Ухвала

від 13.01.2025 по справі 361/1636/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1636/23

провадження № 2-з/361/1/25

13.01.2025

УХВАЛА

13 січня 2025 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати протиправною та скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія і номер: КС181192542050, видану 11 вересня 2019 року, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за адресою: Київська область, Броварський район, село Шевченкове, вулиця Окунинівська, буд. 2-А; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48741486 від 18 вересня 2019 року про реєстрацію права власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 80,7 м2, житловою площею 51 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , винесене державним реєстратором Броварської районної державної адміністрації Київської області Дорогань К.В., номер запису про право власності 33279504 від 16 вересня 2019 року; припинити право власності ОСОБА_2 на вказаний вище житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1917186432212, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 48741486 від 18 вересня 2019 року; зобов`язати відповідача ОСОБА_2 звільнити самовільно зайнятий нею спірний житловий будинок.

У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення вказаного позову, у якій просить суд накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3221289501:01:023:0008, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження цієї земельної ділянки.

В обґрунтування заяви зазначав, що предметом спору у цій справі є скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, припинення права власності та звільнення самовільно зайнятого будинку.

16 жовтня 2024 року ним від представника відповідача отримано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221289501:01:023:0008, внаслідок чого клопотанням про долучення доказів у справі №361/1636/23 від 06 листопада 2024 року ним було надано лист від Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області №29-10-0.221-10268/2-24 від 24 жовтня 2024 року, з якого вбачається, що 10жовтня 2024 року на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 внесені зміни до координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221289501:01:023:0008.

З видруківки з відкритих даних земельного кадастру України (додана до матеріалів справи №361/1636/23 клопотанням про долучення доказів зареєстрованого 05 квітня 2024 року) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221289501:01іГ:023:0008, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) знаходиться по АДРЕСА_1 .

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 червня 2018 року, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД №699407 від 08 листопада 2007 року, кадастровий номер 3221289501:01:023:0008, яка фактично знаходилася до 10 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , а не по АДРЕСА_1 , підтвердженням чого є зазначена видруківка з відкритих даних земельного кадастру України.

Зміна координат поворотних точок меж спірної земельної ділянки також підтверджується відмінністю місця розташування земельної ділянки між викопіюванням з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) №НВ-3200722342024 від 06 червня 2024 року, що додане до матеріалів справи №361/1636/23 клопотанням про долучення доказів, зареєстрованого 13 червня 2024 року, та Викопіюванням з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) №НВ-3201294282024 від 06 листопада 2024 року, з якого вбачається зміну місця розташування земельної ділянки, яку було перенесено із АДРЕСА_1 , де знаходиться житловий будинок у селі Шевченкове Броварського району Київської області, який є предметом спору у цій справі.

Вказував на те, що з викладеного вбачається, що під час розгляду справи в суді 10 жовтня 2024 року за заявою відповідача ОСОБА_2 землевпорядною організацією були змінені координати поворотних точок меж земельної ділянки, а саме змінене місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3221289501:01:023:0008, яка належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06червня 2018 року, що успадкована нею після смерті ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД №699407 від 08 листопада 2007 року, яку останньому надано на підставі рішення Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області від 31 травня 2006 року №14 (2 сесія 5 скликання).

Таким чином, вважає, що під час розгляду даної справи, вище зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 3221289501:01:023:0008 перенесена на місце розташування земельної ділянки, на якій збудований спірний житловий будинок у 1997 році матір`ю ОСОБА_3 , яка за життя не ввела його в експлуатацію, внаслідок чого спірний будинок є незавершеним об`єктом будівництва, тому враховуючи предмет та підстави спору у даній справі, з метоюнедопущення вчиненнявідповідачем ОСОБА_2 дій,які зроблятьнеможливим виконаннярішення судуу разі задоволенняпозову,наявні достатніпідстави длязабезпечення позовушляхом накладенняарешту наоб`єкт нерухомогомайна,а самеземельну ділянкуз кадастровимномером 3221289501:01:023:0008,цільове призначеннядля будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських споруд(присадибнаділянка),що належитьвідповідачу ОСОБА_2 , заборонити їй (відповідачу) вчиняти будь-які дії щодо відчуження цієї земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексом заходів забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду про задоволення позову та повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до п. п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі №909/835/18 роз`яснив, що між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги повинен бути наявним зв`язок. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову та можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом поданого ОСОБА_1 позову у цій справі є визнання протиправною та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок; припинення права власності на вказаний житловий будинок; зобов`язання звільнити самовільно зайнятий спірний житловий будинок.

При цьому, позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із цією заявою про забезпечення позову, посилається на те, що заявлені ним заходи забезпечення його позову є співмірними із заявленими ним позовними вимогами, тому з метою у подальшому недопущення вчинення відповідачем ОСОБА_2 дій, які зроблять неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідач може відчужити земельну ділянку з кадастровим номером 3221289501:01:023:0008, яка належить їй на праві власності, іншим особам.

Верховний Суд у постанові від 13 січня 2020 року у справі №922/2163/17 зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявник не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України позивач ОСОБА_1 у поданій до суду заяві про забезпечення його позову, не обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які він просить застосувати суд, у чому саме існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення його позову, враховуючи, що предметом позову є саме питання, що стосуються житлового будинку; як ці заходи забезпечення позову пов`язані із предметом позовних вимог; як ці заходи узгоджуються з предметом та підставами його позову; дана заява містить лише припущення щодо вказаних обставин; позивачем не доведено обставин, які б свідчили про існування ризиків можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, у разі задоволення судом поданого до суду зазначеного вище позову.

У даному випадку між заходами забезпечення позову, які просить застосувати позивач, і предметом його позовних вимог, відсутній наявний зв`язок. Саме по собі розташування житлового будинку, якого стосуються позовні вимоги, зокрема, декларація про готовність об`єкта до експлуатації, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності, припинення права власності, зобов`язання звільнити самовільно зайнятий спірний житловий будинок, на вказанійземельній ділянці,яка належитьвідповідачу напідставі свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомвід 06червня 2018року,та внесеннявідповідачем зміндо координатповоротних точокмеж цієїземельної ділянки,не даєсуду підставидля висновку,що невжиттязаходів забезпеченняпозову,про якіпросить позивач,зроблять неможливимвиконання рішеннясуду у разі задоволення його позову.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, відповідач ОСОБА_2 може відчужити належну їй на праві власності земельну ділянку, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, не є підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, без наведення достатніх обставин (достатньо обґрунтованого припущення), які б свідчили про існування ризиків можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, без обґрунтування зв`язку між заходами забезпечення позову із предметом та підставами поданого позову, враховуючи, що земельна ділянка, яка належить відповідачу на праві власності, не є предметом поданого позову, а заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що подана позивачем ОСОБА_1 заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Згідно із ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 149 153, 259, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Дутчак І. М.