Ухвала

від 20.01.2025 по справі 320/2642/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

м. Київ

справа №320/2642/23

адміністративне провадження №К/990/48034/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 320/2642/23 за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на публічній службі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - кадрова комісія, Комісія, відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), Київської міської прокуратури (далі - відповідач-3) про:

- визнання протиправним і скасування рішення Шістнадцятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18.11.2022 № 2 про неуспішне проходження ним атестації;

- визнання протиправним та скасування наказу керівника Київської міської прокуратури від 14.12.2022 № 2113к про звільнення його, - ОСОБА_1 , з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури міста Києва та органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»;

- поновлення його на посаді прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури міста Києва з 15.12.2022;

- стягнення на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 15.12.2022 по день винесення рішення по справі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 18.11.2022 № 2 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Київської міської прокуратури від 14.12.2022 № 2113к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури міста Києва та органів прокуратури у зв`язку з неуспішним проходженням атестації на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Поновлено ОСОБА_1 в Прокуратурі міста Києва прокурором відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури місті Києва з 15.12.2022. Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.12.2022 до 03.09.2024 в розмірі 149 579,86 грн.

Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс Генерального прокурора подав до Верховного Суду касаційну скаргу на підставі неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм пунктів 9, 12, 17 розділу II Закону № 113-ІХ та положень Порядку № 221 (пункту 8 розділу І, пунктів 15, 16 розділу IV Порядку № 221), а також положень пункту 12 Порядку № 233 щодо вмотивованості та обґрунтованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації з урахуванням особливостей цієї справи. Також відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права саме в контексті визначення кадровою комісією відповідності прокурора вимогам професійної етики.

Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2024 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху з наданням строку у 10 днів для усунення її недоліків шляхом подання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження відповідно до пунктів частини четвертої статті 328 КАС України та обґрунтувань згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також документа про сплату судового збору чи доказів наявності підстав для звільнення від його сплати.

Скаржник обґрунтовував касаційну скаргу посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, стверджуючи про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування певних норм законодавства стосовно атестації прокурорів. Однак Верховний Суд зазначив, що вже висловлював позиції з цих питань у ряді своїх постанов, зокрема, щодо перевірки дискреції кадрових комісій, критерію доброчесності прокурорів та відмінностей між атестацією і дисциплінарним провадженням. Тому доводи скаржника про відсутність висновків Верховного Суду необґрунтовані.

На виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху від Офісу Генерального прокурора 08.11.2024 до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 320/2642/23.

Уточнена касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України через необхідність надання Верховним Судом висновку до норм матеріального права з урахуванням індивідуальних особливостей обставин встановлених судами у цій справі щодо оцінки кадровою комісією поведінки, яка дискредитує позивача як представника прокуратури та із значним ступенем вірогідності призвели до завдання істотної шкоди авторитету прокуратури як такої.

Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2024 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 320/2642/23 - повернуто скаржнику.

Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс Генерального прокурора повторно подав касаційну скаргу.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Єресько Л.О. (наказ від 17.12.2024 № 992/0/52-24) та на лікарняному, - питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з лікарняного.

Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 320/2642/23 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у пункті 1 частини 4 статті 328 КАС України та посилання скаржника неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 12 (предмет атестації), пункт 15 (для проведення співбесіди кадрові комісії вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі інформацію...) розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, пункту 6 розділу V Порядку № 221 та пункту 12 Порядку № 233, виходячи з факту не притягнення позивача до відповідальності, та відповідно не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування наведених норм права, викладені у постановах від 22.09.2022 у справі № 200/7541/20-а, 15.09.2022 у справі № 380/4314/21, 21.12.2022 у справі № 640/33526/20, 23.11.2023 у справі № 640/376/20 у подібних правовідносинах.

Скаржник одночасно із касаційною скаргою заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, що вперше подав касаційну скаргу у межах строку, встановленого частиною 1 статті 329 КАС України, проте вона повернута Верховним Судом, а повторне звернення із касаційною скаргою здійснено без надмірних зволікань, з урахуванням висловлених зауважень і конституційного права на касаційне оскарження судових рішень.

Також скаржник посилається на практику Верховного Суду (зокрема, ухвали від 24.06.2021 у справі № 420/9066/20 та ін.), де вказано, що поновлення строку можливе, якщо особа вперше подала скаргу вчасно, а вдруге - протягом розумного строку після повернення її судом, що свідчить про чіткий намір реалізувати процесуальне право на оскарження; скаржник наголошує також на правовій позиції Європейського Суду з прав людини щодо необхідності гнучкого застосування правила щодо пропуску строку, аби не порушувати принципу «права на суд», закріпленого в статті 6 Конвенції. Таким чином, скаржник вважає, що реалізація права на касаційне оскарження має відбутися з урахуванням засад доступності правосуддя, а наведені ним причини пропуску строку є поважними й повинні бути враховані судом.

Як випливає з матеріалів касаційної скарги, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 03.09.2024, забезпечено надання загального доступу 06.09.2024, залишено без руху касаційну скаргу 28.10.2024, а повернуто 02.12.2024, а подану втретє касаційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд» 13.12.2024.

За частиною першою статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другою статті 329 КАС України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених у статті 329 КАС України для його поновлення.

Беручи до уваги, що скаржник спочатку подав касаційну скаргу у межах визначеного законом строку, а після її повернення повторно звернувся без надмірних зволікань, враховуючи право на касаційне оскарження й засади доступності правосуддя, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку є поважними, а отже, підстави, передбачені статтею 329 КАС України, для його поновлення наявні.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Офісом Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 320/2642/23, поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 320/2642/23 за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на публічній службі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу № 320/2642/23 позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на публічній службі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду