Постанова

від 15.01.2025 по справі 914/1468/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа №914/1468/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддівГалушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) б/н від 16.10.2024 (вх.ЗАГС №01-05/2942/24 від 17.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 (суддя Щигельська О.І., повний текст складено 02.10.2024)

у справі №914/1468/24

за позовом Івано-Франківської квартирно - експлуатаційної частини (району), м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Холдингова компанія ІСУ, м. Золочів, Львівської області

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін

від позивача: Микитюк А.І. (поза межами приміщення суду)

від відповідача: Тибінка В.Я.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у справі №914/1468/24 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 та прийняти нове судове рішення, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Холдингова компанія ІСУ надати Івано-Франківській квартирно - експлуатаційній частині (району) супроводжуючі документи по монтажних та пусконалагоджувальних роботах модульної траспортабельної котельні 600 кВт (із двох модулів №2023/01 300 кВт (КУМ Тт0,3) та №2023/02 300кВт (КУМ Тт0,3) в/м №41 (с. Турка, вул.Лісова,1Б Коломийського району) по Договору №517 від 05.09.2023, у тому числі:

1.Акт гідравлічного випробування Модуля №2023/01 та №2023/02;

Проведення гідравлічного випробування двох твердопаливних котлів:

- Котел FOCUS КПЛ 300 заводський №2330009 та котел FOCUS КПЛ 300 заводський №2330010;

- Потужність 300 кВт кожного;

- Рік випуску 2023.

2.Акт закінченого комплексного випробування теплових установок;

3.Акт пусконалагоджувальних робіт (режимна карта котлів FOCUS КПЛ 300 №2330009 та №2330010;

4.Акт обстеження установки очищення води;

5.Посвідчення про якість монтажу котельні (ліцензії на виконання відповідних робіт).

6.Акт введення модульної котельні на основі двох твердопаливних котлів FOCUS-КПЛ 300 потужністю 600 кВт з модульними мережами в експлуатацію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) б/н від 16.10.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/2942/24 від 17.10.2024) залишено без руху та встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме надати суду належні докази на підтвердження повноважень Микитюка Анатолія Івановича на підписання апеляційної скарги від імені Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району).

29.10.2024 апелянт подав заяву про усунення недоліків скарги, до якої додано документи на підтвердження повноважень Микитюка А.І.: наказ начальника Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) від 04.09.2022 про самопредставництво КЕЧ - Микитюка А.І.; Витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копію апеляційної скарги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) б/н від 16.10.2024 (вх.ЗАГС №01-05/2942/24 від 17.10.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у справі №914/1468/24; призначено розгляд справи на 27.11.2024; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 22.11.2024; витребувано матеріали справи з господарського суду Львівської області.

18.11.2024 представником відповідача подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/7837/24 від 18.11.2024), в якому він просить суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржене рішення залишити без змін.

Представником відповідача подано до суду апеляційної інстанції клопотання (вх. № 01-04/8083/24 від 25.11.2024) про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість забезпечити участь уповноваженого представника.

25.11.2024 представником позивача подано до суду апеляційної інстанції клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 задоволено.

27.11.2024 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги по всій території України, судове засідання не відбулося.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 призначено справу №914/1468/24 до розгляду у судовому засіданні на 15.01.2025.

В судове засідання 15.01.2025 сторони участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, з огляду на наступне.

1.Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Івано-Франківська квартирно - експлуатаційна частина (району) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Холдингова компанія ІСУ в якому просила зобов?язати ТОВ Холдингова компанія ІСУ надати супроводжувальні документи по монтажних та пусконалагоджувальних роботах модульної транспортабельної котельні 600кВт (із двох модулів №2023/01 300 кВт (КУМ-Тт0,3) та №2023/02 300кВт (КУМ-Тт0,3) в/м №41 с. Турка, вул. Лісова, 1Б, Коломийського району) по Договору №517 від 05.09.2023 обґрунтовуючи свої вимоги невиконанням відповідачем умов зазначеного договору в частині передання зазначених документів.

Господарський суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі дійшов наступних висновків:

-сторонами укладено Договір №517 від 05.09.2023 року, який за своєю правовою природою є договором поставки товару, до якого застосовуються положення про договір купівлі-продажу.

-позивач свій обов`язок щодо передачі товару виконав, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється позивачем.

-на виконання вимог п. 5.3. Договору позивач надав відповідачу складені, підписані сторонами Акт приймання-передачі товару від 13.10.2023, видаткову накладну №Е-00000033 від 07.11.2023. Також передано сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт та гарантійний талон. Означені обставини позивач не заперечує. А відтак, виконав положення п. 5.3. Договору. Передання інших документів (зокрема про які просить позивач) умовами Договору не передбачено та не погоджено сторонами.

-на думку позивача, обов`язок передачі визначених у позові документів відповідачем виник відповідно до затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.07.2006 № 257 Приймання в експлуатацію окремих пускових комплексів і закінчених будівництвом підприємств енергогенеруючих компаній. Правила. Однак, ні позивач ні відповідач не є енергогенеруючою компанією, відтак означені позивачем Правила до сторін не застосовні.

-позивачем не заперечується той факт, що відповідачем виконано монтажні та пусконалагоджувальні роботи самої системи котельні де акт гідравлічного випробування системи котельні надано Івано-Франківська КЕЧ району в складі Паспорту на обладнання.

-укладеним між сторонами Договором № 517 від 05.09.2023 та Класифікатором закупівлі не передбачено монтаж котельні на певно визначене проектом місце з виконанням робіт по під`єднанню до зовнішніх мереж електропостачання, теплопостачання, водовідведення, монтажу металоконструкції димової труби з супутніми матеріалами (виготовлення та установлення закладних деталей та каркасів), прокладання повітропроводів та пусконалагоджувальні роботи після під`єднання до всіх зовнішніх мереж.

-зазначені роботи були запропоновані відповідачем, які викладені у відповідній договірній ціні на додаткові роботи по підключенню зовнішніх мереж котельні, яка становила 226 733,23 грн. з ПДВ. Однак, сторонами не доведено факт існування договірних відносин щодо їх виконання, з огляду на що у сукупності позовні вимоги задоволенню не підлягають.

2.Узагальнені доводи апелянта, заперечення позивача.

Вимоги апеляційної скарги Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) обґрунтовано тим, що оскаржене рішення є незаконним, оскільки винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:

-за умовами укладеного за результатами проведених відкритих торгів договором № 517 від 05.09.2023, а саме п.5.3. ціна договору включає монтажні та пусконалагоджувальні роботи модульної транспортабельної котельні, які виконані відповідачем.

-в порушення п. 6.3.3., відповідно до якого постачальник зобов`язується надавати разом із товаром супроводжувальні документи, що підтверджують якість товару та Правил приймання в експлуатацію окремих пускових комплексів та закінчених будівництвом підприємств енергогенеруючих компаній не передало позивачу супроводжувальних документів по здійсненню робіт по монтажних та пусконалагоджувальних роботах.

-позивачем двічі направлялася відповідачу вимога щодо надання супроводжувальних документів до проведених робіт, однак така залишилася без відповідного реагування з його боку, що і стало підставою для звернення до суду.

-господарським судом безпідставно здійснено посилання на обставину направлення відповідачем позивачу договірної ціни з розрахунками, пояснювальною запискою та дефектним актом в складі відповіді № 2/12-В від 12.12.2023 та лист позивача №2/2563 від 30.11.2023, а також на відсутність укладеного між сторонами договору про виконання додаткових робіт щодо виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, оскільки не враховано умови укладеного між сторонами договору, а саме п. 3.3. і докази його неналежного виконання.

Позивач заперечуючи вимоги апеляційної скарги наводить доводи на їх спростування, а саме:

скаржником не доведено передбачених ст. 277 ГПК України підстав для скасування судового рішення повністю або частково.

ні сам укладений між сторонами договір № 517 від 05.09.2023, ні специфікація до нього не містить обов`язку відповідача щодо надання/виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт модульної транспортабельної котельні на певно визначене проектом місце з виконанням робіт по її під`єднанню до зовнішніх мереж електропостачання, теплопостачання, водовідведення, монтажу металоконструкції димової труди тощо, порядок їх прийняття сторонами.

за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, до якого підлягають застосуванню загальні положення про договір-купівлі-продажу, і відповідно встановлюють обов`язок продавця щодо передачі покупцеві приналежності до товару та документи, що його стосуються і підлягають передачі разом із ним відповідно до умов договору, або закону.

при цьому, п.5.3. договору передбачено, що при передачі товару постачальник зобов`язаний надати покупцю товаросупроводжувальні документи: видаткову накладну на товар; акти прийому передачі товару; сертифікати якості; сертифікат відповідності; технічний паспорт; та гарантійний талон. Умови п.5.3. договору у повній мірі виконані відповідачем, що не заперечується позивачем.

передача інших зазначених у позовній заяві документів не визначалася умовами договору та не є обов`язковими до виконання в силу вимог закону.

виконання робіт по монтажних та пусконалагоджувальних роботах потребує їх відображання у відповідних актах складених за формою КБ-2в та довідкою КБ-3, що були б належним доказом їх виконання та забезпечували б факт здійснення господарської операції. Однак, як вірно зазначено господарським судом між сторонами не було укладено договору на виконання вказаних робіт.

виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт також не відображено і у підписаній між сторонами видатковій накладній №33 від 07.11.2023 та акті приймання-передачі товару від 13.10.2023, оскільки такі роботи не були визначені предметом договору № 517 від 05.09.2023, лише поставка товару.

щодо виконання визначених п.3.3. договору монтажних та пусконалагоджувальних робіт самої системи котельні, зазначає, що акт гідравлічного випробування системи котельні надано Івано-Франківська КЕЧ району в складі паспорту на обладнання, а сам факт отримання зазначеного паспорту не заперечується позивачем.

зазначене скаржником у апеляційній скарзі посилання на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 910/ 3447/21 не є релевантними до даних правовідносин та не може свідчити про порушення судом вимог ч.4 ст. 236 ГПК України.

3. Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

05.09.2023 між Івано-Франківською КЕЧ (району) та Товариством з обмеженою відповідальністю Холдингова компанія ІСУ укладено Договір №517, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність замовника модульну транспортабельну котельню 600кВт, Код ДК021:2015 42160000-8 Котельні установки, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації, а замовник зобов`язався прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. ціна Договору становить 3 220 000,00 грн. (три мільйона двісті двадцять гривень 00 копійок) з ПДВ.

Ціна цього Договору включає: ціну товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, витрати, пов`язані з передпродажною підготовкою та реалізацією товару замовнику, всі витрати постачальника, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку товару до місця поставки, визначеного цим договором, здійснення вантажно-розвантажувальних послуг при поставці товару; монтажні та пусконалагоджувальні роботи (п. 3.3. договору).

Сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару та видаткової накладної (п. 4.1. договору).

Пунктом 5.1. договору сторони визначили, що постачальник повинен поставити товар за адресою покупця Івано-Франківська обл.. Коломийській район, об`єкт № 109 в терміни до 15.10.2023.

Приймання товару по кількості та якості проводиться за обов`язковою присутністю уповноважених представників сторін, про що складається акт приймання-передачі товару (п. 5.2. договору).

Пунктом 5.3. договору встановлено, що при передачі товару постачальник зобов`язаний надати покупцю товаросупроводжувальні документи:

- видаткову накладну на товар;

- акти прийому-передачі товару.

- сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт та гарантійний талон

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплатити за поставлений товар (п. п. 6.1.1.).

13.10.2023 між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі товару, відповідно до якого постачальник передав, а замовник прийняв товар за адресою Івано-Франківська обл., Коломийський район, об`єкт №109: Модульна транспортабельна котельня 600 кВт.

Відповідно до п. 2 підписанням цього Акту постачальник та замовник підтверджують факт поставки товару на загальну вартість 3 220 000 гривень, у тому числі ПДВ, відповідно до умов Договору № 517 від 05.09.2023.

07.11.2023 сторонами складено та підписано видаткову накладну №Е-00000033, копію якої долучено до матеріалів справи.

07.11.2023 Івано-Франківська КЕЧ (району) здійснила платіж на користь ТОВ ХК ІСУ в сумі 3 220 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №568 (призначення платежу за модульну транспортну котельню; нак. №Е-00000033 від 07.11.2023, Дог №517, 05.09.2023р.; в т.ч. ПДВ 536666,67).

Також матеріали справи містять листування сторін щодо надання документів по монтажних та пусконалагоджувальних роботах модульної транспортабельної котельні 600кВт, а саме Лист позивача №2/2563 від 30.11.2023, Відповідь на лист №2/12-В від 12.12.2023, Вимоги позивача №11/259 від 22.02.2024 та №№11/435 від 22.03.2024, Відповідь на вимогу №10/04 від 10.04.2024.

4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника щодо кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати від боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу ч. 2 та ч. 3 ст. 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов`язань наведені в ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено вище, сторонами укладено Договір №517 від 05.09.2023, який за своєю правовою природою є договором поставки товару, до якого застосовуються положення про договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вірно встановлено господарським судом позивач свій обов`язок щодо передачі товару виконав, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється позивачем. Окрім того, на виконання п. 5.3. договору відповідачем надано позивачу видаткову накладну № Е00000033 від 07.11.2023 на товар зазначений у специфікації; акт прийому-передачі від 13.10.2023 товару, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт та гарантійний талон, що представником позивача не заперечується.

Витребування інших документів не визначено сторонами у договорі, натомість зазначені у позовній заяві супроводжувальні документи по монтажних та пусконалагоджувальних роботах модульної транспортабельної котельні 600 кВТ по Договору № 517 від 05.09.2023, а саме:

1) Акт гідравлічного випробування Модуля № 2023/01 та № 2023/02; Проведення гідравлічного випробування 2 (двох) твердопаливних котлів: - Котел FOCUS - КПЛ 300 заводський № 2330009 та Котел FOCUS - КПЛ 300 заводський № 2330010; - Потужність - 300кВт кожного; - рік випуску - 2023;

2) Акт закінченого комплексного випробування теплових установок;

3) Акт пусконалагоджувальних робіт (режимна карта котлів FOCUS - КПЛ 300 № 2330009 та №2330010;

4) Акт обстеження установки очищення води;

5) Посвідчення про якість монтажу котельні (ліцензії на виконання відповідних робіт);

6) Акт введення модульної котельні на основі двох твердопаливних котлів FOCUS - КПЛ 300 потужністю 600кВт з модульними мережами в експлуатацію.

не є тими супроводжувальними документами в розумінні положень п.6.3.3. договору, що підтверджують якість товару та надаються разом із ним постачальником.

Позивачем також не доведено належними та допустимими доказами, те що згідно умов договору № 517 від 05.09.2023 сторонами передбачено монтаж котельні на певно визначене проектом місце з виконанням робіт по під`єднанню до зовнішніх мереж електропостачання, теплопостачання, водовідведення, монтажу металоконструкції димової труби з супутніми матеріалами (виготовлення та установлення закладних деталей та каркасів), прокладання повітропроводів та пусконалагоджувальні роботи після під`єднання до всіх зовнішніх мереж, тощо.

Слід зазначити, що сторонами в судовому засіданні не заперечується факт надання відповідачем акту гідравлічного випробування системи котельні в складі паспорту на обладнання, як і сам факт отримання зазначеного паспорту не заперечується позивачем.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що Наказом Міністерство палива та енергетики України від 21.07.2006 № 257 затверджено нормативний документ Приймання в експлуатацію окремих пускових комплексів і закінчених будівництвом підприємств енергогенеруючих компаній. Правила, які затверджені з метою дотримання єдиних положень і вимог щодо організації приймання в експлуатацію окремих пускових комплексів і закінчених будівництвом теплових, гідравлічних вітрових електростанцій, блок-станцій, теплоцентралей, котелень теплових мереж, однак ні позивач, ні відповідач не є енергогенеруючою компаніями, а відтак у межах даних правовідносин до сторін не застосовуються.

При вирішенні даного спору суд апеляційної інстанції з огляду на положення статей 15, 16 ЦК України та статті 20 ГК України відзначає, що обраний позивачем спосіб захисту, передбачений законом, адже суд вправі задовольнити позов про зобов`язання вчинити дії, зокрема шляхом надання документів, але лише за умови, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання надати документи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що договором між сторонами не передбачено вчинення зазначених дій відповідачем саме у спосіб, в який позивач просить захистити його право і зобов`язати відповідача вчинити. При цьому позивачем не доведено вчинення ним дій (замовлення послуги/робіт), які зумовлюють виникнення обов`язків у відповідача щодо передачі зазначених у позові документів за договором. При цьому, законом також не визначено обов`язку відповідача щодо їх передачі за результатами укладення договору поставки на визначений у ньому товар.

Статтею 14 ГПК України закріплено, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду. Крім того, згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених законом. Тобто, процес доказування повністю покладено на сторін у справі. Суд, при цьому, постановляє рішення виходячи з оцінки поданих сторонами доказів.

З огляду на зазначене в сукупності, колегія суддів всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, виснує, що доводи апелянта є такими, що не підтверджуються наявними у справі доказами та встановленими обставинами та такими, що не спростовують висновків господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у цьому рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у справі № 914/1468/24 скасуванню.

В порядку положень статті 129 ГПК України судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 В задоволенні вимог апеляційної скарги Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) б/н від 16.10.2024 (вх.ЗАГС №01-05/2942/24 від 17.10.2024) - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 у справі №914/1468/24 залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 27.01.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.