Рішення

від 21.01.2025 по справі 621/1561/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/1561/24

Провадження № 2/621/89/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

секретаря судового засідання - Лацько А.В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Біленко О.О.,

відповідач 1 - Публічне акціонерне товариство "Центренерго",

представник відповідача 1 - Чебаненко В.Л.,

відповідач 2 - Відокремлений підрозділ Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської теплової електричної станції,

представник відповідача 2 - Срібна О.О.,

третя особа - Національне агентства з питань запобігання корупції,

представник третьої особи - Дубаневич О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Центренерго", відокремленого підрозділу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської теплової електричної станції про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції -

в с т а н о в и в:

01.05.2024 адвокат Біленко О.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ "Центренерго", відокремленого підрозділу ПАТ "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції, в якому просив суд: 1) Визнати незаконним та скасувати наказ Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» №275/к про припинення трудового договору (контракту) від 29.04.2024, яким 29.04.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади Заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення Управління в зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України; 2) Поновити ОСОБА_1 на посаді Заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства Публічного акціонерного товариства «Центренерго»; 3) Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення, з 30.04.2024 до дня ухвалення рішення у справі у відповідному розмірі, виходячи з його середньоденної заробітної плати в сумі 2 364,73 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 26.02.2024 ОСОБА_1 отримав повідомлення «Про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням штату» від 23.02.2024 №01/90, в якому йому було повідомлено що, «У зв`язку із скороченням штату працівників Зміївської ТЕС, відповідно до наказу від 14.12.2023 Nо 2004 та наказу від 09.02.2024 №о 96-к «Про попередження про заплановане звільнення у зв`язку зі скороченням штату», керуючись ст. 49-2 КЗпП України, повідомляємо Вас про те, що посаду заступника директора теплової електростанції з матеріально - технічного забезпечення, яку Ви займаєте, скорочено. Враховуючи зазначене, відповідно до статей 32, 492 КЗпП України повідомляємо про наступне можливе вивільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться з дотриманням вимог чинного законодавства України. Також, ОСОБА_1 було запропоновано переведення на іншу роботу та повідомлено про вакантні посади, які є в наявності на даний час та інша наявна робота для подальшого працевлаштування. Про прийняте ОСОБА_1 рішення щодо переведення необхідно ним зазначити у відповідній графі цього попередження.»

Разом з повідомленням ОСОБА_1 було надано перелік запропонованих для переведення посад по апарату управління, серед яких йому була запропонована посада Заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства.

ОСОБА_1 27.02.2024 надав свою згоду на переведення на вказану запропоновану посаду шляхом заповнення графи безпосередньо в самому повідомленні «Про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням штату» від 23.02.2024 №01/90, а також здійснивши направлення заяви з викладеною згодою на переведення на адресу роботодавця, що підтверджується і доданим до позовної заяви рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке засвідчує факт отримання роботодавцем заяви ОСОБА_1 з викладеною ним згодою на переведення на посаду Заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства.

У своїй заяві від 26.02.2024, ОСОБА_1 повідомив, що ознайомившись з повідомленням директора Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» ОСОБА_6 «Про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням штату» від 23.02.2024 Nо05/90, керуючись ст. 49-2 КЗпП України, він приймає пропозицію про переведення на іншу роботу та надає згоду на переведення на посаду Заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства, яку йому було запропоновано та яка є вакантною, в наявності для працевлаштування.

До 20.03.2024, роботодавцем не було вчинено жодних дій для переведення ОСОБА_1 на запропоновану посаду Заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства, на яку він погодився та на переведення на яку надав свою згоду.

У зв`язку з цим 20.03.2024 ОСОБА_1 було направлено роботодавцю заяву від 20.03.2024, в якій він просив повідомити про результати розгляду його згоди на переведення на посаду Заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства, а також вказав, що він готовий та бажає приступити до виконання трудових, посадових обов`язків за новою посадою.

Задля з`ясування причин не переведення ОСОБА_1 на запропоновану йому посаду, на яку він погодився, також було направлено і адвокатський запит, на який 05.04.2024 надійшла відповідь від роботодавця, в якій було повідомлено, що посада Заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства станом на 04.04.2024 не є вакантною.

У подальшому, не здійснивши переведення на запропоновану посаду, відповідач видав наказ №275/к про припинення трудового договору (контракту) від 29.04.2024, яким 29.04.2024 звільнив ОСОБА_1 з посади Заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення Управління в зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Представник позивача зазначає, що в порушення вимог трудового законодавства ОСОБА_1 не було переведено на запропоновану йому посаду та без жодних на те законних підстав звільнено, вважає припинення трудових відносин таким, що відбулося із істотним порушенням та без дотримання законодавства про працю.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 справу визначено до розгляду судді Бібіку О.В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

17.05.2024 до канцелярії суду від представника відповідача ПАТ "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС Чебаненка В.Л. надійшов відзив на позов ОСОБА_1 , відповідно до якого останній вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що повністю суперечить діючому законодавству в зв`язку з чим просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

На обґрунтування відзиву представником зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації,скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 зазначено, що звільнення за п. 1 ст.40 КЗпП вважається законним, якщо під час розгляду справи судом буде з`ясовано: чи дійсно у Відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників; чи було додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; чи є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі; чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» (протокол засідання від 13.12.2023 № 73/2023) було вирішено затвердити організаційну структура Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» та перелік змін у штатному розписі працівників Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» чисельністю 2111,30 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 31725017,49 грн. На підставі цього рішення Дирекції ПАТ «Центренерго» директором Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» був виданий наказ № 2004 від 14.12.2023 про структурні зміни та внесення змін до штатного розпису Зміївської ТЕС, відповідно до якого було введено в дію з 14.12.2023 організаційну структуру та зміни до штатного розпису Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», зокрема, було виведено зі штатного розпису посаду заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення, яку на той час займав ОСОБА_1 . Відтак, як вбачається з вищенаведеного, у ОСОБА_1 дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

Відповідно до повідомлення від 23.02.2024 № 05/90 ОСОБА_1 було письмово повідомлено про скорочення посади заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення, були запропоновані всі вакантні на той час посади та інша робота для подальшого працевлаштування, а також було попереджено, що у разі відмови від запропонованих посад він буде звільнений за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги згідно Колективного договору. ОСОБА_1 ознайомився з цим повідомленням 26.02.2024, що підтверджено його особистим підписом. Також разом з повідомленням ОСОБА_1 був наданий повний перелік вакантних посад, які були в наявності на той час на підприємстві, з яким ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його особистий підпис.

27.02.2024 ОСОБА_1 була надана згода щодо його переведення на іншу вакантну посаду, а саме на посаду заступника генерального директора ПАТ «Центренерго» з питань захисту критичної інфраструктури. Дана згода була висловлена ОСОБА_1 , письмово, у повідомленні від 23.02.2024 № 05/90 та у заяві від 26.02.2024, яка отримана підприємством 27.02.2024. Відтак, відповідачем у повному обсязі було додержано норм діючого трудового законодавства, що регулюють вивільнення працівників при скороченні штату.

Відповідно до листа ПАТ «Центренерго» № 05/1381 від 20.03.2024, ОСОБА_1 була надана обґрунтована відповідь стосовно можливості його призначення на вакантну посаду заступника генерального директора ПАТ «Центренерго» з питань захисту критичної інфраструктури, у якій його було повідомлено про те, що йому відмовляється у призначенні на цю посаду в зв`язку з тим, що його освіта, фаховий напрямок, спеціальність та трудовий досвід не дозволяють йому виконувати обов`язки на посаді саме заступника генерального директора ПАТ «Центренерго» з питань захисту критичної інфраструктури. Вищезазначений лист був направлений ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку цінною поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання (реєстрації) про що свідчить опис вкладення від 21.03.2024 № 0503827729797. Направлений ОСОБА_1 лист, по невідомим причинам, не був ним отриманий та повернутий Укрпоштою до ПАТ «Центренерго», про що свідчить витяг з трекінгу Укрпошти.

На адвокатський запит О. Біленка, який представляє інтереси ОСОБА_1 , була надана відповідь (лист № 05/1671 від 05.04.2024), у якій повідомлялося про те, що на адресу ОСОБА_1 була направлена відповідь (лист № 05/1381 від 20.03.2024) щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.02.2024 стосовно його призначення на посаду заступника генерального директора ПАТ «Центренерго» з питань захисту критичної інфраструктури. Також у цьому листі було повідомлено про те, що станом на 04.04.2024 посада заступника генерального директора ПАТ «Центренерго» з питань захисту критичної інфраструктури вже не є вакантною. Крім того повідомлялося про причини відмови у призначенні його на посаду заступника генерального директора ПАТ «Центренерго» з питань захисту критичної інфраструктури, зокрема, вказувалося про те, що ОСОБА_2 не відповідає вимогам по посаді. 29.04.2024 ОСОБА_1 був ознайомлений з оновленим штатним розписом, однак відмовився від всіх запропонованих вакантних посад та іншої роботи. Свою відмову Позивач засвідчив своїм особистим підписом.

Відтак, з фактичних обставин справи та наданих письмових доказів вбачається, що підприємство не мало законної можливості перевести ОСОБА_1 за його згодою на посаду заступника генерального директора ПАТ «Центренерго» з питань захисту критичної інфраструктури, а від всіх інших вакантних посад, які були в наявності на підприємстві у період з 26.02.2024 по 29.02.2024 ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до наказу №275/к від 29.04.2024 трудовий договір з ОСОБА_1 був припинений в зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Від ознайомлення з даним наказом ОСОБА_1 відмовився, про що був складений відповідний акт від 29.04.2024, однак копію цього наказу ОСОБА_1 отримав.

Представник зазначає, що вимога ОСОБА_1 про поновлення його на посаді заступника генерального директора ПАТ «Центренерго» з питань захисту критичної інфраструктури є необґрунтованою, безпідставною та такою, що суперечить діючому законодавству, оскільки, на момент звільнення ОСОБА_1 працював на підприємстві заступником директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення.

Щодо наявності причинного зв`язку між виданням спірного наказу із діяльністю ОСОБА_1 як викривача, зазначено наступне. Відповідно до п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України, викривачем є фізична особа, яка за наявністю переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції», права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших

порушень цього Закону.

Як вбачається з письмових пояснень Національного агентства з питань запобігання корупції № 112-02/25843-24 від 16.04.2024 відповідно до листа Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області від 07.11.2023 № 9507/119-79/24-23 було повідомлено про те, що ОСОБА_1 була подана заява від 16.10.2023 про зловживання службовим становищем посадовими особами Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», в зв`язку з чим були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому є всі підстави вважати, що саме з 16.10.2023 на ОСОБА_1 поширюються всі права і гарантії захисту викривачів. Однак, у той же час, ОСОБА_1 у перше було повідомлено підприємство про те, що він дійсно є викривачем тільки листом від 24.04.2024, який був зареєстрований канцелярією підприємства також 24.04.2024 (вх. № 13В), що підтверджується відповідним штампом, проставленим на першому аркуші цього листа.

Керівництво Зміївської ТЕС та ПАТ «Центренерго», яке фактично мало можливість застосовувати до ОСОБА_1 негативні заходи впливу або загрожувати йому у їх застосуванні, оскільки той був викривачем, було звільнено у серпні - вересні 2023 року та було призначено нове керівництво, яке ані теоретично, ані практично за цей короткий проміжок часу не могло скоїти будь-яких корупційних діянь, за які ОСОБА_1 міг би повідомити правоохоронні органи. А тому є всі підстави вважати, що у керівництва ПАТ «Центренерго», яке приймало рішення щодо змін в організації виробництва і праці (скорочення штату), не було жодних мотивів для застосування негативних заходів впливу щодо ОСОБА_1 . Крім того 16.05.2024 адвокатом Андрійко О.В., яка здійснює представництво та захист інтересів ПАТ «Центренерго», був направлений адвокатський запит до Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно надання копії листа Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області від 07.11.2023 № 9507/119-79/24-23 з метою отримати достовірне підтвердження факту, що ОСОБА_1 дійсно є викривачем зловживання службовим становищем з боку посадових осіб Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго».

Таким чином, представник вважає, що підприємством при звільненні ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України було у строгій відповідності до діючого трудового законодавства додержано всіх вимог щодо процедури скорочення, а тому вимоги ОСОБА_1 , які були викладені у позовній заяві, не підлягають задоволенню.

20.05.2024 до канцелярії суду від представника позивача адвоката Біленка О.О. надійшла відповідь на відзив з викладом заперечень викладених у ньому.

20.05.2024 до канцелярії суду від представника заінтересованої особи Національного агентства з питань запобігання корупції Т. Діманової надійшли пояснення з приводу поданого позовові ОСОБА_1 в яких остання позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, оскільки на останнього поширюються права та гарантії захисту викривачів, передбачені Законом.

Ухвалою суду від 04.06.2024 було частково задоволено клопотання представника відповідача та витребувано від Чугуївського РУП ГУНП у Харківській області необхідні докази.

18.07.2024, після повторного автоматизованого розподілу справи, пов`язаного зі відрядженням судді Бібіка О.В. до іншого суду, здійснено повторний розподіл судової справи та визначено суддю Вельможну І.В.

Ухвалою від 22.07.2024 цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Вельможною І.В. та призначено судовий розгляд на 13.08.2024.

13.08.2024 судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача до 14.10.2024 у зв`язку з ненадходженням до суду витребуваних судом доказів.

14.10.2024 судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача до 31.10.2024 у зв`язку з повторним направленням ухвали суду від 04.06.2024 про витребування доказів. ненадходженням до суду витребуваних судом доказів.

31.10.2024 у зв`язку з поданням представником позивача заяви про зміну предмета позову судове засідання відкладено до 27.11.2024.

27.11.2024 судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача до 17.12.2024.

17.12.2024 представником позивача до канцелярії суду подано заяву про стягнення судових витрат на правничу (правову) допомогу адвоката.

17.12.2024 представником відповідача до канцелярії суду подано додаткові пояснення з приводу позову ОСОБА_1 в яких останній просив позов залишити без задоволення.

17.12.2024 судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача до 21.01.2025.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов з підстав викладених у ньому та надав пояснення з приводу поданого позову. Просив суд ухвалити рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Центренерго» Чебаненко В.Л. та представник відповідача ПАТ «Центренерго» в особі Зміївської ТЕС Срібна О.О. заперечували проти позову з підстав викладених у відзиві та просили залишити позов ОСОБА_1 без задоволення, вважаючи його необґрунтованим. У поясненнях зазначили, що ОСОБА_1 було звільнено з підприємства з посади заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення з підстав того, що у зв`язку зі скороченням штату підприємства на запропоноване переведення ОСОБА_1 на іншу посаду, ним було обрано (погоджено) посаду заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури ПАТ «Центренерго», яка станом на 04.04.2024 не була вакантною, а не з підстав того, що останній є викривачем.

У судовому засіданні представник третьої особи Національного агентства з питань запобігання корупції Дубаневич О.З. надав пояснення з приводу поданого позову та з урахуванням поданих пояснень просив ухвалити відповідне рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З копії наказу №112-к від 14.02.2023 про прийняття на роботу вбачається, що ОСОБА_1 прийнято на роботу до підприємства Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго» до автотранспортного цеху на посаду заступника начальника цеху з експлуатації (а. с. 108).

З копії наказу № 407-к від 15.06.2023 про переведення вбачається, що ОСОБА_1 , заступника начальника цеху з експлуатації автотранспортного цеху (Т/№ 5414) Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», з 15.06.2023 переведено на посаду заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення, погодження з ПАТ «Центренерго» (а. с. 110).

З копії наказу № 2004 від 14.12.2023 про структурні зміни та внесення змін до штатного розпису Зміївської ТЕС директора Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» (згідно рішення Дирекції ПАТ «Центренерго», протокол засідання від 13.12.2023 № 73/2023) вбачається, що пунктом 1 наказу визначено: ввести в дію з 14.12.2023 організаційну структуру (додаток № 1) та зміни до штатного розпису Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» з чисельністю 2111,30 одиниць і місячним фондом заробітної плати 31725017,49 грн. Пунктом 2 наказу визначено: забезпечити провадження наступних змін до організаційної структури відокремленого підрозділу Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго». Пунктом 2.4 наказу визначено: вивести посаду заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення. Пунктом 3, 3.1 наказу визначено: внести зміни до штатного розпису, вивести з управління посаду заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення (а .с. 103, 111 - 112).

З копії повідомлення №05/90 від 23.02.2024 про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням штату вбачається, що заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_1 проінформовано про скорочення штату працівників Зміївської ТЕС відповідно до наказу № 2004 від 14.12.2023 та те, що займану ним посаду скорочено. Запропоновано ОСОБА_1 переведення на іншу роботу та наявні вакантні посади (а. с. 15).

Повідомлення від 23.02.2024 № 05/90 підписано ОСОБА_1 , про що міститься відмітка в графі (попередження отримав).

Також з повідомлення вбачається, що ОСОБА_1 надав згоду на переведення його на посаду заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури, про що свідчить підпис у повідомленні від 27.02.2024 (а. с. 116 - 117).

З копії заяви ОСОБА_1 від 26.02.2024 адресованої ПАТ «Центренерго» та Відокремленому підрозділу ПАТ «Центренерго» вбачається, що останній, ознайомившись з повідомленням директора Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» С. Тарутіна від 23.02.2024 № 05/90, керуючись ст. 49-2 КЗпП, прийняв пропозицію про переведення на іншу роботу та надав згоду на переведення на посаду заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства, яку йому було запропоновано та яка є вакантною, в наявності на даний час для працевлаштування (а. с. 18).

Заява ОСОБА_1 від 26.02.2024 згідно поштового повідомлення отримана ПАТ «Центренерго» 02.04.2024 (а. с. 19).

20.03.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ПАТ «Центренерго» та Відокремленому підрозділу ПАТ «Центренерго» в якій ставив питання повідомити його про результат розгляду його заяви від 26.02.2024 про переведення на посаду заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства (а. с. 20).

З наявної в матеріалах справи копії листа генерального директора ПАТ «Центренерго» від 20.03.2024 № 05/1381, вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні на посаду начальника заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури ПАТ «Центренерго» (а. с. 105 - 107).

Вказаний лист направлений адресату ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 107 зворот).

Матеріали справи містять перелік вакансій апарату управління станом на 29.04.2024, згідно відмітки в якому, ОСОБА_1 29.04.2024 висловив незгоду на переведення на іншу роботу у зв`язку із скороченням штату (а. с. 79 - 81 зворот).

Матеріали справи містять перелік тимчасових робочих місць на час військової служби під час мобілізації, відсутності з нез`ясованих причин, відпусток без збереження заробітної плати та відпусток по догляду за дитиною по Зміївській ТЕС станом на 29.04.2024, згідно відмітки в якому, ОСОБА_1 29.04.2024 висловив незгоду на переведення на іншу роботу у зв`язку із скороченням штату (а. с. 82 - 85 зворот).

Матеріали справи містять перелік вакантних посад по Зміївській ТЕС ПАТ «Центренерго» станом на 29.04.2024, згідно відмітки в якому, ОСОБА_1 29.04.2024 висловив незгоду на переведення на іншу роботу у зв`язку із скороченням штату (а. с. 86 - 89 зворот).

Матеріали справи містять перелік вакантних посад Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» на 29.04.2024, згідно відмітки в якому, ОСОБА_1 29.04.2024 висловив незгоду на переведення на іншу роботу у зв`язку із скороченням штату (а. с. 90 - 99 зворот).

З копії наказу №275-К про припинення трудового договору (контракту) від 29.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення звільнено в зв`язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП України) на підставі Наказу № 2004 від 14.12.2023 р., наказу № 96-к від 09.02.2024 р., повідомлення 05/90 від 23.02.2024. Так само, зазначеним наказом Волошину нараховано компенсацію за невикористану щорічну відпустку (38 днів), за 29 календарних днів за період роботи з 16.02.2023 по 31.12.2023 та 9 календарних днів за період з 01.01.2024 по 29.04.2024, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Наказ не містить підпису ОСОБА_3 про ознайомлення з наказом № 275-К від 29.04.2024 (а. с. 14).

З копії акта Зміївської ТЕС від 29.04.2024 про відмову від підпису щодо ознайомлення з наказом від 29.04.2024 № 275-К вбачається, що о 11 год. 48 хв. ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом про припинення трудового договору (контракту), заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення, в зв`язку зі скороченням штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_1 від підпису наказу відмовився, копію наказу від 29.04.2024 № 275-К отримав (а. с. 78).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б цього Кодексу, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим статтею 49-5 цього Кодексу.

У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 6-3) при укладенні трудового договору з домашнім працівником; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв`язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення - у розмірі дворічного середнього заробітку.

У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено доповідну записку в якій зазначено, що ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження зареєстрованого за заявою ОСОБА_1 , якому він визнаний викривачем (а. с. 248, 249).

З копії електронного звернення № 1286/23 від 14.11.2023 вбачається, що ОСОБА_1 направив до НАЗК електронне звернення, як викривач, яке зареєстровано 15.11.2023 за № ПК/1773/0-23 (а. с. 30).

05.03.2024 ОСОБА_1 направив до НАЗК лист в якому повідомив, що 07.11.2023 ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надіслано повідомлення до НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача ОСОБА_1 . Також у листі зазначив, що посадовими особами Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» відносно нього здійснюється моральний та фізичний тиск, як на посадову особу Товариства за його викривацьку діяльність, та просить вжити заходів реагування до посадових осіб Товариства: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які порушують охоронювані законом права ОСОБА_1 (а. с. 30 зворот).

З копії висновку, затвердженого головою комісії, начальником відділу внутрішнього контролю Департаменту безпеки та контролю ПАТ «Центренерго» А. Юрковським від 07.11.2023 вбачається, що за результатами службового розслідування комісія вважала б за необхідне притягнути заступника директора теплової електричної станції з матеріально технічного забезпечення Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за неодноразові порушення трудової дисципліни в частині режиму робочого часу (а. с. 239 - 245, 246, 247).

З листа заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області О. Рожнова від 21.10.2024 № 14883/119-91/9-2024 наданого на ухвалу суду про витребування доказів вбачається, що згідно даних ЄРДР досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023220000000250 від 17.10.2023 за ч. 2 ст. 367 КК України проводилося слідчими слідчого відділення відділу поліції № 2 (м. Зміїв) Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області. Згідно з інформацією, отриманою з ЄРДР 16.10.2024 заступником Генерального прокурора Мустеца І.В. у кримінальному провадженні № 42023220000000250 за ч. 2 ст. 367 КК України була визначена підслідність за Центральним апаратом ДБР (а. с. 122 том 2).

На виконання ухвали суду про витребування доказів від Державного бюро розслідування надійшов лист від 16.12.2024 за № 41059-24/10-2-01-02-16315/24 з приводу надання інформації про зареєстроване кримінальне провадження за повідомленням ОСОБА_1 від 16.10.2023 про корупційні діяння службових осіб ПАТ «Центренерго» в особі Зміївської ТЕС. За результатами розгляду Державне бюро розслідувань повідомляє, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023220000000250 від 17.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 17.10.2023 Харківською обласною прокуратурою на підставі заяви заступника директора Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» Волошина С.В. від 10.10.2023 № Б/Н (вх. № 51356-23 від 16.10.2023) про те, що службові особи ПАТ «Центренерго» та Зміївської ТЕС, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, уклали договір № 16/239 від 25.07.2023 з ТОВ «Спецтермомонтаж-енерго» на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання за завищеними цінами на матеріали, внаслідок чого державі завдано збитки на суму біля 1,5 млн гривень. 26.10.2023 досудове розслідування доручено здійснювати відділу поліції № 2 Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області. 16.10.2024 постановою заступника Генерального прокурора визначено підслідність у вказаному кримінальному провадженні за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань. Досудове розслідування триває (а. с. 210 том 2).

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 815/2074/18, від 10 лютого 2022 року у справі № 480/4716/20, від 15 грудня 2021 року у справі № 640/265/20, від 11 лютого 2021 року № 260/26/19 недослідження обставин наявності у позивача статусу викривача, а також причинно-наслідкового зв`язку між повідомленням і негативними заходами впливу чи загрози їх застосування відносно викривача, є порушенням норм процесуального та матеріального права, яке призводить до неправильного вирішення справи по суті.

Залишення судом поза увагою цих обставин нівелює міжнародні зобов`язання, взяті на себе Україною, зокрема статті 33 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, згідно з якою кожна держава-учасниця повинна забезпечити належні заходи для забезпечення захисту будь-яких осіб, які добросовісно й на обґрунтованих підставах повідомляють компетентним органам про будь-які факти, пов`язані зі злочинами, від будь-якого несправедливого поводження.

Крім того, ще однією особливістю судових спорів пов`язаних із захистом прав викривачів є те, що предметом їх розгляду має бути не тільки поновлення порушених трудових прав інформатора, а й недопущення посягання на свободу волевиявлення особи за рахунок такого порушення, так як викриття є практичним проявом свободи вираження поглядів, право на яке захищене статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання (стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 53-4 Закону України «Про запобігання корупції» викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше. У разі відсторонення працівника, який є викривачем, від виконання трудових обов`язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік. Викривачу, його близьким особам, права яких порушені всупереч положенням частин першої - третьої цієї статті, гарантується поновлення їх порушених прав.

Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (частина перша статті 53-3 вказаного Закону).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 815/2074/18 зроблено висновок, що «з моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває певний імунітет, суть якого розкрито в частині третій статті 53 Закону України «Про запобігання корупції». Так, відповідно до положень зазначеної норми особа або член її сім`ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою. Водночас такий імунітет (пункт 94 цієї постанови) не є абсолютним та має певні межі. В першу чергу, повинен бути наявним зв`язок між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. Наступною обставиною, що свідчить про наявність у викривача імунітету, є те, що ним повинно бути повідомлено про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а не іншого закону і саме тих вимог, які ним визначені, у тому числі встановлені ним заборони і обмеження. Ще одним обов`язковим елементом, за наявності якого особа отримує імунітет викривача, є застосування до нього, негативних заходів впливу, перелік яких не є вичерпним. Під негативним заходом впливу може розумітись також і позбавлення або обмеження певного права викривача в порівнянні з іншими працівниками. Наприклад, відмова йому в наданні відпустки в іншому місяці, ніж це передбачено графіком відпусток, в той час як іншим працівникам в такому праві відмовлено не було. Про наявність зв`язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою може свідчити, зокрема, але не виключно такі обставини: певна послідовність подій (спочатку повідомлення особою про факти корупції, потім - застосування до викривача негативних наслідків, а не навпаки); наближеність в часі цих подій (застосування негативних наслідків до викривача відбулось незадовго після повідомлення ним про факти корупції); наявність різного роду погроз до викривача після повідомлення ним про факти корупції; відсутність в минулому (до моменту повідомлення) претензій до працівника, в тому числі й з боку осіб, про корупційні діяння яких ним повідомлено. Перевірка наявності чи відсутності наведених обставин дасть змогу стверджувати про відсутність чи наявність причинного зв`язку між виданням спірних наказів із діяльністю позивача, як викривача».

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача (частина третя статті 81 ЦПК України).

Суд вважає встановленим ті обставини, що відповідач був обізнаний про наявність у ОСОБА_1 статусу викривача у кримінальному провадженні № 42023220000000250 від 17.10.2023 за ч. 2 ст. 367 КК України у якому він є заявником за фактомкорупційних діянь службових осіб ПАТ «Центренерго» в особі Зміївської ТЕС.

Посилання позивача та ті обставини, що оскаржуваний наказ про звільнення його з займаної посади без дотримання його права на переведення був виданий через те, що за його заявою відкрито кримінальне провадження та проводиться досудове розслідування і він в ньому визнаний викривачем, суд вважає слушними, оскільки, як встановлено дослідженими доказами ОСОБА_1 , 10.11.2023 звернувся з доповідною запискою до відповідачів з повідомленням про наявне кримінальне провадження (№ 42023220000000250 від 17.10.2023 за ч. 2 ст. 367 КК України), а 07.11.2023 за висновком службового розслідування ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неодноразові порушення трудової дисципліни.

Крім того, ОСОБА_1 повідомляв НАЗК, що посадовими особами Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» відносно нього здійснюється моральний та фізичний тиск, як на посадову особу Товариства за його викривацьку діяльність та просив вжити заходів реагування до посадових осіб Товариства.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що в даному випадку звільнення позивача з роботи з займаної посади заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення, який має статус викривача, перебуває у причинному зв`язку із його повідомленнями про можливі вчинення посадовими особами відповідача корупційних правопорушень.

Відтак, позов в частині визнання незаконним та скасування наказу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» № 275/к про припинення трудового договору (контракту) від 29.04.2024 відносно ОСОБА_1 та зобов`язання здійснити нарахування та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді Заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення Управління підлягає задоволенню.

Разом із тим, в частині заявленої позовної вимоги ОСОБА_1 в поновленні його на роботі на посаді заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства Публічного акціонерного товариства «Центренерго» належить відмовити, оскільки судовим розглядом та належними доказами встановлено, що останній після звільнення 29.04.2024 з посади заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення не був переведений на посаду генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства Публічного акціонерного товариства «Центренерго».

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи обставини, встановлені у цій справі, зокрема, що ОСОБА_1 просить поновити його на посаді, яку він не займав чи був переведений, підстави для його поновлення на посаді Заступника генерального директора з питань захисту критичної інфраструктури Дирекції - Виконавчого органу Товариства Публічного акціонерного товариства «Центренерго», як це передбачено статтею 235 КЗпП України, відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів належить стягнути судовий збір на користь держави в рівних частках, в розмірі по 605 грн 60 коп., а всього 1211 грн 20 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-82, 89, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Центренерго", відокремленого підрозділу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської теплової електричної станції про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» № 275/к про припинення трудового договору (контракту) від 29.04.2024, яким 29.04.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади Заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення Управління в зв`язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Зобов`язати здійснити нарахування та стягнути з відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (ЄДРПОУ 05471247) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді Заступника директора теплової електростанції з матеріально-технічного забезпечення Управління за період з 30.04.2024 до дня ухвалення рішення у справі 21.01.2025, з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України.

Стягнути в рівних частках з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та відокремленого підрозділу в особі Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь держави судовий збір по 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок з кожного, а всього 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, які зарахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

Відповідач - 1 Публічне акціонерне товариство "Центренерго", код ЄДРПОУ 22927045, адреса: 08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49,

Відповідач 2 - відокремлений підрозділ Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Зміївської теплової електричної станції, код ЄДРПОУ 05471247, адреса: 63460, с-ще Слобожанське Чугуївського району Харківської області, вул. Балаклійське шосе, 2,

Третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції, код ЄДРПОУ 01103, адреса: 01103, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28.

Головуючий: