Постанова

від 22.01.2025 по справі 620/8680/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8680/24 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Євротехнології» про визнання протиправним та скасування висновку моніторингу, -

В С Т А Н О В И В :

Відділ освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Євротехнології», в якому просив: визнати неправомірним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-02-29-010255-а від 30.05.2024.

Позов обґрунтовано тим, що висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-02-29-010255-a від 30.05.2024 не відповідає частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем не надано жодного підтвердження щодо наявності обставин, які стали підставою для ініціювання процедури моніторингу, що свідчить про порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі».

На думку скаржника, оскільки основною вимогою у тендерній документації була наявність ліцензії на будівництво (виконання будівельних робіт), а учасником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Євротехнології» було надано ліцензію від 25.08.2015 №31-Л, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, та надано відповідний дозвіл, відтак тендерна пропозиція не могла бути відхилена.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що відповідач у оскаржуваному рішенні жодним чином не вказує на якій підставі та із застосуванням якої норми має бути здійснено відміну процедури закупівлі, що також свідчить про необгрунтованість такого висновку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що позивачем як Замовником протиправно не відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Євротехнології» як таку, що не відповідала вимогам тендерної документації.

Як вказує відповідач, спірний висновок від 30.05.2024 є повністю зрозумілим, чітким та повною мірою відповідає вимогам статті 2 КАС України, що вказує про безпідставність позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, відділом освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області була оголошена публічна закупівля, а саме: Капітальний ремонт Борзнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Христини Алчевської з енергоефективними заходами та створення нового освітнього простору по вул. Б.Хмельницького, 3 м. Борзна, Чернігівської області.

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Євротехнології».

Наказом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області «Про початок моніторингу закупівель» № 28-3 від 08.05.2024 дану закупівлю було включено до переліку закупівель, які підлягають моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері проведення публічних закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі UA-2024-02-29-010255-a Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.05.2024, згідно якого встановлено, що відповідно до підпункту десятого пункту першого розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником передбачено, що тендерна пропозиція повинна складатися з «Копії основних ліцензій, кваліфікаційних сертифікатів та/або дозволів на виконання робіт, виданих уповноваженим державним органом необхідних для виконання робіт, вказаних в технічному завданні, якщо отримання ліцензій та/або дозвільних документів на виконання таких робіт передбачено законодавством.

Положеннями пункту 13 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що «Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України».

У відповідності до пункту 6 Переліку послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 852 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення» ліцензуванню підлягають роботи з вогнезахисту (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення).

Вимогами додатку 3 «Технічне завдання на закупівлю робіт за предметом закупівлі...» тендерної документації Замовника передбачено виконання монтажних робіт систем протипожежного захисту, які відповідно до Постанови № 852, підлягають ліцензуванню.

Проте, у складі тендерної пропозиції ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології» відсутня копія чинної ліцензії на виконання вищезазначених видів будівельних робіт, чим порушено підпункт десятий пункту першого розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника.

Також, у відкритому доступі, а саме на офіційному сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій (https://dsns.gov.ua/licenzxivannya) інформація щодо наявності в учасника ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології» ліцензії на виконання монтажних робіт систем протипожежного захисту відсутня.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Проте, Замовником в електронній системі закупівель не розміщено повідомлення з вимогою щодо усунення вищезазначених невідповідностей в інформації та документах ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології», чим не дотримано вимоги абзацу першого пункту 43 Особливостей.

Отже, враховуючи вищезазначене, Замовником в порушення вимог абзацу п`ятого підпункту другого пункту 44 Особливостей не відхилено тендерну пропозицію ТОВ ««Виробниче підприємство «Євротехнології» як таку, що не відповідала вимогам тендерної документації Замовника.

Не зважаючи на вказане, Замовником опубліковано протокол від 19.04.2024 № 104 щодо визначення ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології» переможцем закупівлі та 19.04.2024 в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.

Також у вказаному висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом відміни процедури закупівлі та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Як наслідок, за результатами проведеної процедури закупівлі з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Євротехнології» було укладено договір про закупівлю робіт (договір підряду) № CH05А_03_W від 17.06.2024.

Не погоджуючись з вказаним висновком відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені порушення, допущені позивачем, вказують не лише на порушення замовником вимог законодавства в галузі публічних закупівель, а й на невідповідність спірної процедури закупівлі та її результатів принципам, регламентованим статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», тому позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-02-29-010255-а від 30.05.2024 задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Статтею 3 Закону № 922-VIII передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У силу вимог статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Системний аналіз вищевикладених приписів надає підстави вважати, що спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано чітку та послідовну процедуру проведення торгів. Дана процедура, зокрема, передбачає необхідність визначення замовником переліку тендерної документації, що повинна бути подана учасниками торгів, та перевірку тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.

При цьому, порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано статтею 7-1 Закону України «Про публічну закупівлі», згідно з частиною першою якого моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з приписами статті 5 вказаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

У свою чергу, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель, моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відтак, Держаудитслужба у даному випадку наділена повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».

За змістом положень частини шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У свою чергу, позивач посилається на порушення процедури ініціювання фінансового моніторингу, з приводу чого слід зазначити наступне.

Так, за своєю суттю фінансовий моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику.

Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення, тому конкретизуючи перелік підстав, за яких проводиться моніторинг, законодавець лише визначив загальний перелік випадків, за яких приймається рішення про початок процедури моніторингу.

У силу вимог пункту 3 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Аналізуючи зміст положень пункту 3 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», слід зазначити, що вказана норма не вимагає конкретизації ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Приписи цієї норми лише визначають випадки, за яких керівник органу державного фінансового контролю зобов`язаний прийняти рішення про проведення відповідної перевірки під час якої контролюючий орган може як виявити факти, що підтверджують ці порушення або визнати їхню відсутність.

Тобто, для проведення відповідної перевірки достатньо лише наявності певної інформації щодо фактів, які свідчать про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

З матеріалів справи вбачається, що підставою проведення моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-02-29-010255-а були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Відтак, з огляду на вказане, відповідач мав усі підстави для проведення моніторингу відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 8 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 160/14058/21.

Щодо відсутності в оскаржуваному висновку опису виявленого порушення, слід зазначити, що оскаржуваний висновок складений у відповідності до Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241, зокрема, опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі викладений у пункті 1 констатуючої частини форми висновку.

Щодо виявлених порушень, слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до підпункту десятого пункту першого розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником передбачено, що тендерна пропозиція повинна складатися з:

- копії основних ліцензій, кваліфікаційних сертифікатів (якщо передбачене виконання видів робіт, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію) та/або дозволів на виконання робіт, виданих уповноваженим державним органом необхідних для виконання робіт, вказаних в технічному завданні, якщо отримання ліцензій та/або дозвільних документів на виконання таких робіт передбачено законодавством. Дозвільні документи, кваліфікаційні сертифікати та/або ліцензії повинні бути чинними (надається у випадку, і якщо вказані роботи виконуються безпосередньо учасником).

- у разі залучення до виконання робіт по проекту стороннього суб`єкта господарювання (субпідрядної організації), учасник надає довідку, за формою згідно додатку 4, з переліком субпідрядних організацій, які будуть залучені до виконання робіт з обов`язковим наданням копій дозвільних документів, кваліфікаційних сертифікатів та/або копій ліцензій таких субпідрядних організацій та їх працівників (з переліком робіт) на провадження господарської діяльності, необхідних для виконання робіт до яких їх залучають, якщо отримання ліцензій, кваліфікаційних сертифікатів та/або дозвільних документів на виконання таких робіт передбачено законодавством (дозвільні документи, кваліфікаційні сертифікати та/або ліцензії повинні бути чинними).

Вимогами додатку 3 «Технічне завдання на закупівлю робіт за предметом закупівлі...» тендерної документації Замовника передбачено виконання монтажних робіт систем протипожежного захисту.

У свою чергу, положеннями пункту 13 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Переліку послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 852 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення» (далі - Постанова № 852), ліцензуванню підлягають роботи з монтажу, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень.

Як наслідок, з огляду на наяні вимоги у тендерній документації, відповідач прийшов до переконання, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології» відсутня копія чинної ліцензії на виконання вищезазначених видів будівельних робіт, чим порушено підпункт десятий пункту першого розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовника.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на офіційному сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій (https://dsns.gov.ua/licenzxivannya) інформація щодо наявності в учасника ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології» ліцензії на виконання монтажних робіт систем протипожежного захисту відсутня.

У той же час, позивач та третя особа звертають увагу на т, що в учасника ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології» наявна ліцензія від 25.08.2015 № 31-Л, яка охоплює виконання таких робіт, до переліку яких входить монтаж інженерних систем, до якого включено монтаж внутрішніх/зовнішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання; зв`язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних мереж.

Також, позивач та третя особа вказують, що ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології» співпрацює з субпідрядником - ТОВ «Гефест МТ», з яким укладено договір підряду №1101/2024 від 11.01.2024 року та який має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, а зважаючи на те, що обсяг наведених робіт складає менше 20%, подання відомостей про такого субпідрядника в складі тендерної документації не здійснювалось.

Однак, колегія суддів зазначає, що згідно Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609, Державна інспекція архітектури та містобудування видає ліцензії лише на будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, натомість ліцензії щодо надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, видає ДСНС.

У даному випадку, субпідрядник третьої особи, ТОВ «Гефест МТ» (договір підряду № 1101/2024 від 11.01.2024, згідно наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.07.2017 № 378 та реєстру ліцензіатів має ліцензію, зокрема, на монтаж систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, передачі тривожних сповіщень, підтримання експлуатаційної придатності систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, передачі тривожних сповіщень.

Разом з тим, відповідно до змісту підпункту десятого пункту першого розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника (т. 1 зворот а.с. 27) у разі залучення до виконання робіт до проекту стороннього суб`єкта господарювання (субпідрядної організації), учасник надає довідку, за формою згідно додатку 4, з переліком субпідрядних організацій, які будуть залучені до виконання робіт з обов`язковим наданням копій дозвільних документів, кваліфікаційних сертифікатів та/або копій ліцензій таких субпідрядних організацій та їх працівників (з переліком робіт) на провадження господарської діяльності, необхідних для виконання робіт до яких їх залучають, якщо отримання ліцензій, кваліфікаційних сертифікатів та/або дозвільних документів на виконання таких робіт передбачено законодавством (дозвільні документи, кваліфікаційні сертифікати та/або ліцензії повинні бути чинними).

При цьому, тендерна документація замовника не передбачає, що така інформація надається лише у разі, якщо обсяг наведених робіт складає більше 20% від вартості договору про закупівлю.

Таким чином, учасник у складі пропозиції, зважаючи на вимоги затвердженої позивачем тендерної документації, повинен був надати довідку з переліком субпідрядних організацій, які будуть залучені до виконання робіт з обов`язковим наданням копій дозвільних документів, кваліфікаційних сертифікатів та/або копій ліцензій незалежно від обсягу виконуваної субпідрядником роботи.

Окрім того, слід відмітити, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Посилання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вона визначає перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, і не поширюється на питання ліцензування надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

У даному випадку, не дотримання вимог норм пункту 13 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та пункту 2 Переліку послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 852, є неприпустимим, оскільки предметом закупівлі є капітальний ремонт закладу освіти.

Таким чином, тендерна пропозиція учасника ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології» не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню відповідно до абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, яким передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Однак, не зважаючи на вказане, Замовник - відділ освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Виробниче підприємство «Євротехнології», визначив його переможцем та уклав з ним Договір про закупівлю робіт (договір підряду) № CH05А_03_W від 17.06.2024.

Водночас, надання у складі тендерної пропозиції документів, які не відповідають тендерній документації, мало б мати наслідком невідповідності такого учасника кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції згідно вимог статті 31 Закону та укладення з таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.

Щодо способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, за результатами моніторингу закупівлі UA-2024-02-29-010255-a Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.05.2024, згідно якого, зокрема, встановлено, що з огляду на наявні порушення законодавства у сфері закупівель, та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом відміни процедури закупівлі, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 №552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі.

Тобто, виходячи із структури та змісту вказаної норми саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Тобто, вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом відміни процедури закупівлі, підлягають виконанню.

Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктами 7, 8 статті 10 вказаного Закону визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган фінансового контролю має право висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень.

Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом в постанові від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/100092/20, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21, від 02.11.2023 у справі № 420/2133/23, від 22.02.2024 у справі № 160/18075/22.

Визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

У даному випадку, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, та визначений спосіб усунення виявлених порушень є пропорційним із виявленими порушеннями, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

При цьому, на момент винесення оскаржуваного висновку (30.05.2024) договір про закупівлю робіт (договір підряду) № CH05А_03_W від 17.06.2024 не був ще укладений.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника свідчить про укладення договору, всупереч виявленим порушенням під час моніторингу процедури закупівлі.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відділу освіти Борзнянської міської ради Чернігівської області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко