), у даному разі позивачем, таких розрахунків коригування.

Проте відповідач під час камеральної перевірки не зазначив інформацію щодо дати отримання розрахунків коригування позивачем від його постачальників для подальшої реєстрації, що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Судом встановлено, що для підтвердження факту дотримання термінів реєстрації розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Логістор-Інжиніринг» звернулося з офіційним запитом до ТОВ «М.Е.ДОК» (код за ЄДРПОУ 41587396), який є розробником та власником програми «M.E.DOC».

Листом від 08.11.2024 №08/11-9019 зазначено відомості про дату і час отримання від контрагентів позивача розрахунків-коригувань та дату і час відправки даних розрахунків-коригувань для реєстрації в ЄРПН, а саме:

- розрахунок коригування від 13.06.2022 №6165/586 отриманий позивачем від постачальника - 14.07.2022 о 13 год 21 хв.;

- розрахунок коригування від 06.08.2022 №3439/586 отриманий позивачем від постачальника - 30.08.2022 о 15 год 05 хв.;

- розрахунок коригування від 04.01.2023 №3 отриманий позивачем від постачальника - 02.02.2023 о 10 год 22 хв.

Таким чином, судовим розглядом підтверджено відсутність порушення з боку позивача ст. 201 ПК України в частині граничних термінів реєстрації розрахунків коригування від 13.06.2022 №6165/586, від 06.08.2022 №3439/586 та від 04.01.2023 №3 на загальну суму штрафних санкцій 4 706,31 грн, оскільки терміни їх реєстрації саме з дня отримання від постачальників - не перевищують 15 календарних днів.

Податковий кодекс України чітко встановлює, що строк у який повинен здійснити дії платник податків обчислюється з моменту отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), в той же час, відповідач ні під час складання акта перевірки, ні в ході розгляду справи не встановив та не надав доказів отримання покупцем таких розрахунків коригування від постачальників, як наслідок податкове повідомлення-рішення від 14.11.2024 №0173380403 в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 4 706,31 грн є протиправним та підлягає до скасування.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим п. 86.7 статті 86 ПК України, та не подав контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ним у фінансовій (податковій) звітності, суд зазначає наступне.

Неподання позивачем заперечення на акт перевірки та доказів на підтвердження дати отримання розрахунків коригування від постачальників - не звільняє контролюючий орган від обов`язку встановити під час проведення камеральної перевірки дату отримання покупцем таких розрахунків від постачальників.

Дійсно ПК України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Однак відповідач застосовує підхід до тлумачення норм ПК України, який не відповідає вимогам п.4.1.4 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України, та у ситуації правової невизначеності обрав варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків.

Так, відповідно до вищенаведених приписів законодавства розрахунок корегування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Тобто, покупець (у цій справі позивач) повністю залежний від дати складання розрахунків коригування продавцем, а тому є справедливим та логічним здійснювати розрахунок строку реєстрації розрахунків коригування з дати його отримання від постачальника, оскільки позивач (покупець) не має впливу на строки складання розрахунків коригування продавцем, а тому притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації розрахунків коригування, складених іншим суб`єктом є протиправним в силу відсутності його вини у тривалому надісланні таких розрахунків постачальником товарів/послуг.

Одним із ключових положень юридичної визначеності є «якість закону», яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Будь-які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).

Оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунків коригування, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації ПН/РК є протиправним.

Крім того, положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічні правові позиції висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.02.2023 у справі №2240/3117/18.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.01.2024 №009400403 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» штрафних санкцій у сумі 4 706 (чотири тисячі сімсот шість) грн 31 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» (20700, Черкаський р-н, м. Сміла, вул.Незалежності, буд. 61/3, код ЄДРПОУ 43818838) витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА