Рішення

від 16.05.2025 по справі 344/21251/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/21251/24

Провадження № 2/344/1346/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в інтересах споживача ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця - ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу товару, відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Представник Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в інтересах споживача ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу товару, відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування позовних вимог вказав, що 19.09.2024 між споживачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу сукні короткої на суму 6 676 грн., що підтверджується фіскальним чеком №3063181984ВН 1214 від 19.09.2024. Відповідно до договору відповідач взяла на себе зобов`язання продати позивачу сукню, а відповідач оплатити даний товар. На наступний день після придбання сукні споживач дійшла висновку, що дана сукня не підійшла їй за формою (фасоном) та частково за розміром. Заявою від 19.09.2024 споживач просила відповідача розірвати договір купівлі-продажу та повернути сплачені нею кошти, оскільки вважає, що дана сукня не була у використанні, збережено її товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики та розрахунковий документ виданий споживачеві разом з проданим товаром. Проте відповідачем не було повернуто кошти сплачені позивачем. 18.11.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в якій просить звернутись до суду з позовною заявою в її інтересах до ФОП ОСОБА_2 з вимогою розірвати договір, повернути сплачені за товар кошти, відшкодувати моральну шкоду.

22.01.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправдивих обставинах. 03.09.2024 та 09.09.2024 позивач відвідувала весільний салон де їй проводилась примірка, ОСОБА_1 обрала коротку весільну/вечірню сукню білого кольору оздоблену пір`яним декором, завдаток у сумі 3500 був отриманий 09.09.2024. Під час примірок жодних зауважень щодо розміру та фасону з боку покупця не надходило, слід зауважити, що усі роботи пов`язані з приведенням у відповідність сукні до фігури клієнта, у разі необхідності, виконуються безкоштовно за рахунок підприємця. Весільні та вечірні сукні належать до категорії корсетних товарів, які згідно Постанови КМУ від 19.03.1994 №172 включено до Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну, крім того сукня оздоблена пір`яним декором, а пір`яно-пухові вироби згідно додатку №3 даної Постанови також не підлягають обміну (поверненню). Крім того ФОП ОСОБА_2 було запропоновано ОСОБА_1 обміняти сукню, якщо після огляду сукні буде встановлено, що вона в належному стані, однак ОСОБА_1 відмовилась та вимагала розірвати договір та повернути кошти. 20.09.2024 кур`єром компанії «Нова пошта» було доставлено відправлення, а саме заяву ОСОБА_1 , 26.09.2024 ФОП ОСОБА_2 надано відповідь. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню зважаючи на вищевикладене.

02.04.2025 подано заяву представником Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в якій просить здійснювати розгляд справи без участі представника установи, за наявними матеріалами.

06.03.2025 відповідачем подано заяву відповідно до якої просить проводити судовий розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає, та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, підтверджується зібраними у справі доказами та не заперечується сторонами, що згідно фіскального чеку №3063181984 ВН 1214 від 19.09.2024 ОСОБА_1 придбано у ФОП ОСОБА_2 Салон «Love Story» сукню коротку з пір`ям за готівкові кошти у сумі 6 676 грн.(а.с.7).

Відповідно до ч.1,3 ст.698 ЦК України передбачено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Виходячи зі змісту наведених вище положень Закону України «Про захист прав споживачів» у їхньому системному зв`язку зі ст.ст.638, 640, 656 ЦК України, спірний договір є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов, зокрема, щодо предмету договору, його ціни, об`єму робіт та строку їх виконання, порядку зберігання та передачі майна тощо. Крім того, кожна сторона фактично виконала договірні зобов`язання та відповідно прийняла зустрічне виконання зобов`язання іншою стороною відповідно до товарного чеку №3063181984 ВН 1214 від 19.09.2024 та виходячи з факту передачі-приймання весільної/вечірньої сукні, що узгоджується зі змістом ст. 545 ЦК України.

19.09.2024 ОСОБА_1 подано заяву ФОП ОСОБА_2 в якій зазначено, що нею придбано сукню коротку з пір`ям, після повторного огляду товару вона вважає, що сукня не підходить по формі та частково за розміром. Зважаючи на те, що товар не використовувався, збережено його товарний вигляд, просить розірвати договір купівлі-продажу та повернути сплачені нею кошти (а.с.10).

26.09.2024 на заяву ОСОБА_1 надано відповідь, що перш ніж придбати сукню ОСОБА_1 два рази відвідувала весільний салон «Love Story», де їй проводилась примірка сукні, а саме 03.09.2024 та 09.09.2024, претензій щодо форми та розміру сукні не було. Стосовно того, що сукня частково не підходить розміром, за рахунок салону сукню може бути підігнано так, як вона того бажаєте. Крім того, весільні та вечірні сукні належать до категорії корсетних товарів, які згідно Постанови КМУ від 19.03.1994 №172 включено до Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну, крім того сукня оздоблена пір`яним декором, а пір`яно-пухові вироби згідно додатку №3 даної Постанови також не підлягають обміну (поверненню). Враховуючи наведене немає підстав для розірвання договору купівлі-продажу весільної/вечірньої сукні (а.с.11).

18.11.2024 ОСОБА_1 подано заяву Головному управлінню Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, з проханням звернутись в її інтересах з позовною заявою до суду з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу сукні, повернення сплачених коштів, відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.(а.с.12).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), належну якість продукції та обслуговування, звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав, тощо.

Відповідно до п.30 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом КМУ від 19 квітня 2007 р. №104 - продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, установлені пунктом 29 цього розділу) зобов`язані прийняти товар неналежної якості в споживача, видати йому документ, що підтверджує одержання товару, і задовольнити його вимогу на підставі письмової заяви, яка подається споживачем у двох примірниках. Один примірник цієї заяви повертається споживачу з відміткою продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, установлені пунктом 29 цього розділу), дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву, другий - залишається у продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, установлені пунктом 29 цього розділу).

Пунктом 29 вищевказаних правил та відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено - у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця,виконавця), або фальсифікації товару,підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач у порядку та в строки,що встановлені законодавством, і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до п.31 Правил зазначено, що у разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вирішуючи справи про захист прав споживачів у зв`язку з придбанням товарів неналежної якості, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 12, 14 Закону ( 1023-12 ): 1) такі вимоги можуть заявляти споживачі, котрі мають на товари квитанції, товарні чи касові чеки або інші письмові документи, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки, - технічні паспорти чи документи, що їх замінюють. 2) товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору або вимогам, які до нього пред`являються, наданій щодо нього виготівником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований. При поверненні речі неналежної якості її амортизація в період гарантійного строку до уваги не береться; 3) вирішуючи питання про заміну товару (в тому числі виготовленого за межами України), суд за відсутності аналогічного товару на час розгляду справи може (залежно від вимог споживача) зобов`язати продавця надати такий же товар після його надходження або - за згодою споживача - інший товар з наявного асортименту з відповідним перерахунком вартості. При неможливості виконати рішення, яким продавця зобов`язано замінити товар на інший, суд може змінити спосіб виконання у порядку, передбаченому ст. 366 ЦПК.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Перелік товарів, що не підлягає обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, вечірні сукні належать до категорії корсетних товарів, які згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», включено до Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню). Крім того, сукня оздоблена пір`яним декором, а пір`яно-пухові вироби згідно додатку №3 даної Постанови також не підлягають обміну (поверненню).

Право споживача вимагати розірвання договору та відшкодування збитків у випадку придбання товару неналежної якості передбачено у разі виявлення протягом гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, передбачено у п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте, як розтлумачено в п.12 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Обов`язок доказування того, що товар має певні недоліки покладений на покупця. І лише при поданні до суду доказів, що безспірно підтверджують наявність недоліків товару, відповідач повинен довести, що вони не є суттєвими.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), при цьому на вимогу споживача продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції тощо. Але цей Закон не містить положень про те, коли саме виникає необхідність в підтвердженні недоліків товару експертизою, хто визначає таку необхідність, який порядок і механізм проведення такої експертизи, тому у цьому випадку належить виходити з загальних принципів диспозитивності та змагальності сторін, передбачених ст.ст.12, 13 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, судом встановлено, що факт наявності недоліків товару належними та допустимими доказами не підтверджений. Позивач при оплаті товару підтвердила, що сукня передається в належному, придатному стані для використання за призначенням. Претензій у покупця до продавця відносно якісних характеристик не було.

Таким чином, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є недоведеним, а тому відсутні підстави для його задоволення.

При цьому суд враховує приписи ст. 188 ЦПК України, якою встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Оскільки судом не встановлено протиправних дій відповідача, то вимога про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 263, 264-265, 268 ЦПК України, ст.ст.673, 675, 708 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, в інтересах споживача ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу товару, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 16.05.2025 року.

Суддя Пастернак І.А.