Постанова

від 22.01.2025 по справі 140/33767/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/33767/23 пров. № А/857/13901/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіГлушка І.В.

суддівДовгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (ухвалене суддею Ксензюк А.Я. в м. Луцьк, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін)у справі №140/33767/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» до Головного управління ДПС у Волинській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест-ОВ» (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2023 №006940070 (В1) про завищення бюджетного відшкодування на суму 33 428 грн та штрафні санкції у сумі 3 342,80 грн та №0069380709 (В3) у частині суми на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 213785,04 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене за неповно з`ясованих обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що із врахуванням проведеного огляду об`єкту «Бетонний завод», залиття бетонної стіни 86 кв.м не встановлено. ТОВ «Форест-ОВ» документально не підтверджено відповідність списання товарно-матеріальних цінностей на суму 167137,76 грн та, відповідно, не підтверджено факт використання їх в господарській діяльності підприємства/в операціях, що пов`язані з виникненням об`єкту оподаткування податком на додану вартість. Враховуючи, що підприємством під час перевірки не надано документів, які підтверджують факт списання товарів в межах господарської діяльності (що свідчить про відсутність таких документів на момент проведення перевірки), підприємство було зобов`язане у відповідності до п.п. «г») п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VI нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти податкові накладні не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом. Разом з тим підприємством вказаний обов`язок по визначенню податкових зобов`язань та реєстрації податкових накладних не виконано. В порушення п.44.1, 44.6 ст.44, п. 189.1 ст. 189, пп. «г» п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями з врахуванням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТОВ «Форест-ОВ» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2022 року на суму 33428 грн, що в свою чергу призвело до завищення заявленого до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 33428 грн. Крім того встановлено, що в порушення п.201.10 ст.201, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями платником не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на вартість товарів, використаних в операціях, що не є господарською діяльністю платника, за червень 2022 року на загальну суму 33428 грн. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року задекларовано податковий кредит по р.10.1 в загальній сумі 670178 грн Перевіркою встановлено, що на формування даного показника вплинуло здійснення операцій з придбання будівельних матеріалів. За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Форест-ОВ» станом на 28.02.2023 року по рах.152 «Виготовлення та модернізація основних засобів» незавершене будівництво об`єктів основних засобів становить 11423826,25 грн. ТОВ «Форест-ОВ» по ряд.10.4 Декларації за лютий 2023 року відображено вартість придбаних товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість всього на суму 258564 грн., зведені відомості щодо яких наведено в Додатку №6 до даного Акту. Проведеною перевіркою відображеного у рядку 11.1 «Ввезені на митну територію України товари за основною ставкою» Декларації за лютий 2023 року показника в сумі 565582 грн. на підставі митних декларацій, відомостей по рах.632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» встановлено: ТОВ «Форест-ОВ» імпортовано від нерезидента Derks Trucks B.V. основний засіб Автокран самохідний на колісному ходу Р.Р.М., суму ПДВ при розмитненні якого визначено у розмірі 565582 грн. Товариством даний транспортний засіб зареєстровано в Регіональному сервісному центрі 28.02.2023 за номером НОМЕР_1 та оформлено свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Реєстр суб`єктів господарювання, з якими ТОВ «Форест-ОВ» перебував у господарських відносинах за період з 01.09.2021 по 28.02.2023 наведено в Додатку №4 до даного акту. Відповідальність за допущення цих порушень податкового законодавства та наведення недостовірної інформації у розділі ІІ Декларації несе директор ТОВ «Форест-ОВ» ОСОБА_1 . Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін.

Відповідно до п.3 ч.1статті 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до вимог ч. 1, 2ст. 308 КАС Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, що на підставі наказу №719-п від 18.04.2023 та направлення №1053 від 18.04.2023 ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Форест-ОВ» у період з 20.04.2023 по 26.04.2023 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт №7223/07-09/40215440 від 05.05.2023.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків:

-п.44.1, п.198.5 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 33428 грн;

-п.44.1 ст.44, п.200.4 ст.200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, пп.4 п.5 розд. V розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого та у відповідності норм абз.«в» п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, відмовлено в отриманні задекларованої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на суму 2621701 грн.

01.06.2023 на підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №006940070 та №0069380709.

Позивач, вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виснував, що подані позивачем для перевірки та до суду первинні документи, підтверджують реальність господарських операцій між зазначеними контрагентами щодо придбання товарів/послуг. Первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Суд вказує, що у разі якщо умовами договору не передбачено обов`язковості складання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В, учасники господарських операцій наділені правом розробити самостійно форми актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт у будівництві, що і було зроблено позивачем та його контрагентами за частиною операцій. При цьому, відсутність в даних актах конкретизації основних показників по виконаним роботам, відомостей ресурсів, розрахунку загально - виробничих витрат тощо не є порушенням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Як вбачається з договору будівельних робіт №1-03/06/2022 від 03.06.2022 укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Форест-ОВ» складання згаданих вище документів не передбачено. Таким чином, відсутність вказаних документів ніяким чином не впливає на реальність здійсненої господарської операції.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Положеннями абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1, частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV) установлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Нормами пункту 187.1. статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2, 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Стаття 200 ПК України передбачає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України установлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, складена постачальником (продавцем) та зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для покупця є підставою для формування податкового кредиту. Обов`язковою умовою чи то для нарахування податкових зобов`язань, чи то віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту для учасників господарської операції є їх фактичне здійснення, що підтверджується первинними документами, внаслідок чого відбувається рух активів у кожного з платників податку - як у продавця, так і у покупця. Платник податку повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати ПДВ в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0069400709 (В1) від 01 червня 2023 року, колегія суддів зазначає таке.

Судом встановлено, що в ході перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ «Форест-ОВ» 15.04.2022 прийнято рішення про облаштування бетонного вузла для виготовлення бетону. Облік витрат на створення об`єкту будівництва відображено на рахунку №1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів».

Протягом травня-червня 2022 року позивачем здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт/послуг для створення вказаного об`єкту, що підтверджується записами по Дт рах. 1522 «Виготовлення та модернізація основних засобів» з КТ рах.205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 631 «Розрахунки з вітчизняним постачальником» на загальну суму 4 994 271,26 грн.

Зокрема, позивачем із контрагентом ТзОВ «АВ метал груп» укладено договір поставки №724/лц від 08.10.2020 відповідно до якого ТзОВ «Форест-ОВ» 14.06.2022 було придбано товар «арматуру 8мм, арматуру 10 мм» вартістю 26095,32 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4349,22 грн.

У ПП «Ковель-Будпостач» у межах договору поставки №110 від 01.05.2022 позивачем протягом червня 2022 придбано бетон та послуги бетононасоса на загальну суму 174470,00 грн, в т.ч. ПДВ 29078,34 грн.

Під час кожної з описаних поставок складалися видаткові та податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Оплата за товар здійснювалася на основі платіжних доручень. Перевезення товару відбувалося зі складанням товарно-транспортних накладних.

Придбані будівельні матеріали були використані для будівництва бетонного заводу, що зазначено в Акті перевірки.

Будівельні роботи виконувалися ФОП ОСОБА_2 відповідно до укладеного з ТОВ «Форест-ОВ» договору-підряду №1-03/06/2022 від 03.06.2022. Відповідно до акту про договірну ціну на будівельні роботи від 03.06.2022, а саме залиття бетонної стіни вартість робіт становить 73200,00 грн. В межах вказаних договірних відносин складено акти про списання матеріалів, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 30.06.2022, звіт про використання будівельних матеріалів від 30.06.2022.

Так, договором від 03.06.2022 № 1- 03/06/2022 та умовами договорів підряду, укладених з ТОВ «Кволітібуд», ТОВ «Монтажресурс», ТОВ «Промгідромаш», «Укрбудпроект Плюс» не передбачено обов`язковість складання довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3; актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, кошторисів, проектної документації, календарного графіку, виконання робіт, тощо.

Колегія суддів зазначає, що в Акті перевірки відсутні посилання на акти про ненадання документів і під час контрольного заходу такі не складались. Відтак, усі витребувані документи були надані.

Щодо покликання контролюючого органу на відсутність актів прихованих робіт, то такі надавалися податковому органу під час перевірки та досліджувались судом першої та апеляційної інстанції.

Разом з тим, попри наявність усіх необхідних документів про господарські операції, описані в Акті перевірки, наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо зазначення і акті перевірки про відсутність залиття бетонної стіни 86 кв.м, що встановлено Актом огляду територій розташованих на них приміщень та підписано ОСОБА_3 , то судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження наявності залитої бетонної стіни до матеріалів справи долучено фото стіни та схему розташування і поверхневого плану, з яких простежується її місцезнаходження відносно інших конструкцій бетонного заводу. Тобто, відповідна частина будівельного об`єкту була наявна під час перевірки та оглядалася посадовою особою відповідача.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2023 року, колегія суддів зазначає таке.

Так, в Акті перевірки не конкретизовано, який саме податковий кредит, сформований за наслідком певних операцій з придбання товарів/послуг (з вказівкою і дослідженням відповідних правовідносин), не може брати участь як складова бюджетного відшкодування, а лише узагальнено, що якщо будівельні матеріали продавалися для спорудження основного засобу, то відповідне ПДВ не може брати участь у бюджетному відшкодуванні до введення об`єкта в експлуатацію - «набуття економічної форми». Разом з тим, відповідачем не заперечується придбання відповідних товарів та послуг. У межах кожної з господарських операцій, від`ємне значення з яких заявлене до бюджетного відшкодування, складені податкові накладні, зареєстровано в ЄРПН.

Оскаржувана сума (213 785,04 грн), на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні, була сформована внаслідок наступних господарських операцій.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №12/09/22 від 12.09.2022 укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_4 було поставлено щебінь різних фракцій: чотири придбання у вересні 2022 на суму 48 716,10 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 8119,35 грн; одне придбання у грудні 2022 на суму 57 214,65 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 9 535,78 грн; три придбання у січні 2023 на суму 167 587,80 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 27 931,30 грн. У межах здійснених поставок складено податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

У межах договору купівлі-продажу №4-01/11/2022 від 01.11.2022, укладеного з ТОВ «ВЕРБА-ВВ», було придбано: у грудні 2022 пінополістирольні плити та клей на суму 15145,04 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 3 029,01 грн; у червні 2022 дві партії щебню на загальну суму 296 566,55 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 49 427,76 грн, що підтверджується податковими накладними, платіжними інструкціями, видатковими накладними.

Використання згаданих матеріалів у господарській діяльності підтверджується актами списання.

На підставі договору надання послуг перевезення вантажу №01/09/2022 від 01.09.2022 укладеного з ТзОВ «ДПП-Ресурс» були надані транспортні послуги з перевезення вантажів: у грудні 2022 з перевезення напівпричіпа реєстраційний № AC4311XF та щебеню на суму 166 916,67 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 33 383,33 грн; у вересні 2022 з перевезення піску та щебеню на суму 49 440 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 8 240,00 грн., що підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), звітами до актів надання послуг.

У межах договору поставки №110 від 01.05.2022, укладеного з ПП «Ковель- Будпостач», було придбано: у листопаді 2022 цемент на суму 42 210,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 7 035,00 грн; у вересні 2022 п`ять партій бетону на загальну суму 353 600,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 58 933,33 грн; у травні 2022 бетон та транспортні послуги з доставки бетону на суму 19 460,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 3 243,34 грн, що підтверджується документами складеними під час господарських операцій.

На підставі договору купівлі-продажу №01/09/2022 від 05.09.2022, укладеного з ТОВ «ВОЛИНЬСЕРВІСБУД», у листопаді 2022 року був придбаний пісок на суму 17 042,40 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 2 840,40 грн. У межах поставки складені: податкова накладна №4 від 01.11.2022, платіжне доручення від 17.11.2022, видаткова накладна № 622 від 01.11.2022, товарно-транспортні накладні №622/1, №622/2, №622/3, №622/4 від 01.11.2022.

У межах договору поставки товару №23/09/21 від 23.09.2021 укладеного з ТОВ «ПРОЕКТ M2» у листопаді 2022 було придбано пінополістирольні плити, клей-піну, клей для теплоізоляції, шурупи та відрізні диски по металу на суму 12 398,66 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 2 066,44 грн, при придбанні яких були складені документи, що підтверджують вказану господарську операцію.

Використання згаданих товарів підтверджується актами списання матеріалів.

Введення в експлуатацію бетонного заводу, відповідно до наказу №11/1/2 від 30.11.2022 підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від 30.11.2022, актом приймання-здачі відремонтованих реконструйованих та модернізованих об`єктів від 01.02.2023. Також, звіт виробництва за грудень 2022 року, підтверджує кількість виробленого бетону та витрати сировини.

Так, вироблений протягом грудня бетон в кількості 295 куб.м було реалізовано за договором купівлі-продажу від 05.12.2022 укладеного між ТзОВ «Форест-ОВ» та ТзОВ «ДПП Ресурс», про що складено видаткову накладну №126 від 30.12.2022 та товарно-транспортні накладні. Підтвердженням оплати за поставлений бетон є виписки по особовому рахунку від 31.01.2023 та від 22.05.2023.

Колегія суддів вважає, що саме придбання перелічених товарів/ послуг та реєстрація податкових накладних, що засвідчують відповідний факт дає право на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

Подані позивачем для перевірки та до суду первинні документи, підтверджують реальність господарських операцій між зазначеними контрагентами щодо придбання товарів/послуг. Крім того, відповідач визнає факт господарських операцій та правомірність реєстрації продавцями податкових накладних (оскільки такі не зупинені, а також включені продавцями до складу податкових зобов`язань).

Згідно з абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що відповідачем не заперечується факт реєстрації податкових накладних складених ТОВ «АВ метал груп», ПП «Ковель-Будпостач» та ФОП ОСОБА_4 , ТОВ «Верба-ВВ», ТОВ «ДПП Ресурс», ТОВ «Волиньсервісбуд», ТОВ «Проект М2» під час реалізації позивачу матеріалів для будівництва бетонного заводу у ЄРПН, поданих контрагентами позивача податкових накладних, за якими контролюючий орган не визнає право ТОВ «Форест-ОВ» на формування податкового кредиту. Таке спростовує наявність будь яких помилок під час їх заповнення та порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 ПК України. При цьому, згідно податкових накладних можливо правильно встановити покупця та продавця товару, опис (номенклатуру) товарів, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції. Разом з тим, податковий орган не повідомляв позивача про виявлення розбіжностей між реєстром отриманих податкових накладних покупця з даними його контрагента, а реальність здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними відповідачем не оспорюється.

Подані до суду первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця - платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення покупця права на отримання податкової вигоди за умови, якщо не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента, злагодженість дій між ними або про те, що він діяв без належної обачності у виборі контрагента. Будь-яких доказів, що позивач при здійсненні господарської діяльності із вищезгаданими контрагентами діяв недобросовісно, контролюючий орган не надав як суду першої, так і апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не завищено суму податкового кредиту за лютий 2023 року по господарських взаємовідносинах з вищенаведеними контрагентами на суму ПДВ 247213,04 грн., що в свою чергу не призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за лютий 2023 року на 213785,04 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку у декларації за лютий 2023 року в розмірі 33428,00 грн. Висновки про не підтвердження контролюючим органом окремих показників податкової звітності з від`ємним значенням податкового кредиту, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці відповідачем досліджених документів, наданих платником, а також даних бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції вірно застосовано судову практику з спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимогст. 139 КАС України.

Керуючись статтями242,308,311,315,316,321,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 рокуу справі № 140/33767/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний