Рішення

від 09.01.2025 по справі 344/23739/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/23739/23

Провадження № 2/344/363/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Грималюк Х.В.,

представника відповідача - адвоката Воробйова Є.Л. ( в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Громадської організації «Прикарпатська інформаційна корпорація» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача, у якому просять :

-Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію про ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вигляді фактичних тверджень, режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 яка створена та викладена ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ПРИКАРПАТСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА КОРПОРАЦІЯ» на інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що: « ОСОБА_3 , який є директором компанії, а також його спільник - ОСОБА_4 , що керує фірмою за нотаріальними дорученнями, придумали шахрайську схему. Таким чином вони вчиняють подвійний продаж нерухомого майна», « ОСОБА_3 намагається захопити майно, котре йому не належить і робить це шляхом підробки документів, за що вже раніше був судимий», «аферистам вдалося обманути кількох людей - справи в суді»;

-Зобов?язати ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ «ПРИКАРПАТСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА КОРПОРАЦІЯ» спростувати недостовірну інформацію, шляхом публікації на інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 не пізніше місяця з дня набрання законної сили рішенням суду, такий ж день тижня і час доби, як і поширена і визнана недостовірною інформація наступного тексту: «На інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 року було повідомлено, що про те, що: « ОСОБА_3 , який є директором компанії, а також його спільник - ОСОБА_4 , що керує фірмою за нотаріальними дорученнями, придумали шахрайську схему. Таким чином вони вчиняють подвійний продаж нерухомого майна», « ОСОБА_3 намагається захопити майно, котре йому не належить і робить це шляхом підробки документів, за що вже раніше був судимий», «аферистам вдалося обманути кількох людей - справи в суді». На підставі рішення суду (із зазначенням якого суду, дати ухвалення такого рішення) за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначена інформація визнана недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, та ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ».

-Стягнути з Відповідача на користь Позивачів судові витрати у сумі 46 673, 60 грн., які складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.09.2023 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач-1) та ОСОБА_2 (надалі - Позивач-2) виявили публікацію на інтернет-сайті «ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ПРИКАРПАТСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА КОРПОРАЦІЯ» (надалі - Відповідач) заголовком «У Франківську пара аферистів займається шахрайством та подвійним продажем квартир (ВІДЕО)» (надалі - Публікація -режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) наступного змісту: «На жаль, аферистам вдалося обманути кількох людей - справи в суді, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_3 Днями читачі нашої редакції надіслали нам відеозвернення, в якому діючий керівник однієї з будівельних компаній звернувся із звинуваченнями на адресу своїх колег, мовляв, вони «намагаються незаконним шляхом заволодіти грошовими коштами групи компаній».

А, як виявилося, сам ОСОБА_5 має проблеми із законом, про що повідомили одразу декілька Телеграм-каналів.

Як йдеться у дослідженні журналістів, ОСОБА_3 , який є директором компанії, а також його спільник - ОСОБА_4 , що керує фірмою за нотаріальними дорученнями, придумали шахрайську схему. Таким чином вони вчиняють подвійний продаж нерухомого майна.

Також ОСОБА_3 намагається захопити майно, котре йому не належить і робить це шляхом підробки документів, за що вже раніше був судимий. Для цього ОСОБА_5 заручився підтримкою колишніх міліціонерів (яких самих вигнали з правохоронних структур). На жаль, аферистам вдалося обманути кількох людей - справи в суді.

«Тому ще раз закликаємо бути обережними з цими персонами», - йдеться у повідомленні в Телеграм-каналів.

У жовтні 2006 року на ОСОБА_6 відкрито кримінальне провадження №12012090010000860 згідно ч.2 ст.190 КК України. У травні 2023 року, ОСОБА_1 уклав договір іпотеки у місті Черкаси (зареєстровано у реєстрі за № 651), а у червні 2023 до Тисменицького районного суду надійшов позов про стягнення заборгованості за договором позики, ОСОБА_3 взяв позику у сумі 2 372 175 грн, з яких 2 18 750 він не повернув. Номер справи 352/1442/23 . Суд ухвалив рішення про накладання арешту на майно (земельні ділянки і квартиру) ОСОБА_1 та грошові кошти, Номер рішення 111921315.

Повний текст ухвали: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111921315. На ОСОБА_7 було три справи по заборгованості, а також Вінницьким міським судом відкрито кримінальне судочинство №127/293/16-к, про шахрайство. Кримінальна справа відкрита з 2016 року і триває досі, востаннє ОСОБА_2 їхав на засідання до Вінниці 28 серпня 2023 року. https://zakononline.com.ua/cause/show/127__29316-K

Також наче з гумором, наче із попередженням, підійшов до цієї «парочки» й відомий блогер Місько Батяр, який зняв відеозвернення на власній сторінці у Facebook». Режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 / (надалі Публікація).

З інформацією з публікації Відповідача ознайомилося 2097 осіб, посилання та саму публікацію із посиланням на джерело було розміщено, зокрема, і на іншому Інтернет-Сайті: ІНФОРМАЦІЯ_1/. Відповідно така інформація стала публічною.

Стосовно приналежності Інтернет-сайту, на якому розміщена Публікація-1 зазначають. Адвокат Жарський Тарас Володимирович в інтересах Позивача-1 звернувся з адвокатським запитом до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ФРІХОСТ», в якому просив надати інформацію про власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, до цього часу відповіді на запит не отримав.

При цьому, на інтернет-сайті, режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1/, а саме : у розділі «ПРО НАС», розміщений номер телефону: НОМЕР_1 , що співпадає з відомостями про ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ «ПРИКАРПАТСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА КОРПОРАЦІЯ», яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На думку позивачів, що саме з метою завдати шкоди діловій репутації позивачів, відповідачі вигадали і поширили зазначені в публікації факти, оскільки позивач-1 займає високу посаду у будівельній компанії та відповідальне становище у суспільстві, а позивач-2 є представником будівельної компанії ТОВ «БК «ЦИТАДЕЛЬ», поширена інформація може викликати негативну оцінку серед громадськості та дискредитувати Позивачів у здійсненні їх обов`язків як директора та представника ТОВ «БК «ЦИТАДЕЛЬ», зокрема.

Більше того, позивач-1 є директором ще двох компаній: ТОВ «В.О.М. Трейд», ТОВ «В.О.М. ГРУП», учасником ТОВ «МБК БОДІАМ ГРУП», відтак, розповсюджена інформація може негативно вплинути на господарську діяльність цих юридичних осіб.

Позивачі просили звернути увагу, що оскаржувана інформація не є оціночними судженнями. Їх зроблено у стверджувальній формі та можна витлумачити, як такі, що містять фактичні дані.

20.12.2023- ухвалою суду позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема з підстав неналежного засвідчення електронних доказів ( а.с. 32).

02.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

18.01.2024 від представника відповідача Камінської О.І. надійшов відзив на позов ( а.с. 58-62). У відзиві зазначено, що позовні вимоги не визнають і просить суд залишити без задоволення.

Адже, визначальним у такій категорії справ є те, щоб позов був пред`явлений до особи, яка є автором висловлювання, та особи, яка поширила інформацію. Втім у даній, справі Відповідач не є ні автором, ні особою, яка поширила інформацію, ні власником веб-сайту.

Щодо авторства, позивач не навів аргументів з чого він виходить, що автор є саме відповідач. Щодо власника веб-сайту, відповідно до ст.1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

В облікових документах та на балансі відповідача не рахується згаданий веб-сайт.

Разом з тим, просили виключити з числа доказів паперову копію електронного доказу - скріншоту ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки така відрізняється від оригіналу, що розміщений в мережі Інтернет. Оглянути в порядку ст. 85 ЦПК України інформацію, що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1/ з метою фіксування її змісту. Таке посилання переводить за наступним посиланням, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1/

Позивачі на розгляд справи не з`явилися. Від представника позивачів - адвоката Жарського Т.В., надійшла заява про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Воробйов Є.Л. у вступному слові у позові просив відмовити через неналежного відповідача. Зокрема зазначив, що в документах, та на балансі відповідача не рахується згаданий веб-сайт. Позивачі мали можливість вжити всіх заходів для фіксування спірної публікації та визначення відповідного автора та власника веб-сайту.

Вислухавши вступне слово представника відповідача, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

Так, у статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У пункті 12 цієї ж Постанови вказано, що належним відповідачем, у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет, є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Згідно з Законом України «Про авторське право та суміжні права» власник веб-сторінки - це особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та управляє і/або розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.

Таким чином, пред`являючи вимоги до певної особи та визначаючи її відповідачем у цій категорії справ, позивач має надати докази ідентифікації особи, яка буде відповідати за порушення його права.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01 грудня 2021 року (справа № 310/6999/19-ц, провадження № 61-14120св21) та від 01 червня 2022 року (справа № 607/19370/20, провадження № 61-21309св21).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доводити так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц вказала на те, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовити у задоволенні позову.

У Постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 Верховний Суд роз`яснив, що найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом і у інших постановах, зокрема, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17, від 13 березня 2023 року у справі № 752/10174/20.

У разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено, суд може відмовити у позові з цих підстав.

При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 742/1159/18 (провадження № 61-48133св18) та від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17 (провадження № 61-14303св19).

Позивачі визначили відповідачем ГО «Прикарпатська інформаційна корпорація» як власника веб-сайту, так як у розділі «Про нас», розміщений номер телефону, який співпадає із відомостями про вказану громадську організацію, що міститься в ЄДРЮО, ФОП та ГО.

При цьому, слід зауважити, що наявний Порядок надання послуг з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформацією про їх встановлення, затверджений директором ОП «Український мережевий інформаційний центр» 22.11.2017.

Послуги, передбачені Порядком, надаються Центром компетенції «Український центр підтримки номерів і адрес» як структурним підрозділом Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (далі - УЦПНА) та на підставі повноважень, наданих Об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр» , яким було акредитовано та підтверджено компетентність УЦПНА в їх наданні, що підтверджується Свідоцтвом про акредитацію. Таке Свідоцтво розміщується на веб-сайті Об`єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» та веб-сайті Центру компетенції УЦПНА. У такому Положенні зазначено, заявник через особистий кабінет з використанням онлайн-сервісу «WEB-FIX» може подати заяву щодо видачі довідки з відомостями про реєстранта доменного імені або інформацією про його встановлення (далі - довідка).

Разом з тим, звіту за результатами проведення фіксації, дослідження змісту веб сторінки у мережі інтернет ( інших доказів належного фіксування змісту, веб-сайту) за допомогою належних засобів, за зазначеною позивачами при зверненні до суду із позовними вимогами -публікації, а також в ході розгляду справи, не надано. Таким, чином, сторона позивача належними доказами не підтвердила, що саме станом на дату зазначеної публікації власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 був певний реєстрант доменного імені; такі не вжили повних та належних заходів, зокрема й до звернення суду.

Слід зазначити, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 1, 2 ст. 100 ЦПК України).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 3, 5 ст. 100 ЦПК України).

Суду в якості паперової копії електронного доказу позивачами надано скріншот публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , де зокрема в контексті дослідження змісту позовних вимог, зазначено - « ОСОБА_3 , який є директором компанії, а також його спільник - ОСОБА_4 , що керує фірмою за нотаріальними дорученнями, придумали шахрайську схему. Таким чином вони вчиняють подвійний продаж нерухомого майна», « ОСОБА_3 намагається захопити майно, котре йому не належить і робить це шляхом підробки документів, за що вже раніше був судимий», «аферистам вдалося обманути кількох людей - справи в суді».

Оригіналу такого електронного доказу чи належним чином зафіксованої публікації, суду не надано. Сторона відповідача не погоджується із наданою до позовної заяви копією, без її належного фіксування.

Разом з тим, в судовому засіданні оглянуто публікацію що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1/, на яку переводить посилання - ІНФОРМАЦІЯ_1/ (те на яке вказують позивачі).

Суд не може залишити поза увагою надані представником відповідача дані фінансової звітності ГО «Прикарпатська інформаційна корпорація» за 2022 рік та оборотно -сальдової відомості по рахунку 10 за 2023 рік, з яких не вбачається наявності веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 65-67 т.1).

Разом з тим, згідно із випискою з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, основний вид економічної діяльності ГО «Прикарпатська інформаційна корпорація» (ЄДРПОУ 43406982) - 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.

Також у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація, що відповідач ГО «Прикарпатська інформаційна корпорація» є автором спірної публікації (автор спірної статті), враховуючи необхідність процесуальної співучасті у даному випадку, даних про власника веб-сайту та автора інформації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні у зв`язку з пред`явленням їх до неналежного відповідача як автора оспорюваної публікації, так і власника веб-сайту за відповідними підставами та предметом позову.

Водночас суд звертає увагу на те, що позивачі мають право повторно звернутися до суду із відповідним позовом, указавши належний склад учасників справи.

Враховуючи, що у позові відмовлено, судовий збір відповідно до статті 141 ЦПК України позивачам не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Громадської організації «Прикарпатська інформаційна корпорація» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення - 20.01.2025.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.