Ухвала

від 22.01.2025 по справі 752/26291/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/26291/24

Провадження №: 2/752/3299/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кирильчук І. А.,

за участю секретаря Замай А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Жу Ай Ті - сервіс», відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Жу Ай Ті - сервіс» (далі - ТОВ «Ві Жу Ай Ті - сервіс»), відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є директором ТОВ «Ві Жу Ай Ті - сервіс», про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивача був призначений на посаду директора загальними зборами засновниками товариства, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та виконував покладені на нього повноваження. Позивач виявив бажання звільнитися із займаної посади директора товариства. У зв`язку з тим, що у позивача відсутня будь-яка можливість зв`язатися із засновником товариства, позивач змушений був ініціювати скликання загальних зборів товариства із запропонованим порядком денним щодо звільнення позивача із займаної посади товариства.

Так, позивач, керуючись пунктом 9.2. та підпунктом а пункту 9.3.1 статуту, як одноособовий виконавчий орган товариства, ініціював скликання загальних зборів засновників товариства на 26 листопада 2024 року із запропонованим порядком денним вказаним у повідомлені. Дане повідомлення № б/н від 24 жовтня 2024 року разом із заявою про звільнення позивача із займаної посади, було направлене 25 жовтня 2024 року листом послугами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників (пункт 9.4.3 статуту).

За результатами відстеження трекінгу листа поштового відправлення виявлено, що даний лист прибув до відділення 27 жовтня 2024 року та неодноразово запрошувалася особа для отримання листа за допомогою смс на телефон отримувача товариства - засновника товариства ОСОБА_2 . Втім, даний лист не був отриманий ані засновником ОСОБА_2 , ані його уповноваженим представником, та був повернутий відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання - 10 листопада 2024 року.

У зв`язку з тим, що позивач не має можливості реалізувати свої права як найманого працівника, звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив визнати припиненими його трудові відносини з ТОВ «Ві Жу Ай Ті - сервіс» з 24 жовтня 2024 року у зв`язку зі звільненням за власним бажанням за частиною першою статті 38 КЗпП України; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Ві Жу Ай Ті - сервіс».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2024 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Кирильчук І. А.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

У встановлений законом строк відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та прийшов до наступного висновку.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, відносяться до юрисдикції господарських судів.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Отже, враховуючи наведені приписи законодавства України та зміст правовідносин учасників справи, суд вважає, що хоча бажання позивача про звільнення з посади директора товариства може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальним за таких обставин є відносини корпоративні (близькі за змістом висновки щодо юрисдикції суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17, від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17, від 10 вересня 2019 року в справі № 921/36/18, від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі №127/27466/20 відступила від висновків Верховного Суду у спорах щодо звільнення директора за власним бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП та виснувала таке, що чинна редакція Закону № 2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору. Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

У разі якщо між товариством і директором не було укладено трудового договору (контракту), то спору щодо його припинення на підставі, зокрема статті 38 КЗпП, бути не може. В обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу та укладено трудовий договір і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладання трудового договору - саме відносини з управління становлять основу відносин між товариством та особою, яка займає посаду директора. Тож позовні вимоги про визнання трудових відносин припиненими та похідні від них спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором і товариством, а не трудових.

Отже, між позивачем та відповідачем відсутній будь який трудовий договір. Тому відносини між сторонами є корпоративні, які виходять з управлінських повноважень, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України та постанов Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17, від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17, від 10 вересня 2019 року в справі № 921/36/18, від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частиною першою статті 255, статтями 206, 353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Жу Ай Ті - сервіс», відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвало складено 22 січня 2025 року.

Суддя І. А. Кирильчук