Постанова

від 22.01.2025 по справі 219/880/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/533/25 Справа № 219/880/22 Суддя у 1-й інстанції - Дубовик Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

за участю секретаря Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 219/880/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євген Борисович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Федяєв Сергій Володимирович,

на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2022 року,

встановив:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець Виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у січні 2022 року їй стало відомо, що на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. від 22 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 67529868 про стягнення з неї невідомого боргу на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

На її запит приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б. надав копії документів, що містяться в матеріалах ВП № 67529868, а саме: 1) заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про примусове виконання рішення вих. № 20389611/3 від 09 вересня 2021 року, в якій заявник (стягувач) просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 38622 від 14 травня 2021 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 13 060,80 гривень, а також у випадку встановлення доходу боржника звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а також накласти арешт на кошти боржника; 2) договір фінансового кредиту № 001/20/008654 від 22 січня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит» та ОСОБА_4 , з якого видно, що він не підписаний позичальником ОСОБА_1 ; 3) виконавчий напис, вчинений 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 38622, згідно з яким пропонується стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за період з 28 січня 2021 року до 10 травня 2021 року включно, а саме суму у розмірі: 3300 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 8830,80 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача; загальна заборгованість боржника ОСОБА_1 становить 13060,80 гривень; 4) постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. про відкриття виконавчого провадження від 22 листопад 2021 ВП № 67529868, згідно з якою виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 38622, вчиненого 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості у сумі 13060,80 грн., а також щодо стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1306,00 гривень.

Вважає, що виконавчий напис № 38622 вчинений з грубим порушенням чинного законодавства України.Так, нотаріус не має права вчиняти виконавчий напис на стягнення кредитної заборгованості, оскільки така заборгованість не є безспірною. Крім того, виконавчий напис не містить відомостей про дату виникнення у кредитора права вимоги. Оскільки невідома дата виникнення права вимоги, то неможливо пересвідчитися, що виконавчий напис вчинено за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

У зв`язку з викладеним, просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. №38622 від 14 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» боргу в розмірі 13060,80 гривень, а також стягнути з відповідача на її користь судовий збір в розмірі 1488,60 гривень, який складається з суми у розмірі 992,40 гривень за подання позову немайнового характеру та суми у розмірі 496,20 гривень за подання заяви про забезпечення позову.

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. № 38622 від 14 травня 2021 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» боргу у розмірі 13060,80 гривень. Стягнуто з ТОВ ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1488,60 копійок, які складаються з судового збору у розмірі 992,40 гривень, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, та судового збору у розмірі 496,20 гривень, сплаченого позивачем при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Федяєв С.В., просить заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі, однак оскаржуване рішення суду прямо вплинуло на його майнові права та інтереси.

Посилається, що 01 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» укладено Договір про відступлення права вимоги № РтК/1-ЮО від 01 липня 2022 року, відповідно до якого всі права та обов`язки за договором № 001/20/008654 від 22.01.2020 року, на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий документ, перейшли до ТОВ «Компані Фінанс».

Того ж дня між ТОВ «Компані фінанси» та ОСОБА_2 укладено Договір №01/07, відповідно до умов якого всі права та обов`язки за Договором № 001/20/008654 від 22.01.2020 року, укладеним зі ОСОБА_1 та на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий документ, перейшли до ОСОБА_2 .

Вважає, що з 01 липня 2022 року належним кредитором за кредитним договором № №001/20/008654 від 22.01.2020 року, який має право вимоги до ОСОБА_1 , є саме ОСОБА_2 і лише він є належним відповідачем у цій справі.

Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Федяєв С.В., підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 38622, за яким запропоновано звернути стягнення зі ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 001/20/008654 від 22 січня 2020 року, укладеним нею з ТОВ «Глобал Кредит», на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за період з 28 січня 2021 року до 10 травня 2021 року у розмірі: 3300 гривень заборгованість за тілом кредиту; 8830,80 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; а також плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 13060,80 гривень. Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит» право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № ГЛ/29-01 від 29 січня 2021 року.

09вересня 2021року за№ 20389611/3ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. із заявою про примусове виконання виконавчого напису № 38622 від 14 травня 2021 року.

На підставі виконавчого напису № 38622 від 14 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. 22 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 67529868 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості у розмірі 13060,80 гривень.

Відповідно Договору відступлення прав вимоги №Ртк/1-ЮО від 11.07.2022 року, укладеного між ТОВ «Компані Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», останнє набуло права грошової вимоги в тому числі і до ОСОБА_1 (а.с. 34-62).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Оцінюючи законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду в першу чергу звертає увагу на те, що апеляційна скарга в цій справі подана ОСОБА_2 , тобто особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їхні права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Обґрунтовуючи наявність права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, ОСОБА_2 посилається на те, що з липня 2022 року він є кредитором за кредитним договором, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов якого і було видана оспорюваний у цій справі виконавчий напис нотаріуса.

Оскільки вказані доводи скаржника знайшли своє документальне підтвердження, то наявні підстави для висновку, що ухвалення 12 вересня 2022 року рішення судом першої інстанції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_2 як нового кредитора ОСОБА_1 за кредитним договором №001/20/008654 від 22 січня 2020 року.

Тому заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2022 року підлягає обов`язковому скасуванню з підстав, передбачених пунктом 4 частини 3 статті 376 ЦК України, а справа перегляду апеляційним судом у повному обсязі, з ухваленням нового рішення по суті спору.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання. (п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»)

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акту в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18), від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано: визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

У справі, яка переглядається, оспорюваний виконавчий напис № 38622 вчинений нотаріусом 14 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Тому, відповідно пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису мали подаватися: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки укладений між банком та позивачкою кредитний договір №001/20/008654 від 22 січня 2020 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який викладено, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17 (провадження №61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18 (провадження №61-16749св19), від 08 серпня 2022 року у справі №752/16820/19 (провадження №61-20408св21), від19 жовтня 2022 року у справі №278/2416/21 (провадження №61-5756св22).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що його, як нового кредитора, не було залучено до участі у справі, що свідчить про пред`явлення позову до неналежного відповідача та наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Колегія суддів апеляційного суду у контексті наведеного зазначає, що ухвалення судом рішення про права та інтереси особи, яка не брала участі в справі, є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою такої особи, проте не може вважатися автоматичною передумовою для ухвалення апеляційним судом нового рішення саме про відмову в задоволенні позову.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, має навести аргументи, які, на її думку, є підставою для відмови в задоволенні позову. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 як на підставу для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 посилається виключно на пред`явлення нею позову до неналежного відповідача.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач ем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. (ст. 48 ЦПК України).

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та постановляє рішення щодо суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що позов ОСОБА_1 пред`явлено в січні 2022 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Саме ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є особою, в інтересах якої приватний нотаріус вчинив оспорюваний виконавчий напис, а також особою, яка на думку позивача при зверненні до суду була кредитором позивача.

Під час розгляду справи встановлено, що 01.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс»» укладено Договір про відступлення права вимоги № РтК/1-ЮО від 01.07.2022 року, відповідно до якого всі права та обов`язки за договором №001/20/008654 від 22.01.2020 року, укладеним зі ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «Компані Фінанс».

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що, того ж дня 01.07.2022 року між ТОВ «Компані Фінанс» та ОСОБА_2 укладено Договір №01/07, відповідно до умов якого всі права та обов`язки за Договором №001/20/008654 від 22.01.2020 року, укладеним зі ОСОБА_1 та на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий документ, перейшли до ОСОБА_2 .

На переконання колегії суддів апеляційного суду, належність відповідача визначається саме на момент пред`явлення позову до суду. Станом на січень 2022 року порушення своїх прав ОСОБА_1 пов`язувала з виданням нотаріусом виконавчого напису в інтересах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке і було кредитором за спірним кредитним договором.

Подальше відступлення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прав вимоги за укладеним із позивачем кредитним договором на користь ТОВ «Компані Фінанс» та в цей же день відступлення прав вимоги ТОВ «Компані Фінанс» на користь фізичної особи ОСОБА_2 , не свідчить про подання позивачем позову до неналежного відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду ураховує положення статті 516 ЦК України про те, що заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, а також приймає до уваги, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та його правонаступник ТОВ «Компані Фінанс» не повідомили ані боржника, ані суд першої інстанції про те, що в день отримання права вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 ТОВ «Компані Фінанс» відступило таке право ОСОБА_2 .

Така процесуальна поведінка кредиторів після пред`явлення ОСОБА_1 позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, безумовно не може створювати для позивача таких негативних наслідків, як відмова в задоволенні позову з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача.

Натомість права ОСОБА_2 , як нового кредитора ОСОБА_1 у такій ситуації підлягають захисту шляхом прийняття його апеляційної скарги до розгляду та надання йому можливості навести доводи та аргументи на спростування висновків суду першої інстанції щодо неправомірності видання нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, будь-яких аргументів щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , окрім помилкового тлумачення скаржником норм процесуального права щодо визначення належності відповідача у справі, апеляційна скарга не містить.

Тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

За положеннями частин 1 та 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позовних вимог, з відповідача ТОВ«ФК «Кредит Капітал», правонаступником прав та обов`язків якого є ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останньою за подання позовної заяви в сумі 992,40 гривень та судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 гривень, у загальному розмірі 1488,60 гривень.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Федяєв Сергій Володимирович, задовольнити частково.

Заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2022 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євген Борисович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 38622 від 14 травня 2021 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» боргу в розмірі 13 060,80 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1488,60 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 22 січня 2025 року.

Головуючий О.І. Корчиста