Постанова

від 21.01.2025 по справі 212/7130/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/22/25 Справа № 212/7130/24 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Справа №212/7130/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів Бондар Я,М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, заяву відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо збагачувальний комбінат» про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв Ігор Григорович, звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Позивач просив суд стягнути з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, у зв`язку із ушкодженням здоров`я, в сумі 302800,00 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 130000,00 гривень,безурахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК» у дохід держави судовій збір в сумі 1 300,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатГузєв І.Г., просив суд змінити рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, збільшити її розмір до заявленого ним у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості.

В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «ЦГЗК» просив суд зменшити суму відшкодування моральної шкоди до 15 140,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.11.2024 апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гузєв Ігор Григорович, та відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року залишено без змін.

Відповідач ПрАТ «ЦГЗК» звернувся до суду із заявою про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, яка мотивована тим, що формулювання «…без утримання податку…» може розумітися та тлумачитись двояко: одне тлумачення полягає в тому, що сума визначена без урахування податку. Тоді питання утримання податків повинно вирішуватись згідно із законодавством, яке діє на час отримання та виплати доходу (виконання рішення), а суд лише визначив суму моральної шкоди, не торкаючись питань оподаткування. Зазначена правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №523/14396/19, де зазначено: «… оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення…». Інше тлумачення полягає в тому, що слова «…без урахування утримання податку…» відносяться до слова «…стягнути…» і означають, що стягнення повинно бути в будь якому випадку без утримання податку, незалежно від правил оподаткування, що діють на час виплати доходу.

Посилаючись на викладене, просив суд: роз`яснити, чи відносяться в резолютивній частині судового рішення слова «…без утримання податку…» саме до розміру визначеної судом суми моральної шкоди, або чи відносяться ці слова саме до слова «стягнути», тобто до самого процесу виконання рішення суду?; чи присуджена до стягнення сума вказана вже з вирахуванням податків, зборів, та обов`язкових платежів, одержувачем яких є Державний бюджет України, чи без такого?; чи визначена зазначена сума відшкодування моральної шкоди як така, що не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які сплачуються податковим агентом в момент виконання судового рішення? Або із зазначеної суми підлягають вирахуванню податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а різницю необхідно сплатити на користь стягувача?; у разі, якщо зазначена сума відшкодування моральної шкоди не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у який спосіб відповідач, який виступає в ролі податкового агенту, повинен сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які визначені діючими нормами Податкового кодексу України?

Згідно статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року питання про роз`яснення судового рішення за заявою ПрАТ «ЦГЗК» було призначено в судове засідання з повідомленням сторін, оскільки справа розглядалась судом апеляційної інстанції 05 листопада 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача ПрАТ «ЦГЗК» - адвоката Львова А.В., який підтримав доводи заяви про роз`яснення судового рішення та просив її задовольнити, колегія суддів вважає, що заява відповідача ПрАТ «ЦГЗК»про роз`ясненняпостанови Дніпровськогоапеляційного судувід 05листопада 2024року задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому, не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.

Як роз`яснено в пункті 21Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому, у заяві про роз`яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого розяснення випливає з обставин неоднозначного розумінння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи розяснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження №14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд зазначає, що роз`ясненню підлягають судові рішення у разі, якщо без такого роз`яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок неясності його резолютивної частини. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст судового рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині.

Також, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке судове рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому його суть і не торкаючись питань, які не були предметом розгляду.

Дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо висновкупро необґрунтованістьвимог заяви відповідача ПрАТ «ЦГЗК» про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, оскільки вказана постанова є чіткою та не містить неоднозначних формулювань, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

Доводи відповідача ПрАТ «ЦГЗК» про те, що йому не зрозуміло порядок виконання рішення суду в частині оподаткування стягнутих сум моральної шкоди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року залишено без змін рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2024 року, за роз?ясненням якого заявник може звернутися із відповідною заявою до суду першої інстанції.

При цьому, клопотання відповідача ПрАТ «ЦГЗК» про роз`яснення чи відносяться в резолютивній частині постанови Дніпровськогоапеляційного судувід 05листопада 2024рокуу справі 212/7130/24 слова «…без утримання податку…» саме до розміру визначеної судом суми моральної шкоди, або чи відносяться ці слова саме до слова «стягнути», тобто до самого процесу виконання рішення суду, колегією суддів взагалі не може бути розглянуто по суті, оскільки резолютивна частини постанови Дніпровського апеляційногосуду від05листопада 2024рокуу справі 212/7130/24 такої інформації не містить (т. 2 а.с. 16-21).

Враховуючи наведене, а також те, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року є зрозумілою, вказана постанова відповідно до правил статі 271 ЦПК України роз`ясненню не підлягає, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 271, 381 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Взадоволенні заяви відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо збагачувальний комбінат» про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року.

Головуючий:

Судді: