Ухвала

від 23.01.2025 по справі 641/4521/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-п/641/8/2025 Справа № 641/4521/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Музиченко В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Микитюк В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Виробничого кооперативу "ЖЕК "Комфорт-Новобуд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком, -

встановив:

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2024 року позовні вимоги Виробничого кооперативу "ЖЕК "Комфорт-Новобуд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з управління багатоквартирним будинком задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Виробничого кооперативу "ЖЕК "Комфорт-Новобуд" заборгованість за оплату послуг з управління багатоквартирних будинків, з урахування 3 % річних та інфляційних витрат в розмірі 42538,05 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн., а всього стягнути 45566 (сорок п`ять тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн. 05 коп.

Відповідач звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що судових повісток про виклик в судове засідання по даній справі відповідач не отримувала, матеріали справи не містять рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу судових повісток, тому вона не була обізнана про дату та час розгляду справи та була позбавлена права на захист своїх законних прав і інтересів. Зазначила, що послуги, які надає позивач є неналежної якості, тому вона сплачує за них не в повному обсязі. Також посилалась на те, що в зв`язку із введенням на території України воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності визначеної ст. 625 ЦК України. Розрахунки заборгованості надані позивачем не обґрунтовані.

Представник позивача надана письмові пояснення в яких просила у задоволення заяви про перегляд заочного рішення відмовити, оскільки вона не обґрунтована та відповідачем не надані докази на заперечення позовних вимог. Справу просила розглядати за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Суд, ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог заяви про перегляд заочного рішення у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1ст. 288 Цивільного процесуального кодексу Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Пункт 30Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст.224ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, скасування заочного рішення можливе лише за умоводночасної наявності згаданих обставин.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, що на призначені судові засідання 27.08.2024 року, 24.09.2024 року, 07.11.2024 року відповідачу було направлено рекомендованим листом судові повістки, але до суду повернулись поштові конверти у зв`язку із «закінченням встановленого строку зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач вказує, що не могла отримувати виклики до суду, оскільки знаходиться за кордоном, однак не надала до суду відповідних доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 77 ЦПК Українисторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки у судове засідання вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що у суду були підстави для ухвалення заочного рішення.

Згідноч.ч. 1-4ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч.1-3ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами :письмовими, речовими і електронними доказами;висновками експертів;показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст..80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови ПленумуВСУ №14від 18.12.2009року «Просудове рішенняу цивільнійсправі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів. Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення зазначила, що послуги які їй надає позивач є неналежної якості про що неодноразово писали скарги, однак доказів про це не надала. Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду щодо звільнення боржника від відповідальності передбаченої ст. 625 ЦК України стосуються зобов`язань щодо виконання договору кредиту (позики).

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

На переконання суду відповідачем у своїй заяві про перегляд заочного рішення не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про існування обставин, що могли вплинути на розгляд справи по суті на момент постановлення рішення суду і,які б мали істотне значеннядля правильного вирішення справи.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно до ч. 4ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.284,288 ЦПК Українисуд,

ухвалив:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -В. О. Музиченко