Постанова

від 22.01.2025 по справі 211/2853/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/766/25 Справа № 211/2853/24 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса),

розглянувши у відкритому судовому засіданні, впорядку спрощеногопозовного провадження, відповідно доч.2ст.247ЦПК Українибез фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справі, апеляційну скаргупозивача ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2024 року, ухваленого суддею Юзефовичем І.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (дата складання повного тексту судового рішення не зазначена),

ВСТАНОВИВ

В травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна до Довгинцівського відділудержавної виконавчоїслужби умісті КривомуРозі Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті ПівденногоМіжрегіонального управлінняюстиції (м.Одеса), та просив суд звільнити квартиру по АДРЕСА_1 з-під арешту, посилаючись на неможливість отримання спадщини.

В обґрунтування вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_2 . Він є спадкоємцем померлого. У процесі спадкового провадження з`ясувалося, що Довгинцівським відділом державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) накладений арешт на нерухоме майно померлого ОСОБА_2 , а саме Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ № 960662 від 26.01.2008. Позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна померлого ОСОБА_2 , виходячи з наступного. По-перше, арешт нерухомого майна померлого спадкодавця перешкоджає процесу оформлення ним спадкових прав. Після оформлення спадкових прав після смерті він буде відповідати перед кредиторами спадкодавця у межах вартості спадкового майна. По-друге, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 постанова про накладення арешту на нерухоме майно втратила свою актуальність, оскільки здійснювати дії, спрямовані на розпорядження спадковим майном, померлий вже не може. По-третє, у постанові про накладення арешту від 26.01.2008 на нерухоме майно померлого ОСОБА_2 прізвище померлого ОСОБА_3 записане з помилкою як ОСОБА_4 , але це є одна і та сама особа.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що позивачем подано позов до неналежного відповідача, не надано доказів, що позивач успадкував майно померлого брата, а також їх прізвища мають розбіжності.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування вказано на те, що суд першої інстанції не врахував надані позивачем докази спадкових прав позивача на майно брата і безпідставно відмовив у задоволенні позову

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371ЦПКУкраїни щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін справи в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 6 копії свідоцтв про народження, а.с. 5 зв. копія свідоцтва про смерть). Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно та була відкрита спадкова справа №416/2023.

Також судом встановлено, що на все майно ОСОБА_2 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ №960662 від 26.01.2008 начальником Довгинцівського відділу ДВС Криворізького МУЮ (а.с. 7).

Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до положень ст.41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Такі ж положення закріпленоу ч. 1ст. 321 ЦК України.

Згідно ч.1ст.316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1ст.317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).

Статтею 391 ЦК Українипередбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Одночасно частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26.11.2019 у справі №905/386/18, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16, від07.04.2021 у справі №174/474/17).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (пункт 71)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 200/8461/15-ц, від 03.05.2022 у справі №711/3591/21).

Оскільки предметом спору у даній справі є вимога власника про звільнення належного йому майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій щодо боржника ОСОБА_2 (колишнього власника спірного майна), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у справі у зв`язку з пред`явленням цього позову до неналежного відповідача, адже відповідні позовні вимоги мали бути заявлені саме до особи стягувача, в інтересах якої накладався арешт на спірне майно (Державну податкову службу), а не до державного виконавця, що здійснюючи свої повноваження вчиняв дії по накладенню такого арешту.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно визначився із колом правовідносин і відмовив в позові заявленому до неналежного відповідача.

Таким чином апеляційна скарга позивача не підлягає до задоволення.

Водночас позивач не позбавлений права звернутися до суду, зокрема, з позовом до належного відповідача в порядку цивільного судочинства або з позовом до ДВС в порядку адміністративного судочинства про визнання їх дій неправомірними тощо.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргупозивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 26серпня 2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 січня 2025 року.

Головуючий

Судді