Постанова

від 22.01.2025 по справі 201/8650/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1985/25 Справа № 201/8650/24 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мандриківська-134» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мандриківська-134» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 09.09.2024р. про зменшення позовних вимог залишено без розгляду.

Провадження по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мандриківська-134» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у розмірі 28 000 грн закрито.

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мандриківська-134» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у розмірі 498грн. 98коп. залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на корить Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мандриківська-134» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 510 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мандриківська-134» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 22 000грн. через відсутність предмету спору, оскільки на момент подачі позову у відповідача була відсутня дана заборгованість і позивач підтвердив, що ця сума була сплачена відповідачем в період з березня по травень 2024р, тобто до подачі позову та відкриття провадження (23.07.2024р. та 24.07.2024р. (відповідно)).

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6 000грн., суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у зв`язку з фактичною відмовою позивача від позову, оскільки його вимоги задоволені відповідачем вже після пред`явлення позову і представник позивача не підтримав ці вимоги.

В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 498грн. 98коп., суд вважав необхідним залишити без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 12 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч.1 та 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору; а пунктом 4 цієї норми - якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року в справі № 522/8782/16-ц зазначено, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу ЄСПЛ до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, закриття провадження у справі внаслідок відсутності предмета спору пов`язується з тим, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовані спірні питання. Закриття провадження в справі може з цієї підстави мати місце як за заявою сторони в процесі, так і за відсутності такої.

Однак, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу суду, не звернув уваги на зазначене, не пересвідчився належним чином чи дійсно відсутній предмет спору та дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі із вказаних підстав.

Як встановлено судом на даний час спір між сторонами не вирішено, між сторонами залишилися не врегульовані питання, оскільки відповідач заперечує існування заборгованості, яку позивач зазначив у позовній заяві, а кошти, які відповідачем сплачені не були направлені на погашення заборгованості про які просив позивач, а сплачені за поточні послуги та внесені як попередня оплата на майбутні комунальні послуги.

Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Справа передається до суду першої інстанції для продовження розгляду. Тобто остаточного рішення по суті спору судом апеляційної інстанції ухвалено не було, тому відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 367,368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Головуючий:

Судді: