Постанова

від 21.01.2025 по справі 592/6095/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Суми

Справа №592/6095/23

Номер провадження 22-ц/816/238/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

у присутності :

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ейсмонт Марини Олександрівни,

представника відповідача адвоката Скубири Олександра Миколайовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 травня 2024 року у складі судді Бичкова І.Г., ухваленого в м. Суми,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Сумський завод«Насосенергомаш» провизнання незаконнимнаказу пропризупинення трудовихдоговорів тастягнення середньомісячногозаробітку,

в с т а н о в и в :

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебуває у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (далі по тексту АТ «Сумський завод «Насосенергомаш»), працює на посаді формувальника машинного формування 3 розряду цеху ливарного №6. 06 лютого 2023 року відповідачем видано наказ №495-к, яким призупинив з 06 лютого 2023 року до закінчення воєнного стану дію трудового договору з ним, без виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат.

Вважає вказаний наказ незаконним, оскільки у роботодавця були відсутні підстави, передбачені ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» для призупинення з ним трудового договору. Зокрема, з моменту початку повномасштабного вторгнення господарська діяльність товариства не припинялася, хоча її обсяги суттєво зменшилися порівняно з довоєнним часом, його робоче місце з моменту призупинення дії трудового договору не перебувало в зоні активних бойових дій, не піддавалося артобстрілам чи ракетно-бомбовим ударам, не перебувало на тимчасово окупованих територіях, не зазнавало іншої небезпеки через військову агресію і він має можливість виконувати свої трудові обов`язки, про що він зазначив у поданій відповідачу заяві.

Уточнивши свої позовні вимоги (а.с. 103), позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» №495-к від 06 лютого 2023 року «Про призупинення дії трудового договору під час воєнного стану в Україні», стягнути з АТ «Сумський завод ««Насосенергомаш» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 лютого 2023 року до дати ухвалення рішення суду, виходячи з середньоденного заробітку 828 грн 48 коп., з подальшим утриманням податків та загальнообов`язкових платежів.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ «Про призупинення дії трудових договорів під час воєнного стану в Україні» № 495-к від 06 лютого 2023 року щодо призупинення з 06 лютого 2023 року до закінчення воєнного стану дії трудового договору з ОСОБА_1 .

Стягнуто з АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 лютого 2023 року до дати ухвалення рішення в сумі 257813 грн 20 коп., з подальшим утриманням податків та загальнообов`язкових платежів.

Стягнуто з АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп.

Суд допустив негайне виконання рішення в частині присудження працівникові виплати заробітній плати, але не більше ніж за один місяць.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині присудженого до стягнення розміру середнього заробітку, АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими, невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в такій редакції: «стягнути з АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 лютого 023 року до дати ухвалення судового рішення в сумі 92011 грн 20 коп., з утриманням з цієї суми встановлених податків та зборів.»

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що з 24 лютого 2022 року до 06 лютого 2023 року відповідно до табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати загальна кількість робочих днів позивача становила 33, кількість днів простою 111, тобто до позивача в повній мірі застосовувався режим неповного робочого часу (неповний робочий тиждень), оскільки нормальна тривалість робочих складає 264 дня. Тому, заявник апеляційної скарги вважає, що розмір середнього заробітку підлягає обрахуванню за визначеними в товаристві робочими днями у період з 06 лютого 2023 року до 01 травня 2024 року, загальна кількість яких становила 116 днів, у зв`язку з чим розмір середнього заробітку позивача становить 92011 грн 20 коп.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Ейсмонт М.О. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що викладені в ній доводи не підтверджуються на доказах, наданих суду першої інстанції, просить рішення суду залишити без змін, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення.

Рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що позивач працював неповний робочий тиждень відповідачем надано не було, а тому кількість днів вимушеного прогулу становить 326 робочих днів, які слід рахувати з 07 лютого 2023 року до 01 травня 2024 року, з дня видання наказу про призупинення по день скасування даного наказу, з урахуванням того, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів) , ч. 1 ст. 65, ч. ч. 3-5 ст. 67 та ст. ст. 71, 73, 78-1 (святкові і неробочі дні) КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що з 08 квітня 2013 року ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», (а.с. 11-12, 34).

Наказом директора з управління персоналом АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» «Про призупинення дії трудових договорів під час воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року №495 к призупинено з 06 лютого 2023 року до закінчення воєнного стану дію трудового договору з ОСОБА_1 , без виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат та період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (а.с. 6).

Підставою для видачі цього наказу зазначено значне скорочення обсягів виробництва товарної продукції та реалізації готової продукції, з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених постановою КМУ від 03 березня 2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації», постановою Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24 лютого 2022 рок №18, на підставі указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 та керуючись Законом України від 15 березня 2022 року №2136 ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у зв`язку військовою агресією проти України, що виключає можливість забезпечення працівника роботою і припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

З наданої АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», довідки вбачається, що розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складав 793 грн 20 коп. (а.с. 162).

Стаття 43 Конституції Українигарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 та 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 встановлено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, в тому числі у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Колегія суддів погоджується із наведеним судом першої інстанції розрахунком середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а доводи апеляційної скарги відповідача вважає непереконливим.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6статті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наказом голови правління товариства від 04 квітня 2022 року встановлено з 04 квітня 2022 року режим неповного робочого часу (неповний робочий тиждень) з тривалістю роботи годин, з оплатою за фактично відпрацьований час з наступними режимами роботи робочі дні понеділок та вівторок (а.с. 43).

Проте, відповідачем до суду першої інстанції у визначені ст. 83 ЦПК України строки не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження ознайомлення відповідача з цим наказом, а також те, що позивач працював за режимом неповного робочого тижня. Наведена відповідачем в апеляційній скарзі таблиця розрахунків робочих днів, такими доказами також не являється.

Щодо наданих відповідачем суду апеляційної інстанції табелів обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати за період з лютого 2022 року до лютого 2023 року то колегія суддів звертає увагу на положення частин 2 та 3 статті 367 ЦПК України, яким визначено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року у справі №646/857/18 виснував, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами(поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази).Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Проте, відповідачем не було наведено об`єктивних підстав, які унеможливлювали подання доказів, що були в розпорядженні товариства, до суду першої інстанції, а тому підстав для їх прийняття апеляційним судом не вбачається.

Таким чином, оскільки відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач станом на час призупинення з ним трудового договору працював в режимі неповного робочого часу, колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду в частині присудженого до стягнення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За встановлених обставин, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав зміни оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судубез змін.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 травня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене 23 січня 2025 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова