Ухвала від 23.01.2025 по справі 344/21251/24

Справа № 344/21251/24

Провадження № 2/344/1851/25

У Х В А Л А

23 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., ознайомившись із зустрічною позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в інтересах споживача ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в інтересах споживача ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу товару, відшкодування моральної шкоди.

22 січня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в інтересах споживача ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

Суд, вивчивши матеріали первісного позову та зустрічного позову, приходить до висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви.

В силу п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених у ч. 1 цієї статті, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1, 2 ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Зустрічний позов- це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів у інтересах процесуальної економії, а в ряді випадківуникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другоюстатті 193 ЦПК Українизустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другоюстатті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22) вказано, що: «відповідно до частин першої, другої та третьоїстатті 193 ЦПК Українивідповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним».

Виправданим є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

В зустрічній позовній заяві не зазначено обґрунтування для об`єднання та взаємопов`язаність вимог по первісному та зустрічному позову. Заявлені вимоги в зустрічному позові відносяться до правовідносин, які не мають спільного предмету з первісним позовом, що істотно розширює предмет доказування.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Разом з тим, суд роз`яснює, що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви про стягнення моральної шкоди, не позбавляє ФОП ОСОБА_1 права пред`явити позов із такими вимогами у загальному порядку до суду, якому вказаний позов підсудний.

При цьому, суд також враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» (Osman v. the United Kingdom) від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Із зазначеного слідує, що повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ст. 194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача (заявника) на повторне звернення до суду із позовом.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.193,194,260,261,353-355 ЦПК України

У Х В А Л И В :

У прийнятті зустрічної позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в інтересах споживача ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди -відмовити та повернути заявнику.

Роз`яснити ФОП ОСОБА_1 , що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє її права подати позов з відповідними вимогами на загальних підставах.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Пастернак І.А.