Постанова

від 21.01.2025 по справі 212/4241/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/21/25 Справа № 212/4241/24 Суддя у 1-й інстанції - Ведяшкіна Ю.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Справа №212/4241/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у спрощеному позовному провадженні, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, заяву відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо збагачувальний комбінат» про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі ПрАТ «ЦГЗК») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Позивач просив суд стягнути з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, у зв`язку із ушкодженням здоров`я, в сумі 320000,00 грн. без утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000,00 грн., без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК» у дохід держави судовій збір в сумі 2000,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просив змінити рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, збільшивши її розмір до заявленого ним у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості.

В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «ЦГЗК» просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити новее рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ`єктивне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи. В разі, якщо суд прийде до висновків про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, просить зменшити суму відшкодування моральної шкоди до 35000,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргупозивача ОСОБА_1 задоволено частково.

Апеляційну скаргу відповідача ПрАТ «ЦГЗК» залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ПрАТ «ЦГЗК»на користь ОСОБА_1 , змінено, збільшено цей розмірз 200 000,00 гривень до 260 000 гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов?язкових платежів.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2024 року в частині розміру судових витрат, стягнутих з ПрАТ «ЦГЗК» на користь держави, змінено, збільшено цей розмірі з 2 000,00 гривень до 2 600 гривень 00 копійок.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК»за подання апеляційної скарги позивачемна користь держави судовий збір урозмірі 3 900 гривень 00 копійок.

Відповідач ПрАТ «ЦГЗК» звернувся до суду із заявою про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, яка мотивована тим, що формулювання «…без утримання податку…» може розумітися та тлумачитись двояко: одне тлумачення полягає в тому, що сума визначена без урахування податку. Тоді питання утримання податків повинно вирішуватись згідно із законодавством, яке діє на час отримання та виплати доходу (виконання рішення), а суд лише визначив суму моральної шкоди, не торкаючись питань оподаткування. Зазначена правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №523/14396/19, де зазначено: «… оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення…». Інше тлумачення полягає в тому, що слова «…без урахування утримання податку…» відносяться до слова «…стягнути…» і означають, що стягнення повинно бути в будь якому випадку без утримання податку, незалежно від правил оподаткування, що діють на час виплати доходу.

Посилаючись на викладене, просив суд: роз`яснити, чи відносяться в резолютивній частині судового рішення слова «…без утримання податку…» саме до розміру визначеної судом суми моральної шкоди, або чи відносяться ці слова саме до слова «стягнути», тобто до самого процесу виконання рішення суду?; чи присуджена до стягнення сума вказана вже з вирахуванням податків, зборів, та обов`язкових платежів, одержувачем яких є Державний бюджет України, чи без такого?; чи визначена зазначена сума відшкодування моральної шкоди як така, що не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які сплачуються податковим агентом в момент виконання судового рішення? Або із зазначеної суми підлягають вирахуванню податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а різницю необхідно сплатити на користь стягувача?; у разі, якщо зазначена сума відшкодування моральної шкоди не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у який спосіб відповідач, який виступає в ролі податкового агенту, повинен сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які визначені діючими нормами Податкового кодексу України?

Згідно статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року питання про роз`яснення судового рішення за заявою ПрАТ «ЦГЗК» було призначено в судове засідання з повідомленнячм сторін на 14:05 годин 17 грудня 2024 року, оскільки справа розглядалась судом апеляційної інстанції 05 листопада 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися та про причини неявки суд не повідомили, що, згідно статті 271 ЦПК України, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

При цьому, представник ПрАТ «ЦГЗК» адвокат Львов А.Л., якому Дніпровський апеляційний суд, згідно ухвали суду 03 січня 2025 року, забезпечив участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та роз?яснив положення ч. 5 ст. 212 ЦПК України щодо ризиків технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на відеозв?язок із судом не вийшов та клопотань про відкладення судового розгляду до початку судового засідання не надав.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю доповідача, колегія суддів вважає, що заява відповідача ПрАТ «ЦГЗК»про роз`ясненняпостанови Дніпровськогоапеляційного судувід 05листопада 2024року задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому, не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.

Як роз`яснено в пункті 21Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому, у заяві про роз`яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого розяснення випливає з обставин неоднозначного розумінння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи розяснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження №14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд зазначає, що роз`ясненню підлягають судові рішення у разі, якщо без такого роз`яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок неясності його резолютивної частини. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст судового рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині.

Також, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке судове рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому його суть і не торкаючись питань, які не були предметом розгляду.

Дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо висновкупро необґрунтованістьвимог заяви відповідача ПрАТ «ЦГЗК» про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, оскільки вказана постанова є чіткою та не містить неоднозначних формулювань, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання, зокрема, як у мотивувальній частині постанові, так і у її резолютивній частині, судом зазначено, що з відповідача ПрАТ «ЦГЗК» на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 260000,00 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов?язкових платежів.

Доводи відповідача ПрАТ «ЦГЗК» про те, що йому не зрозуміло порядок виконання рішення суду в частині оподаткування стягнутих сум моральної шкоди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки резолютивна постанова суду є чіткою та не містить двояких трактувань.

Враховуючи наведене, а також те, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року є зрозумілою, вказана постанова відповідно до правил статі 271 ЦПК України роз`ясненню не підлягає, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 271, 381 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Взадоволенні заяви відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо збагачувальний комбінат» про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року.

Головуючий:

Судді: